Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
17 січня 2012 р. № 2-а- 16246/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Лук'яненко М.О.,
при секретарі судового засідання Гайворонському В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень - рішень
В С Т А Н О В И В:
< Текст >
Позивач, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив суд: скасувати податкові повідомлення - рішення № 0003131702, № 0003111702 від 07.10.2011 року прийняті Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова.
В обґрунтовування позову зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова з податку на додану вартість на суму 45266,78 грн., та ст. 13 ДКМУ "Про прибутковий податок з громадян" заниження податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 7027,57 грн., прийняті відповідачем без достатніх правових підстав, з перевищенням ним своїх повноважень, а отже є повністю незаконними і підлягають скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні уточнив вимоги адміністративного позову і просив суд скасувати податкові повідомлення - рішення № 0003131702, № 0003111702 від 07.10.2011 року в частині податкових зобов'язань по податку на додану вартість по правочинах з ТОВ "Тех-агромаркетинг" на суму 9869 грн. та штрафних фінансових санкцій на суму 2467,25 грн. та по правочинах з ТОВ "Промспецконсалтинг" на суму 14712 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 3678 грн
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, зазначив, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на цілком законних підставах та відповідають чинному законодавству, у зв'язку із чим просить у задоволенні позову відмовити.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі за текстом ФОП ОСОБА_1.) зареєстрований 04.12.2006 року Виконавчим комітетом Харківської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію серії НОМЕР_4 року за НОМЕР_5 (а. с. 35 том 1).
Згідно довідки від 05.12.2006 року № 4685 Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова ФОП ОСОБА_1 взято на облік в органах податкової служби від 05.12.2006 року за № 33379 (а. с. 36 том 1).
Фахівцями Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1.
За результатами перевірки складено акт №2656/1702/2470009770 від 15.09.2011 року (а. с. 15- 27), яким встановлено порушень вимог: ст. 19 Закону України № 889 - IV від 22.05.2003 року "Про податок з доходів фізичних осіб", ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями) від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.1992 року № 13-92 (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження сум податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на заниження податку з доходів фізичних осіб на суму 7027,57 грн.; п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.2.3. п.7.2, п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті на суму 36184,00 грн.; ст. 2 Указу Президента України від 28.06.1999 року № 746/99 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства", (із змінами та доповненнями), за використання найманого працівника, що внесено у заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, внаслідок чого донараховано єдиний податок у сумі 900,00 грн..
На підставі даного Акту були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0003131702 від 07.10.2011 року з податку на додану вартість на загальну суму 45266,00 грн. з якої: за основним платежем 36184,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 9082,78 грн. (а. с. 8 том 1), № 0003111702 від 07.10.2011 року по податку на доходи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності на загальну суму 7027,57 грн. з якої: за основним платежем 7027,57 грн. (а. с. 9 том 1).
Позивач не погодився із встановленими порушеннями в частині податкових зобов'язань по податку на додану вартість по правочинах з ТОВ "Тех-агромаркетинг" на суму 9869 грн. та штрафних фінансових санкцій на суму 2467,25 грн. та по правочинах з ТОВ "Промспецконсалтинг" на суму 14712 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 3678 грн
Слід зазначити, що згідно з п.п. 7.2.4. пп. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
ФОП ОСОБА_1 є платником податку на додану вартість, що було встановлено під час перевірки і не заперечується сторонами по справі, підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість від 28.12.2006 року НОМЕР_6 видане ДПІ у Московському районі міста Харкова (а. с. 37 том 1).
На час перевірки контрагентами Позивача були ТОВ "Промспец консалтинг" та ТОВ "Тех - агромаркетинг".
ТОВ "Промспец консалтинг" є платником податку на додану вартість згідно зі свідоцтвом платника ПДВ від 03.08.2010 року за № 100295733, що підтверджується даними акту перевірки від 06.07.2010 року №349/23-03-05/37091549 (а. с. 35 том 2).
ТОВ "Тех - агромаркетинг" здійснює свою діяльність відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 17.03.2010 року № 100275080, відповідно до акту перевірки №1487/23-03-05 від 01.07.2011 року (а. с. 29 том 2).
В ході розгляду справи, судом встановлено, що між Позивачем та його контрагентами було укладено договори купівлі - продажу.
Згідно договору купівлі - продажу № б/н від 01.09.2010 року, згідно якого продавець - ТОВ "Промспец консалтинг" зобов'язався передати у власність покупцю - ФОП ОСОБА_1 товар, а останній в свою чергу прийняти товар та оплатити його вартість (а. с. 38 том 1).
Згідно з умовами договору № б/н від 02.08.2010 року укладеного між Позивачем та ТОВ "Тех - агромаркетинг", де перший покупець, останній продавець. Умовами договору передбачено продавцем надати товар покупцю, а останній в свою чергу прийняти та сплатити вартість наданої продукції, в кількості та асортименті, зазначеному в узгоджених Специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього Договору (а. с. 39 том 1).
Згідно ст. 263 Господарського кодексу України, господарсько-торгівельна діяльність опосередковується господарськими договорами поставки, купівлі-продажу, оренди, міни (бартеру), лізингу та іншими договорами.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).
Частинами другою та третьою ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо –безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов’язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до пп. 7.2.3. п. 7.3. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов’язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Дата виникнення податкових зобов’язань платника ПДВ визначається згідно з нормами п. 7.3. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".
В рамках виконання зобов’язань за договорами № б/н від 01.09.2010 року та від 02.08.2010 року контрагенти Позивача передали у власність ФОП ОСОБА_1 товар, що підтверджується наступними документами:
Видатковими накладними: № 1279 від 03.11.2010 року на загальну суму 18753,00 грн., в т.ч. ПДВ 3125,50 грн.; № 1109 від 12.08.2010 року на загальну суму 43985,75 грн., в т.ч. ПДВ 7330,96 грн.; № 828 від 21.10.2010 року на загальну суму 12176,35 грн., в т.ч. ПДВ 2029,39 грн.; № 441 від 01.10.2010 року на загальну суму 13865,23 грн., в т.ч. ПДВ 2310,87 грн.; № 715 від 14.10.2010 року на загальну суму 10156,64 грн., в т.ч. ПДВ 1692,77 грн.; № 1096 від 11.08.2010 року на загальну суму 15230,02 грн., в т.ч. ПДВ 2538,34 грн.; № 1231 від 02.11.2010 року на загальну суму 24934,44 грн., в т.ч. ПДВ 4155,74 грн.; № 26 від 01.09.2010 року на загальну суму 8388,17 грн., в т.ч. ПДВ 1398,03 грн. (а. с. 40 - 47).
Податковими накладними: № 26 від 01.09.2010 року на загальну суму 8388,17 грн., в т.ч. ПДВ 1398,03 грн.; № 715 від 14.10.2010 року на загальну суму 10156,64 грн., в т.ч. ПДВ 1692,77 грн.; № 441 від 01.10.2010 року на загальну суму 13865,23 грн., в т.ч. ПДВ 2310,87 грн.; № 828 від 21.10.2010 року на загальну суму 12176,35 грн., в т.ч. ПДВ 2029,39 грн.; № 1279 від 03.11.2010 року на загальну суму 18753,00 грн., в т.ч. ПДВ 3125,50 грн.; № 1231 від 02.11.2010 року на загальну суму 24934,44 грн., в т.ч. ПДВ 4155,74 грн.; № 1109 від 12.08.2010 року на загальну суму 43985,75 грн., в т.ч. ПДВ 7330,96 грн.; № 1096 від 11.08.2010 року на загальну суму 15230,02 грн., в т.ч. ПДВ 2538,34 грн. (а. с. 48 - 55).
Відповідно до банківських документів, а саме: платіжних доручень: № 62 від 29.09.2010 року, № 67 від 05.10.2010 року, № 73 від 11.10.2010 року, № 80 від 14.10.2010 року, № 90 від 20.10.2010 року, № 97 від 26.10.2010 року, № 110 від 04.11.2010 року, № 126 від 10.11.2010 року, № 135 від 17.11.2010 року, № 145 від 25.11.2010 року, № 154 від 01.12.2010 року, № 148 від 29.11.2010 року, № 16.08.2010 року, № 5 від 18.08.2010 року, № 33 від 09.09.2010 року, № 18 від 20.08.2010 року, № 37 від 17.09.2010 року, № 46 від 22.09.2010 року, № 52 від 27.9.2010 року - ФОП ОСОБА_1 свої зобов’язання за договорами купівлі - продажу від 01.09.2010 року та від 02.08.2010 року виконав в повному обсязі та сплатив за поставлений товар (а. с. 74 - 92).
Придбаний ФОП ОСОБА_1 у ТОВ "Промспец консалтинг" та ТОВ "Тех - агромаркетинг" товар у своїй господарській діяльності підтверджується належним чином оформленими довіреностями на отримання цінностей і картками рахунку, накладними (том 1 а.с.94 - 245б).
Факт перевезення підтверджується товарно - транспортними накладними, копії яких містяться в матеріалах справи (а. с. 246 - 250 том 1).
Проаналізувавши вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що позивачем доведено придбання у своїх контрагентів товару та використання його в своїй господарській діяльності.
Про це свідчать і надані суду первинні документи, які за своєю формою та змістом повністю відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які могли б згідно п.п. 7.2.3 п. 7.2. і п.п. 7.2.4. п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995року №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995року за №168/704) спричинити втрату означеними накладними юридичного статусу первинних документів, не містять.
Досліджуючи витребувані та приєднані до справи документи, суд відзначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між Позивачем і Відповідачем та його контрагентом при укладенні, виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено. При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за цим договором поставки, за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України відповідач суду не подав.
Відповідно до п.п 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими первинними документами згідно з пунктом 7.2.6 цього пункту).
П. 10.1., 10.2. ст. 10 Закону України "Про податок на додану вартість", передбачають, що особами, відповідальними за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, та за повноту та своєчасність його внесення до бюджету є платники податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного платника податку окремо і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.
Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по послугах (роботах), отриманих від виконавця, податкова декларація якого не подана, за умови, що така особа зареєстрована платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Окрім такого порушення, допущені одним платником податку податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов’язки іншого платника податків. Таким чином недекларування податку продавцем ( у тому числі внаслідок ухилення від сплати) у разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем.
Виходячи зі змісту положень п.п 7.2.3. пп. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Судом встановлено, що факт придбання Позивачем товару у ТОВ "Промспец консалтинг" та ТОВ "Тех - агромаркетинг" здійснювався саме в межах господарської діяльності, що підтверджено первинними документами. Судом не встановлено невідповідності даних податкових накладних фактичним обставинам.
Згідно з п.п.5.2.1. п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Відповідно до п.5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати), це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку (п. 5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”).
В ході розгляду справи, Відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів винесення спірних податкових повідомлень - рішень в частині податкових зобов'язань по податку на додану вартість по правочинах з ТОВ "Тех-агромаркетинг" на суму 9869 грн. та штрафних фінансових санкцій на суму 2467,25 грн. та по правочинах з ТОВ "Промспецконсалтинг" на суму 14712 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 3678 грн
Доказів фактичної відсутності операцій по придбанню позивачем послуг (робіт) у своїх контрагентів Відповідач до суду не подав. З огляду на викладене, суд приходить до висновку про безпідставність висновку ДПІ у Московському районі м. Харкова стосовно порушення ФОП ОСОБА_1 вимог п.п 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
У зв’язку з тим, що відсутній об’єкт донарахування податку на додану вартість, суд приходить до висновку про відсутність підстав застосування штрафної (фінансової) санкції передбаченої п.п 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України.
Також, Постановою Верховного суду України від 09.09.2008 р. по справі №08/158 зазначено, що у Законі N168/97-ВР передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної.
Згідно ч.1, ч.2 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.
На час складення податкових накладних ТОВ "Промспец консалтинг" та ТОВ "Тех - агромаркетинг" рахувались в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, були зареєстровані за адресами, вказаними на виданих податкових накладних, були зареєстровані та стояли на обліку як платники податку на додану вартість.
Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону "Про податок на додану вартість" платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов’язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
Платники податку, визначені у пп. "а", "в", "г", "д" п.10.1 ст.10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п.10.2 ст.10 Закону "Про податок на додану вартість").
За таких обставин покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями та їх контрагентами, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця за можливу недостовірність відомостей про продавця (постачальника робіт, послуг), включених до Єдиного державного реєстру, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що обставини, які викладені відповідачем в акті перевірки в частині господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "Тех-Агромаркетинг" та ТОВ "Промспец консалтинг", неможливо кваліфікувати як порушення, що передбачені п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість". Заборона на включення до складу податкового кредиту стосується лише тих сум, які не підтверджені податковими накладними.
Відповідно до розрахунку податкових зобов'язань по ПДВ, донарахованих у зв'язку зі встановленням ознак нікчемності правочинів укладених між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Тех-агромркетинг" за актом перевірки від 15.09.2011 року №2656/1702/НОМЕР_3 за період серпень 2010 року податкове зобов'язання складає 9869 грн., базова сума на яку нараховано фінансову санкцію - 9869,00 грн., сума фінансової санкції 2467,25 грн., між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Промспец консалтинг" актом перевірки від 15.09.2011 року №2656/1702/НОМЕР_3 за період вересень, жовтень, листопад 2010 року податкове зобов'язання складає 14712 грн., базова сума на яку нараховано фінансову санкцію - 14712,00 грн., сума фінансової санкції 3678,00 грн. (а.с.69 том 2)
Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача –орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 07.10.2011 року №0003131702 та №0003111702 в частині податкових зобов'язань по податку на додану вартість по правочинах з ТОВ "Тех-агромаркетинг" на суму 9869 грн. та штрафних фінансових санкцій на суму 2467,25 грн. та по правочинах з ТОВ "Промспецконсалтинг" на суму 14712 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 3678 грн. правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд, –
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті ДПІ у Московському районі міста Харкова від 07.10.2011 року №0003131702 та №0003111702 в частині податкових зобов'язань по податку на додану вартість по правочинах з ТОВ "Тех-агромаркетинг" на суму 9869 грн. та штрафних фінансових санкцій на суму 2467,25 грн. та по правочинах з ТОВ "Промспецконсалтинг" на суму 14712 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 3678 грн. < Текст > < Сума задоволення > < Текст >
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.
Суддя М.О. Лук'яненко
Повний текст постанови виготовлено 23.01.2012 року.
З оригіналом згідно. Оригінал знаходиться в матеріалах справи. Постанова не набрала законної сили.< Список >
Суддя М.О. Лук'яненко секретар В.С. Гайворонський< Список >