Копія
Справа № 2270/8424/11
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 жовтня 2011 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіПетричковича А.І.
при секретарі Лоборчук Л.М.
за участі:представників позивача: Терещук С.А.,
Ятлук О.М., Янчук О.М.,
представників відповідача Герасимчук О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом < в особі > < в чиїх інтересах > Товариства з обмеженою відповідальністю "Майдан-Вільський кар'єр" < 3-тя особа > до Державної податкової інспекції у Полонському районі, < 3-тя особа > про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000772301 від 20.06.2011 року, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в якому вказує, що відповідач провів планову виїздну первірку і склав акт №437\231-36009598 від 31.05.2011 року. Згідно з висновками акту перевірки встановлено порушення п.п.1.22.1, п.п.1.22.2 ст.1, п.п.4.1.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.185.1 ст.185 ПК України. На підставі акту перевірки податковий орган виніс податкове повідомлення-рішення № 0000772301 від 20.06.2011 року, яким позивачу донараховано податок на прибуток у розмірі 289730 гривень і штраф - 72131,50 гривень.
Вважає висновки акту перевірки і податкове повідомлення-рішення не вмотивованим та таким, що суперечить нормам матеріального права, адже відповідач під час перевірки взяв до уваги, що 1052910 гривень надійшли на рахунок позивача від ЗАТ "Харківський плитковий завод", як оплата за товар - пегматит шихту, відповідно до договору поставки (додаток №4 до акту перевірки), а не як позику, що не відповідає фактичним обставинам справи. Також, на його думку, податковий орган не мав права проводити планову виїздну перевірку, оскільки такий вид перевірок не передбачений ПК України і акт перевірки не відповідає Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного і іншого законодавства, затвердженого накзом ДПА України №984 від 22.12.2010 року.
Посилаючись у позовній заяві №52 від 29.06.2011 року на Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств", ПК України, судову практику, просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000772301 від 20.06.2011 року в частині донарахування позивачу податку на прибуток у розмірі 219356 гривень та штрафних санкцій.
Заявою, про уточнення позовних вимог від 21.07.2011 року, позивач просить суд, скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000772301 від 20.06.2011 року.
У суді представники позивача уточнену позовну вимогу підтримали, посилаючись на ті ж докази, що у позовній заяві.
Представник відповідача позов не визнала, про що надала суду письмове заперечення №5405\10 від 20.07.2011 року, яке підтвердила у суді.
Заслухавши учасників судового розгляду і дослідивши докази, суд вважає, що позовна вимога підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Довідкою, яка надана позивачем суду 21.10.2011 року, стверджуються факти: не декларування у 2010 році у валовому доході умовно перерахованих відсотків по фінансовій позиці у сумі 347704 гривень та завищення ним валових витрат у 1 кварталі 2011 року на суму 68250 гривень, тобто позивач визнає правомірність визначення відповідачем йому податкового зобов"язання по податку на прибуток в цій частині.
Податковим повідомленням-рішенням № 0000772301 від 20.06.2011 року на підставі акту перевірки, встановлено порушення п.п.1.22.1.п.1.22 ст.1, п.п.4.1.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1 п.п.5.2.1 ст.5, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" узв"язку з чим збільшено суму грошового зобов"язання за основним платежем на суму 289730 гривень і за штрафними (фінансовими) санкціями - 72131,50 гривень.
Суд вважає, що часткове визнання позивачем позовної вимоги, про заниження податку на прибуток, щодо взаємовідносин з ТОВ "НафтоПродСервіс"( 15-17 стор. акту перевірки) і нарахування умовних відсотків по позиці за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року (10-11 стор. акту перевірки) не порушує закон, чиї-небудь права, свобочи або інтереси, адже підтверджено доказами, які перевірено судом, але часткове задоволення позову не можливе, так як з"ясовані судом інші обставини не дають можливості без шкоди для справи вирішити їх окремо.
Розрахунком визначення податкового зобов"язання по податку на прибуток та застосування штрафних санкцій, згідно податкового повідомлення-рішення № 0000772301 від 20.06.2011 року №7884\10 від 20.10.2011 року стверджено, що в рішення включено: відсотки на суму фінансової допомоги у розмірі 347706 гривень з якої податок на прибуток 86926,50 гривень і штрафна санкція - 21731,63 гривень; завищення валових витрат у розмірі 68250 гривень з якої податок на прибуток 17062,50 гривень, штрафна санкція - 4265,63 гривень; розбіжності по предоплаті для ЗАТ "Харківський плитковий завод" 742960 гривень з якої податок на прибуток 185740 гривень та штрафна санкція - 46134,24 гривень, а всього податок на прибуток - 289730 гривень, а штрафна санкція - 72131,50 гривень.
Згідно висновку Акту про результати планової виїздної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства №437\231-36009598 від 31.05.2011 року, перевіркою встановлено порушення п.п.1.22.1.п.1.22 ст.1, п.п.4.1.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1 п.п.5.2.1 ст.5, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся у сумі 289730 гривень у тому числі по періодах: за 2 квартал 2010 року в сумі 28600 гривень; за 3 квартал 2010 року в сумі 71809 гривень; за 4 квартал 2010 року в сумі 188113 гривень; за 1 квартал 2011 року в сумі 1208 гривень.
Судом встановлено, що з урахуванням фактичного часткового визнання позивачем позовної вимоги, спірною залишається тільки оцінка сторонами факту взаємовідносин позивача з ПАТ "Харківський плитковий завод", щодо попередньої оплати за шихту останнім, як вважає відповідач і навпаки безпроцентної позики, як вважає позивач, що відповідно і визначає правильність визначення позивачу податкового зобов"язання з податку на прибуток.
Відповідно до договору поставки №1 від 01.01.2010 року ЗАТ "Харківський плитковий завод" - покупець і Товариство з обмеженою відповідальністю "Майдан-Вільський кар'єр" - продавець уклали його на поставку останнім товару - шихта. Пунктом 3.1 цього довору визначено, що оплата проводиться покупцем в об"ємі поставки партії товару не пізніше 15 днів з часу поставки на умовах обумовлених розділом 2 договору на підставі отриманого рахунку-фактури, який виписується постачальником.
Згідно договору про надання безпроцентної позики №57 від 23.01.2009 року укладеного між ЗАТ "Харківський плитковий завод" - позикодавець і позивачем - позичальник, перший надає, а останній приймає грошові кошти у розмірі 4000000 гривень. Додатковою угодою до цього договору від 30.12.2009 року збільшено суму позики до 6000000 гривень і визначено строк дії договору до 31.12.2011 року.
Листом ЗАТ "Харківський плитковий завод" №4877\1 від 06.10.2010 року повідомлено позивача про помилку у платіжних дорученнях за вересень 2010 року, так як у перерахованих платіжних дорученнях за вересень 2010 року на суму 1052910 гривень призначення платежу слід читати: "Надання безпроцентної позики за договором №57 від 23.01.2009 року без ПДВ".
З листів "ОТП Банк" №70-1/1124 від 15.06.2011 року та №12-27-12-4/8141 від 19.10.2011 року і додатків до них вбачається, що банк за дорученням ЗАТ "Харківський плитковий завод" вніс правомірно зміни, щодо призначення платежу, як кредитове інформаційне повідомлення з відображенням цих уточнень у реєстрі кредитових платежів від 21.10.2010 року. Клієнтом банку 21.10.2011 року було надане уточнення інформації, зазначеної у реквізиті "Призначення платежу" в платіжних дорученнях на користь отримувача ТОВ "Майдан-Вільський кар"єр" на загальну суму 1052910 гривень на підставі листа платника в порядку і на умовах, встановлених в Договорі №408\1 про відкриття рахунку, здійснення розрахунково-касового обслуговування та надання інших банківських послуг від 13.10.2008 року.
Листом Національного Банку України №47-110\12412 від 07.09.2011 року проінформовано ДПІ у Полонському районі, що відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, після списання коштів з рахунку платника питання щодо уточнення інформації, зазначеної у реквізиті "Призначення платежу", вирішується між сторонами переказу без участі банку. Згідно з вимогами пункту 1.19 глави 1 Інструкції банк не несе відповідальності за достовірність змісту платіжного доручення, оформленого клієнтом. Інформація ДПІ у Полонському районі стосовно "ОТП Банк", прийнята до відома.
Із письмового пояснення ПАТ "Харківський плитковий завод" №5489 від 30.09.2011 року видно, що ним у період з 01.09.2010 року по 29.09.2010 року ним помилково у платіжних дорученнях, було вказане інше призначення платежу, який повинен був бути: "Надання безпроцентної позики за договором №57 від 23.01.2009 року без ПДВ", про що було проінформовано банк, який це виправив.
Актом звірки взаємних розрахунків по договору, про надання безпроцентної позики №57 від 23.01.2009 року, яка проведена позивачем і ЗАТ "Харківський плитковий завод" підтверджується факт зарахування у вересні місяці 2010 року, як позики платежів на суму 1052910 гривень.
Відповідно до довідки позивача №68 від 04.08.2011 року, станом на 30.09.2010 року по договору поставки №1 від 01.01.2010 року з ЗАТ "Харківський плитковий завод" було поставлено товар на загальну суму 4928100,07 гривень, який оплачено на суму 5020120 гривень, тобто є переплата за поставлену шихту (товар) у розмірі 92020 гривень. Цей факт з урахуванням вищенаведеного, спростовує висновок податкового органу, про умисну зміну ЗАТ "Харківський плитковий завод" призначення платежу з "Оплата за пегматит шихти" на "Надання безпроцентної позики за договором №57 від 23.01.2009 року без ПДВ", адже не має жодного сенсу, маючи переплату за поставлений товар, ще робити додаткову оплату у розмірі 1052910 гривень, при цьому порушувати умови договору поставки №1 від 01.01.2010 року. Також, суд вважає, що допущена помилка ЗАТ "Харківський плитковий завод" у призначенні платежу і її самостійне виправлення не суперечить чинному законодавству і договірних відносин клієнта та банку, на що вказують листи НБУ України і "ОТП Банку", адже це право клієнта банку виправити свою помилку і за це не повинен нести відповідальність позивач, що є у цьому випадку.
Відповідно до пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.
Суд вважає, що трактування відповідачем дати виникнення сум заборгованості, які виникли внаслідок поставки товару, як виникнення першої події, що сталася раніше, а саме зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, є безпідставним, оскільки вказані суми не є предоплатою - 742960 гривень, як вважає відповідач, а є безпроцентною позикою, про що свідчать Реєстри кредитових платежів та інші вищезазначені докази. На думку суду правильність цього висновку суду підтверджується і тим, що податковий орган свій розрахунок проводить з суми 742960 гривень, яку визначає з дати поставки товару, коли встановлює, що у вересні 2010 року на рахунок позивача надійшли кошти, які він вважає предоплатою за товар у розмірі 1052910 гривень з ПДВ, тобто у цьому випадку до оподаткування потрібно було би взяти суму 877426 гривень (без ПДВ), що вказує на протиречиві висновки відповідача, так у цьому випадку податковий орган частково заперечує сам собі, адже фактично не визнає частину коштів, як оплату за товар - 134466 (877426 - 742960) гривень і відповідно їх не оподатковує.
Крім цього, відповідач визначив позивачу податкове зобов"язання по податку на прибуток, у тому числі і за 1-й квартал 2011 року (59 стор. акту перевірки), тому на думку суду повинен був враховувати вимоги розділу 3 ПК України, але у жодному документі у тому числі і податковому повідомленні-рішенні та суді цього не робить і не обгрунтовує причину цього, чому суд дає критичну оцінку.
Щодо висновку позивача, про порушення відповідачем Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного і іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №984 від 22.12.2010 року, які зводяться фактично до різного трактування сторонами однакових обставин, суд вважає, що зміст акту є оціночним поняттям і він не позбавив права позивача оскаржити рішення суб"єкта владних повноважень, яке було прийнято на підставі цього акту.
Суд погоджується з позивачем, що податковий орган оформив Акт, про результати планової виїздної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства №437\231-36009598 від 31.05.2011 року з порушенням, в якому перевірка повинна була би названою - документальною плановою, відповідно до вимог статей 75 і 77 ПК України, адже вона такою була по суті, але на думку суду ця обставина є формальною і за відсутності інших доказів порушення законодавства відповідачем не може бути єдиною підставою для скасування рішення суб"єкта владних повноважень.
Також, суд вважає, що наслідком невідповідності частини рішення суб"єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства, що є у цьому випадку, є визнання його частково протиправним за умови, що цю частину рішення можна ідентифікувати (виокремити) та що без неї рішення не втратить свою цілісність. Часткове фактичне визнання позивачем позову за основним платежем на суму 103989 (86926,50 + 17062,50) гривень не дає можливості без шкоди для цілісності рішення, частково відмовити у задоволенні позову, так як з"ясовані судом інші обставини не дають можливості без шкоди для справи вирішити їх окремо, адже суд не повинен підміняти компетентний орган (відповідача) у визначенні податкового зобов"язання і штрафних санкцій, який може визначити це зобов"язання іншим податковим повідомленням рішенням з урахуванням обставин, які були встановлені в суді.
Підпунктом 21.1.1 п.21.1 ст.21 ПК України визначено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Згідно частин 1 - 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, суд приходить до висновку, що суб"єкт владних повноважень, який заперечує проти позову не довів, що діяв у межах Закону, тому позов підлягає задоволенню, так як це підтверджено вищенаведеними доказами, які перевірено судом.
На підставі викладеного, керуючись Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ПК України і ст.ст. 4-15, 70-71, 86, 94, 98-99, 122, 158-163, 167, 186 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000772301 від 20.06.2011 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача, судовий збір у розмірі 3,40 гривень.
Копії постанови надати сторонам, повний текст якої виготовлено 24.10.2011 року.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
< виготовлено > < Дата виготовлення >
Постанова не набрала законної сили. < Дата набрання законної сили >
Суддя/підпис/А.І. Петричкович
"Згідно з оригіналом" СуддяА.І. Петричкович