04.11.2011 < копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0470/7736/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЛозицької І.О. < Текст >
при секретаріВасиленко К.Е.
за участю:
представників
позивача
відповідача Каукалової І.А.,
Жаворонкова С.М., < Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Мол" до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер Мол»звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000102305 від 23.06.2001 року, винесене Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечував з зазначених в запереченні підстав, просив відмовити у задоволенні позову.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, встановив, що Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська проведено невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Мол»з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з платниками податків ТОВ «Самара-Агро Плюс»за лютий 2011 року. За результатами перевірки складено акт № 00056/2305/32831474 від 09.06.2011 року, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення № 0000102305 від 23.06.2011 року, яким визначено суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 151 805, 52 грн. Так, в ході проведеної перевірки, встановлено укладання між позивачем та ТОВ «Самара-Агро Плюс»договору поставки від 26.11.2010 року, відповідно до якого ТОВ «Інтер Мол»отримано товар. За вказаним договором ТОВ «Самара-Агро Плюс»здійснило в лютому 2011 року постачання товару на адресу позивача, а ТОВ «Інтер Мол»в свою чергу прийняло товар та сплатило за нього грошову суму, на підтвердження чого, підприємством для перевірки було надано платіжні доручення. В подальшому, позивач використав товар в своїй господарській діяльності. Докази поставки та оплати товару підтверджуються первинними бухгалтерськими документами.
Відповідно до ст.712 Цивільного Кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Таким чином, виходячи з наведеного, суд вважає, що договір поставки, укладений між ТОВ «Інтер Мол»та ТОВ «Самара-Агро Плюс», відповідає нормам Цивільного Кодексу України.
Статтею 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», передбачені правила ведення податкового обліку, де не передбачається жодних вимог до форми документів та їх переліку, на підставі яких здійснюється податковий облік валових доходів та валових витрат при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 p. № 168/97-ВР, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом; податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) та є підставою для нарахування податкового кредиту; платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких, визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором.
Відповідно до п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника, або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Поставка товару підтверджується актами прийому-передачі товару та податковими накладними. Валові витрати на суму вартості отриманого та оплаченого товару відображені у деклараціях з податку на прибуток підприємств, в деклараціях з ПДВ відображено податковий кредит на суму ПДВ.
Факт використання придбаного товару ТОВ «Інтер Мол»та, відповідно, реальність виконання договору сторонами, у власній виробничий діяльності, підтверджено первинними бухгалтерськими документами, щодо отримання даного товару, використання його в господарській діяльності та випуск готової продукції.
Посилання відповідача в акті перевірки № 00056/2305/32831474 від 09.06.2011 року, стосовно порушення позивачем cт. cт. 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, визнання за наслідками перевірки договорів такими, що мають ознаки нікчемності і не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов язані з їх недійсністю, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Статтею 216 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.
Згідно зі ст.234 Цивільного кодексу України, фіктивний правочин визнається судом недійсним. При цьому, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.
Угода, яка укладена між ТОВ «Інтер Мол»та ТОВ «Самара-Агро Плюс», не визнана судом недійсною і її недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим, існує презумпція правомірності вказаних правочинів, а також, наявність взаємних прав та обов'язків сторін за такими угодами.
Тобто, наведені в акті перевірки порушення, не дають права відповідачу вчиняти дії щодо визнання правочинів нікчемними, а є лише підставою, за наявності достатніх доказів, для звернення до суду у встановленому законодавством порядку з вимогою про визнання правочинів недійсними (оспорюваний правочин).
Також Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська в акті перевірки № 00056/2305/32831474 від 09.06.2011 року зазначено, що ТОВ «Інтер Мол»завищено податок на додану вартість за лютий 2011 року на суму 151805,52 грн. Зазначено про відсутність товаро-транспортних накладних на поставку товару та сертифікатів якості.
Судом встановлено, що на момент перевірки ТОВ «Інтер Мол», були надані первинні документи за лютий 2011 року, що підтверджується самим актом перевірки № 00056/2305/32831474 від 09.06.2011 року. Постачальником було надано позивачу ветеринарне свідоцтво як доказ якісного товару.
Відповідно до п.3.2 договору № 2611101 від 26.11.2011 року, умовами поставки встановлено: автотранспортом Покупцем за свій рахунок. Таким чином, продавець по Договору поставки зобов'язаний надати товар у розпорядження покупця.
За наведених обставин, витрати, пов'язані з оплатою придбаного у ТОВ «Самара Аро Плюс»товару, правомірно включені до складу валових витрат ТОВ «Інтер Мол», оскільки факт його придбання підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими та податковими документами.
Відповідно до п.78.7 ст. 78 Податкового кодексу України, перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.
Що стосується формування податкового кредиту, то відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі, при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Підпунктом 7.4.5 цієї статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
За змістом наведених норм, наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), які в подальшому використовуються у межах господарської діяльності платника податку, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту.
Інші статті цього Закону, так само як і інших законів, не ставлять в залежність віднесення до складу валових витрат, витрати на придбання товару, який в подальшому використано в господарській діяльності у платника податку на прибуток від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Посадові особи органів державної податкової служби відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Згідно ст.21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій. Шкода, завдана неправомірними діями посадових осіб контролюючих органів, підлягає відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету, передбачених таким контролюючим органам.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Податковим органом в ході розгляду справи не було надано суду будь-яких доказів на підтвердження правомірність проведення перевірки та оформлення її результатів.
Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи при йняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто, протягом розумного строку.
Як свідчать матеріали справи, вказані положення відповідачем не дотримані, що зумовило необхідність звернення позивача за захистом порушеного права до суду.
Таким чином, сукупність вищенаведених встановлених обставин, підтверджено документально, що дає суду підстави визнати позовні вимоги обгрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. І ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально - підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 69, 70, 71, 94, 122, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Мол» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000102305 від 23.06.2001 року, винесене Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Мол» судові витрати в розмірі 3 грн. 40 коп.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >І.О. Лозицька
< Текст >