08.11.2011 < копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2011 р. Справа № 2а/0470/12463/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіБоженко Наталії Василієвни < Текст >
при секретаріЛуговій В.О.
за участю:
представника позивача
представника відповідача Самойленко В.І.
Ружанської О.Б. < Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Веста Індастріал» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось товариства з обмеженою відповідальністю «Веста Індастріал» з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська №0001052200 від 27.09.2011 року та №0001042200 від 27.09.2011 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська безпідставно були прийняті податкові повідомлення-рішення №0001052200 від 27.09.2011 року та №0001042200 від 27.09.2011 року про нарахування ТОВ «ВЕСТА Індастріал» грошового зобов'язання.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити та пояснив, що відповідно до ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Представник відповідача в судовому засіданні не визнав позовні вимоги та просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Надав до суду письмові заперечення від 24.10.2011 року, які містяться в матеріалах справи. В судовому засіданні пояснив, що наказом ДПА України від 22.12.2011 року № 985, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 року за № 1440/1875 затверджено порядок направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень платникам податків відповідно до Податкового кодексу України, Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», законів з питань зовнішньоекономічної діяльності та інших законодавчих актів, відповідно до яких органам податкової служби надано право визначати суму нарахування зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість. Податковий орган діяв згідно зазначеного порядку та частково скасував попередні податкові повідомлення-рішення від 24.06.2009 року №0005082200 та №0005092200, які вважаються відкликаними з 27.09.2011 року, тобто з моменту отримання нових податкових повідомлень-рішень.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕСТА Індастріал» зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 18.11.2003 року та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська.
Відповідно до акту перевірки від 16.06.2009 року № 2933/220/32702174 ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська встановлено порушення ТОВ «ВЕСТА Індастріал» строків розрахунків, визначених ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», за імпортним контрактом від 03.09.2007 року № Е-100907 ІЖР, укладеним із «Maschinenfabrik Gustav Eirich GmbH&CoKG», по оплаті, здійсненій 12.03.2008 року на суму 149874,00 Євро, та порушення ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» щодо декларування суми простроченої станом на 01.10.2008 року, 01.01.2009 року та 01.04.2009 року дебіторської заборгованості по зазначеному контракту в розмірі 149874,00 Євро.
На підставі зазначеного акту ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська винесені рішення застосування штрафних (фінансових) санкцій рішенням від 24.06.2009 року №0005082200 - на суму 871185,10 гривень та рішення від 24.06.2009 року №0005092200 - на суму 1020,00 гривень.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2011 року у справі № 2а-10089/0470 визнано протиправними та скасовано рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська № 0005082200 від 24.06.2009 р. в частині визначення ТОВ «ВЕСТА Індастріал» штрафної (фінансової) санкції в сумі 626261,17 гривень, та рішення № 0005092200 від 24.06.2009 року в частині визначення ТОВ «ВЕСТА Індастріал» штрафної (фінансової) санкції в сумі 680,00 гривень.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2011 року у справі № 2а-10089/0470 набрала законної сили, відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0001052200 від 27.09.2011 року про нарахування ТОВ «ВЕСТА Індастріал» суми грошового зобов'язання за порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в розмірі 244923,93 гривні та №0001042200 від 27.09.2011 року про нарахування ТОВ «ВЕСТА Індастріал» грошового зобов'язання в розмірі 340,00 гривень за порушення ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».
Однак, винесені податкові повідомлення-рішення, суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.
Пунктом 1.9 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі – Закон № 2181), чинним на час прийняття відповідачем рішень про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті, визначено, що податкове повідомлення - письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до п. 1.2 Закону № 2181 податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Пунктами 1.3, 1.4, 1.5 ст. 1 Закону № 2181 визначено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання; пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання; штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.
Отже, пеня або штрафна санкція (штраф), згідно приписів Закону № 2181 не можуть бути одночасно податковим зобов’язанням і платою, нарахованою на це податкове зобов’язання. До того ж, штрафна санкція (штраф) за визначенням Закону № 2181 справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами, а порушення термінів розрахунків в іноземній валюті не є порушенням правил оподаткування.
Крім того, в силу приписів ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» вiд 23.09.1994 № 185/94-ВР пеня за порушення резидентами строків розрахунків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, нараховується на суму своєчасно неодержаної резидентом виручки (вартості недопоставленого товару), яка (виручка) не є сумою податкового зобов’язання.
Водночас, згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про систему оподаткування» вiд 25.06.1991 № 1251-XII, чинним на час вчинення позивачем порушення строків розрахунків в іноземній валюті та застосування до нього ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська санкцій, під податком і збором (обов’язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов’язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.
Види та перелік податків і зборів (обов’язкових платежів), що справляються на території України, встановлювались статтями 14 і 15 Закону України Про систему оподаткування».
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що податкове зобов’язання передбачає обов’язок платника податків сплатити до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду податку, збору (обов’язкового платежу), встановленого статтями 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування», в яких пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства України не передбачені, тобто останні не є податковими зобов'язаннями.
Отже, норми Закону № 2181 не розповсюджувались на порядок нарахування (застосування), узгодження і стягнення сум пені та штрафних санкцій за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Не застосовувалась до цих правовідносин й Інструкція про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 17 березня 2001 р. № 110, оскільки ця Інструкція розроблена відповідно та на виконання Закону № 2181 (преамбула Наказу).
Пеня за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті, стягнення якої передбачено ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», в силу приписів ст.ст. 238, 239 Господарського кодексу України, є адміністративно-господарською санкцією.
Саме тому до позивача застосовано санкції за порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», які не є законами з питань оподаткування, шляхом прийняття 24.06.2009 року рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, складених за формою "С" згідно з додатком 8 до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року N 253.
Відповідно до п. 60.1.5 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
Аналогічний припис містить п. 5.1.4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 N 985, відповідно до якого податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні органу державної податкової служби.
Тобто, за наведеними правовими приписами відкликаються податкові повідомлення-рішення про визначення грошового зобов’язання, а не рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.
Окрім того, рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій №0005082200 на суму 871185,10 гривень, №0005092200 на суму 1020,00 гривень, прийняті відповідачем 24.06.2009 року.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Пунктом 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 року N 1-рп/99, визначено, що закріплений принцип у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Зміст визначеного пунктом 14.1.39. ст. 14 Податкового кодексу України поняття грошового зобов’язання є ширшим від змісту поняття податкового зобов’язання за Законом № 2181 в частині встановлення обов’язку платника податків сплатити до відповідного бюджету санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Тому, враховуючи приписи ст. 58 Конституції України, якщо зобов’язання сплати пені за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті, яке виникло в 2009 році, не було податковим зобов’язанням, воно не може визначатись грошовим зобов’язанням за Податковим Кодексом України, який набрав чинності 01.01.2011 року.
Таким чином, рішення від 24.06.2009 року № 0005082200, №0005092200 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій не є податковими повідомленнями, а суми, застосованих до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті та порядку декларування валютних цінностей – податковими зобов’язаннями, відтак, й грошовими зобов’язаннями.
У зв’язку з викладеним, суд приходить до висновку, що оскільки оскаржувані рішення відповідача не можна вважати рішеннями, якими відкликано рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій № 0005082200 на суму 871185,10 гривень, №0005092200 на суму 1020,00 гривень від 24.06.2009 року, отже рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0005082200 від 24.06.2009 року є чинним в частині визначення ТОВ «ВЕСТА Індастріал» штрафної (фінансової) санкції в сумі 244923,93 гривень, а рішення № 0005092200 від 24.06.2009 року є чинним в частині визначення ТОВ «ВЕСТА Індастріал» штрафної (фінансової) санкції в сумі 340,00 гривень, а тому, в порушення ст. 61 Конституції України, прийняттям оскаржуваних рішень відповідач повторно притягнув позивача до юридичної відповідальності.
Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
Частина 1 статті 71 Кодексу адміністративного України закріплює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене вище суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Веста Індастріал» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська №0001052200 від 27.09.2011 року та №0001042200 від 27.09.2011 року.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 07.11.2011р.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >Н.В. Боженко
< Текст >