04.11.2011 < копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0470/5703/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЛозицької І.О. < Текст >
при секретаріВасиленко К.Е.
за участю:
представника позивача Грабового В.М., < Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця
ОСОБА_4 до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, скасування податкової вимоги та скасування рішення
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить, з урахуванням уточнення позовних вимог, визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції №0000431742 від 31.03.2011 року про стягнення 326 960, 00 грн. податку на додану вартість та 81 740, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, скасувати податкову вимогу Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції від 20 травня 2011року №2698 в частині вимоги про сплату податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями по податку на додану вартість в сумі 408 700, 00 грн. (326 960, 00 грн. основного платежу та 81 740, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій), скасувати рішення Західно-Донбаської ОДПІ №15303/10/24/2698-2613200138 від 23 травня 2011 року про опис майна у податкову заставу.
В обґрунтування позову зазначено, що податкове повідомлення рішення №0000431742 від 31 березня 2011 року про застосування до грошового зобов’язання в сумі 326960, 00 грн. за основним платежем та за штрафними санкціями в розмірі 81 740, 00 грн. винесене з порушенням чинного законодавства України та є незаконним. Крім того, позивач вважає, що податкова вимога Західно-Донбаської ОДПІ від 20.05.2011 року № 2698 в частині сплати податкового боргу за узгодженим грошовими зобов’язаннями по податку на додану вартість в сумі 408700,00 грн., сформована неправомірно та без належних на те підстав. Викладені в перевірки № 24/17/2-2613200138 від 17.03.2011 року висновки, на яких винесено оскаржувані рішення, не ґрунтуються на законі.
Відповідач надав письмові заперечення проти позову, в яких зазначено, що перевірка позивача проведена у відповідності до чинного законодавства України, а застосовані до позивача податковим повідомленням-рішенням № 0000431742 від 31.03.2011р. грошові зобов’язання в сумі 408700,00 грн., є правомірними та обгрунтованими.
Представник позивача у судовому засіданні уточнив позовні вимоги, підтримав та просив їх задовольнити з викладених у позовній заяві підстав.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, у судове засідання не прибув, надіславши письмові заперечення, про причини неявки суд не повідомив.
У відповідності до ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу за даною явкою.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, встановив, що Західно-Донбаською об’єднаною державною податковою інспекцією проведено перевірку господарської діяльності позивача, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 рік. За наслідками перевірки складено акт № 24/17/2-2613200138 від 17.03.2011 року «Про результати документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 за період з 01.01.2008 п. по 31.12.2010 р.». Зазначені перевіркою встановлені порушення ст.128 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 р., а саме, неналежне ведення обліку доходів та витрат, ст.ст. 1, 2 Указу № 727, ст. 13 Декрету №13-92, в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в розмірі 10001,76 грн., п.п. 19.2.б п. 19.2 ст. 19 Закону №889 - не надано відомості про суми сплаченого доходу фізичними особами-підприємцями за 2008-2010 роки, ст. 9, ст. 10, пп.7.3.1. п.7.3 ст.73акону №168, в результаті чого, занижено податок на додану вартість в розмірі 326960,00 грн.
На підставі зазначеного акту перевірки № 24/17/2-2613200138 від 17.03.2011 року, винесено податкове повідомлення-рішення № 0000431742 від 31.03.2011 р., яким застосовано до ФОП ОСОБА_4 грошове зобов’язання за основним платежем в сумі 326960,00 грн. по податку на додану вартість та 81740,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Позивачем подано заяву, в якій він відмовляється від позову в частині визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача №0000451742 від 31 березня 2011 року про стягнення 10 001, 76 грн. податку з доходів фізичних осіб.
Відповідно до вимог пп.2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону №168/97 «Про податок на додану вартість», особами, які підлягають обов’язковій реєстрації як платник податку, є платники податку у разі, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі, з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно, перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість).
Згідно з підпунктом 9.3 статті 9 зазначеного Закону, особи, які підпадають під визначення пункту 2.3 статті 2 цього Закону, зобов’язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання). Форма заяви про реєстрацію визначається у порядку, визначеному центральним податковим органом. Дані з реєстру платників податку підлягають оприлюдненню в порядку, визначеному центральним податковим органом.
Підпунктом 9.4 статті 9 Закону України №168/97 «Про податок на додану вартість», визначено, якщо обсяг оподатковуваних операцій особи протягом звітного податкового періоду перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, не більше ніж у два рази, така особа зобов’язана надіслати податковому органу заяву про реєстрацію протягом двадцяти календарних днів, наступних за таким звітним податковим періодом. Особа, що не надсилає таку заяву у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Враховуючи зазначене, та вимоги діючого законодавства, суд доходить висновку, що ФОП ОСОБА_4, у зв’язку з перевищенням у III кварталі 2008 року, встановленного граничного розміру обсягу продажу для платників єдиного податку понад 500 000 гривень, повинен з ІV кварталу 2008 року у строки, визначені п.9.4 ст. 9 Закону №168 зареєструватися платником податку на додану вартість, так як отриманий ним дохід у III кварталі 2008 року склав 523093,17 грн.
Пунктом 10.1 статті 10 Закону України №168/97 «Про податок на додану вартість»визначено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платники податку, визначені у статті 2 цього Закону. Так, судом встановлено, що ФОП ОСОБА_4 отримав доходи протягом листопада 2008 року - грудня 2010 року в розмірі 1 634 804,94 грн., які є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.
Таким чином, суд доходить висновку про правомірність застосування Західно-Донбаською об’єднаною державною податковою інспекцією до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 грошового зобов’язання в сумі 326 960, 00 грн. за основним платежем та за штрафними санкціями в розмірі 81740,00 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення № 0000431742 від 31.03.2011 р.
Щодо позовних вимог про скасування податкової вимоги Західно-Донбаської ОДПІ № 2698 від 20.05.2011 року, суд зазначає наступне.
Згідно п.п. 14.1.175 п. 4.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету, як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності
Згідно з п.п. 14.1.156 п. 4.1 ст. 14 Податкового кодексу України. податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі, податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.
Відповідно до п.57.2 ст.57 Податкового кодексу України, у разі, коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України, контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму податкового зобов’язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.
Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Судом встановлено, що позивачем подано заяву, в якій він відмовляється від позову в частині скасування податкової вимоги відповідача від 20 травня 2011 року №2698 в частині вимоги податкового органу про сплату позивачем податкового боргу за узгодженими грошовими зобов’язаннями по податку з доходів фізичних осіб в сумі 2 481, 51 грн.
Вирішуючи позовні вимоги стосовно скасування рішення Західно-Донбаської ОДПІ № 15303/10/24/2698-2613200138 від 23.05.2011 року про опис майна ФОП ОСОБА_4 у податкову заставу, суд зазначає, що відповідно до ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому, хоча б однією зі сторін, є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі, на виконання делегованих повноважень. Згідно ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також. у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Таким чином, винесення податковим органом рішення про опис майна у податкову заставу не породжують для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на його права й обов'язки.
Отже, рішення Західно-Донбаської ОДПІ від 23 травня 2011 року №15303/10/24/2698-2613200138, неможливо вважати рішенням, дією чи бездіяльністю, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки суб'єкта господарювання у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, так, як не обґрунтовані та не підтверджені належними та допустимими доказами.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 69, 71, 122, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення та скасування податкової вимоги, скасування рішення – відмовити повністю.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено 10.10.2011 р.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >І.О. Лозицька
< Текст >