Справа № 11-530 2006 р. ст. 115 ч. 1 КК України
Головуюча у 1 інстанції Можайська Г.Д. Доповідач в апеляційній інстанції Опейда В.О.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Луцьк 03 жовтня 2006 р.
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду
Волинської області в складі: головуючого - судді Фідрі ОМ.
суддів Польового МІ., Опейди В.О.
з участю прокурора Скучинського Є.М.
засудженого ОСОБА_1.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Луцьку кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1. на вирок Володимир-Волинського міського суду від 17 липня 2006 року, яким ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м.Володимир-Волинського, жителя АДРЕСА_1 Володимир-Волинського району, Волинської області, гр. України, з повною середньою освітою, не одруженого, працювавшого ІНФОРМАЦІЯ_2, не судимого, -
засудженого за ч. 1 ст. 115 КК України до 10 (десяти) років позбавлення волі.
Постановлено початок строку відбування покарання засудженому рахувати з 25 березня 2004 року.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 1956 (одну тисячу дев'ятсот п'ятдесят шість) грн. 28 коп. та 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн. моральної шкоди.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_1 в доход держави судові витрати в сумі 42 (сорок дві) грн. 60 (шістдесят) коп..
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишено - тримання під вартою.
Вирішено судом також питання щодо речових доказів по справі. Розглянувши справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати,-
ВСТАНОВИЛА:
Засуджений ОСОБА_1. визнаний винним в тому, що 18 березня 2004 року біля 17 години під час роботи ІНФОРМАЦІЯ_2, що знаходяться в лісопосадці поблизу озера «Лісне» Володимир-Волинського району, Волинської області, затримав потерпілого ОСОБА_3..
Під час бійки, що виникла між ним та потерпілим, умисно наніс руками та ногами численні удари в різні частини тіла потерпілому ОСОБА_3., а також з метою позбавлення життя потерпілого наніс ряд ударів дерев'яним держаком льодоруба по голові та інших частинах тіла, внаслідок чого спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді закритої травми голови з забоєм головного мозку, та крововиливом під м'яку мозкову оболонку, закриту травму грудної клітки з переломами 3-12 ребер зліва, ускладнену гемотораксом, гематоми тім'яної ділянки волосяної частини голови справа, множинних забоїв м'яких тканин обличчя, тулуба, верхніх та нижніх кінцівок від яких потерпілий помер на місці вчинення злочину.
В апеляції на вирок суду засуджений зазначив, що не доведено його вини у вчиненні умисного вбивства, вважає, що скоєне ним слід кваліфікувати як перевищення меж необхідної оборони. Просив змінити вирок суду.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку, доводи апеляції, пояснення засудженого ОСОБА_1., який підтримав апеляцію, міркування прокурора про залишення вироку без змін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що апеляція засудженого до задоволення не підлягає.
Висновок суду про доведеність вчиненого злочину засудженим відповідає фактичним обставинам справи і грунтується на доказах, досліджених у судовому засіданні.
Винність засудженого ОСОБА_1. у вчиненні умисного вбивства за обставин, зазначених у вироку, доведена сукупністю досліджених у судовому засіданні й належно оцінених судом доказів, а його діям у цій частині дано правильну юридичну оцінку.
Як вбачається з показань засудженого ОСОБА_1., в ході суперечки між ним та ОСОБА_3., виникла бійка в ході якої засуджений наносив потерпілому удари льодорубом по різних частинах тіла, коли останній лежав на землі і не надавав ніякого опору, що спростовує посилання засудженого на те, що він оборонявся від потерпілого. Обставини при яких були спричинені тілесні ушкодження, їх кількість і від яких наступила смерть потерпілого у сукупності з подальшими діями по знищенню одягу ОСОБА_3. і прихованні його тіла, свідчать у сукупності про спрямованість умислу на вчинення вбивства. Посилання засудженого на заподіяння тілесних ушкоджень іншими особами суперечить зібраним у справі доказам і не грунтується на матеріалах справи.
Зміна показань засудженим вірно розцінена судом, як спосіб захисту останнім.
Зважаючи на викладене дії ОСОБА_1. вірно кваліфіковані судом за ст. 115 ч. 1 КК України, як умисне вбивство, і підстав для перекваліфікації їх на ст. 118 КК України, про що ставиться питання в апеляції, судова колегія не знаходить.
У відповідності до положень ст.65 КК України при призначенні покарання суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, яке є необхідним і достатнім для його виправлення.
Вивченням матеріалів справи не виявлено даних, які б давали підстави вважати, що у справі допускались порушення вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування судового рішення, у тому числі й тих, які були наведені в апеляції.
Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст.365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення. Вирок Володимир-Волинського міського суду від 17 липня 2006 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.