30.12.2011
< копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2011 р. Справа № 2а/0470/14033/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Дєєва М.В. < Текст >
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді Дніпропетровської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, -
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді Дніпропетровської області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов’язкове
державне пенсійне страхування в сумі 1490 грн. 40 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що фізична особа – підприємець ОСОБА_2 знаходиться на обліку в УПФУ в м. Павлограді Дніпропетровської області та є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Згідно Закону України від 08.07.2010 року №2461-VI «Про внесення змін до законів України «Про державний бюджет на 2010 року» та Закону України від 09.07.2003 року №1058-VI «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), починаючи з 1 липня 2010 року зобов’язані сплачувати до Пенсійного фонду страхові внески, щомісячний розмір яких, з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перераховується Держказначейством на рахунки органів Фонду у розмірі 10 та 42 відсотків відповідно, не може становити менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу. Відповідач сплачує єдиний податок, з якого до ПФУ повинно перераховуватись 42%, що менше мінімального розміру страхового внеску. Однак відповідач не здійснював в повному обсязі доплату до мінімального розміру страхового внеску, у зв’язку з чим по його особовому рахунку утворилася заборгованість в сумі 1490 грн. 40 коп.
Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі та про підтримання позовних вимог у повному обсязі.
Відповідач неодноразово повідомлявся за адресою місцезнаходження, зазначеної в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, про час та місце розгляду даної справи, проте у судові засідання не з’явився. З клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався. Надіслав суду заперечення проти позову, в яких зазначив, що суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали спрощений спосіб оподаткування (єдиний, фіксований податок) – не є платниками страхових внесків до Пенсійного фонду. Позивач надіславши вимогу вийшов за межі компетенції, в порушення вимог Конституції України, Господарського кодексу України та актів Президента України, а також Законів України, фактично ввів додатковий збір, що відповідно призвело до порушення прав та охоронюваних законом інтересів відповідача. На підставі викладеного відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
У відповідності до ч. 4 ст. 122, ч. 6 ст. 128 КАС України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що фізична особа – підприємець ОСОБА_2 перебуває на обліку в УПФУ в м. Павлограді Дніпропетровської області як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-VІ (чинної в редакції на липень 2010 року) передбачено, що страхувальники зобов’язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Згідно Закону України від 08.07.2010 року №2461-VІ «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та Закону України від 09.07.2003 року №1058-VІ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), починаючи з 01 липня 2010 року зобов’язані сплачувати до Пенсійного фонду страхові внески, щомісячний розмір яких, з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перераховується Держказначейством на рахунки органів Фонду у розмірі 10 та 42 відсотків відповідно, не може становити менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу.
Таким чином, враховуючи розмір мінімальної заробітної плати, яка множиться на встановлений тариф – 33,2 відсотки, на 2010 рік мінімальний страховий внесок для зазначених осіб становить у липні – вересні – 294,82 грн., жовтні – листопаді – 301,12 грн., у грудні – 306,10 грн.
Пунктом 4 частини 8 розділу 15 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (чинного в редакції до 01.01.2011 року) встановлено, що фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Судом встановлено, що відповідач не здійснював доплату до мінімального страхового внеску, в результаті чого по його особовому рахунку рахується заборгованість в сумі 1490 грн. 40 коп., що підтверджується довідкою-розрахунком. В добровільному порядку відповідачем заборгованість не сплачена.
З 01.01.2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 2464-VІ від 08.07.2010 року.
Відповідно до п.5.1.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року та зареєстрованої в Мін'юсті за № 64/8663 від 16.01.2004 року (чинного станом на 2010 рік) нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.
У зв'язку з несплатою суми зобов'язання зі сплати страхових внесків, позивачем була направлена до відповідача вимога про сплату боргу № Ф- 663 від 27.07.2011 року, яка отримана відповідачем 29.07.2011 року, що підтверджується копією поштового повідомлення, наявного у матеріалах справи.
Відповідно до ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року (чинної в редакції на 2010 рік) суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у визначені строки, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до ч.7 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
Таким чином, до заборгованості по доплаті до мінімального страхового внеску на загальну суму 1490 грн. 40 коп., слід застосовувати законодавство, яке діяло на момент виникнення такої заборгованості.
Посилання відповідача на положення податкового законодавства, суд вважає необґрунтованими та не приймає до уваги з огляду на те, що, відповідно до ст.18 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство. Страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів, не підлягають вилученню з Пенсійного фонду або з Накопичувального фонду і не можуть використовуватися на цілі, не передбачені цим Законом.
З огляду на вищевикладені обставини, суд доходить висновку, що позивачем надані належні докази, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог.
За таких підстав, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 122, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді Дніпропетровської області – задовольнити.
Стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді Дніпропетровської області заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 1490 грн. 40 коп. (одна тисяча чотириста дев’яносто гривень сорок копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >М.В. Дєєв
< Текст >