02.11.2011 < копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0470/7368/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіНіколайчук С.В. < Текст >
при секретаріПрокопенко О.А.
за участю:
представника позивача
представника відповідача ОСОБА_1 (дов. у справі)
не з'явився (належно повідомлений)
< Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аліна-А" до Управління-інспекції державного архітектурного-будівельного контролю про визнання бездіяльності протиправною
ВСТАНОВИВ:
01 липня 2011 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ТОВ «Аліна-А» до управління-інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської міської ради (далі управління-інспекції ДАБК ДМР), в якому позивач просить визнати протиправною бездіяльність управління-інспекції державного архітектурно-будівельного контролю щодо не зупинення виконуваних ТОВ «Аліна-А» робіт по капітальному ремонту нежитлового приміщення по вул.. Червона, 14 у м. Дніпропетровську без належного дозволу орендодавця.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що управління-інспекція ДАБК ДМР всупереч покладеними на неї законодавством України завданнями не зупинила ремонтні роботи, виконувані позивачем без дозволу інспекції ДАБК та погодженої у встановленому порядку проектної документації., про проведення яких відповідача було повідомлено. Інспекція ДАБК навіть не повідомила позивача, що на проведення таких робіт необхідно отримувати відповідний дозвіл, а навпаки, в усній та письмовій формі запевнила позивача, що виконання ремонтних робіт (капітальний ремонт нежитлового приміщення), які він здійснив за адресою: вул. Червона, 14 у м. Дніпропетровську, не потрібно отримання відповідного дозволу інспекції ДАБК. Вищезазначена бездіяльність управління-інспекції ДАБК ДМР, на думку позивача, грубо порушує законодавство України, зокрема, Положення «Про державний архітектурно-будівельний контроль», затверджене постановою КМ України 25.03.1995 року за №225, в редакції від 12.05.2004 року, Закону України «Про державний архітектурно-будівельний контроль», а також права позивача, через що відповідно до норм КАС України підлягає визнанню протиправною.
Ухвалою суду від 04.07.2011 року відкрито провадження у справі №2а/0470/7368/11, призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 12.07.2011р.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, на задоволенні позовних вимог наполягав.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце засідання суду ()докази чого наявні у справі), в таке не з’явився, причин неприбуття не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав, заперечень та доказів на їх підтвердження на пропозицію суду не надав.
У зв’язку з необхідністю витребування доказів та неявкою в судове засідання відповідача, судовий розгляд справи в подальшому неодноразово відкладався.
04.08.2011 року від представника позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у даній адміністративній справі.
Ухвалою суду від 04.08.2011 року провадження у адміністративній справі №2а/0470/7368/11 було зупинено до вирішення Дніпропетровським апеляційним господарським судом справи № 5005/3125/2011.
За клопотанням позивача ухвалою суду від 29.08.11р. провадження у адміністративній справі №2а/0470/7368/11 було поновлено, призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 06.09.2011 року.
Заслухавши присутніх представників сторін, дослідивши матеріали справи та чинне законодавство, з’ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зробив висновок, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
15.07.2005 року між управлінням житлового господарства Дніпропетровської міської ради та позивачем був укладений договір оренди нежитлового приміщення по вул. Червоній, 14 у м. Дніпропетровську, загальною площею 315,8 м2 під конторське приміщення.
Пунктом 5.14 зазначеного договору передбачено, що переобладнання і перепланування приміщення, що орендується, проводити тільки за письмовим дозволом орендодавця і висновками відповідних служб.
Відповідно до п.6.1 цього ж договору орендар має право за письмовим дозволом орендодавця вносити зміни у склад орендованого майна, проводити його реконструкцію і переобладнання.
Тимчасова контрольна комісія з питань контролю за використанням комунальної власності своїм рішенням від 09.11.2005 р. №60-КК надала дозвіл орендарю (позивачу) на виконання капітальних ремонтних робіт невід’ємного характеру в орендованому приміщені за умови погодження у встановленому порядку проектної документації та наявності дозволу інспекції ДАБК на проведення ремонтно-будівельних робіт.
В лютому 2007 року позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпропетровської міської ради про визнання за ним права спільної часткової власності на нежитлове приміщення по вул. Червона, 14 у м. Дніпропетровську з часткою у праві спільної часткової власності 57 %.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2011 року по справі № 5005/3125/2011, яке набрало законної сили згідно постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.08.11р. у цій справі, було встановлено, що рішення Тимчасової контрольної комісії з питань контролю за використанням комунальної власності щодо надання дозволу орендарю (позивачу) на виконання капітальних ремонтних робіт невід’ємного характеру в орендованому приміщенні надавалось за умови погодження у встановленому порядку проектної документації та наявності дозволу інспекції ДАБК на проведення ремонтно-будівельних робіт.
Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини (ч.1 ст.72 КАС України).
На виконання рішення Тимчасової контрольної комісії з питань контролю за використанням комунальної власності від 09.11.2005 р. за №60-КК позивач уклав з підрядними організаціями договори підряду на виконання капітальних ремонтних робіт в орендованому нежитловому приміщенні площею 315,8 м2 по вул. Червоній, 14 у м. Дніпропетровську.
Про початок будівельних робіт позивач, як він стверджує, повідомив відповідача в усній формі, що дозволяється п.16 Порядку надання дозволу на виконання будівельних робіт.
Згідно висновку №941 судової будівельно-технічної експертизи по справі №31/135-07 від 26.07.07 року, складеного експертом Дніпропетровського НДІСЕ Харченко Віталієм Володимировичем, позивач здійснив переробку нежитлового приміщення по вул. Червона, 14 у м. Дніпропетровську, а саме: устаткування електропроводки, устаткування опалення, устаткування каналізації, устаткування водопостачання, заміна віконних і дверних блоків, пристрій бетонних підлог та лінолеуму, виконання обробки, виконання сходових маршів.
У зв’язку із чим, позивачу стало відомо, що для виконання вищевказаних робіт в орендованому нежитловому приміщені по вул. Червона, 14 у м. Дніпропетровську він мав обов’язково отримувати дозвіл інспекції ДАБК, саме із судового рішення від 26.05.2011 по справі № 5005/3125/2011, оскільки на неодноразові звернення та заяви позивача до управління-інспекції ДАБК ДМР, остання повідомляла позивачу, що виконання проведених позивачем робіт не потребує отримання дозволу інспекції ДАБК.
Відповідно до ст.2 положення «Про державний архітектурно-будівельний контроль», затвердженого постановою КМ України 25.03.1995 року № 225, в редакції від 12.05.2004 року (далі-Положення), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.
Частиною 2 ст.29 Закону України «Про планування і забудову територій» передбачено, що інспекції ДАБК надають дозвіл на виконання будівельних робіт та ведуть реєстр наданих дозволів.
Згідно з чинним законодавством України на інспекції ДАБК покладенні завдання здійснення контролю і нагляду у сфері виконання будівельних робіт. Інспекції ДАБК зобов’язані розглядати справи про правопорушення, що вчиняються під час виконання будівельних робіт.
Відповідно до п.4 Положення Інспекції ДАБК на виконання вищенаведених повноважень повинні зупиняти будівельні роботи, які здійснюються без дозволу на їх виконання.
Між тим, управління-інспекції ДАБК ДМР всупереч покладеними на неї законодавством України завданнями не зупинила роботи, виконувані позивачем за вищевказаною адресою без дозволу інспекції ДАБК та погодженої у встановленому порядку проектної документації. Докази протилежного суду не надано.
Натомість, як вбачається зі справи, Управління-інспекції ДАБК ДМР в письмовій відповіді на адвокатський запит №01-01/152 від 05.12.2008 року зазначило, що виконання вищезазначених робіт, а саме: по заміні та улаштуванню електропроводки, опалення, каналізації, водопостачання, заміни віконних і дверних блоків, встановленню пристроїв решіток на віконних блоках, встановлення пристроїв бетонних підлог та лінолеуму, виконання обробки не потребує отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Згідно з переліком будівельних робіт, на виконання яких необхідний дозвіл, на проведення вищенаведеного обсягу робіт відповідача мав видати відповідний дозвіл, однак цього не зробив.
За таких обставин, бездіяльність управління-інспекції ДАБК ДМР щодо не надання відповідного дозволу на проведення будівельних робіт, що відноситься безпосередньо до компетенції відповідача, порушує законодавство України та права позивача.
Також, позивач звертає увагу на те, що представник управління-інспекції ДАБК ДМР приймав участь у господарській справі № 5005/3125/2011, 17.04.2007 року був присутній у судовому засіданні по даній господарській судовій справі, під час якого господарський суд Дніпропетровської області виніс ухвалу, якою було призначено проведення судової будівельно-технічної експертизи щодо наслідків виконаних позивачем робіт у нежитловому приміщенні по вул. Червона, 14 у м. Дніпропетровську, з чого слідує, що управлінню-інспекції ДАБК ДМР було відомо про виконувані позивачем роботи в нежитловому приміщенні по вул.Червона, 14 у м. Дніпропетровську.
Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 11 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 цього ж Кодексу – що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом встановлено, що позивач дізнався про протиправний характер бездіяльності управління-інспекції ДАБК ДМР щодо не зупинення виконуваних Позивачем робіт, які розпочались ще у 2005 році, по капітальному ремонту нежитлового приміщення по вул.. Червона, 14 у м. Дніпропетровську без належного дозволу орендодавця лише 26.05.2011 року, коли рішенням господарського суду Діпропетровської області у справі №5005/3125/2011 було встановлено, що для виконання вказаних робіт в нежитловому приміщенні по вул.. Червона, 14 у м. Дніпропетровську необхідно обов’язково отримати дозвіл інспекції ДАБК.
Відповідач, який згідно довідки з ЄДРПОУ станом на 28.09.11р. знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності, як юридична особа з ЄДРПОУ не виключений, проти позову не заперечив та не спростував доводи позивача будь-якими доказами.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та обставин справи, суд зробив висновок, що викладенні в позовній заяві доводи позивача про бездіяльність управління-інспекції ДАБК ДМР щодо не зупинення виконуваних ТОВ «Аліна-А» робіт по капітальному ремонту нежитлового приміщення по вул.Червона, 14 у м. Дніпропетровську без належного дозволу орендодавця є обґрунтованими та такими, що належить задовільнити.
Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Аліна-А» до управління-інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської міської ради про визнання бездіяльності протиправною задоволити.
Визнати протиправною бездіяльність управління-інспекції державного архітектурно-будівельного контролю щодо не зупинення виконуваних ТОВ «Аліна-А» робіт по капітальному ремонту нежитлового приміщення по вул.Червона, 14 у м. Дніпропетровську без належного дозволу орендодавця.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 24 жовтня 2011 року
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >С.В. Ніколайчук
< Текст >