Україна  

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 10 серпня 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/11818/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:  12:00

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді  Аканов О.О.

при секретарі          Старостенко О.А.

за участю представника позивача – Тиищенко О.С., представник відповідача – не з’явився, розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Слов’янську Донецької області до Державного підприємства «Науково-дослідницького інституту високих напруг» про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 6618,80 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в м. Слов’янську Донецької області (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Науково-дослідницького інституту високих напруг» (далі - відповідач) про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 6618,80 грн., призначеною відповідно до Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність” і сумою пенсії обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за період з 01 квітня 2011 року по 25 червня 2011 року у розмірі 6618,80 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Слов’янську Донецької області відповідач зареєстрований платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Згідно розрахунку суми позову підприємство має заборгованість перед Пенсійним фондом з сум затрат на виплату пенсій, яка складає різницю між сумою пенсій, призначених відповідно до Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність” і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, у сумі 6618,80 грн. Просив стягнути з відповідача на свою користь зазначену суму боргу.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Крім того, надіслав заяву про визнання позову в повному обсязі та просив суд слухати справу у їх відсутності.

З огляду на положення ч. 4 ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач – визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання  адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до  справи.

Частиною 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статті 112, 113 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно вимог статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Таким чином, суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії представника відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову.

У відповідності до п. 12 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно п. 1, 3 «Положення про Пенсійний фонд України», затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011 (далі - Положення), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Позивач є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього п. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011.

У відповідності до п. 5 ст. 4 вказаного Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо, зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; призначення і виплати пенсій; забезпечення повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Відповідач – Державне підприємство «Науково-дослідницький інститут високих напруг» є юридичною особою та платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Науковим працівникам пенсії призначаються згідно ст. 24 Закону України „Про науково і науково-технічну діяльність”.

У відповідності до ст. 24 вказаного Закону,  різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується  для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом.

Згідно Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. № 372, за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації.

Розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Відповідачу направлено повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність” і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів.

З повідомлень про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсій, призначеною відповідно до Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність” і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законів, вбачається, що різниця між сумою пенсії, призначеної як науковому працівнику, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, у відношенні пенсіонерів за період з 01 квітня 2011 по 25 червня 2011 року складає 6618,80 грн.

З урахуванням встановлених обставин  у справі, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Слов’янську Донецької області до Державного підприємства «Науково-дослідницького інституту високих напруг» про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 6618,80 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

  На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 17-20, 69-72, 86, 94, 158-164, 167, 254, 257 КАС України, суд, –

П О С Т А Н О В И В :

 Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Слов’янську Донецької області до Державного підприємства «Науково-дослідницького інституту високих напруг» про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 6618,80 грн. – задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Науково-дослідницький інститут високих напруг» (84121, Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Генерала Батюка, 22) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Слов’янську Донецької області заборгованість у розмірі 6618,80 грн.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 10.08.2011 року. Постанова у повному обсязі складена 11.08.2011 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                      Аканов О.О.