27.12.2011
< копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2011 р. Справа № 2а/0470/16080/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді
при секретаріБоженко Наталії Василієвни
Луговій В.О.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції до публічного акціонерного товариства «Павлоградський завод автоматичних ліній і машин» про стягнення податкового боргу, -
ВСТАНОВИВ:
Західно-Донбаська об’єднана державна податкова інспекція звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до публічного акціонерного товариства «Павлоградський завод автоматичних ліній і машин», в якому просить стягнути з відповідача на користь державного бюджету податковий борг по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної форми власності та з податку на додану вартість.
Позовна заява обґрунтована тим, що внаслідок несплати узгоджених податкових зобов’язань згідно декларацій у відповідача виник податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у розмірі 177 580,84 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 276 650 грн.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, що підтверджується матеріалами справи.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі та просив розгляд справи здійснювати без його участі.
Частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
Згідно статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Публічне акціонерне товариство «Павлоградський завод автоматичних ліній і машин» зареєстроване виконавчим комітетом Павлоградської міської ради, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та знаходиться на обліку в Західно-Донбаській об’єднаній державній податковій інспекції, як платник податків.
Податковий борг з податку на додану вартість ПАТ «Павлоградський завод автоматичних ліній і машин» виник в результаті несплати податкових зобов’язань згідно декларацій за квітень – вересень 2011 року та складає 276 650 гривень.
ПАТ «Павлоградський завод автоматичних ліній і машин» подало до Західно-Донбаської ОДПІ податкові декларації з податку на додану вартість від 20.05.2011р. №9003581382 на суму 16 742 грн., від 20.06.2011р. №9004349780 на суму 37 412 грн., від 20.07.2011р. №54339 на суму 154 218 грн., від 18.08.2011р. №9006866371 на суму 11 911 грн., від 20.09.2011р. №9007911463 на суму 39 895 грн., від 18.10.2011р. №9008835164 на суму 14 577 грн. та Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9007234542 від 18.08.2011 р.
Відповідно до поданої ПАТ «Павлоградський завод автоматичних ліній і машин» податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік №9000054978 від 25.01.2011 р. визначена ним сума податкового зобов’язання до сплати складає за січень 2011 року – 44 395,23 грн. та за лютий – грудень 2011 року – 44 395,21 грн. щомісячно. В зв’язку з несплатою зобов’язань за червень-вересень 2011 року загальна сума заборгованості відповідача складає 177 580,84 грн.
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-6, Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» N2181-III від 21.12.2000 року та Закону України «Про плату за землю» № 2535-XII від 03.07.1992.
Пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлює, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Стаття 203 Податкового кодексу України регулює порядок надання податкової декларації та строки розрахунків з бюджетом. П. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно п. 203.2 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1.
Таким чином відповідачем були самостійно визначено податкові зобов’язання з податку на додану вартість, проте вони не були сплачені в необхідних розмірах та у встановлений законом термін.
Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно до п.36.1, п.36.2 ст.36 Податкового Кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового Кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно до пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Західно-Донбаській об’єднаній державній податковій інспекції на адресу відповідача було надіслано першу податкову вимогу № 1/12 від 10.10.2001 року на загальну суму 14818,70 грн., та другу податкову вимогу № 2/395 від 16.11.2001 року на загальну суму 288299,23 грн., які було отримано відповідачем.
Згідно п.59.5 ст.59 Податкового Кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Як вбачається з матеріалів справи, у публічного акціонерного товариства «Павлоградський завод автоматичних ліній і машин» податковий борг з податку на додану вартість виник в 2001 році та до цього часу не переривався, перша податкова вимога були виставлена та вручена платнику податків у 2001 році, в порядку встановленому статтею 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами». Таким чином, податкова вимога відповідачу за новоутвореним податковим боргом не виставляється.
Згідно п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про плату за землю» платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Статтею 17 Закону України «Про плату за землю» визначено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
П. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Статтею 288 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Таким чином, задекларована сума з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за червень-вересень 2011 року повинна була сплачуватись, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, що підприємством зроблено не було в зв’язку з чим виник податковий борг у розмірі 276 650 грн.
Згідно п. 95.1 ст.95 Податкового Кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
На підставі п.4 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.
Статтями 67, 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України, а їх невиконання і є порушенням державних інтересів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім цього, згідно з ч. 3 ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 112, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції до публічного акціонерного товариства «Павлоградський завод автоматичних ліній і машин» про стягнення податкового боргу – задовольнити.
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Павлоградський завод автоматичних ліній і машин» (ЄДРПОУ-00222151, адреса: 51400, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул.Іскровська, буд. 1) на користь державного бюджету (р/р 33210812700032, код 13050200, банк одержувача УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код отримувача 24237540) податковий борг по орендній платі з юридичних осіб в розмірі 177 580 (сто сімдесят сім тисяч п’ятсот вісімдесят) гривень 84 копійки.
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Павлоградський завод автоматичних ліній і машин» (ЄДРПОУ-00222151, адреса: 51400, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул.Іскровська, буд. 1) на користь державного бюджету (р/р 31113029700032, код 14010100, банк одержувача УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код отримувача 24237540) податковий борг по податку на додану вартість в розмірі 276 650 (двісті сімдесят шість тисяч шістсот п’ятдесят) гривень.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >Н.В. Боженко
< Текст >