Судове рішення #20668897

11.11.2011                                                                                                    < копія >


                                                             ПОСТАНОВА

                                                       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


09 листопада 2011 р. Справа № 2а/0470/11065/11


Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Златіна С.В.

при секретарі –Лісна А.М.

представника позивача –Данилов А.В.

представника відповідача –Циба А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Яран-Днєпр»до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська про скасування податкових повідомлень рішень,

ВСТАНОВИВ:

02.09.2011 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська, у якому просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення  від 09.06.2011 року № 0001032302, № 0001042302, № 0001052302, № 0001062302.

          Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська безпідставно дійшла висновку по нікчемність правочинів, укладених позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю «БМ-Технологія» та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Клото». Позивач зазначає, що ТОВ «БМ-Технологія» та ТОВ фірма «Клото» виконали свої зобов’язання перед позивачем у повному обсязі у відповідності до укладених договорів, що підтверджується видатковими накладними, актами приймання, товарно-транспортними накладними, а також податковими накладними ТОВ «БМ-Технологія» та ТОВ фірма «Клото». Позивач зазначає, що на момент здійснення господарських операцій ТОВ «БМ-Технологія» та ТОВ фірма «Клото» мали статус юридичних осіб та були платниками податку на додану вартість.

          Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову зазначаючи, що договори укладені з ТОВ «БМ-Технологія» та ТОВ фірма «Клото» є нікчемними, оскільки за наслідками проведених податковими органами перевірок вищевказаних товариств було встановлено наступне:

-          ТОВ «БМ-Технологія» за юридичною адресою не знаходиться; за результатами аналізу документів, які є в обліковій справі ТОВ «БМ-Технологія» встановлено відсутність необхідних трудових ресурсів (станом на 08.07.2009 року загальна чисельність працюючих – 1 особа, станом на 30.06.2010 року – 1 особа), необхідних для здійснення господарської діяльності, в частині відвантаження та перевезення товарів; у ТОВ «БМ-Технологія» відсутні матеріальні ресурси, виробнича база, складські приміщення, що унеможливлює здійснення ТОВ  «БМ-Технологія» господарської діяльності; актом перевірки ТОВ «БМ-Технологія» встановлено завищення вказаним підприємством за період з 08.07.2009 року по 30.06.2010 року податкових зобов’язань з податку на додану вартість в сумі 14 211 137,00 гривень та податкового кредиту на 14 082 723,00 гривень, всі операції купівлі-продажу підприємства визнано нікчемними по ланцюгу до вигодонабувача; наслідком діяльності  ТОВ «БМ-Технологія» є виключно чи переважно формування податкових зобов’язань та податкового кредиту на адресу контрагентів.

-          ТОВ фірма «Клото» за юридичною адресою не знаходиться; за результатами аналізу документів, які є в обліковій справі ТОВ фірма «Клото» встановлено відсутність необхідних трудових ресурсів (штатна чисельність працівників – 1 особа), необхідних для здійснення господарської діяльності, в частині відвантаження та перевезення товарів; у ТОВ фірма «Клото» відсутні матеріальні ресурси, виробнича база, складські приміщення, що унеможливлює здійснення ТОВ фірма «Клото» господарської діяльності;

Крім того, відповідачем у Акті від 26.05.2011 року № 1105/236/24435116 зафіксовано наступні порушення позивачем податкового законодавства:

-          у декларації за 2010 рік позивач мав право відобразити по рядку 05.2 декларації з податку на прибуток підприємства раніше не враховані витрати у сумі 128 826,00 гривень (644 129,00 гривень від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємства станом на 01.01.2010 року х 20%). Позивачем же до рялку 05.2 декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік відсенено витрати у сумі 299 547,00 гривень, тобто завищено показник зазначеного рядка на суму 170 721,00 гривень

-          позивач не своєчасно податно податкові декларації з податку на додану вартість за квітень, червень, липень, вересень, жовтень та листопад 2010 року, у зв'язку з чим відповідачем нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1020,00 гривень;

-          витрати на оплату послуг наданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Максима 2006» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ашан Україна Гіпермаркет»  позивачу на підставі договорів про надання послуг по організації збуту товарів у торгівельних об'єктах, передпродажній підготовці товарів та маркетингових послуг не мають відношення до господарської діяльності позивача, а, отже, не можуть бути включені до складу валових витрат відповідного звітного періоду.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

          З 18.04.2011 року по 19.05.2011 року відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з дотриманням вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року.

          За наслідками вищевказаної перевірки складно Акт від 26.05.2011 року № 1105/236/24435116.

          У вищевказаному акті відповідачем зроблено висновок про нікчемність право чинів укладених позивачем з ТОВ «БМ-Технологія» та ТОВ фірма «Клото».

          Висновок відповідача щодо нікчемності правочинів обгрунтовується наступним:

-          ТОВ «БМ-Технологія» за юридичною адресою не знаходиться; за результатами аналізу документів, які є в обліковій справі ТОВ «БМ-Технологія» встановлено відсутність необхідних трудових ресурсів (станом на 08.07.2009 року загальна чисельність працюючих – 1 особа, станом на 30.06.2010 року – 1 особа), необхідних для здійснення господарської діяльності, в частині відвантаження та перевезення товарів; у ТОВ «БМ-Технологія» відсутні матеріальні ресурси, виробнича база, складські приміщення, що унеможливлює здійснення ТОВ  «БМ-Технологія» господарської діяльності; актом перевірки ТОВ «БМ-Технологія» встановлено завищення вказаним підприємством за період з 08.07.2009 року по 30.06.2010 року податкових зобов’язань з податку на додану вартість в сумі 14 211 137,00 гривень та податкового кредиту на 14 082 723,00 гривень, всі операції купівлі-продажу підприємства визнано нікчемними по ланцюгу до вигодонабувача; наслідком діяльності  ТОВ «БМ-Технологія» є виключно чи переважно формування податкових зобов’язань та податкового кредиту на адресу контрагентів.

-          ТОВ фірма «Клото» за юридичною адресою не знаходиться; за результатами аналізу документів, які є в обліковій справі ТОВ фірма «Клото» встановлено відсутність необхідних трудових ресурсів (штатна чисельність працівників – 1 особа), необхідних для здійснення господарської діяльності, в частині відвантаження та перевезення товарів; у ТОВ фірма «Клото» відсутні матеріальні ресурси, виробнича база, складські приміщення, транспортні засоби, що унеможливлює здійснення ТОВ фірма «Клото» господарської діяльності;

Крім того, у акті перевірки зазначено, що позивач у декларації за 2010 рік мав право відобразити по рядку 05.2 декларації з податку на прибуток підприємства раніше не враховані витрати у сумі 128 826,00 гривень (644 129,00 гривень від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємства станом на 01.01.2010 року х 20%). Позивачем же до рядку 05.2 декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік відсенено витрати у сумі 299 547,00 гривень, тобто завищено показник зазначеного рядка на суму 170 721,00 гривень; позивачем не своєчасно подано податкові декларації з податку на додану вартість за квітень, червень, липень, вересень, жовтень та листопад 2010 року, у зв'язку з чим відповідачем нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1020,00 гривень; витрати на оплату послуг наданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Максима 2006» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ашан Україна Гіпермаркет»  позивачу на підставі договорів про надання послуг по організації збуту товарів у торгівельних об'єктах, передпродажній підготовці товарів та маркетингових послуг не мають відношення до господарської діяльності позивача, а, отже, не можуть бути включені до складу валових витрат відповідного звітного періоду.

На підставі Акту від 26.05.2011 року № 1105/236/24435116 відповідачем винесено оскаржувані податкові повідомлення –рішення від 09.06.2011 року № 0001032302, № 0001042302, № 0001052302, № 0001062302.

Позивач у встановленому порядку оскаржив вищевказані податкові повідомлення рішення до Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області.

Рішенням Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 18.08.2011 року № 24587/10/25-008 задоволено частково скаргу позивача, а саме:

-          скасовано податкове повідомлення-рішення  від 09.06.2011 року № 0001032302 у сумі 151 444,00 гривень (основний платіж 121 155,00 гривень, штрафні (фінансові) санкції 30 289,00 гривень) в іншій частині  268710,00 гривень (основний платіж 214 968,00 гривень, штрафні (фінансові) санкції 53 742,00 гривень) вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін;

-          скасовано податкове повідомлення-рішення  від 09.06.2011 року № 0001042302 у сумі 67 416,00 гривень (основний платіж 53 933,00 гривень, штрафні (фінансові) санкції 13 483,00 гривень), в іншій частині – 109 782,00 гривень (основний платіж 87 009,00 гривень, штрафні (фінансові) санкції – 22 773,00 гривень) залишено податкове повідомлення-рішення без змін;

-          скасовано податкове повідомлення-рішення від 09.06.2011 року № 0001052302 у сумі 27 967,00 гривень, в іншій частині – 55 475,00 гривень залишено податкове повідомлення-рішення без змін;

-          залишено без змін повідомлення-рішення від 09.06.2011 року № 0001062302 про зменшення від’ємного значення податку на додану вартість у сумі 39 828,89 гривень;

-          збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі штрафних (фінансових) санкцій на 1,00 гривню у податковому повідомленні-рішенні від 09.06.2011 року № 0001062302.

          У відповідності до п. 60.1.3 статті 60 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважаться відкликаним, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов’язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення.

          Згідно п.60.4 ст. 60 Податкового кодексу України у випадку визначеному п.60.1.3  пункту п.60.1 ст. 60 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня надходження до платників податків податкового повідомлення – рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов’язання.

          Відповідачем не надано суду належних доказів вручення податкових повідомлень-рішень форми «р» № 0001772302 від 25.08.2011 року та № 0001782302 від 25.08.2011 року прийнятих за наслідками рішення Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 18.08.2011 року № 24587/10/25-008, яким зменшено позивачу нараховану суму грошового зобов’язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення.

          Суд не приймає в якості належного доказу вручення позивачу податкових повідомлень-рішень форми «р» № 0001772302 від 25.08.2011 року та № 0001782302 від 25.08.2011 року прийнятих за наслідками рішення Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 18.08.2011 року № 24587/10/25-008 копії повідомлень про вручення поштових відправлень про вручення позивачу рекомендованих листі від 06.09.2011 року та від 17.09.2011 року, а також копії фіскальних чеків відділення зв’язку від 01.09.2011 року та від 08.09.2011 року, оскільки зі змісту вказаних документів не можливо дійти однозначного висновку про те, що саме відповідач направив позивачу.

          Також відповідач не надав суду супровідний лист про направлення позивачу податкових повідомлень-рішень форми «р» № 0001772302 від 25.08.2011 року та № 0001782302 від 25.08.2011 року прийнятих за наслідками рішення Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 18.08.2011 року № 24587/10/25-008.

          Крім того, суд приймає до уваги доводи позивача стосовно не надходження до нього податкових повідомлень-рішень форми «р» № 0001772302 від 25.08.2011 року та № 0001782302 від 25.08.2011 року прийнятих за наслідками рішення Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 18.08.2011 року № 24587/10/25-008, а надходження до нього іншого листа від відповідача від 07.09.2011 року № 18977/10/23-623 та податкового повідомлення-рішення форми «В4» від 25.08.2011 року № 0001892302.

          На підставі викладеного судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська не надано суду належним доказів направлення позивачу нових податкових повідомлень-рішень за наслідками прийняття рішення Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 18.08.2011 року № 24587/10/25-008, яким зменшено позивачу нараховану суму грошового зобов’язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення не є відкликаними, а тому можуть бути предметом розгляду в адміністративному суді.

Щодо завищення валових витрат на оплату послуг наданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Максима 2006» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ашан Україна Гіпермаркет»  позивачу на підставі договорів про надання послуг по організації збуту товарів у торгівельних об'єктах, передпродажній підготовці товарів та маркетингових послуг.

Судом встановлено, що перевіркою повноти визначення валових витрат за перевіряємий період встановлено їх завищення на загальну суму 1 344 490,00 гривень.

В акті перевірки  від 26.05.2011 року № 1105/236/24435116 відповідачем зазначено, що позивачем при реалізації кондитерської сировини покупцям, які в свою чергу реалізують продукцію у роздрібній мережі магазинів, крім укладення договору поставки товарів укладаються договори про надання послуг з організації збуту, послуг з передпродажної підготовки.

Позивачем укладено договори з Товариством з обмеженою відповідальністю «Максима 2006» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ашан Україна Гіпермаркет»  про надання послуг по організації збуту товарів у торгівельних об'єктах, передпродажній підготовці товарів та маркетингових послуг.

Як зазначено у акті перевірки від 26.05.2011 року № 1105/236/24435116, згідно умов договорів поставок право власності на товар переходить від продавця до покупця у момент підписання сторонами договору належним чином оформленої  накладної на товар в пункті поставки. З огляду на вказані положення договорів відповідач у акті перевірки від 26.05.2011 року № 1105/236/24435116 робить висновок, що витрати на оплату вищезазначених послуг позивачем не мають відношення до його господарської діяльності, а отже, не можуть бути включені до складу валових витрат відповідного звітного періоду.

Крім того, відповідач у акті перевірки від 26.05.2011 року № 1105/236/24435116 зазначає, що надані до перевірки акти виконаних робіт та податкові накладні, не містять повної інформації щодо отриманих послуг та будь-яких доказів, щодо необхідності проведення даного виду робіт.

Судом встановлено на підставі акту «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ з ІІ «Яран-Днєпр» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ фірма «Клото» за період січень 2011 року, що видом діяльності позивача є неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами, а отже укладення договорів про надання послуг по організації збуту товарів із супермаркетами з метою збільшення обсягів реалізації та популяризації товару є господарською діяльністю позивача. Крім того, відповідачем не враховано той факт, що в договорах з торговими мережами, окрім положень щодо переходу права власності у момент отримання товару є пункти, що дозволяють їм повертати товар і оплачувати його вартість тільки після реалізації такого товару.

Відповідачем в ході перевірки не досліджено фактичного переходу права власності на товари стосовно яких здійснювалось надання послуг по організації збуту по зазначеними договорам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Максима 2006» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ашан Україна Гіпермаркет».

Крім того, твердження відповідача про невідповідність наданих до перевірки актів виконаних робіт законодавчо встановленим вимогам для первинних документів є неправомірними, оскільки зазначені документи містять усі необхідні реквізити і розрахунок вартості робіт відбувається з посиланням на відповідні пункти договорів, в яких визначено порядок розрахунку такої вартості.

Враховуючи викладене відповідач неправомірно зробив висновок про завищення позивачем валовит витрат у сумі 409 494,93 гривень та податкового кредиту у сумі 81 898,98 гривень.

Вказані обставини викладені також у рішенні Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 18.08.2011 року № 24587/10/25-008, яким зменшено зменшено позивачу нараховану суму грошового зобов’язання.

Крім того, відповідач у судовому засіданні визнав факт неправомірності зробленого  висновку про завищення позивачем валовит витрат у сумі 409 494,93 гривень та податкового кредиту у сумі 81 898,98 гривень.

У відповідності до ч.3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Щодо порушення позивачем порядку визначення складу валових витрат у 2010 році, то суд зазначає наступне.

У відповідності до п.9 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 20.05.2010 року внесено зміни до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: пункт 6.1 статті 6 доповнено абзацом другим такого змісту: «У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону», а 22.4. наступного змісту «У 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року».

          Згідно з п. 1 розділу II Прикінцевих положень Закону N 2275-VI п. 9 розділу I цього Закону (зміни до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств") набирає чинності з початку наступного звітного (податкового) періоду, за періодом, на який припадає набрання чинності цим Законом.

Оскільки Закон N 2275-VI набув чинності 16.06.2010 р. (офіційне опублікування - "Голос України", 2010, N 109, від 16.06.2010 р.), порядок врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування, визначений п. 22.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" застосовується з початку наступного звітного (податкового) періоду, тобто за підсумками 9 місяців 2010 року.

Судом на підставі рішення Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 18.08.2011 року № 24587/10/25-008 встановлено, що позивач мав право відобразити по рядку 05.2 декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік раніше не враховані витрати у сумі 128 826,00 гривень (644 129,00 гривень від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємства станом на 01.01.2010 року х 20%). Позивачем же до рядку 05.2 декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік відсенено витрати у сумі 299 547,00 гривень, тобто завищено показник зазначеного рядка на суму 170 721,00 гривень.

Таким чином, висновки відповідача зроблені у акті від 26.05.2011 року № 1105/236/24435116 про завищення валових витрат у сумі 245 846,00 гривень є невірними і, відповідно, донарахований у ході перевірки податок на прибуток завищено на 18 781,00 гривень (245 846,00 гривень – 170 721,00 гривень) х 25%) та штрафні (фінансові) санкції з податку на прибуток – на 4695,00 гривень.

Вказані обставини викладені у рішенні Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 18.08.2011 року № 24587/10/25-008, яким зменшено зменшено позивачу нараховану суму грошового зобов’язання.

Крім того, відповідач у судовому засіданні визнав факт неправомірності зробленого  висновку про завищення валових витрат у сумі 245 846,00 гривень.

Позивач у судовому засіданні також визнав той факт, що ним у податкові декларації податку на прибуток підприємства за 2010 рік завищено показник у рядку 05.2 на суму 170 721,00 гривень та повністю  погодився з висновком у рішенні Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 18.08.2011 року № 24587/10/25-008 щодо завищення валових витрат на суму 170 721,00 гривень.

У відповідності до ч.3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Щодо порушень позивачем строків подання податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень, червень, липень, вересень, жовтень та листопад 2010 року, то судом встановлено наступне.

У акті перевірки від 26.05.2011 року № 1105/236/24435116 відповідачем зафіксовано факт несвоєчасної подачі податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень, червень, липень, вересень, жовтень та листопад 2010 року.

Позивач у судовому засіданні підтвердив факт несвоєчасної подачі податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень, червень, липень, вересень, жовтень та листопад 2010 року.

У відповідності до ч.3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

У відповідності до п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України, не подання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати  та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Аналогічне положення містилося також у Законі України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чиним на момент виникнення спірних правовідносин).

На підставі викладеного, судом встановлено правомірність застосування відповідачем до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1020,00 гривень.

          Суд не погоджується з висновком відповідача зробленим від 26.05.2011 року № 1105/236/24435116 щодо нікчемності правочинів укладених позивачем з ТОВ «БМ-Технологія» та ТОВ фірма «Клото» з наступних причин.

          У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби»  процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

          1. встановлення факт здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції – договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

          2. встановлення спеціальної правосуб’єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну , повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

          3. встановлення зв’язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

          4. встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

          5. встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

У листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» зазначено, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

          Таким чином, судом відхиляються доводи відповідача про те, що правочини укладені позивачем з ТОВ «БМ-Технологія» є нікчемним через те, що актом перевірки ТОВ «БМ-Технологія» всі операції купівлі-продажу підприємства визнано нікчемними по ланцюгу до вигодонабувача, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Крім того, відповідач не надав суду беззаперечних доказів того, що не виконання контрагентами ТОВ «БМ-Технологія» своїх договірних зобов’язань, мало наслідком безтоварність операцій між позивачем та  ТОВ «БМ-Технологія».

У відповідності до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладено на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Отже, судом підлягають дослідженню факт реальності господарської операції між позивачем та ТОВ «БМ-Технологія» та ТОВ фірма «Клото».

          Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «БМ-Технологія», то суд зазначає наступне.

Між позивачем та ТОВ «БМ-Технологія»  укладено договір купівлі-продажу № 0908 від 10.08.2009 року, у відповідності до якого ТОВ «БМ-Технологія» зобов’язувалось поставити позивачу товар, а позивач зобов’язувався прийняти товар та оплатити його.

          Факт виконання ТОВ «БМ-Технологія» умов договору № 0908 від 10.08.2009 року підтверджується наступними документами: видатковими накладними товарно-транспортними накладним та податковими накладними, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

          Вищевказані документи оформленні у відповідності до вимог чинного законодавства України.

          Загальна сума податку на додану вартість зазначена у податкових накладних виданих ТОВ «БМ-Технологія» становить 97 008,11 гривень, що не заперечується і відповідачем.

          Судом встановлено на підставі інформації з сайту Державної податкової адміністрації України, що ТОВ «БМ-Технологія» анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість 03.12.2010 року, тоді як остання виписана позивачу податкове накладна ТОВ «БМ-Технологія» датована 21.04.2010 року.

          Тобто на момент виписки позивачу податкових накладних ТОВ «БМ-Технологія» було платником податку на додану вартість.

          Судом відхиляються доводи відповідача стосовно того, що не знаходження  ТОВ «БМ-Технологія» має наслідком нікчемність право чинів, оскільки відсутність платника податку на додану вартість у місці його знаходження на час проведення податковим органом перевірки  не є підставою для зменшення суми податкового кредиту або визнання правочину нікчемним.

          Судом також відхиляється доводи відповідача стосовно, що у ТОВ «БМ-Технологія» відсутні трудові, матеріальні ресурси, виробнича база, складські приміщення, що унеможливлює здійснення ТОВ  «БМ-Технологія» господарської діяльності, оскільки для того, щоб здійснювати купівлю-продаж товарів не є обов’язковим наявність значних власних трудових ресурсів, власних матеріальних ресурсів, складських приміщень тощо.

          Судом також встановлено факт переміщення товару від ТОВ  «БМ-Технологія» до позивача на підставі товарно-транспортних накладних позивача, копії яких наявні у матеріалах справи.

          Товари отримані позивачем від ТОВ  «БМ-Технологія» за договором купівлі-продажу № 0908 від 10.08.2009 року використовувалась позивачем у його господарській діяльності.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ фірма «Клото», то суд зазначає наступне.

          Між позивачем та ТОВ фірма «Клото» був укладений договір поставки № 113 від 01.12.2010 року, у відповідності до умов якого ТОВ фірма «Клото» зобов’язувалась передати позивачу товар, а позивач зобов’язувався прийняти його та оплатити.

          Факт виконання ТОВ фірма «Клото» своїх зобов’язань перед позивачем підтверджується видатковими накладними, податковими накладними та товарно-транспортними накладними, копії яких знаходяться у матеріалах справи

Вищевказані документи оформленні у відповідності до вимог чинного законодавства України.

          Загальна сума податку на додану вартість зазначена у податкових накладних виданих ТОВ фірма «Клото» становить 40 821,75 гривень, що не заперечується і відповідачем.

Судом встановлено на підставі інформації з сайту Державної податкової адміністрації України, що ТОВ фірма «Клото» анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість 15.03.2011 року, тоді як остання виписана позивачу податкове накладна ТОВ фірма «Клото» датована 19.01.2011 року.

Тобто на момент виписки позивачу податкових накладних ТОВ фірма «Клото» було платником податку на додану вартість.

Судом також відхиляється доводи відповідача стосовно, що у ТОВ фірма «Клото» відсутні трудові, матеріальні ресурси, виробнича база, складські приміщення, що унеможливлює здійснення ТОВ фірма «Клото»  господарської діяльності, оскільки для того, щоб здійснювати купівлю-продаж товарів не є обов’язковим наявність значних власних трудових ресурсів, власних матеріальних ресурсів, складських приміщень тощо.

          Судом також встановлено факт переміщення товару від ТОВ фірма «Клото» до позивача на підставі товарно-транспортних накладних ТОВ фірма «Клото», копії яких наявні у матеріалах справи.

          Товари отримані позивачем від ТОВ фірма «Клото»за договором купівлі-продажу № 0908 від 10.08.2009 року використовувалась позивачем у його господарській діяльності.

Окремо, суд зазначає, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчиненні контрагентами позивача - ТОВ фірма «Клото» та ТОВ  «БМ-Технологія».

На підставі викладеного, судом встановлено, що висновки відповідача зроблені у від 26.05.2011 року № 1105/236/24435116 щодо нікчемності правочинів укладених позивачем з ТОВ «БМ-Технологія» та ТОВ фірма «Клото» є протиправними.

Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України у разі якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійсненні позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу – відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено

            Керуючись ст.ст. 2, 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд –

                                                            

          ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Яран-Днєпр»  - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська форми «В4» № 0001062302 від 09.06.2011 рок та форми «В4» № 0001052302 від 09.06.2011 року.

Визнати частково протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «р» Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська № 0001042302 від 09.06.2011 року в частині нарахування основного платежу по податку на додану вартість у розмірі 140 942,00 гривень та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 35 236,00 гривень; в іншій частині податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська № 0001042302 від 09.06.2011 року залишити без змін.

Визнати  частково протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «р» Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська № 0001032302 від 09.06.2011 року в частині нарахування основного платежу по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 274 661,00 гривень та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 68 665,50 гривень.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Яран-Днєпр» судовий збір у розмірі 1,70 гривень.  

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

          Повний текст постанови складено  09 листопада 2011 року


Суддя                  < (підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >С.В. Златін

< Текст > 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація