Судове рішення #20667055

27.12.2011                                                                                                    < копія >


                                                             ПОСТАНОВА

                                                       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


29 листопада 2011 р. Справа № 2а/0470/8987/11


                    Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:


головуючого суддіБоженко Наталії Василієвни < Текст > 

при секретаріЛуговій В.О.  

за участю:

представника позивача

представників відповідача Рисіна О.О.

Лупан О.Є., Няттієвої І.В. < Текст > 

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №35» до Контрольного-ревізійного управління в Дніпропетровській області в особі структурного підрозділу Контрольно-ревізійного відділу в м. Кривому Розі Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимог, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація № 35» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області в особі структурного підрозділу Контрольно-ревізійного відділу в м.Кривому Розі Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати пункти 1, 2, 3, 4, 6 Вимоги Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області про усунення порушень, виявлених в ході ревізії № 7-28/2037 від 24.06.2011 року та визнати протиправною та скасувати в повному обсязі вимогу Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області про пред'явлення позовів № 7-28/2036 від 24.06.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у позивача відсутні правові підстави для укладення договору найму з особами, які мешкають по вул. Житомирській в будинках 21, 22, 23, 24 та відповідно нараховувати їм квартирну плату таким чином, висновки ревізора, щодо недоврахування квартирної плати за період з 01.01.2010 р. по 28.02.2011 р. на суму 25 252,64 грн. є неправомірними, а вимога про відшкодування квартирної плати в сумі 25 252,64 грн. противоправною. Вартість надання послуг опломбування лічильників холодної води не є складовою тарифу на надання вартості послуг на утримання будинків і споруд та прибудинкової території і встановлюється самими комунальними підприємствами, що свідчить про неправомірність вимог відповідача щодо відшкодування недоотриманої суми платних послуг з опломбування лічильників холодної води за лютий 2011 р. на загальну суму 2166,57 грн.. Також вважає, що позивачем правомірно виплачено 16 794,31 грн. додаткової заробітної плати своїм працівникам, що свідчить про безпідставність і неправомірність зазначеної вимоги відповідача. В вимозі відповідач не зазначає до яких державних цільових фондів, за який період, та в яких сумах, необхідно зробити перерахунок внесків. Вважає, що при наявності первинних документів КП «ЖЕО № 35» мало право списувати бензин в фактично витраченій кількості, жодних заборон використовувати два автомобілі протягом одного робочого дня діючим законодавством України не встановлено. Наявність двох обов’язкових вимог суперечить чинному законодавству України, тому вимога № 7-28/2036 від 24.06.2011 року має бути скасована.

В судовому засіданні представник позивача посилаючись на обставини викладені в позовній заяві просив позов задовольнити, надав до суду письмові пояснення № 375 від 19.08.2011 року, які містяться в матеріалах адміністративної справи.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнавав у повному обсязі та просив у задоволенні позову відмовити, надав до суду письмові заперечення на позов від 18.08.2011 року, які містяться в матеріалах справи, та пояснив, що висновки відповідача в акті перевірки засновані на чинному законодавстві, а вимога відповідно до законодавства є обов’язковою для виконання.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація № 35» зареєстроване виконавчим комітетом Криворізької міської ради 12.10.2000 року та є комунальним підприємством (Т1, а.с. 169).

На виконання п.1.3.4 плану контрольно-ревізійної роботи КРВ в м. Кривому Розі на І квартал 2011 року, звернення прокуратури Саксанганського району м. Кривого Рогу від 08.12.2010 року №1716 вих.10 та на підставі направлення від 31.03.2011 року № 196, виданого начальником КРВ в м. Кривому Розі Бутенко Н.О., головним контролером-ревізором сектору інспектування у сфері послуг та використання природних ресурсів КРВ в м. Кривому Розі Семеновою Н.В. проведено ревізію фінансово-господарської діяльності комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №35» за період з 01.01.2010 року по 28.02.2011 року.

За результатами перевірки складено акт ревізії від 31.05.2011 року № 7-19/046. Позивачем були направлені заперечення до акту ревізії від 16.06.2011 року вих. №764. На заперечення позивача до акта ревізії фінансово-господарської діяльності надано висновок від 21 червня 2011 року.

На підставі висновків акта ревізії, відповідачем пред’явлено вимогу №7-28/2037 від 24.06.2011 року про усунення виявлених в ході ревізії порушень, а також вимогу № 7-28/2036 від 24.06.2011 року про пред’явлення позовів.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26.01.1993 року №2939-12 (надалі - Закон України «Про контрольно-ревізійну службу в Україні») головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій та усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому. Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування. Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Відповідно до ч. 6 ст. 2 Закону України Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» порядок проведення державною контрольно-ревізійною службою державного фінансового аудиту та інспектування встановлюється Кабінетом Міністрів України. Порядком проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року №550 (з назвою чинною на момент виникнення правовідносин) (надалі – Порядок № 550) встановлено, що акт ревізії - документ, який складається особами, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта. Пунктом 35 зазначеного Порядку визначено, що виявлені допущені об'єктом контролю порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції служби, фіксуються в констатуючій частині акта ревізії з обов'язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено, та зазначенням винних у їх допущенні осіб.

Що стосується скасування вимоги № 7-28/2036 від 24.06.2011 року про пред’явлення позовів, суд зазначає наступне.

Пунктом 46 Порядку №550 передбачено, що якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом служби у строк не пізніше 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування. Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний орган служби з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.

На реалізацію результатів ревізії відповідачем була видана вимога № 2037, в якій були зазначені шляхи виконання пред'явлених вимог та строк усунення до 25.07.2011 року. Однак паралельно з вимогою № 2037 відповідачем КП «ЖЕО № 35» було пред'явлено вимогу № 2036, пункти 1-6 якої містять аналогічні вимоги про усунення порушень, виявлених під час проведення тієї ж самої ревізії лише з зазначенням про те, що КП «ЖЕО № 35» в разі невжиття заходів, які фактично передбачені вимогою № 2036 зобов'язане вжити заходів по пред'явленню позовів в строк до 10.07.2011 року. При цьому, відповідачем вже була висунута вимога № 2037, час виконання якої ще не стік.

Згідно пояснень представника відповідача вимога № 7-28/2036 від 24.06.2011 року є листом, який не встановлює правових наслідків, однак суд до такого твердження ставиться критично оскільки вимога № 7-28/2036 від 24.06.2011 року містить всі реквізити, які містить вимога № 7-28/2037 від 24.06.2011 року, з одночасним посиланням на статтю 15 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні».

Також, суд зазначає, що Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» права на винесення та направлення двох вимог відповідачем не передбачено, у зв’язку з чим суд вважає, що вимога № 7-28/2036 від 24.06.2011 року є протиправною та як наслідок підлягає скасуванню.

Ревізією повноти надходження плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлено недоотримання підприємством доходів за період з 01.01.2010 р. по 28.02.2011 р. на суму 25252,64 грн. (2010 рік - 21123,38 грн., січень-лютий 2011 року - 4129,26 грн.) внаслідок не нарахування квартплати мешканцям 20 квартир будинків маневреного житлового фонду по вул. Житомирській, 21, 22, 23, 24, та не відображення в обліку доходів, що є порушенням п.1 ст. 3, п.п.1, 5, 8 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV, п.3, 5, 18, 20 Порядку надання і користування житловими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 №422 року, п. 10 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290. Порушення призвело до матеріальної шкоди (збитків) підприємству на суму 25252,64 гривні.

Судом встановлено, що КП «ЖЕО №35» не проводиться нарахування квартплати мешканцям 20 квартир першого поверху за проживання в двоповерхових будинках №21, 22, 23, 24 по вул. Житомирській. Перший напівпідвальний поверх в даних будинках рахується за рішенням Виконкому Криворізької міської у місті ради від 13.02.2002 р. №47 як маневрений житловий фонд. Відповідно до п.2 цього рішення УЖКГ виконкому міськради повинно забезпечити утримання вказаних приміщень відповідно до чинних правил та використовувати їх за призначенням.

Відповідно до п. 3, 5, 15 Порядку надання і користування житловими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 року № 422 житлові приміщення з фондів житла для тимчасового проживання надаються за рішеннями виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, Київської і Севастопольської міськдержадміністрацій на строк до 1 року з можливістю продовження цього строку у разі неспроможності їх набути альтернативне місце проживання та видачею ордерів на вселення в житлове приміщення.

Пукнтом 20 Порядку надання і користування житловими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 року № 422 встановлено, що наймач житлового приміщення зобов'язаний  своєчасно вносити плату за користування житлом, комунальні та інші послуги за затвердженими в установленому порядку Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськдержадміністраціями тарифами.

В висновку на заперечення до акту ревізії зазначено, що перевіркою особових рахунків квартиронаймачів з даними технічних паспортів будинків встановлено, що по вулиці Житомирській в двохповерхових будинках №21, 22, 23, 24 не проводиться нарахування плати за фактично спожиті житлово-комунальні послуги мешканцями 20 квартир першого поверху. Згідно наданих до перевірки документів: саме розписок квартиронаймачів, довідок про склад сім’ї, які фактично проживають в цих квартирах, встановлено, що мешканці фактично проживають, однак користуються житлово-комунальними послугами безкоштовно. З лютого 2009 року було проведено реорганізацію підприємства та весь житловий фонд переданий в КЖП №35. Згідно пояснень представника відповідача за результатами минулої ревізії по вищезазначеним будинкам було також встановлено недотримання квартплати за період з 01.10.2007 року по 28.02.2009 року на суму 16070,85 гривень, внаслідок не нарахування мешканцям квартплати по АДРЕСА_1 Вжитими заходами щодо забезпечення відшукування недоотриманих доходів подано 20 позовів до мешканців маневреного фонду за загальну суму 16070,85 гривень, які задоволені судом в повному обсязі.

З огляду на викладене вище, суд вважає, що пункт 1 вимоги № 7-28/2037 від 24.06.2011 року є правомірним.  

Щодо відшкодування недоотриманої суми платних послуг з опломбування лічильників в сумі 2166,57 гривень, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 24 Порядку формування тарифів за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого Постановою КМУ від 20.05.2009 р. №529 передбачено, що витрати з проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки, визначаються відповідно до укладених договорів між виконавцем та субпідрядником, який виконує зазначені послуги, у розрахунку на один квартирний засіб обліку води та теплової енергії і нараховуються щомісяця споживачеві у складі послуги залежно від кількості таких засобів обліку шляхом додавання плати за проведення їх періодичної повірки, обслуговування і ремонту, у тому числі демонтажу, транспортування та монтажу після повірки, до загальної вартості послуг.

Пунктом 25 вищезазначеного Порядку передбачено, що вартість інших послуг (утримання служб консьєржів, вбудованих паркінгів, установлення і утримання замково-переговорних пристроїв тощо) сплачується понад розмір плати за послуги на підставі договорів, укладених між власниками житлових будинків (гуртожитків), власниками (наймачами) квартир (житлових приміщень у гуртожитку), власниками нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку) та відповідними надавачами послуг.

Зі змісту п. 24 Порядку такий вид послуг, як опломбування лічильників холодної води не включається до вартості послуг на утримання будинків і споруд та прибудинкової території, про що також свідчить Додаток № 1 до Рішення Криворізької міської ради «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкової території у м. Кривому Розі» від 26.11.2008 р. № 823, згідно якого така послуга як опломбування лічильників холодної води не входить до складу тарифу.

Відповідно до доручення Першого заступника міського Голови виконкому Криворізької міської ради від 23.02.2010 року даний вид послуг віднесено до додаткових послуг, які комунальні підприємства надають додатково.

Калькуляції на опломбування лічильників холодної води затверджено директором КП «ЖЕО №35» Бєліковою В.О.

В судовому засіданні відповідач визнав неправомірність посилання на порушення КП «ЖЕО № 35» пп. 24-25 вищезазначеного Порядку, однак в зазначеному пункті вимоги все ж таки посилається на усунення порушень саме даних пунктів Порядку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вартість надання послуг опломбування лічильників холодної води не є складовою тарифу на надання вартості послуг на утримання будинків і споруд та прибудинкової території і встановлюється комунальними підприємствами, що свідчить про протиправність вимог відповідача щодо відшкодування недоотриманої суми платних послуг з опломбування лічильників холодної води за лютий 2011 року на загальну суму 2166,57 гривень та як наслідок підлягає скасуванню.

Щодо нарахування працівникам підприємства заробітної плати в тому числі доплат, премії до ювілейних дат, суд зазначає наступне.

Ревізією встановлено, що працівникам підприємства за період з 01.01.2010 р. по 28.02.2011 р. зайво нарахована та виплачена заробітна плата в загальній сумі 16794,31 грн. (у тому числі: доплата за роботу голові профспілкового комітету та дільничним профспілкам у сумі 15994,31 грн.; премія до ювілейних дат в сумі 800,00 грн.) при відсутності прибутку в поточному періоді, що є порушенням п.1, п.8 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 №996-ХІV, розділу 4 «Положення про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та операцій підприємств державного, комунального секторів економіки і господарських організацій, які володіють та/або користуються об'єктами комунальної власності» затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 19.12.2006 р. №1213, умов розділу 5 Колективного договору на 2010 рік, який зареєстровано у Виконкомі Саксаганської районної у місті ради за №71 від 28.12.2009 року, дане порушення призвело до матеріальної шкоди (збитків) підприємству на суму 16794,31 гривень. Відповідно до наказу директора підприємства від 27.01.2010 року №89 згідно умов колективного договору щомісячно здійснювалося нарахування і виплата доплати незвільненому голові профспілкового комітету ОСОБА_9 в сумі 900,00 грн.. За період з 01.01.2010 р. по 28.02.2011 р. голові профспілкового комітету ОСОБА_9 нараховувалась доплата в сумі 10891,51 гривень. Аналогічні доплати проведені 9 головам цехових комітетів на дільницях КП «ЖЕО №35» по 50,00 грн. щомісяця кожному. В березні 2010 року на підставі наказу директора підприємства від 26.03.2010 №157 електроремонтеру дільниці №1 ОСОБА_3 нарахована і виплачена премія до ювілею 60 років в сумі 200,00 гривень. Аналогічні виплати проведені за період з 01.01.2010 р. по 28.02.2011 р. трьом працівникам на загальну суму 600,00 гривень.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 №108/95 (із змінами), умови запровадження та розміри доплат, матеріальної допомоги та премій встановлюються підприємством у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій передбачених законодавством, генеральною та галузевими угодами.

Згідно пункту 4.26 Колективного договору між роботодавцем та профспілковим комітетом Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційної організації №35» на 2009-2010 роки від 28.12.2009 року, строк дії договору один рік, встановлено, що за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, проводити соціальні виплати (розділ VIIІ), матеріальну допомогу (додаток№21), компенсаційні виплати (додаток №22), винагороду за підсумками роботи за рік (додаток 23,23-а), винагороду за вислугу років (додаток № 24).

Згідно рішення Криворізької міської ради «Про встановлення розміру частини прибутку, яка підлягає зарахуванню до бюджету міста, підприємствам, які перебувають у комунальній власності міста» від 26.03.2008 р. № 2379 житлово-комунальним підприємствам, в тому числі КП «ЖЕО № 35», був встановлений 0% перерахування прибутку підприємства до місцевого бюджету.

Пунктом 4 П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. №87 власними коштами є кошти, що залишилися після вирахування зобов'язань підприємства, тобто прибуток. Згідно даних Ф-2 «Звіт про фінансові результати» та книги «Журнал-Головна» за результатами фінансово-господарської діяльності підприємство є збитковим. Збитки підприємства за 2010 рік складають в сумі 103,0 тис. грн., за 1 квартал 2011 року - 617,4 тис. грн., тобто власних коштів на проведення вищевказаних виплат у вищенаведених періодах у підприємства не було. За даними Головної книги та форми звітності №1 «Баланс» у підприємства обліковується нерозподілений прибуток минулих років та як встановлено в судовому засіданні виплати були здійснені з прибутку минулих років.

Відповідно до вимог розділу 4 «Положення про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та операцій підприємств державного, комунального секторів економіки і господарських організацій, які володіють та/або користуються об'єктами державної, комунальної власності», затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 19.12.2006р. №1213 суми нарахованих премій, допомог, тощо, яка обчислена з прибутку попереднього звітного кварталу (року) відповідно до фінансового плану, відображається за дебетом субрахунку 477 «Забезпечення майбутніх видатків і платежів» і кредитом 661 «Розрахунки за заробітною платою». В бухгалтерському обліку КП ЖЕО №35 дані виплати відображено по дебету рахунку 94 «Інші витрати» та кредиту субрахунку 661 «Розрахунки за заробітною платою», а також по дебету 441 «Нерозподілений прибуток» та кредиту 79 « Фінансові результати» на загальну суму - 24194,31 гривень.

Однак, фінансовими планами підприємства на 2010, 2011 роки, як встановлено в акті ревізії, не заплановано використання нерозподіленого прибутку на зазначені виплати. Крім того, фінансові плани підприємства не затверджені управлінням житлово - комунального господарства та не погоджено з начальником управління економіки міськради, у зв’язку з чим суд не задовольняє вимоги позивача щодо визнання протиправним пункту 3 вимоги № 7-28/2037 від 24.06.2011 року. З аналогічних підстав пункт 4 вимоги № 7-28/2037 від 24.06.2011 року також є правомірним, оскільки з виплачених доплат та премій здійснювалось перерахування коштів до державних цільових фондів, в тому числі до Пенсійного фонду України в сумі 6163, 51 гривень, що не заперечується представником позивача.

Щодо списання паливно-мастильних матеріалів в кількості 541,1 літрів на загальну суму 3111,33 гривень.

В акті ревізії встановлено порушення списання паливно-мастильних матеріалів шляхом співставлення шляхових листів, матеріальних звітів, наказів директора підприємства від 04.01.2010 р. № 57 «Про закріплення автотранспорту за водіями» та від 04.01.2010 р. №37 «Про призначення відповідальних».

Як вбачається з матеріалів справи та зазначено в акті ревізії водії ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в один день використовували в своїй діяльності по два автомобілі, на які відповідно було оформлено по два шляхових листа, на підставі яких списувався бензин.

Пунктом 2.2 Наказу Міністерства фінансів України «Про документальне забезпечення запасів у бухгалтерському обліку» від 24.05.1995 р. № 88 встановлено, що первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи.

Однак, в шляхових листах, наданих до суду та до ревізії, зазначена восьми часова робоча година, одного водія, по двом автомобілям, в один і той самий день та не зазначено конкретного маршруту  руху. Таким чином, суд приходить до висновку, що шляхові листи не були складені у момент виконання кожної окремої дії, таким чином пункт 6 вимоги №7-28/2037 від 24.06.2011 року є правомірним.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну контрольно-ревізійної службу в Україні» законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами суб'єктів, що ревізуються чи перевіряються.

Стаття 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що докази повинні бути належними та допустимими. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Частина 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її  вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінюючи докази, згідно статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України та враховуючи викладене вище, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Що стосується судових витрат, то суд вважає за необхідне зазначити, що згідно ч. 3 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог. Таким чином, враховуючи, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, то судові витрати присуджуються відповідно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 71, 72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд  -                                                             

          ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №35» до Контрольного-ревізійного управління в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимог – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункт 2 Вимоги Контрольного-ревізійного управління в Дніпропетровській області про усунення порушень, виявлених в ході ревізії №7-28/2037 від 24.06.2011 року.

Визнати протиправною та скасувати в повному обсязі Вимогу Контрольного-ревізійного управління в Дніпропетровській області про пред’явлення позовів №7-28/2036 від 24.06.2011 року.

Присудити з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №35» (код ЄДРПОУ 20247412) судові витрати у розмірі одна гривня п’ятдесят копійок.

В іншій частині відмовити.  

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

          Повний текст постанови складено 05.12.2011р.


Суддя                  < (підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >Н.В. Боженко

< Текст > 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація