01.11.2011
< копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0470/11931/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ніколайчук С.В. < Текст >
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування до товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровське вирбниче підприємтсво "Транселектромаш"" про стягнення недоїмки, -
ВСТАНОВИВ:
23.09.2011 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі Фонд) про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровське виробниче підприємство «Транселектромаш»» (ТОВ "Дніпропетровське виробниче підприємство «Транселектромаш»») недоїмки по сплаті страхових внесків в розмірі 2 013,06 грн.
В обґрунтування позову позивач в судовому засіданні зазначив, що у відповідності до звіту по коштах загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням Ф4-ФСС з ТВП за 2010 рік відповідач має непогашену частину заборгованості зі сплати страхових внесків станом на 01.04.2011 року в сумі 2 013,06 грн., що вказана в таблиці 1 “Розрахунки по коштах загальнообов’язкового державного соціального страхування” рядку 17 звіту; дану суму позивач просить стягнути в судовому порядку.
Ухвалою суду від 26.09.2011р. відкрито провадження в адміністративній справі №2а/0470/11931/11 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 06.10.2011р.
Представник Фонду в судовому засіданні вищезазначені вимоги позовної заяви підтримав у повному обсязі, просив позов задоволити.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце засідання суду (докази чого наявні у справі), в засідання суду не з’явився, причин неприбуття не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав, заперечень та доказів на їх підтвердження на пропозицію суду не наддав, в зв’язку з чим судовий розгляд справи відкладено на 20.10.2011 року.
Представник позивача надав суду клопотання, в якому просить розглянути справу без його участі в письмовому провадженні.
Відповідач вдруге в судове засідання не з’явився, хоч був належним чином повідомлений; причин неявки в судове засідання не повідомив.
Особи, які беруть участь у справі, зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов’язки (ч.2 ст.49 КАС України).
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених ст.128 КАС України, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглядати справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч.6 ст.128 цього Кодексу).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне розглянути дану справу у письмовому проваджені на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши надані документи і матеріали адміністративного позову, з’ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:
ТОВ "Дніпропетровське виробниче підприємство «Транселектромаш»» (код ЄДРПОУ 24601721) зареєстроване рішенням виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради від 19.09.2001р. як юридична особа та зареєстроване як страхувальник у Дніпропетровськом обласном відділенні Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Відносини, що виникають між суб'єктами системи державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, регулюються Законом України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18.01.2001 р. № 2240-III.
Згідно з п.2 ч.2 ст.27 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18.01.2001 р. № 2240-III (далі Закон “2240-Ш) страхувальник зобов’язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до ст.21 Закону №2240-Ш розмір страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, щорічно за поданням Кабінету Міністрів України встановлюється Верховною Радою України відповідно для роботодавців і застрахованих осіб у відсотках: для роботодавців – до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб; для найманих працівників – до сум оплати праці, які включають основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб; для застрахованих осіб, зазначених у частинах другій і третій статті 6 цього Закону – до сум оподатковуваного доходу (прибутку).
Страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, нараховуються в межах граничної суми заробітної плати (доходу), що встановлюється щороку на рівні п'ятнадцяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, та є розрахунковою величиною при обчисленні допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітності та пологах.
Як вбачається зі справи, в порушення вимог п.2 ч.2 ст.27 вказаного Закону відповідач не перерахував до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності нараховані ним у звіті за 2010 рік страхові внески у сумі 2013,06 грн., які зазначені в рядку 28 звіту, як непогашена частина заборгованості, що мала місце станом на 01.04.11р.
Відповідно до частини 1 статті 30 Закону №2240-Ш страхувальник - роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником (у тому числі фізичною особою, яка не має статусу підприємця та використовує найману працю, через ухилення від подання заяви про взяття на облік як платника страхових внесків) або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.
Відповідно до п.5.1 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів ФСС з ТВП №16 від 26.06.2001р. не сплачені в строк страхові платежі стягуються в доход Фонду зі страхувальника, згідно з Порядком надіслання органам державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків та інформації про скасування або зміну суми нарахованого податкового зобов'язання за рішенням суду (господарського суду) від інших контролюючих органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2001р. №1387, та Угоди про інформаційне співробітництво між Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Державною податковою адміністрацією України від 25.04.2003р. Указані платежі можуть стягуватись із страхувальника також у судовому порядку.
Інструкцією про порядок надходження, обліку та витрачання коштів ФСС з ТВП №16 від 26.06.2001р. закріплено, що суми донарахованих платежів, штрафних та фінансових санкцій, передбачених Законом №2240-Ш, які не перераховані на рахунок Фонду у визначений строк, вважаються недоїмкою.
Відповідно до інформації, наданої Державною податковою інспекцію у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська листом від 04.07.2011 року №22050/10/15-134, у відповідача відсутня заборгованість по сплаті страхових внесків. Оскільки внески за всіма видами соціального страхування перераховуються одночасно з отриманням в банківській установі коштів для виплати заробітної плати працівникам, зазначене свідчить про відсутність у відповідача заборгованості по виплаті заробітної плати, що не відображено ним в звіті Ф4-ФСС з ТВП.
19.05.11р. позивачем надіслано на адресу відповідача лист-вимогу №01-23/506 про сплату боргу на суму 2013,06 грн., докази в підтвердження чого долучено до справи.
Відповідно до ч.2 ст.30 Закону №2240-Ш не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку.
Строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.
Пунктом 9.1 вказної вище Інструкції передбачено, що спори, які виникають з правовідносин за базовим Законом №2240-Ш та цією Інструкцією, вирішуються органами Фонду та в судовому порядку.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що на час розгляду справи сума боргу відповідачем добровільно не сплачена, доказів сплати відповідачем заборговності суду не надано, суд зробив висновок, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втарти працездатності до товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровське виробниче підприємство «Транселектромаш»» про стягнення недоїмки - задоволити.
Стягнути з ТОВ "Дніпропетровське виробниче підприємство «Транселектромаш»» (ЄДРПОУ 24601721, МФО 305299, р/р 26008110671001 в КБ «Приватбанк») на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (р/р 25608216020100 в відділенні ДОД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 305653, код ЄДРПОУ 26050024, одержувач – Амур-Нижньодніпровська районна виконавча дирекція Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності) заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у сумі 2013,06 (дві тисячі тринадцять) грн. 06 коп.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >С.В. Ніколайчук
< Текст >