28.12.2011 < копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0470/8228/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЛозицької І.О. < Текст >
при секретаріВасиленко К.Е.
за участю:
представника позивача Дробота Є.С. < Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Дніпрошина" до Управління пенсійного фонду України в м. Дебальцеве Донецької області про скасування розрахунку
ВСТАНОВИВ:
У липні 2011 року, Відкрите акціонерне товариство «Дніпрошина», звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Дебальцеве Донецької області, в якому просило скасувати розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з»ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»на 2011 рік, складений Управлінням Пенсійного фонду України в м. Дебальцеве Донецької області.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в отриманому ВАТ «Дніпрошина»розрахунку, вказано працівника ВАТ «Дніпрошина», який набув необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці до 01.01.1992 року, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому, витрати на виплату пенсій такій особі відшкодуванню не підлягають.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив адміністративний позов задовольнити з викладених в ньому підстав.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав до суду письмове клопотання про розгляд справи за відсутністю їх представника та надав письмові заперечення, в яких зазначив, що працівниками Пенсійного фонду України в м. Дебальцеве Донецької області, правомірно розраховано суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому, з цих підстав просив в задоволенні позову, відмовити.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що в задоволенні позовних вимог, слід відмовити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 24 червня 2011 року Відкрите акціонерне товариство «Дніпрошина»отримало розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частині 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з»ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»на 2011 рік, складений Управлінням Пенсійного фонду України в м.Дебальцеве Донецької області.
Таким чином, відповідно до вимог чинного законодавства України, документом, на підставі якого здійснюється відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списками №1, №2, є розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
На думку представника позивача, в отриманому ВАТ «Дніпрошина»розрахунку вказано працівника ВАТ «Дніпрошина», який набув необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці до 01 січня 1992 року, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, відповідно до ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому, витрати на виплату пенсій такій особі, відшкодуванню не підлягають. Вищезазначеним працівником, є ОСОБА_5.
Порядок відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (список №2), передбачено частиною 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09 липня 2003 року, Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19 грудня 2003 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663 та ст.ст.13, 14 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 05 листопада 1991 року №1788-XII, на відповідача покладено обов’язки по відшкодуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (список №2).
Згідно п.6.4, п.6.5 даної Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік, визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно з повідомленням про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»(згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Ці розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. На підставі п.6.8. Інструкції підприємства, щомісяця до 25-го числа, вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Статтею 106 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не сплачені страхувальникам в строки, визначені статтею 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків (недоїмкою).
Пунктом 10 статті 20 Закону №1058-IV, передбачено, застосування фінансових санкцій до страхувальників, які несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески.
Відповідно до пункту 1 статті 2, пункту 1 статті 4 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», суб’єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи сплачують, також, збір на обов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100% фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “а”, “б”- “з” статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Таким чином, на відповідача покладено обов’язок в повному обсязі відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №1 та списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 6.2 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», в таких розмірах:
- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також, 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;
- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у встановлених відсоткових розмірах.
У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.
Відповідно до п.1 ст.1, п.1 ст.2, п.1 ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», та п. 6.1 Інструкції суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи, та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи сплачують також збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100% фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
В судовому засіданні встановлено, що 10 січня 2011 року за вихідним №353/02 -Управлінням Пенсійного фонду України в м.Дебальцеве Донецької області, керуючись пунктом 6.4 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», було надіслано повідомлення, згідно з додатками цієї Інструкції для ВАТ "Дніпрошина" у двох примірниках, а саме: розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ОСОБА_5, за період з січня по грудень 2011 року (у графі 14 вказана сума витрат за 2010 рік, а у графі 16 - щомісячний розмір на 2011 рік), через Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі міста Дніпропетровська за місцезнаходженням цього підприємства.
Розподіл пільгового стажу для відшкодування витрат на виплату пенсії ОСОБА_5, відбувался наступним чином:
з 09.06.1992р. по 15.03.1996р.(стаж за ст. 13) –03р.-09міс.-07дн. ОАО «ДЗММ» (% відшкодування –30,16);
з 05.05.1975р. по 11.03.1980р. (стаж за ст. 13) 04р.-10міс.-07дн. ВАТ «Дніпрошина»
з 18.07.1972р. по 01.05.1975р. (стаж за ст. 13) 02р.-09міс.-14дн. ВАТ «Дніпрошина» (% відшкодування –61,13);
з 28.03.1969р. по 05.05.1970р. (стаж за ст. 13) 01р.-01міс.-02дн. Об’єднання «Азот» (% відшкодування –8,71).
Ітого: 12р.-06міс.-00дн. Об’єднання «Азот» (% відшкодування –100%).
Таким чином, у зв’язку з вищевикладеним та з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, суд не знаходить дії працівників Пенсійного фонду України в м. Дебальцеве Донецької області неправомірними, а розрахунок таким, що підлягають скасуванню.
Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено завдання адміністративного судочинства щодо захисту прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень.
На підставі ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом.
Відповідно до ч. 2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони –суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Тобто, здійснені позивачем документально підтвердженні судові витрати в розмірі 3грн. 40коп., не повертаються.
Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд вважає за необхідне в задоволенні позовних вимог, відмовити повністю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 69, 70, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства «Дніпрошина» до Управління Пенсійного фонду України в м. Дебальцеве Донецької області про скасування розрахунку – відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції, з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови, відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 17 жовтня 11р.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >І.О. Лозицька
< Текст >