Судове рішення #20672817

Копія

Справа № 2270/4322/11/7

          

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И


10 травня 2011 рокум. Хмельницький


Хмельницький окружний адміністративний суд


в складі:головуючого-суддіПетричковича А.І.

при секретарі Лоборчук Л.М. 

за участі:представника позивача ОСОБА_3,

представників відповідача Карпушина В.А.,

Коваль І.І.,


розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом   < в особі > < в чиїх інтересах >  фізичної особи-підприємця ОСОБА_6   < 3-тя особа >   до  Летичівської міжрайонної державної податкової інспекції в особі Старосинявського відділення,   < 3-тя особа >  про визнання дій незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000041700 від 12.03.2011 року, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в якому вказує, що за результатом перевірки податкового органу складено акт №35\1700\НОМЕР_1 від 23.02.2011 року і винесено податкове повідомлення-рішення № 0000041700 від 12.03.2011 року. Вважає, що  акт перевірки та його висновки прийняті з порушенням чинного законодавства, посилаючись на ст.13 Декрету КМ України "Про прибутковий податок з громадян" і Закон України "Про прибутковий податок з громадян".

У позові просить: визнати дії працівників податкового органу незаконними; скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000041700 від 12.03.2011 року.

Представник позивача позовні вимоги в суді підтримав, покликаючись на ті ж докази, що у позовній заяві. Додатково пояснив, що податковому органу на підтвердження витрат були надані податкові накладні, а інших документів (фіскальних чеків, квитанцій до прибуткових касових ордерів) у позивача не було на цей момент, але після акту перевірки і винесення податкового повідомлення-рішення він оскаржив рішення відповідача до суду і  витребував їх у постачальників і надав податковому органу і суду для огляду.

Представники відповідача письмового заперечення суду не надали, але позов не визнали і суду пояснили, що виходячи з вимог ст.44 ПК України у податкового органу були підстави визначити податкове зобов"язання позивачу. Протиправності дій податкового органу, щодо проведення перевірки не має, зважаючи на дотримання відповідачем вимог Закону, при проведенні документальної виїзної перевірки, документи про що надані суду.

Заслухавши учасників судового розгляду і дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Податковим повідомленням-рішенням № 0000041700 від 12.03.2011 року на підставі акту перевірки, встановлено порушення розд.4 ст.13 Дектеру КМ України "Про прибутковий податок з громадян" у зв"язку з чим збільшено суму грошового зобов"язання за платежем податок з доходів фізичних осіб і визначено податкове зобов"язання за основним платежем у розмірі 4794,13 гривень.

Сторони не оспорюють розміри витрат позивача по накладних за 2008-2010 роки, які зафіксовані у акті перевірки ( стор.10-12) на загальну суму 31960,83 гривень, що перевіряв відповідач на вимогу суду з урахуванням первинних документів наданих позивачем податковому органу,  тому суд вважає, що згідно ч.3 ст.72 КАС України вони не потребують доказування, адже сторони проти цього не заперечують і в суду немає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання і це підтверджено доказами, які перевірено судом.

Фактично відповідач вважає, що якщо ці витрати належно не були підтверджені позивачем на момент перевірки, а тільки у суді, тому  в силу вимог ст.44 ПК України, податковий орган правомірно визначив податкове зобов"язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 4794,13 гривень.

Такому висновку відповідача суд дає критичну оцінку, виходячи з аналізу ст.44 ПК України, так як на думку суду, ця стаття не дає право податковому органу рахувати не підтвердження витрат визначених у податковій звітності тільки з підстави відсутності всіх документів на момент перевірки і після її закінчення, адже як встановлено судом, що не заперечує податковий орган, ці документи об"єктивно є, вони відповідають вимогам законодавства і на суму з якої податковий орган зробив свій висновок, про не підтвердження позивачем витрат за 2008-2010 року у розмірі 31960,83 гривень. Якщо податковий орган вважав, що позивач не всі документи подав на підтвердження своїх витрат, то він міг запропонувати платнику надати їх, або самостійно перевірити їх наявність, чого не було у цьому випадку. Цей висновок суду підтверджується  п.44.7 ст.44 ПК України, відповідно до ч.4 якого у разі, якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків. Більше цього, згідно п. 85.6 ст.85 ПК України визначено, що у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис. Тобто, судом не встановлено відмови позивача у наданні документів, тому суд вважає, що у податкового органу не було підстав робити висновок, про документальне не підтверження витрат позивача тільки за умови відсутності цих документів під час переврки і після її закінчення. Також, необхідно враховувати, що позивач  відповідно до п.56.18 ст.56 ПК України має право  оскаржити податкове повідомлення-рішення з урахуванням строків давності у будь-який момент після отримання податкового повідомленя-рішення і не має обов"язку подавати заперечення на акт у разі не згоди з ним, як вважає відповідач.  

У суді встановлено, що фактично перевірка проводилась у приміщенні податкового органу, хоч у акті перевірки №35\1700\НОМЕР_1 від 23.02.2011 року стверджено, що вона проведена у приміщенні магазину-кафе по АДРЕСА_1 (абз.5 стор.1 акту), що свідчить про не достовірність відображення інформації в акті, але не підтверджує не правомірності дій податковогоо органу, адже така проведена згідно плану-графіку, направленого повідомлення про проведення перевірки, наказу №40 від 03.02.2011 року, направлення №4 від 14.02.2011 року,  тобто з дотриманням вимог ст.77 ПК України, тому дії податкового органу є законними, а позовні вимоги підлягають  частковому задоволенню з урахуванням вищевстановленого.

Згідно частин 1-2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, судом не встановлено не законності дій працівників податкового органу, щодо проведення документальної виїзної перевірки, але прийняте податкове повідомлення-рішення, як вищевстановлено, прийняте з порушенням вимог Закону, тому це рішення відповідача підлягає скасуванню, а позов частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ПК України, Законом України "Про прибутковий податок з громадян", Декретом КМ України "Про прибутковий податок з громадян" і ст.ст. 4-15, 70-71, 86, 94, 98-99, 122, 158-163, 167, 186 КАС України  суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення- рішення №0000041700 від 12.03.2011 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Копії постанови надати сторонам, повний текст якої виготовлено 12.05.2011 року.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання чи проголошення.

< виготовлено >  < Дата виготовлення > 

Постанова не набрала законної сили.  < Дата набрання законної сили >  


Суддя/підпис/А.І. Петричкович

"Згідно з оригіналом" СуддяА.І. Петричкович


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація