УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2006 року.
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області у складі:
головуючого - Подковського О.А.;
суддів- Римар Т.М., Демченко О.В.;
з участю прокурора Парусова A.M., захисника ОСОБА_1.,
засудженого ОСОБА_2, потерпілихОСОБА_3,ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні у М.Тернополі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Підволочиського районного суду від 14 липня 2006 року , яким засуджено :
ОСОБА_2 , уродження ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1 , не судимого в порядку ст. 89 КК України
за ч. 1 ст.296 КК України на 5 місяців арешту.
У строк покарання зараховано перебування ОСОБА_2 під вартою з 4
по 20 люте 2006 року.
Згідно із вироком суду ОСОБА_2. визнаний винним у тому , що З лютого 2006 року біля 23 год. у приміщенні будинку народної творчості у АДРЕСА_2 Він вчинив суперечку із гр.ОСОБА_5 , під час якої безпричинно , грубо порушуючи громадський порядок , нехтуючи елементарними правилами поведінки та моралі , штовхнув його , від чого той упав на підлогу. Після того , ОСОБА_2. підійшов до потерпілогоОСОБА_3 та безпричинно , з мотивів явної неповаги до суспільства , наніс йому удар в живіт , заподіявши фізичну біль. Своїми діями ОСОБА_2. зірвав нормальну діяльність установи , а саме проведення молодіжної дискотеки у будинку народної творчості.
Головуючий у 1 інстанції - Кузьменко І.О. Доповідач- Подковський О.А.
категорія - ч.І ст.296 справа № 11-2979
В апеляції засуджений ОСОБА_2. просить вирок скасувати , а справу провадженням закрити . Вважає ,що досудовим слідством та судом не здобуто доказів його вини , що в судовому засіданні не взято до уваги те , що він діяв в межах необхідної оборони , тому що його безпричинно били ОСОБА_6 та інші особи .
В запереченні до апеляції потерпілий ОСОБА_7 просить залишити апеляцію засудженого без задоволення , а вирок скасувати ,направивши кримінальну справу на додаткове розслідування , оскільки не вирішено питання з приводу нанесення йому та ОСОБА_3 ножових поранень під час скоєння хуліганства.
Заслухавши суддю-доповідача , міркування прокурора , який вважає ,що вирок слід залишити без змін , засудженого та його захисника , які погодилися з доведеністю вини та правильністю кваліфікації дій засудженого , однак просять пом'якшити міру покарання, обравши на непов'язану із реальним відбуттям покарання ,потерпілих , які просять скасувати вирок у зв'язку з тим, що не вирішено питання про притягнення винних осіб за заподіяння їм ножових поранень, дослідивши матеріали справи колегія вважає , що вирок слід залишити без змін з наступних мотивів.
Висновок суду про винність ОСОБА_2, у скоєнні інкримінованого йому злочину ґрунтується на досліджених у судовому засіданні доказах : як поясненнях потерпілихОСОБА_3, ОСОБА_4 , свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7ОСОБА_8., ОСОБА_9., ОСОБА_10. , так і на поясненнях самого засудженого , яким суд дав вірну юридичну оцінку.
Так , будучи допитаним у судовому засіданні ОСОБА_2. свою вину у скоєнні злочину , передбаченого ч.І ст.296 КК України визнав повністю і ствердив , що 3 лютого 2006 року близько 23 год. біля приміщення клубу АДРЕСА_2 вони «дуріли». Прийшов ОСОБА_11 ,з яким вступили у суперечку і почали битися. Згодом в коридорі клубу з ним говорив ОСОБА_2 , а він був у залі і коли це побачив , то пішов щоб їх розтягнути , а потім почав знову з ОСОБА_11 битися. Робота дискотеки припинилася. Ножа він із собою не мав і його під час бійки не використовував.
Виступаючи в дебатах, ОСОБА_2. повністю погодився з виступом прокурора та визнав , що він винен у бійці та висловив розкаяння. В апеляційній інстанції ОСОБА_2. ,погодившись із доведеністю його вини у скоєнні хуліганства, просив пом'якшити йому міру покарання.
Вина засудженого , крім власних зізнавальних показів, підтверджена поясненнями :
-свідка ОСОБА_12. , який ствердив ,що в приміщенні будинку народної творчості засуджений висловлювався в його адресу нецензурними словами , після чого вони почали шарпатися .ОСОБА_2. вдарив його сильно , від чого він упав на підлогу. Усе це відбувалося під час дискотеки , коли люди танцювали;
Вказані показання підтвердив свідок ОСОБА_7;
- свідків ОСОБА_13. та ОСОБА_9. , які зазначили , що потерпілий ОСОБА_3
. стояв біля них , коли підійшов засуджений і безпричинно його вдарив , а
згодом усе переросло у бійку і дискотека була припинена;
-потерпілого ОСОБА_3 , який пояснив , що на дискотеці стояв біля
дівчат , коли хтось його ударив по голові. Після цього ОСОБА_2 вдарив його у
живіт , від чого він відчув біль. Згодом розпочалася бійка і дискотека
припинилася.
Таким чином , колегія вважає , що вказаними показаннями спростовується твердження засудженого в апеляції про те,, що він діяв в межах необхідної оборони і ними підтверджено факт скоєння ним злочину , передбаченого ч.І ст.286 КК України ,тобто хуліганства , яке проявилося в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства , що супроводжувалося особливою зухвалістю.
Твердження потерпілого про те , що справу слід направити на додаткове розслідування ,оскільки не вирішено питання про відповідальність винних осіб в нанесенні йому ножових поранень колегія вважає необгрунтованими. Як встановлено по даному факту було порушено кримінальну справу, по якій в даний час Підволочиським РВ УМВСУ проводиться розслідування.
Міра покарання ОСОБА_2 , на думку колегії , призначена із врахуванням тяжкості вчиненого злочину , особи винного та обставин , що пом'якшують та обтяжують покарання.
В той же час слід виключити із мотивувальної частини вироку посилання на обтяжуючі обставини : те , що ОСОБА_2. не працевлаштований ,думку потерпілого , який не просив пом'якшення покарання , оскільки вони не передбачені у ст.67 ЮС України , як обтяжуючі. Крім того , слід виключити посилання на попередню судимість , оскільки згідно вимог ст.89 КК України, на які посилається суд у вступній частині вироку, ОСОБА_2. вважається раніше не судимим.
Тому колегія не знаходить підстав для скасування чи зміни вироку суду. В зв'язку з цим апеляція не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 365-366 КПК України , колегія,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення , а вирок Підволочиського районного суду від 14 липня 2006 року відносно нього без змін.
В той же час ,в порядку вимог ст.365 КПК України, слід виключити із мотивувальної частини вироку посилання суду на обтяжуючі вину обставини: попередню судимість, думку потерпілого , який не просив пом'якшення покарання та те, що ОСОБА_2не працевлаштований.