Судове рішення #20667760

30.12.2011                                                                                                    < копія >


                                                             ПОСТАНОВА

                                                       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


17 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0470/11572/11


          Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Златіна С.В.

при секретарі –Лісна А.М.

представника позивача –Касьян М.С.

представника відповідача –Годько І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов  Комунального підприємства «Кривбасводоканал»до Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області про  визнання протиправними дій, скасування припису та претензії, –

ВСТАНОВИВ:

15.09.2011 року позивач звернувся з позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, у якому просить

-  визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області щодо проведення позапланової перевірки в період з 12 серпня по 16 серпня 2011 року;

- скасувати припис Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області від 29.08.2011 року № 4-6961-8-3 та претензію від 05.09.2011 року № 4-7104-8-3 про нарахування 166 781,30 гривень.

Ухвалою суду від 19.09.2011 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 22.09.2011 року відмовлено у відкритті провадження у адміністративній справі за позовом Комунального підприємства “Кривбасводоканал” до Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області про визнання протиправним дій, скасування припису та претензії в частині заявлених позовних вимог про скасування претензії Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області від 05.09.2011 року № 4-7104-8-3 про нарахування 166 781,30 гривень на підставі п.1 ч.1 ст. 109 КАС України та відкрито провадження у справі в частині всіх інших заявлених позовних вимог.

У судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги, вказуючи на те, що відповідачем під час проведення позапланової перевірки позивача було допущено порушення вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", а також положення Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 464 від 10.09.2008 року. Зокрема, у відповідачем не було жодних правових підстав для проведення позапланової перевірки позивача; норми Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", а також положення Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 464 від 10.09.2008 року не передбачають можливості проведення позапланових перевірок відповідачем за вимогою органів прокуратури. Крім того, позивач звернув у вагу суду на те, що в супереч пункту 3.7 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 464 від 10.09.2008 року у направленні на проведення позапланової перевірки позивача були відсутні питання, необхідність висвітлення яких стала підставою для її проведення.

Також позивач зазначає, що винесення відповідачем за результатами перевірки припису є протиправним, оскільки ним не було враховано вимоги статті 38 Водного кодексу України щодо поетапного досягнення екологічного нормативу якості води водних об’єктів. Відповідач не врахував, що проблема видалення сполук фосфату з очищених стічних вод виникла у зв’язку з систематичним підвищенням концентрації фосфатів у міських стічних водах та відсутністю сучасної технології дефосфатизації. Надходження фосфатів на очисні споруди міста разом із господарсько-побутовими стоками пов’язано головним чином з використанням підприємствами та населенням міста сучасних миючих засобів з підвищеним вмістом фосфатів від 15 до 30 %.

Позивач зазначає, що поза увагою відповідача під час винесення припису залишався той факт, що позивач веде активну роботу у втіленні сучасних технологій дефосфатизації очищених стічних вод, але відсутність нормативів для розроблення цих технологій на території України не давала до 2010 року можливості розпочати розроблення проекту на впровадження цих технологій.

Позивач у судовому засіданні визнав той факт, що на підприємстві позивача допущено перевищення встановлених ГДС забруднюючих речовин на скиді стічних вод з Північної та Центральної станції аерації в річки Саксагань та буферного ставка на річці (балці) без назви 5, яка в свою чергу впадає в річку Широку, не розроблено та не узгоджено проектно-технічну документацію на поля фільтрації селища Рудничне, а також не забезпечено дотримання лімітів скиду забруднюючих речовин зі зворотними водами станції аерації у поверхневі водні об’єкти.

 Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, вказуючи на те, що перевірка була проведена у відповідності до норм чинного законодавства України, позивач допустив працівників відповідача до перевірки. У зв’язку з виявленням під час перевірки порушення норм чинного законодавства України в частині перевищення встановлених ГДС забруднюючих речовин на скиді стічних вод з Північної та Центральної станції аерації в річки Саксагань та Широку та не розроблення та не узгодження проектно-технічної документації на поля фільтрації селища Рудничне відповідачем винесено припис на усунення вищевказаних порушень.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

З 12.08.2011 року по 16.08.2011 року відповідачем проведено позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства в сфері використання та охорони вод і відтворення водних ресурсів.

За наслідками позапланової перевірки відповідачем складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 197 від 12.08.2011 р. – 16.08.2011р.

У відповідності до змісту Акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 197 від 12.08.2011 р. – 16.08.2011р. відповідачем була проведена позапланова перевірки позивача на підставі вимоги прокуратури міста Кривого Рогу від 12.07.2011 року № 61-4250 вих 11 та наказу відповідача від 01.08.2011 року № 1000-П.

Судом також встановлено, що відповідач на підставі наказу від 01.08.2011 року № 1000-П видав своїм працівникам направлення на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України в сфері використання та охорони вод і відтворення водних ресурсів.

У вищевказаному направленні вказану підстави для здійснення перевірки, а саме: вимога прокуратури міста Кривого Рогу від 12.07.2011 року № 61-4250 вих 11, а також мету проведення перевірки: дотримання вимог природоохоронного законодавства України в сфері використання та охорони вод і відтворення водних ресурсів.

Судом на підставі пояснень позивача та відповідача також встановлено, що позивач допустив працівників відповідача для проведення позапланової перевірки.

Під час перевірки відповідачем було встановлено порушення позивач вимог чинного законодавства України в частині перевищення встановлених ГДС забруднюючих речовин на скиді стічних вод з Північної та Центральної станції аерації в річки Саксагань та Широку, не розроблення та не узгодження проектно-технічної документації на поля фільтрації селища Рудничне, а також не забезпечення дотримання лімітів скиду забруднюючих речовин зі зворотними водами станції аерації у поверхневі водні об’єкти.

У зв’язку з виявленими правопорушенням відповідачем винесено припис від 29.08.2011 року № 4-4-6961-8-3, яким зобов’язано відповідача усунути виявлені порушення.

Щодо заявленої позивачем позовної вимоги про визнання протиправними дії Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області щодо проведення позапланової перевірки в період з 12 серпня по 16 серпня 2011 року, то суд зазначає наступне.

Основним нормативно-правовим документом, який регулює зазначену сферу суспільних відносин є Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року №877-V (далі –Закон України №877-V).

Відповідно до ст.1 Закону України №877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно змісту норм, закріплених в Положенні про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19 грудня 2006 року №548, з наступними змінами та доповненнями, Державна екологічна інспекція в областях, містах Києві та Севастополі (далі - Інспекція) є спеціальним підрозділом Мінприроди, який підзвітний та підконтрольний в частині здійснення державного контролю Державній екологічній інспекції. Інспекція в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на відповідній території.

Основні завдання Інспекції закріплені в п. 3 даного Положення та полягають в участь у межах своєї компетенції в реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів (земля, надра, поверхневі води, атмосферне повітря, тваринний та рослинний світ), поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на відповідній території та здійсненні державного контролю за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами на відповідній території.

З метою реалізації покладених на неї завдань Інспекція здійснює державний контроль за: а) додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, у сфері поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органами виконавчої влади, суб'єктами господарювання, фізичними особами; б) додержанням правил, нормативів, стандартів у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами); виконанням вимог висновків державної екологічної експертизи у сфері використання, відтворення та охорони природних ресурсів; додержанням умов виданих дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, викиди та скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, транскордонне переміщення об'єктів рослинного та тваринного світу; в) забрудненням навколишнього природного середовища внаслідок викидів та скидів шляхом проведення інструментально-лабораторних вимірювань показників складу та властивостей, у тому числі забруднюючих речовин, у межах галузі атестації на право виконання цих вимірювань; г) додержанням вимог екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки та інше.

Процедура проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів, визначається Порядком організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 вересня 2008 року №464, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 15 січня 2009 року за №18/16034 (далі - Порядок №464).

Порядок №464 поширюється на державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції, Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища, Державної екологічної інспекції в областях, містах Києві та Севастополі, Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря, Державної екологічної інспекції Азовського моря, Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції (далі - органи Мінприроди) та суб'єктів господарювання (юридичних та фізичних осіб).

Положенням п. 2.2. Порядку №464, для здійснення перевірки керівником відповідно органу Мінприроди або його заступником видається наказ про проведення перевірки, який має містити: найменування суб'єкта господарювання, підстава перевірки та предмет перевірки; період, за який буде здійснюватись перевірка; визначення виконавців перевірки із залученням, у разі потреби, спеціалістів інших органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій (за погодженням з їх керівниками).

На підставі наказу оформляється направлення на проведення перевірки (додаток 1), яке підписується керівником або заступником керівника органу Мінприроди (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою (п. 2.3. Порядку №464).

Згідно п. 3.5., п. 3.6. Порядку №464, позаплановою перевіркою є перевірка, яка не передбачена планом роботи органу Мінприроди.

Позапланова перевірка проводиться за наявності: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу Мінприроди про здійснення заходу державного нагляду (контролю) на його бажання; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом Мінприроди; звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі вимоги прокуратури м. Кривого Рогу Дніпропетровської області № 61-4250вих11 від 12.07.2011 року, Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області було видано наказ № 1000-П від 01.08.2011 року щодо проведення позапланового заходу (перевірки) Комунального підприємства «Кривбасводоканал», за підписом заступникуа начальника Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області.

У відповідності до вимог наведеного законодавства Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області було виписано направлення № 4-6203-8-3 від 01.08.2011 року, яке міститься в матеріалах справи, у якому вказано у відповідності до  п. 3.7 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 464 від 10.09.2008 року питання, необхідність висвітлення яких стала підставою для проведення позапланової перевірки, а саме: перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства України в сфері використання та охорони вод і відтворення водних ресурсів.

Під час судового розгляду справи, встановлено, що зазначені документи містять всі визначені законодавством реквізити, підписані уповноваженими особами та скріплені печатками.

Судом встановлено, відповідно до статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", дія цього закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів прокурорського нагляду.

Окрім цього суд зазначає, що п.3 ч.1 ст.20 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор вправі вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних їм підприємств, установ, організацій та інших структур незалежно від форм власності.

У відповідності до статті 8 Закону України "Про прокуратуру" вимоги прокурора, які відповідають чинному законодавству, є обов’язковими для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки.

У даному випадку позапланова перевірка була ініційована вимогою Прокуратури м. Кривого Рогу Дніпропетровської області № 61-4250вих11 від 12.07.2011 року на підставі Закону України "Про прокуратуру", за таких обставин отримання згоди центрального органу виконавчої влади не потрібно.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За викладених обставин суд прийшов до висновку, що наказ заступника начальника Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області щодо проведення позапланового заходу перевірки Комунального підприємства «Кривбасводоканал» № 1000-П від 01.08.2011 року та направлення на проведення позапланової перевірки видані на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством України.

Таким чином дії відповідача щодо проведення позапланової перевірки позивача в сфері використання та охорони вод і відтворення водних ресурсів є правомірними, вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що позивачем допущено ряд порушень чинного законодавства України, які зафіксовані у Акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 197 від 12.08.2011 р. – 16.08.2011р., а саме: допущено перевищення встановлених ГДС забруднюючих речовин на скиді стічних вод з Північної та Центральної станції аерації в річки Саксагань та Широку, не розроблено та не узгоджено проектно-технічну документацію на поля фільтрації селища Рудничне, а також не забезпечено дотримання лімітів скиду забруднюючих речовин зі зворотними водами станції аерації у поверхневі водні об’єкти.

У відповідності до статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов’язані дотримуватися встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.

Згідно статті 38 Водного кодексу України нормативи гранично допустимого скидання забруднюючих речовин встановлюються з метою поетапного досягнення екологічного нормативу якості води водних об'єктів. Порядок розробки та затвердження нормативів гранично допустимого скидання та перелік забруднюючих речовин, що нормуються, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок розроблення і затвердження нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та перелік забруднюючих речовин, скидання яких нормується затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1100 від 11.09.1996 року.

У відповідності постанови Кабінету Міністрів України № 1100 від 11.09.1996 року нормативи ГДС - граничні обсяги скидання зворотних вод - встановлюються для введених у дію народногосподарських об'єктів та тих, що проектуються чи споруджуються, згідно з вміщеним у додатку до цієї постанови переліком забруднюючих речовин, скидання яких у поверхневі та морські води водного фонду України, включаючи природні водойми (озера), водотоки (річки, струмки), штучні водойми (водосховища, ставки), канали, внутрішні морські води, нормується.

Фосфати як забруднююча речовина зазначена у  списку А «Забруднюючі речовини, що нормуються у всіх випадках скидання зворотних вод» Переліку забруднюючих речовин, скидання яких нормується, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1100 від 11.09.1996 року.

Нормативи ГДС затверджуються органами Мінекоресурсів одночасно з видачею дозволу на спеціальне водокористування (п. 14 Порядку розроблення і затвердження нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та перелік забруднюючих речовин, скидання яких нормується затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1100 від 11.09.1996 року).

У відповідності до Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від  25.03.1999 року № 465 для комунальних споруд повного біологічного очищення стічних вод встановлюються такі нормативи гранично допустимого вмісту забруднюючих речовин (мг/л):

біохімічне споживання кисню (БСК5) - не більш як 15;

хімічне споживання кисню - не більш як 80;

завислі речовини - не більш як 15.

Нормування гранично допустимого скидання інших забруднюючих речовин у водні об'єкти здійснюється органами Мінекобезпеки на місцях за умови, що досягнута категорія якості води при цьому не погіршиться.

Судом встановлено, що для позивача Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області разом з Головним державним санітарним лікарем м. Кривого Рогу розроблено документ під назвою «Предельно-допутимый сброс (ПДС) веществ, поступающих в водный объект с возвратными водами предприятия, организации, учреждения», копія якого знаходиться у матеріалах справи.

Відповідачем під час позапланової перевірки позивача встановлено перевищення підприємством позивача нормативів ГДС забруднюючих речовин на скиді стічних вод з Північної та Центральної станції аерації в річки Саксагань та Широку, оскільки на станціях аерації відсутні спеціальні технології для видалення фосфатів.

Факт перевищення нормативів ГДС забруднюючих речовин на скиді стічних вод з Північної та Центральної станції аерації в річки Саксагань та буферного ставка на річці (балці) без назви 5, яка в свою чергу впадає в річку Широку, не заперечувався представником позивача у судовому засіданні. Крім того, як вбачається з Акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 197 від 12.08.2011 р. – 16.08.2011р. дані стосовно середнього результату вимірювань за 6 місяців 2011 року були взяті відповідачем з даних відомчої лабораторії позивача.

У відповідності до частини 3 статті 72 КАС України обставини, що визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечуються сторони і у суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Судом відхиляються твердження позивача стосовного того, що припис відповідача прийнятий без урахування того, що проблема видалення сполук фосфату з очищених стічних вод виникла у зв’язку з систематичним підвищенням концентрації фосфатів у міських стічних водах та відсутністю сучасної технології дефосфатизації. Надходження фосфатів на очисні споруди міста разом із господарсько-побутовими стоками пов’язано головним чином з використанням підприємствами та населенням міста сучасних миючих засобів з підвищеним вмістом фосфатів від 15 до 30 %, а також, що поза увагою відповідача під час винесення припису залишався той факт, що позивач веде активну роботу у втіленні сучасних технологій дефосфатизації очищених стічних вод, але відсутність нормативів для розроблення цих технологій на території України не давала до 2010 року можливості розпочати розроблення проекту на впровадження цих технологій з наступних причин.

У Акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 197 від 12.08.2011 р. – 16.08.2011р., який складений відповідачем, зазначено, що позивач веде активну роботу у втіленні сучасних технологій дефосфатизації очищених стічних вод, а саме: завершено роботи щодо реконструкції Південної станції аерації; з метою забезпечення екологічних вимог до скиду зворотних вод в поверхневі водойма за показником «фосфати» позивам було надано до міськвиконкому та включено до довгострокової програми по вирішенню екологічних проблем Крив басу та поліпшенню стану Дніпропетровської області, пропозиції щодо втілення технології дефосфатизації на Центральній станції аерації; надходження фосфатів на очисні споруди міста разом із госппобутовими стоками пов’язано головним чином з використанням населенням сучасних мийних засобів з підвищеним вмістом фосфатів.

У відповідності до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Згідно статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

Враховуючи те, що нормами Водного кодексу України, постановою Кабінету Міністрів України від  25.03.1999 року № 465, а також  документом «Предельно-допутимый сброс (ПДС) веществ, поступающих в водный объект с возвратными водами предприятия, организации, учреждения» визначено нормативи гранично допустимого вмісту забруднюючих речовин на скиді стічних вод, то позивач повинен дотримуватися вищевказаних нормативів та не допускати їх перевищення, оскільки закони України та акти Кабінету Міністрів України є обов’язковими до виконання.

Чинне законодавство України не передбачає можливості недотримання нормативів гранично допустимого вмісту забруднюючих речовин на скиді стічних вод через відсутність сучасної технології дефосфатизації.

Крім того, відповідачем під час перевірки встановлено, що позивач не виконав пункт припису відповідача від 27.12.2010 року щодо розробки проектно-технічної документації на поля фільтрації сел. Рудничне.

Вищевказане порушення також не заперечується позивачем.

У відповідності до п.4.23  Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 464 від 10.09.2008 року на підставі акта, який складено за результатами перевірки, протягом п'яти днів з дня її завершення, у разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства складається припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Враховуючи те, що відповідачем під час перевірки позивача були виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства, то відповідачем був складений припис від 29.08.2011 року № 4-4-6961-8-3, яким зобов’язано відповідача усунути виявлені порушення.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач складаючи припис від 29.08.2011 року № 4-4-6961-8-3 діяв на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги про скасування припису Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області від 29.08.2011 року № 4-4-6961-8-3.

Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України у відмои у задоволенні позовних вимог судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд –                                                             

          ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства «Кривбасводоканал» - відмовити повністю.  

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

          Повний текст постанови складено  17 жовтня 2011 року


Суддя                  < (підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >С.В. Златін

< Текст > 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація