01.11.2011 < копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0470/10084/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіНіколайчук С.В. < Текст >
при секретаріЄдаменко І.В.
за участю:
від позивача –
від відповідача -
від третьої особи - ОСОБА_3 (дов. у справі);
ОСОБА_4 (дов. у справі);
не з’явився (належно повідомлені);
< Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровська МДПІ у Дніпропетровській області до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб Україна", третя особа УДК у Дніпропетровському районі ГУДКУ про стягнення заборгованості
ВСТАНОВИВ:
10 серпня 2011 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області (далі Дніпропетровська МДПІ), в якому позивач просить стягнути з дочірнього підприємства державної акціонерної компанії «Хліб України» Балівський комбінат хлібопродуктів (далі ДП ДАК «Хліб України» Балівський КХ) на користь держави суму основного боргу у розмірі 4 107 766,00 грн. та суму нарахованої пені у розмірі 425 997,61 грн.
В обґрунтування позовних вимог контролюючий орган посилається на те, що відповідач згідно подань Державного казначейства має прострочену заборгованість за бюджетними позичками та суму нарахованої на неї пені у розмірі 4 533 763,61 грн., яка не погашена відповідачем, що і стало підставою звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 12.08.2011р. відкрито провадження у справі №2а/0470/10084/11, призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 30.08.2011р.
В подальшому розгляд справи неодноразово відкладався на 08.09.2011р., на 20.09.2011р. та 06.10.2011р.
07.09.2011 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла уточнена позовна заява, в якій позивач просить стягнути з відповідача на користь держави згідно уточнених подань УДК у Дніпропетровському районі ГУДК України у Дніпропетровській області №4 та №5 від 01.07.2011 року, а саме: по поданню №4 – суму основного боргу 645 066,00 грн. та пеню 292 833,53 грн., по поданню №5 – суму основного боргу 3 462 700,00 грн. та пеню 1 572 046,15 грн., всього на суму 5 972 645,68 грн. Судом прийнято збільшені позовні вимоги до розгляду.
Відповідачем надано заперечення проти адміністративного позову про стягнення заборгованості, в яких просить суд відмовити у задоволенні позову, оскільки позивачем не надано будь-яких бухгалтерських та/або банківських документів на підтвердження перерахування ДП ДАК «Хліб України» Балівський КХ і отримання ним сум бюджетних позичок, договорів про надання бюджетних позичок та інших доказів фактичного перерахування та отримання ДП ДАК «Хліб України» Балівський КХ бюджетних позичок за рахунок державного бюджету у 1995-1996 роках.
Крім того, представником відповідача надано суду клопотання про витребування від позивача доказів, які б свідчили про фактичне перерахування та отримання ДП ДАК «Хліб України» Балівський КХ бюджетних позичок за рахунок державного бюджету у 1995-1996 роках, а саме: договори про надання бюджетних позичок, особові рахунки стосовно ДП ДАК «Хліб України» Балівський КХ, якому видавалися бюджетні позички, акти передачі-прийому заборгованості по бюджетній позичці, бухгалтерські та/або банківські документи на підтвердження перерахування ДП ДАК «Хліб України» Балівський КХ і отримання ним сум бюджетних позичок від УДК у Дніпропетровському районі ГУДКУ у Дніпропетровській області.
08 вересня 2011 року суд ухвалив витребувати вищезазначені документи для огляду в судовому засіданні.
Заслухавши присутніх представників сторін, дослідивши матеріали справи та чинне законодавство, з’ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зробив висновок, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав:
дочірнє підприємство державної акціонерної компанії «Хліб України» Балівський комбінат хлібопродуктів зареєстровано райвиконкомом Дніпропетровського району Дніпропетровської області.
ДП ДАК «Хліб України» Балівський комбінат хлібопродуктів знаходиться на обліку у Дніпропетровській МДПІ Дніпропетровської області згідно довідки про взяття на обліку платника податків №1428 від 01.09.2004 року.
Відповідно до Порядку взаємодії між органами Державного казначейства України та органами державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами, затвердженого наказом Державного казначейства України, Державної податкової адміністрації України від 25.04.2002 року №74/194 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20.05.2002 року №436/6724, для забезпечення повноти надходжень платежів до бюджетів та контролю за погашенням заборгованості за кредитами, залученими державою та згідно з бюджетною класифікацією України, орган державної податкової служби відповідно до порядку, встановленого чинним законодавством, є органом стягнення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками.
Згідно до ч.9 ст.17 Бюджетного кодексу України прострочена заборгованість суб’єкта господарювання перед державою (АР Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (АР Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб’єкта господарювання органами державної податкової служби, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб’єкта господарювання. Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб’єкта господарювання перед державою (АР Крим чи територіальною громадою міста) не поширюється.
19.07.2011 року на адресу Дніпропетровської МДПІ надійшли подання УДК у Дніпропетровському районі ГУДК України у Дніпропетровській області №4, №5 від 01.07.2011 року для здійснення заходів щодо стягнення простроченої заборгованості на суму: згідно подання №4 від 01.07.2011 року ДП ДАК «Хліб України» Балівський комбінат хлібопродуктів має заборгованість у сумі 645 066,00 грн. основного боргу та 66 880,65 грн. пені; згідно подання №5 від 01.07.2011 року - у сумі 3 462 700,00 грн. основного боргу та 359 116,96 грн. пені.
Згідно уточнених подань УДК у Дніпропетровському районі ГУДК України у Дніпропетровській області №4, №5 від 01.07.2011 року для здійснення заходів щодо стягнення простроченої заборгованості відповідач має заборгованість у сумі 645 066,00 грн. основного боргу та 292 833,53 грн. пені та у сумі 3 462 700,00 грн. основного боргу та 1 572 046,15 грн. пені відповідно.
Зазначені суми заборгованості є предметом даного спору.
Підпунктом 20.1.28 пункту 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов’язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб’єкта господарювання перед державою (АР Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (АР Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Судом з’ясовано, що починаючи з 1995 року, закупівля зерна і сортового насіння у сільгоспвиробників для держконтракту і держзамовлення проводились за рахунок наданих державою бюджетних позичок.
Зазначені правовідносини врегульовані постановою Кабінету Міністрів України «Про стан підготовки до збиральних робіт і формування державного контракту на закупівлю зерна у 1995 році» від 31.05.1995 року №370, постановою Кабінету Міністрів України «Про задоволення державних потреб у сільськогосподарській продукції на 1996 рік» від 12.03.1996 року №323 та постановою Кабінету Міністрів України «Про задоволення державних потреб у зерні в 1997 році» від 04.02.1997 році №124.
З метою виконання зазначених постанов були затверджені відповідні Порядки, а саме: спільним наказом Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України, Міністерства сільського господарства і продовольства України від 12.07.1995 року №119/109/193 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.09.1995 року за №334/870), затверджено Порядок надання і повернення державної позички для фінансування державного контракту 1995 року на поставку до державних ресурсів зерна, сортового і гібридного насіння зернових культур; спільним наказом Міністерства фінансів України та Міністерства сільського господарства і продовольства України від 11.04.1996 р. №72/113 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.06.1996 р. за 265/1290) затверджено Порядок надання і повернення бюджетної позички на закупівлю продовольчого зерна, елітного і сортового насіння за державними замовленнями 1996 року; спільним наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України, Міністерства фінансів України та Державної акціонерної компанії "Хліб України"від 04.03.1997р. №70/54/18 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.06.1997р. за № 212/2016), затверджено Порядок надання бюджетної позички на закупівлю продовольчого зерна і сортового насіння за державним замовленням 1997 року.
Відповідно до вищевказаних Порядків, безвідсоткова бюджетна позичка надавалась фінансовим відділенням державного казначейства за трьохсторонніми угодами, укладеними цими органами з заготівельним (переробним) підприємством та сільгосптоваровиробником.
Державним замовником на поставку продовольчого зерна до державних ресурсів був Мінсільгосппрод, заготівельні та переробні підприємства і організації якого мали укладати з товаровиробниками (виконавцями державного замовлення) державний контракт на закупівлю зерна.
Надання бюджетної позички рай (міськ) фінвідділами чи органами державного казначейства здійснювалось або шляхом авансування оплати витрат сільгоспотоваровиробників на закупівлю пально-мастильних матеріалів, насіння, міндобрив, засобів захисту рослин, запчастин, сільгосптехніки, витрат на капремонт техніки та погашення установам банків заборгованості по кредитах тощо на підставі поданих товаровиробниками документів (рахунків-фактур, товаротранспортних накладних та ін.), або шляхом надання позички у вигляді матеріально-технічних ресурсів, у тому числі зерно- і кормозбиральних комбайнів. Фіноргани забезпечували облік укладених контрактів та надання авансів в розрізі товаровиробників та заготівельних організацій, а останні забезпечували окремий облік зерна, прийнятого від товаровиробників, і проводили остаточні розрахунки з ними за поставлене зерно після відшкодування товаровиробниками суми авансу.
Контроль за виконанням держконтракту (держзамовлення) покладався на Мінсільгосппрод та заготівельні організації, а за наданням та поверненням бюджетних позичок –на Мінфін, фінансові органи, органи держказначейства.
Відповідальність перед фінорганами за підсумками проведених ними документальних перевірок несли товаровиробники (за недопоставку зерна на суму отриманого авансу) та заготівельні організації (за неповернення бюджетних позичок).
Як вбачається з матеріалів справи, будь-яких бухгалтерських та/або банківських документів на підтвердження перерахування відповідачу і отримання ним спірної суми бюджетної позички ні податковим органом, ні органом держказначейства на вимогу суду не було надано.
При цьому, враховується, що фінансовими органами та органами державного казначейства не було виконано вимог Порядків щодо обов’язкового укладання договорів про надання бюджетної позички, що унеможливлює встановити особу відповідальну за її повернення і межі відповідальності.
Крім того, судом вставлено, що вказаними відповідальними органами, у встановленому порядку не велись особові рахунки стосовно осіб, яким видавалась бюджетна позичка, не вживались заходи, встановлені Законом України "Про врегулювання заборгованості за бюджетними позичками, наданими державним та іншим сільськогосподарським підприємствам усіх форм власності і господарювання через обслуговуючі, заготівельні і переробні підприємства, та реструктуризацію заборгованості зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) переробних підприємств агропромислового комплексу"щодо реструктуризації бюджетної заборгованості, не здійснювалась звірка розрахунків за бюджетною позичкою, не контролювались, встановлені законодавством строки її повернення.
Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні складатись під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо –безпосередньо після її закінчення.
Статтею 1 вказаного Закону встановлено, що первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Суду не подано доказів (первинних документів) фактичного перерахування та отримання відповідачем бюджетних позичок за рахунок державного бюджету у 1995-1996 роках, що унеможливлює задоволення позову про стягнення заборгованості за такими позичками.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Відповідно до ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Згідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
Позивач не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в позовній заяві, тому у суду є підстави вважати позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 94, 128, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволені адміністративного позову Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області до дочірнього підприємства державної акціонерної компанії «Хліб України» Балівський комбінат хлібопродуктів, третя особа: управління державного казначейства у Дніпропетровському районі головного управління державного казначейства України у Дніпропетровській області про стягнення простроченої заборгованості - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 11 жовтня 2011 року
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >С.В. Ніколайчук
< Текст >