Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 липня 2011 р. справа № 2а/0570/7755/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 12:32
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Аканов О.О.
при секретарі Шалагіновій А.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Жданівського міського центру зайнятості – робочій орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення виплачених сум матеріального забезпечення по безробіттю, -
В С Т А Н О В И В :
Жданівський міський центр зайнятості – робочій орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення виплачених сум матеріального забезпечення по безробіттю.
Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що 02 жовтня 2008 ОСОБА_1 надала до центру зайнятості заяву про надання їй статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». При цьому у заяві зазначила, що вона не займається трудовою діяльністю та не укладала договорів цивільно - правового характеру, та зазначила, що у разі неповідомлення про отримання будь - якого доходу в період перебування на обліку в службі зайнятості зобов'язується добровільно повернути незаконно отримані кошти.
20 серпня 2009 ОСОБА_1 знята з обліку у зв'язку з відмовою безробітної від двох пропозицій підходящої роботи (відповідно до п. 20 пп. 1 абзацу 17 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 р. № 219).
В період з 16.02.2010 по 17.02.2010 Жданівським міським центром зайнятості (відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 № 60/62) проведено звірку відомостей ДПА та виявлено, що ОСОБА_1 в період перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітна з 02.10.2008 по 20.08.2009 отримувала дохід на підставі цивільно - правової угоди, укладеної з ПАТ КБ «ПриватБанк».
ОСОБА_1 направлено запрошення з проханням відвідати центр зайнятості та надати пояснення щодо виявленого факту.
24.02.2010 року гр. ОСОБА_1 відвідала центр зайнятості та надала довідку з ПАТ КБ «ПриватБанк» від 24.02.2010 № Р.09.01/1-1840 про те, що ОСОБА_1 отримувала дохід за разово виконану роботу на підставі цивільно - правової угоди.
26.02.2010 Жданівським міським центром зайнятості направлено запит № 04-12/343 до Донецького РУ ПАТ КБ «ПриватБанку» з проханням підтвердити факт та повідомити періоди працевлаштування ОСОБА_1 та надіслати копії цивільно - правових договорів укладених з нею ПАТ КБ «ПриватБанк».
22.03.2010 р. від ПАТ КБ «ПриватБанк» до центру зайнятості надійшла відповідь (вих. від 15.03.2010 р. № 30.1.0.0/03-7523456) із запереченням факту роботи гр. ОСОБА_1 за цивільно - правовим договором (що суперечить інформації наданій у довідці) та відмовою у наданні копій договорів. У своїй відповіді ПАТ КБ «ПриватБанк» надає роз'яснення норм Законів України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та Закону України «Про зайнятість населення», які не мають відношення до того, що безробітною ОСОБА_1 приховано факт отримання доходу.
Згідно статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу. А відповідно до п. «б» статті 1 цього ж Закону в Україні до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою. Абзацом 2 підпункту 1 пункту 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 р. № 219 передбачено зняття з обліку громадян, зареєстрованих як таких, що шукають роботу, та безробітних з дня працевлаштування, в тому числі укладання цивільно - правового договору.
Таким чином, ОСОБА_1 з 02.10.2008 належала до зайнятого населення, отримувала дохід та не могла бути визнана безробітною, отримувати матеріальну допомогу по безробіттю.
Відповідно до пункту 5.5. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 № 307 із змінами та доповненнями, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі зайняття підприємницькою діяльністю або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно - правовими угодами. В даному випадку факт отримання ОСОБА_1 доходу від ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» в період перебування її на обліку в центрі зайнятості підтверджено відомостями органів ДПА (ознака доходу - 01 заробітна плата нарахована (виплачена), крім заробітної плати, з якої провадилась перерахування на пенсійний вклад).
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 № 219 із змінами та доповненнями затверджено Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних. Саме цим порядком визначаються підстави зняття з обліку громадян, зареєстрованих як такі, що шукають роботу, і безробітні, а саме, у п. 20 вказано «з дня: працевлаштування в тому числі на сезонні або загальнодержавні оплачувані громадські роботи, державної реєстрації фізичної особи -підприємця, укладення цивільно - правового договору, предметом якого є діяльність, спрямована на виконання власними силами робіт, надання послуг».
Відповідно до ч. 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі (не застрахованій особі) внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати її забезпечення та надання соціальних послуг.
У даному випадку обов'язком ОСОБА_1 було надання достовірної інформації щодо себе, в тому числі щодо роботи за цивільно - правовими договорами так, як відповідно до п. 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Із зазначеного слідує, що ОСОБА_1 у заяві про надання їй статусу безробітного зазначила неправдиві відомості, та не повідомила центр зайнятості про факт свого працевлаштування та отримання доходу, внаслідок чого незаконно одержала з Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття суму матеріального забезпечення (допомогу по безробіттю) 2136 грн. 76 коп. за період з 02.10.2008 по 30.03.2009 років.
Жданівським міським центром зайнятості відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 №60/62 були вжиті заходи досудового врегулювання спору, а саме: 29.03.2010 ОСОБА_1 на адресу проживання направлено лист (рекомендований з повідомленням про вручення), яким запропоновано повернути незаконно отримане матеріальне забезпечення у сумі 2136,76 грн. протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення. Однак, ОСОБА_1 ніяк не відреагувала на вказану вимогу, гроші на теперішній час не повернуті.
Враховуючи наведене, Жданівським міським центром зайнятості просить стягнути з ОСОБА_1 кошти в розмірі 2136,76 грн. на підставі ст. 36 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову з підстав викладених у запереченнях.
Відповідач в судове засідання не з’явилась про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Крім того, на адресу суду надіслала заяву в якій просить суд слухати справу у її відсутності.
Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, суд встановив.
ОСОБА_1 перебувала на обліку у відповідача з 02.10.2008 року по 20.08.2009 року.
Як вбачається з інформації наданої ДПА за результатами 4 кварталу 2008 року та 2 кварталу 2009 року позивачу нараховувалась заробітна плата.
Згідно листа Кіровської об’єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області від 15.07.2011 № 11479/29-013-09 «про надання інформації» щодо ОСОБА_1 вбачається, що :
у 3 кварталі 2008 року отримувала заробітну плату 333,02 грн. від ПАТ КБ «Приватбанк»;
у 4 кварталі 2008 року отримувала заробітну плату 330,80 грн. від ПАТ КБ «Приватбанк» та соціальні виплати 824,51 грн.;
у 1 кварталі 2009 року отримувала соціальні виплати 925,29 грн.;
у 2 кварталі 2009 року отримувала заробітну плату 16 грн. від ПАТ КБ «Приватбанк» та соціальні виплати 386,96 грн.;
у 3 кварталі 2009 року отримувала заробітну плату 17,60 грн. від ПАТ КБ «Приватбанк»;
у 4 кварталі 2009 року інформація відсутня.
Згідно відповіді УПФУ в м. Жданівка Донецької області від 15.07.2011 №3448/04 щодо ОСОБА_1 вбачається, що :
у 7, 8, 9, 10, 11, 12 місяці 2008 року сплачені страхові внески ПАТ КБ «Приватбанк»;
у 6 та 9 місяці 2009 року сплачені страхові внески ПАТ КБ «Приватбанк».
Крім того, в матеріалах справи є довідка ПАТ КБ «Приватбанк» від 24.02.2010 № Р.09.01/1-1840 про те, що протягом 2008 – 2009 не перебувала у трудових відносинах з ПАТ КБ «Приватбанк». Вся винагорода виплачена ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_1 протягом року, є платою за разово виконану роботу на підставі цивільно – правової угоди.
На підставі зазначеного документу відповідачем складений акт перевірки обґрунтованості виплати матеріального забезпечення від 29.03.2010 року № 5, в якому зазначено, що позивач працювала у ПАТ КБ «Приватбанк» на підставі цивільно - правової угоди у 4 кварталу 2008 року та 2 кварталу 2009 року за даними архівного відділу та інформації ДПА.
На підставі матеріалів перевірки та акту обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідачем прийнято рішення про необхідність повернення незаконно отриманого матеріального забезпечення у сумі 2136,76 грн.
Відповідачем на адресу відповідача надіслане повідомлення, згідно якого відповідачу запропоновано у добровільному порядку повернути незаконно отриманого матеріального забезпечення у сумі 2136,76 грн.
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, в позовній заяві позивач просить стягнути кошти, виплачені відповідачу як матеріальне забезпечення на випадок безробіття на підставі ст. 36 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”
Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав,свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначає Закон України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.
Відповідно до абзацу 5 ч. 2 ст. 12 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Функції виконавчої дирекції покладаються на органи державної служби зайнятості.
Тобто позивач у справі орган владних повноважень, якому чинним законодавством надані владні повноваження та управлінські функції у сфері зайнятості населення.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи.
Одним з видів забезпечення за цим Законом є допомога по безробіттю.
Згідно п. 4 ч. 5 ст. 31 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” тривалість виплати допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації скорочується на строк до 90 календарних днів у разі приховування відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу (у тому числі за межами України) або здійснення іншої діяльності за винагороду в період одержання допомоги по безробіттю.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
В порушення зазначеної норми Закону відповідач не повідомив центр зайнятості – позивача у справі про отримання доходу з 3 кварталу 2008 року.
Частиною 3 ст. 36 Закону встановлено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Оскільки під час реєстрацію позивача як безробітної та перебування на обліку у центрі зайнятості як безробітної відповідач не повідомив позивача про те, що працювала з 3 кварталу 2008 року, позивач правомірно звернувся до суду з позовом про стягнення таких виплат.
Враховуючи викладене, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі вищевикладеного, керуючись Конституцією України, Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, ст. 2, ст. 8 - 11, ст. 94, ст. 122-150, ст.158-163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –
П О С Т А Н О В И В :
Позовну заяву Жданівського міського центру зайнятості – робочій орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення виплачених сум матеріального забезпечення по безробіттю – задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1) на користь Жданівського міського центру зайнятості – робочій орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття суму виплачених коштів по матеріальному забезпеченню на випадок безробіття в розмірі 2136,76 грн.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 28.07.2011 року.
Постанова у повному обсязі складена 01.08.2011 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Аканов О.О.