02.11.2011                                                                                                    < копія >

                                                             ПОСТАНОВА

                                                       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0470/5606/11

                    Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді                                        Маковської О.В.

при секретарі судового засідання                    Кравці Є.С.

за участю представника  позивача згідно журналу судового засідання від 05.10.2011 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Арсеналтех»до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про визнання дій неправомірними (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог  вих.№27-07/2011 від 27.07.2011), -

ВСТАНОВИВ:

13.05.2011 Приватне підприємство «Арсеналтех» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання неправомірними дій Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська щодо відображення в акті перевірки №1127/23-3/32838569 від 29.04.2011 фактів нікчемності угод внаслідок порушення Приватним підприємством «Арсеналтех»  ст.ст. 203 ч.1, 215, 228, 655, 656, 662 ЦК України (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог  вих.№27-07/2011 від 27.07.2011).

В обґрунтування позову зазначено, що Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська проведено документальну невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності Приватного підприємства «Арсеналтех» з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення фінансово-господарських відносин з ТОВ «ТД «Старком ЛТД».

За результатами перевірки складено Акт №1127/23-3/32838569 від 29.04.2011, відповідно до якого встановлено порушення ПП «Арсеналтех» ст.ст. 203 ч.1, 215, 228, 655, 656, 662 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених по ланцюгу з ВАТ «Продмаш», ТОВ «Меблева компанія України», ТОВ «Армаліт», ТОВ «Санпласт», УРЗАТ «Дніпро-Іж-Сервіс», ТОВ «ТД Старком ЛТД».

Як на те посилається позивач, зазначені в акті перевірки висновки про нікчемність правочинів, вчинених позивачем з контрагентами, що не підтверджені допустимими та достатніми доказами, є абстрактними, беззмістовними та грубо порушують приписи нормативних актів, оскільки припущення, зроблені без дослідження самих угод (або/та тексту договорів та інших обов'язкових документів на підтвердження (спростування) укладення, виконання та реальності правочинів), первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, не є доказом і не можуть бути покладені в основу висновків, які тягнуть за собою негативні наслідки для суб'єкта господарювання.

Отже, позивач вважає висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки, про нікчемність правочинів, укладених позивачем з контрагентами-постачальниками, неправомірними.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення судових повісток відповідачу (а.с.41,60,79,80,83,87).

08.07.2011 через канцелярію суду надав письмові  заперечення  на адміністративний позов, в яких просив у задоволенні позову відмовити, обґрунтовуючи свою позицію зазначив, що з метою вручення повідомлення та наказу на перевірку здійснено виїзд на юридичну адресу підприємства. За наслідками виїзду не встановлено місцезнаходження посадової особи ПП «Арсеналтех», про що складено акт «незнаходження посадової особи за юридичною адресою». Крім того, за результатами аналізу документів, які є в обліковій справі підприємства, даних податкової звітності та інформації з зовнішніх джерел встановлено відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання, що, на думку податкового органу, ставить під сумнів факт здійснення суб’єктом господарювання задекларованого основного виду діяльності.

На підставі зазначеного, відповідач робить висновок про неможливість здійснення господарської діяльності ПП «Арсеналтех» та про те, що операції з поставки по ланцюгу ТОВ «Е-Восток Україна»-ТОВ ТД «Старком ЛТД»-ПП «Арсеналтех» не містять у суті  своїй розумних економічних  або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів та не спричиняють реального настання правових наслідків.

У відповідності до ст.128 КАС суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача

Дослідивши всі документи і матеріали, чинне законодавство, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач зареєстрований Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 21.05.2009, свідоцтво про державну реєстрацію №Ю003.3088 від 20.01.2004 та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, що підтверджується актом перевірки (а.с.8).

Судом встановлено, що згідно наказу про здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Арсеналтех» (ЄДРПОУ 32838569) №201 від 27.01.2011, на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 та п.п. 79.1, п.п. 79.2 ст. 79 Податкового Кодексу України від 02.12.10 за № 2755-VІ  у період з 21.01.2011 по 25.04.2011 з перервою у проведенні перевірки з 01.02.2011 по 21.04.2011 посадовими особами ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська  проведено документальну невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності ПП «Арсеналтех» з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення фінансово-господарських відносин з ТОВ «ТД «Старком ЛТД».

За результатами перевірки складено Акт №1127/23-3/32838569 від 29.04.2011 (далі – Акт перевірки), в якому зазначено, що перевіркою встановлено порушення ПП «Арсеналтех» ст.ст. 203 ч.1, 215, 228, 655, 656, 662 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених по ланцюгу з ВАТ «Продмаш», ТОВ «Меблева компанія України», ТОВ «Армаліт», ТОВ «Санпласт», УРЗАТ «Дніпро-Іж-Сервіс», ТОВ «ТД Старком ЛТД». В Акті перевірки також зазначено, що ці правочини порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства і є нікчемними.

Проте Дніпропетровський окружний адміністративний суд вважає, що погодитись з такою думкою податкового органу не можна.

Згідно п.79.1 ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI  (далі - Податковий кодекс України, ПК України) документальна  невиїзна  перевірка  здійснюється у разі прийняття керівником органу державної  податкової  служби  рішення про   її  проведення  та  за  наявності  обставин  для  проведення документальної перевірки,  визначених  статтями  77  та  78  цього Кодексу.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього  Кодексу документів  та даних,  наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках,  або отриманих  в  інший  спосіб,  передбачений законом.

Відповідно до п.п.75.1.2 п. 75.1 ст.75 Податкового кодексу України, яка кореспондується з п.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 N 984, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772 (далі - наказ № 984). документальною   перевіркою   вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом  податків  та  зборів,  а також  дотримання  валютного та іншого законодавства,  контроль за дотриманням якого  покладено  на  контролюючі  органи,  дотримання роботодавцем  законодавства  щодо  укладення  трудового  договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка  проводиться  на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та  бухгалтерського  обліку,  ведення  яких  передбачено  законом, первинних документів,  які використовуються в  бухгалтерському  та податковому  обліку  і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів,  виконанням вимог  іншого  законодавства,  контроль  за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством  порядку  органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.  Документальна планова  перевірка  проводиться  відповідно  до плану-графіка перевірок. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи  органу  державної  податкової  служби  і  проводиться   за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIVвід 16.07.1999).

Крім того, відповідно до  пп. 1.4.6. п.1.4. ст.1 Примірного порядку взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затверджених Наказом ДПА України від 18.04.2008 року №266, документальна невиїзна перевірка - перевірка, яка проводиться у приміщенні органу ДПС на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подання.

Нормами статті 83 Податкового кодексу України встановлено, що для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Пунктом 79.2 ст.79 Податкового кодексу України передбачено, що про проведення  документальної  позапланової  перевірки керівник  органу державної податкової служби приймає рішення,  яке оформлюється наказом. Право на  проведення  документальної  позапланової  перевірки платника  податків надається лише у випадку,  коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію  наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що з метою вручення повідомлення та наказу на перевірку здійснено виїзд на юридичну адресу підприємства, а саме м. Дніпропетровськ, вул.Героїв Сталінграду, 227. За наслідками виїзду повідомлення та наказ на перевірку позивачу не вручено, оскільки не встановлено місцезнаходження посадової особи ПП «Арсеналтех», про що свідчить акт «незнаходження посадової особи за юридичною адресою».(а.с.8).

З матеріалів справи також вбачається, що ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська до відділу реєстрації та обліку платників податків надано службову записку з метою отримання відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми отриманих доходів директором ПП «Арсеналтех», які, станом на момент складання акту перевірки, відповідачем не отримано, що підтверджується Актом перевірки (а.с.7-33).

У судовому засіданні представник ПП «Арсеналтех» зазначив, що позивач не отримував письмового запиту про надання документів, що належать до предмета перевірки або пов’язані з ним.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.09.2011 витребувано документи, які на думку суду є доказами по справі, зокрема: оригінал або належним чином завірену копію запиту про надання документів, що належать до предмета перевірки ПП «Арсеналтех» або пов’язані з ним. Відповідачу встановлено строк для надання витребуваних документів до 28.09.2011, проте станом на 05.10.2011 витребувані документи суду не надано. В запереченнях на адміністративний позов №1/10-241 від 07.08.2011 факт відсутності запиту про надання необхідних первинних документів, що належать до предмета перевірки, відповідачем не спростовується.

Відтак, зазначене дає підстави вважати, що висновки, викладені в акті перевірки від 29 квітня 2011 року зроблені лише на підставі даних податкових декларацій, наданих позивачем за період, що перевірявся та актів перевірки інших суб’єктів господарювання, без врахування інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), документів, наданих платником податків або отриманих від контролюючих, правоохоронних та інших органів державної влади, а також інших відомостей, отриманих у встановленому законодавством порядку, які б мали значення для прийняття рішення за наслідками проведення перевірки, оскільки інші документи не витребовувались.

Посилання відповідача на те, що за юридичною адресою підприємство  відсутнє судом до уваги не приймається, оскільки, як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, невиїзна документальна перевірка ПП «Арсеналтех» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства проводилася у приміщенні органу ДПС на підставі поданої податкової декларації без виїзду за місцезнаходженням позивача, що свідчить про безпідставність висновків податкового органу.

Щодо висновків ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська в Акті перевірки про відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей, що ставить під сумнів факт здійснення суб’єктом господарювання задекларованого основного виду діяльності, то суд вважає такий висновок необґрунтованим за таких обставин.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-ХІУ, із змінами та доповненнями, зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи зі змісту пункту 2 статті 3 цього ж Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують  порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-ХІУ, із змінами та доповненнями, встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95  № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95  за № 168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Відповідно до пунктів 2.15, п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Як вбачається з Акту перевірки, він  не містить жодного посилання відповідача на встановлення порушень позивачем вимог вказаних норм (а.с.7-33).

На вимогу суду, позивачем в судовому засіданні надано наступні документи: договір оренди №8 від 14.01.2010; договір купівлі-продажу №44 від 27.06.2010; договір поставки №01/02 від 01.02.2010; договір поставки товару №02/02/2\10 від 02.02.2010; договір купівлі-продажу №3 від 22.01.2010; договір поставки №07/02-10 від 02.02.2010; розрахунок сум доходу, нарахованого на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, податкові накладні, видаткові накладні.

Виконання договору купівлі-продажу  №44 від 28.07.2010, укладеного  між ТОВ «ТД «Старком ЛТД» та ПП «Арсеналтех», підтверджується підписаними сторонами накладними:  від 01.08.2010, податковими накладними №0108 від 01.08.2010,  накладною від 12.08.2010, податковою накладною №1208 від 12.08.2010, накладною від 30.08.2010, податковою накладною №3008 від 30.08.2010 (а.с.100-121).

Виконання договору поставки №01/02  від 01.02.2010, укладеного між ПП «Арсеналтех» та ТОВ «Меблеав компанія України», підтверджується  підписаними сторонами накладною №1 від 01.02.2010, податковою накладною №1 від 01.02.2010, накладною №5 від 03.02.2010, податковою накладною  №5 від 03.02.2010, накладною №7 від 05.02.2010, податковою накладною №7 від 05.02.2010, накладною №9 від 08.02.2010, податковою накладною №9 від 08.02.2010, накладною № 64 від 01.07.2010, податковою накладною №64 від 01.07.2010, накладною № 63 від 01.07.2010, податковою накладною №63 від 01.07.2010, накладною №62 від 01.07.2010, податковою накладною №62 від 01.07.2010, накладною від 05.07.2010, податковою накладною №67 від 05.07.2010, накладною №68 від 07.07.2010, податковою накладною №68 від 07.07.2010, накладною №71 від 09.07.2010, податковою накладною №71 від 09.07.2010 (а.с.122-148).

Виконання договору поставки товару №02/02/10 від 02.02.2010, укладеного між ПП «Арсеналтех» та ТОВ «Санпласт», підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними №91 від 03.09.2010, №90 від 03.09.2010, №89 від 01.09.2010, №56 від 08.07.2010 та податковими накладними №91 від 03.09.2010, №90 від 03.09.2010, №89 від 01.09.2010, №56 від 08.07.2010 (а.с.149-159).

Виконання договору купівлі-продажу №3 від 22.01.2010, укладеного між ПП «Арсеналтех» та ТОВ «Армалит», підтверджується підписаними сторонами видатковим накладними від 30.08.2010, 31.08.2010,21.09.2010 (а.с.160-163).

Виконання договору поставки товару №07/02-10 від 02.02.2010, укладеного між ПП «Арсеналтех» та ВАТ «Продмаш», підтверджується  підписаними сторонами видатковими накладними №70 від 08.07.2010, №81 від 12.08.2010 та податковими накладними №70 від 08.07.2010, №81 від 12.08.2010 (а.с.164-168).

Податкові накладні надані позивачем складені відповідно до ст. 201 ПК України та містять усі необхідні реквізити.

Отже, висновки зроблені податковим органом щодо відсутності необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності позивачем, не ґрунтуються на  відповідних доказах, і є тільки припущенням та спростовуються наявними матеріалами справи.

Відносно посилань відповідача на відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності контрагентами позивача, то суд вважає за необхідне зазначити, що позивач не несе відповідальність за здійснення господарської діяльності його контрагентами, так само як і не відповідає за наявність відповідних умов для здійснення відповідного виду діяльності. Вказане, якщо воно взагалі має місце бути, тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо особи контрагента. Зазначена обставина не є підставою для того, щоб ставити під сумнів факт здійснення суб’єктом господарювання задекларованого основного виду діяльності, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо виконання договорів та має всі документальні підтвердження цьому.

Щодо визнання в Акті перевірки правочинів, здійснених ПП «Арсеналтех» по ланцюгу з ВАТ «Продмаш», ТОВ «Меблева компанія України», ТОВ «Армаліт», ТОВ «Санпласт», УРЗАТ «Дніпро-Іж-Сервіс», ТОВ «ТД Старком ЛТД» такими, в яких недодержано в момент вчинення правочину вимог, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч.2 ст. 228 Цивільного кодексу України нікчемним є правочин, який порушує публічний порядок, тобто якщо він спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Отже, нікчемними є правочини,  що посягають на суспільні, економічні та соціальні   основи держави,  зокрема:  правочини,  спрямовані  на використання всупереч закону комунальної,  державної або приватної власності;  правочини,  спрямовані  на  незаконне  відчуження  або незаконне володіння,  користування,  розпорядження об'єктами права власності  українського  народу  - землею як основним національним багатством,  що  перебуває  під  особливою  охороною  держави,  її надрами,   іншими  природними  ресурсами  (стаття  14  Конституції України);  правочини  щодо  відчуження  викраденого майна;  правочини,  що  порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші  правочини,  спрямовані  на порушення інших об'єктів права,  передбачені іншими нормами публічного права,  не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися  вина,  яка  виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією  зі  сторін.  Доказом  вини може  бути вирок суду,  постановлений у кримінальній справі,  щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Акт перевірки не тільки не містить таких посилань, а й не доводить умислу ПП «Арсеналтех» щодо порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, в чому таке порушення полягає.

Згідно частин 2, 3 статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Недійсними правочини можуть вважатися лише за умови доведеності фактів, що свідчать про нікчемність даного правочину. Укладені між відповідачами правочини відповідають обов'язковим загальним вимогам, що передбачені статтею 203 Цивільного Кодексу України, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Оскільки при укладенні договорів не порушено жодної з перелічених умов, такий правочин не може тягнути за собою його недійсність.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновку податкового органу викладеному в Акті перевірки щодо нікчемності правочину, оскільки останнім не наведено жодної підстави та не надано належних доказів вважати укладені позивачем угоди - нікчемними правочинами.

Відповідно до частин 1, 5 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Жодний із правочинів зазначений в Акті перевірки до теперішнього часу не визнаний недійсним у судовому порядку. Згідно статті 216 ЦК України до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю - не настають.

Враховуючи наведене, викладені відповідачем в Акті перевірки висновки про визнання даних, відображених у деклараціях за перевіряємий період недійсними - не відповідають вимогам статей 215, 216 ЦК України. Посилання відповідача на частини 1, 5 статтю 203, статтю 215, частину 1 статті 216 є безпідставними, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Інших підстав визнання правочину нікчемним діюче законодавство не передбачає.

В акті перевірки від 29 квітня 2011 року не міститься будь-якого документального підтвердження стосовно фінансово-господарських взаємовідносин позивача по взаєморозрахункам з контрагентами, які мали місце в серпні 2010 року, висновки перевірки  ґрунтуються лише на припущеннях без дослідження документів первинного бухгалтерського та податкового обліку. Недійсність правочинів між позивачем та контрагентами не визнана в судовому порядку, у зв’язку з чим, факти, викладені в акті перевірки, не можуть бути належними доказами наявності порушень позивачем вимог ст.ст. 203, 215, 228 ЦК України відносно того, що укладені ним у 2010 році угоди з контрагентами не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, та є підставою для визнання таких угод недійсними.

Відповідно до п.78.7. ст.78 Податкового кодексу України перелік  матеріалів,  які  можуть  бути  підставою  для висновків   під   час   проведення   документальної   позапланової перевірки,  та порядок надання платниками податків документів  для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем,  підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність  рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на зазначене, враховуючи надані позивачем докази, оцінивши їх у сукупності, Дніпропетровський окружний адміністративний суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Судові витрати у вигляді 3 грн. 40 коп. судового збору присуджуються з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись статтями 160-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

          ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Арсеналтех» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про визнання незаконним та скасування акту, визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська щодо відображення в акті перевірки №1127/23-3/32838569 від 29.04.2011 фактів нікчемності угод внаслідок порушення Приватним підприємством «Арсеналтех»  ст.ст. 203 ч.1, 215, 228, 655, 656, 662 ЦК України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд та набирає законної сили у порядок і строки, передбачені ст.ст.186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 10 жовтня 2011 року.

Суддя                  < (підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >О.В. Маковська

< Текст >