05.07.2011
< копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2011 р. Справа № 2а/0470/3027/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді
судді Парненко В.С.
судді Єфанової О.В. Лозицької І.О. < Текст >
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державного Казначейства України в Дніпропетровській області, Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, Державної судової адміністрації України, третя особа Апеляційний суд Дніпропетровської області про визнання дій відповідачів неправомірними та повернення утриманої суми прибуткового податку, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління державного казначейства України в Дніпропетровській області, Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, Державної судової адміністрації України, третя особа Апеляційний суд Дніпропетровської області з урахуванням зміни позовних вимог про:
- визнання неправомірними дії Головного управління державного казначейства України в Дніпропетровській області, Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, Державної судової адміністрації України, третя особа Апеляційний суд Дніпропетровської області щодо утримання з ОСОБА_2 нарахованої вихідної допомоги в 132 564, 66 грн., 15 % прибуткового податку в сумі – 19 884, 70 грн.;
- зобов’язати Головне управління державного казначейства України в Дніпропетровській області та Державну податкову інспекцію в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська здійснити повернення ОСОБА_2 з місцевого бюджету Бабушкінського району м. Дніпропетровська 19 884, 70 грн., утриманих незаконно в якості прибуткового податку з доходів фізичних осіб з вихідної допомоги в розмірі 132 564, 66 грн.
Відповідач - 1 в судове засідання не з’явився, про дату час та місце якого повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, заперечень на позовну заяву не надав.
Відповідач - 2 в судове засідання не з’явився, про дату час та місце якого повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, з позовними вимогами не погодився з підстав, викладених у письмових запереченнях. Зазначив, що виплати суддям, які пішли у відставку за своєю сутністю є додатковою заробітною платою, яка підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб на загальних підставах за ставкою, встановленою нормами пункту 7.1 ст.7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 №889-VІ (далі – Закон №889). При цьому, посилання позивача на норми Закону України "Про статус суддів" від 15.12.1992р. №2862-ХІІ не є обґрунтованим, оскільки цим Законом не визначено конкретного податку, який не підлягає сплаті при виплаті такої вихідної допомоги (який неможливо ідентифікувати з будь-яким податком, передбаченим Законом України "Про систему оподаткування" (статті 14 та 15). Згідно з прикінцевими положеннями Закону №889, викладених у п.22.2 ст.22 Закону у разі, якщо норми інших законів, зокрема Закону України "Про статус суддів", що містять правила оподаткування доходів (прибутків) фізичних осіб, суперечать нормам Закону №889 пріоритет мають норми цього закону. Виходячи з викладеного, вбачається, що у зазначеному випадку відсутні правові підстави для не включення доходів суддів, які пішли у відставку, від отримання вихідної допомоги до об'єкта оподаткування податком з доходів фізичних осіб, оскільки такі норми не містить Закон №889, який є спеціальним податковим законом з питань оподаткування доходів фізичних осіб. Також зазначає, що відповідачем - 2 не було допущено жодних дій або бездіяльності, які суперечили б вимогам закону та спричинили порушення будь-яких прав позивача, а тому просить у задоволенні позову відмовити.
Відповідач - 3 з позовними вимогами не погодився з підстав, викладених у письмових запереченнях. Зазначив, що відповідно до роз'яснення Комітету з питань податкової та митної політики Верховної Ради України щодо оподаткування вихідної допомоги суддям від 25.01.2010 виплати вихідної допомоги суддям, які пішли у відставку, за своєю суттю є фінансовою допомогою. Цей доход відноситься до додаткового блага, яке не виключається зі складу загального оподаткованого доходу згідно з нормами п.4.3. ст.4 Закону "Про податок з доходів фізичних осіб", отже підлягають оподаткуванню на загальних підставах. Просить відмовити у задоволені позову.
Апеляційний суд Дніпропетровської області надіслав заперечення на позов, в якому просить у задоволенні позову відмовити, справу розглядати у відсутності його представника. В заперечені зазначив, що відповідно до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 №889-VІ, роз’яснень Державної податкової адміністрації України з питань податкової та митної політики №04-27/25 від 25 січня 2010 року перераховано до бюджету 19 884, 70 грн., виплачено через касу суду 112 679, 96 грн. Вищезазначений Закон №889 має пряму норму, якою визначено, що у разі, якщо норми інших законів чи інших законодавчих актів, що містять правила оподаткування доходів (прибутків) фізичних осіб, суперечать нормам цього Закону, пріоритет мають норми цього Закону. У зв’язку з викладеним, просить позов оставити без задоволення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за наказом голови апеляційного суду Дніпропетровської області від 29.10.2010 року № 149 він був відрахований як суддя зі штату суду у зв’язку з виходом у відставку та йому нараховано вихідну допомогу в розмірі 132564, 66 грн.
Згідно довідки апеляційного суду Дніпропетровської області від 02.03.2011 року № 7-282-ц від нарахованої суми вихідної допомоги, згідно п.1.2 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889 VI з нього утримано 19884, 70 грн. прибуткового податку.
Вихідна допомога перерахована на особовий рахунок в установі банку.
У зв’язку з цим ОСОБА_3 звернувся до адміністрації апеляційного суду Дніпропетровської області з заявою про повернення суми податку помилково утриманого до місцевого бюджету, але в задоволенні заяви було відмовлено з посиланням на Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб». Позивач вважає, що має право на отримання вихідної допомоги без сплати податку з доходів фізичних осіб, а тому просить позов задовольнити.
Оцінивши представлені докази в їх сукупності, вважаю, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Право на отримання вихідної допомоги судді у разі його виходу у відставку, на момент виникнення спірних правовідносин, було передбачене ч. 3 ст. 43 Закону України "Про статус суддів" №2862-XII від 15.12.1992, відповідно до якої, судді, який пішов у відставку, виплачується вихідна допомога без сплати податку у розмірі місячного заробітку за останньою посадою за кожен повний рік роботи на посаді судді, але не менше шестимісячного заробітку.
Спеціальним законом у сфері оподаткування фізичних осіб, на момент виникнення спірних правовідносин, був Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб" №889-IV від 22.05.2003.
Згідно з п.п. 4.3.1 п. 4.3 ст. 4 цього Закону, до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються, такі доходи (що не підлягають відображенню в його річній податковій декларації), сума державної матеріальної та соціальної допомоги у вигляді адресних виплат коштів та надання соціальних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій (включаючи допомогу по вагітності та пологах), винагород та страхових виплат, які отримуються платником податку відповідно з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування згідно із законом.
Конституційний Суд України у своєму рішенні №4-рп/2007 від 18.06.2007 (справа про гарантії незалежності суддів), зокрема, зазначив: "Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов’язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою, Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України підкреслюється, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99, від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, від 17 березня 2004 року №7-рп/2004, від 1 грудня 2004 року №20-рп/2004)" (абзац третій п.п. 3.4 п. 3 рішення).
Аналіз наведених правових актів, з врахуванням правової позиції Конституційного Суду України, дає підстави дійти висновку, що вихідна допомога судді, в разі виходу його у відставку є видом соціальної допомоги в розумінні Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", тому не підлягає оподаткуванню. При цьому, суд бере до уваги ту обставину, що у правовідносинах щодо оподаткування вихідної допомоги судді, який пішов у відставку, з огляду на вказану правову позицію Конституційного Суду України, спеціальною нормою є положення ст. 43 Закону України "Про статус суддів", яка виключає можливість оподаткування вихідної допомоги.
Таким чином, посилання у запереченнях, зокрема, на п.п. 22.2 ст. 22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", відповідно до якого в разі, якщо норми інших законів чи інших законодавчих актів, що містять правила оподаткування доходів (прибутків) фізичних осіб, суперечать нормам цього Закону, пріоритет мають норми цього Закону, суд вважає безпідставними.
Надаючи правову оцінку діям відповідачів, суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень, з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про протиправність дій Державної судової адміністрації України щодо утримання податку з доходів фізичних осіб із суми вихідної допомоги при виході у відставку судді Москальця П.П., у розмірі 15% на підставі Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", тому сума утриманого податку, в розмірі 19 884, 70 грн., підлягає стягненню з Місцевого бюджету Бабушкінського району м. Дніпропетровська на користь позивача.
У задоволенні решти позовних вимог суд вважає за необхідне відмовити, оскільки при перерахуванні прибуткового податку з вихідної допомоги, Головне управління державного казначейства України в Дніпропетровській області лише виконувало платіжне доручення розпорядника бюджетних коштів - Державної судової адміністрації України, а ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська здійснювала контроль за зарахуванням податку до бюджету.
Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову, суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.
Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.
Керуючись 158, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління державного казначейства України в Дніпропетровській області, Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, Державної судової адміністрації України, третя особа Апеляційний суд Дніпропетровської області про визнання дій відповідачів неправомірними та повернення незаконно утриманої суми прибуткового податку – задовольнити частково.
- визнати неправомірними дії Державної судової адміністрації України щодо утримання з ОСОБА_2 нарахованої вихідної допомоги в 132 564, 66 грн., 15 % прибуткового податку в сумі – 19 884, 70 грн.;
- зобов’язати Головне управління державного казначейства України в Дніпропетровській області та Державну податкову інспекцію в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська здійснити повернення ОСОБА_2 з місцевого бюджету Бабушкінського району м. Дніпропетровська кошти в розмірі 19 884, 70 грн., утриманих незаконно в якості прибуткового податку з доходів фізичних осіб з вихідної допомоги в 132 564, 66 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги у порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Якщо постанову проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >І.О. Лозицька
< Текст >