Справа № 2 -123-  2008 рік

                                                            ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

                                                            ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

            08 квітня 2008 року                                                                  м. Дніпродзержинськ

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: судді  Алькової С.М., при  секретарі Золотих Л.Н.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_1  до ОСОБА_2,  треті особи - ТОВ «Абонент 21», ВГІРФО Дніпровського РВ м. Дніпродзержинська про визнання  особи такою, що втратила право користування житлом,

                                                                        ВСТАНОВИВ:

            Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідач не проживає у  квартирі, що розташована у АДРЕСА_1  квартирі без поважних причин  понад шість місяців, тому втратив право користування  житлом у цій квартирі.

Відповідач ОСОБА_2   у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином через оголошення у пресі - газеті «Вісті Придніпров'я» № 26 від 03 квітня 2008 року, про причини неявки суд не повідомив.

З- я особа - ВГІРФО Дніпровського РВ  Дніпродзержинського  МУ УМВС України у Дніпропетровській області та Товариство з обмеженої відповідальністю «Абонент 21»  про час та місце судового розгляду справи  повідомлені належним чином, надали  суду заяви,  в яких  просять розглядати справу у відсутність їх представників, ухвалити рішення відповідно до чинного законодавства через довіру  суду.

В зв'язку з тим, що суд не має  відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином відповідно до вимог ст.. 74 ч. 9 ЦПК України, згідно якої відповідач, місце проживання (перебування чи роботи) або місце знаходження якого позивачеві невідоме викликається через оголошення у пресі, і з опублікування оголошення про виклик відповідач  вважається повідомленим про час і місце розгляду справи,  суд  відповідно до ст.. 169 ч. 4 ЦПК України вирішує справу  на підставі  наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ст.. 224 ЦПК України  у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі  наявних у справі даних чи доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Позивач не заперечує проти розгляду справи у відсутність відповідача та ухвалення заочного рішення, позивачу роз'яснений  порядок  перегляду заочного  рішення за завою відповідача..

Зі згоди позивачів суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

У судовому засіданні позивач підтримав свій позов та пояснив суду, що він, позивач у справі, та   відповідач ОСОБА_2 зареєстровані  у квартирі  по  АДРЕСА_1,  яка  складається з трьох  житлових кімнат, загальною площею 67,0 кв.м. та, житловою площею  40,58 кв.м. Відповідальний наймач приміщення   ОСОБА_3померІНФОРМАЦІЯ_1 року.  Відповідач ОСОБА_2  у  1996 році  залишив  квартиру  по АДРЕСА_1  забрав  свої особисті речі, і з того часу відповідач  квартирою не цікавився,  інтересу до неї не проявляв,  плату за квартиру та комунальні послуги не сплачував,  йому ніхто не перешкоджав  користуватися  спірною квартирою, і він в свою чергу з заявами про  перешкоди в користування  нікуди не звертався. Тобто у спірній квартирі  відповідач  без поважних причин не проживає  більш, ніж 6 місяців, що підтверджується  актом ТОВ «Крона», тому він повинний бути визнаний таким, що втратив право користування житловим приміщенням у спірній квартирі.

            Судом були досліджені такі докази, надані позивачами на підтвердження свого позову: особистий рахунок на квартиру, акт про не проживання, довідка ТОВ «Крона», довідка Дніпровського РО м. Дніпродзержинська, копія свідоцтв про смерть.

            Вислухав  позивачів та дослідивши  матеріали справи, суд вважає, що позов   про визнання ОСОБА_2. таким, що втратив  право на користування житловим приміщенням у квартиріАДРЕСА_1,  підлягає задоволенню.

            Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

            Судом встановлено, що на цей  час у квартирі по АДРЕСА_1 зареєстровані сторони у справі -  Чебишев Вадим Анатолійович та  ОСОБА_2, що підтверджується    особистим рахунком на квартиру, що виданий ТОВ «Абонент ХХІ»   ( а.с. 11).

У 1996 році відповідач добровільно залишив спірну квартиру, забрав всі свої особисті речі. Відсутність відповідача у спірній квартирі понад шість місяців підтверджується актом про не проживання, наданим ТОВ «Крона» 14 вересня 207 року  ( а.с. 7), відповідно до якого у результаті  обстеження, та опиту  сусідів  встановлено, що ОСОБА_2. з 1996 року і по цей час  у квартирі АДРЕСА_1  не проживає, його особисті речі у квартирі відсутні.

Відповідно  довідок, наданих ТОВ «Крона» та  Дніпровським РО м. Дніпродзержинська ( а.с. 8, 10) встановлено, що ОСОБА_2. не звертався с заявами про  перешкоди у користуванні житловим приміщенням у квартиріАДРЕСА_1 ні в ТОВ «Крона», ні в Дніпровський РВ м. Дніпродзержинська, що свідчить  про те, що відповідач не приймав  спроби  вселитися у спірну квартиру,  і перешкоди у користуванні нею  позивач йому  не чинив.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач  відсутній у спірній квартирі понад шість місяців без поважних причин. Відсутність  у відповідача інтересу до спірної квартири, як  до приміщення, що потрібне йому для проживання, відсутність фактів створення відповідачу  з боку позивача перешкод у проживанні у цій квартирі, достовірно  встановлені судом  у судовому засіданні, як і те, що відповідач  залишив квартиру  добровільно, квартиру плату, комунальні послуги та заборгованість  за комунальні послуги не сплачував.

Ці обставини  не спростовані  у судовому засіданні  і підтверджені  наданими суду позивачем і дослідженими судом доказами. 

Відповідно до ст. 71 Житлового Кодексу України особа може бути визнана судом такою, що втратила право користування житловим приміщенням в зв'язку з відсутністю у цьому приміщенні без поважних причин понад шість місяців.

Беручи до уваги вищезазначене, та враховуючи той факт, що суд не  має підстав не довіряти наданим доказам, суд вважає,  що позов  позивача про визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, підлягає задоволенню.

            Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214 -215, 224-226  ЦПК України, ст. 71, 72 ЖК України, суд,

                                                                        ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1  до ОСОБА_2,  треті особи - ТОВ «Абонент 21», ВГІРФО Дніпровського РВ м. Дніпродзержинська про визнання  особи такою, що втратила право користування житлом, задовольнити.

            Визнати ОСОБА_2, 1982 року  народження таким, що втратив право користування житловим приміщенням у квартиріАДРЕСА_1.

            Зобов'язати  ВГІРФО Дніпровського РВ м. Дніпродзержинська  зняти з реєстраційного обліку по квартиріАДРЕСА_1 ОСОБА_2, 1982 року  народження.

Зобов'язати  Товариство з обмеженою відповідальністю «Абонент 21»  внести відповідні зміни  в особистий рахунок  на квартируАДРЕСА_5.

            Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою згодою відповідача, поданою протягом  десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя:                                                                         С.М. Алькова