15.11.2011 14.11.2011
< копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2011 р. Справа № 2а/0470/13337/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Ількова В.В. , розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до приватного підприємства «Міола» про стягнення недоїмки по сплаті страхових внесків у сумі 444,65 грн , –
ВСТАНОВИВ:
21.10.2011р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов
Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до приватного підприємства «Міола» про стягнення недоїмки по сплаті страхових внесків у розмірі 444,65 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001р. за № 2240-III відповідач має прострочену заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 444,65 гривень. В добровільному порядку суму боргу відповідач не сплачує, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Позивач про відкриття скороченого провадження за цим адміністративним позовом був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 01.11.2011р., яке міститься в матеріалах справи.
Судом було направлено відповідачу копію ухвали про відкриття скороченого провадження за цим адміністративним позовом на адресу, зазначену в ЄДР, однак, до суду 03.11.2011р. повернувся конверт з приміткою поштового відділення про причини невручення адресату – за закінченням терміну зберігання. Заперечень проти позову до суду від відповідача не надійшло.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 183-2 КАС України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого для надання заперечень або заяви про визнання позову, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, вважає за необхідне задовольнити позов повністю з таких підстав.
Відповідач зареєстрований рішенням Виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від 24.02.2001 року за № 111-р, що підтверджується Довідкою з ЄДРПОУ 02.04.2001р., що міститься в матеріалах справи, та зареєстроване як страхувальник у Дніпропетровському обласному відділенні Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Відносини, що виникають між суб'єктами системи державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням регулюються положеннями Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001р. за № 2240-III (далі – Закон України за № 2240-III).
Згідно з п. 2 ч. 2. ст. 27 Закону України за № 2240-III страхувальник зобов’язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 2 Закону України за № 2240-III страхові внески - кошти відрахувань на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, сплачені згідно із законодавством, що діяло до набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», кошти, що надходять від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які спрямовуються на страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.
Відповідно до ст. 21 Закону України за № 2240-III розмір страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, щорічно за поданням Кабінету Міністрів України встановлюється Верховною Радою України відповідно для роботодавців і застрахованих осіб у відсотках: для роботодавців – до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб; для найманих працівників – до сум оплати праці, які включають основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб; для застрахованих осіб, зазначених у частинах другій і третій статті 6 цього Закону – до сум оподатковуваного доходу (прибутку).
Страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, нараховуються в межах граничної суми заробітної плати (доходу), що встановлюється щороку на рівні п'ятнадцяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, та є розрахунковою величиною при обчисленні допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітності та пологах.
В порушення вимог п. 2 ч. 2 ст. 27 Закону України за № 2240-III відповідач не повністю перерахував до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності нараховані ним страхові внески за I півріччя 2003 рік у сумі 444,65 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України за № 2240-III страхувальник - роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником (у тому числі фізичною особою, яка не має статусу підприємця та використовує найману працю, через ухилення від подання заяви про взяття на облік як платника страхових внесків) або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.
Однак, сума заборгованості по страхових внесках в розмірі 444,65 грн. відповідачем не погашена.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. за № 2464-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовоідносин) (далі – Закон України за № 2464-VI) недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України за № 2240-III не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку. Строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.
Відповідно до ст. 7 розділу VIII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України за № 2464-VI стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що на час розгляду справи сума боргу відповідачем добровільно не сплачена, відповідних доказів суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно ч.4 ст. 94 КАС України в справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Відповідно до ч.1 ст. 256 КАС України постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження виконуються негайно.
Керуючись ст.ст. 94, 162,183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до приватного підприємства «Міола» про стягнення недоїмки по сплаті страхових внесків у розмірі 444,65 грн. - задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Хайрінг ЛТД» на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності суму недоїмки по сплаті страхових внесків у розмірі 444 (чотириста сорок чотири) грн. 65 копійок.
Відповідно до положень п. 8 ч. 6 ст. 183-2 КАС України постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >В.В Ільков
< Текст >