23.12.2011 < копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2012 р. Справа № 2а/0470/12988/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіДєєва М.В. < Текст >
при секретаріКалиті І.В.
за участю:
представників- позивача
відповідача Самойленко О.А.,
Обертовича М.Г < Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро - Внешторг» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська про визнання дій неправомірними та скасування податкового повідомлення - рішення,-
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро - Внешторг» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про визнання дій ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська щодо визнання договору між ТОВ «Агро - Внешторг» та ПП «Торгівельний дім «Тіара» № 1/02 від 01.02.2011 року про надання послуг по перевезенню вантажу нікчемним, неправомірними та скасування податкового повідомлення – рішення № 0000932305 від 10.08.2011 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в результаті проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Агро - Внешторг» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість при здійсненні взаємовідносин з ПП «Торгівельний дім «Тіара» за лютий 2011 року, Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000932305 від 10.08.2011 року про збільшення грошового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 123460 грн. 77 коп., з яких 123459 грн. 77 коп. – за основним платежем, 1 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями. Підставою для прийняття зазначеного рішення стало те, що позивачем були порушенні правові приписи пп. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України. Такий висновок ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська позивач вважає необґрунтованим, винесене податкове повідомлення – рішення таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства. Також, позивачем зазначено, що висновки акту перевірки ПП «Торгівельний дім «Тіара», які стали підставою для висновків перевірки ТОВ «Агро - Внешторг» постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.09.2011 року визнані протиправним.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись, при цьому, на обставини, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначивши, що відповідачем була проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ «Агро - Внешторг» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість при здійсненні взаємовідносин з ПП «Торгівельний дім «Тіара» за лютий 2011 року, про що складено акт № 2406/23-307/37004634 від 15.07.2011 року. Вказаною перевіркою встановлені порушення ч. 1 ст. 203, 215, 216, 228, 909 ЦК України, в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочину, здійсненому ТОВ «Агро - Внешторг» з ПП «Торгівельний дім «Тіара»; пп. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, завищено податковий кредит на загальну суму 123459 грн. 77 коп., а саме, у декларації, з податку на додану вартість за лютий 2011 року. Також зазначив, що до вказаних висновків відповідач дійшов враховуючи обставини, які встановленні в акті документальної невиїзної перевірки ПП «Торгівельний дім «Тіара» № 1145/23-307/36162482 від 15.04.2011 року з питань правильності формування податкових зобов’язань та податкового кредиту за лютий 2011 року, а саме встановлені порушення ст. 203,215, 228 Цивільного кодексу України, в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах з контрагентами, в тому числі ТОВ «Агро - Внешторг». Оскільки, за наслідком проведеної перевірки ПП «Торгівельний дім «Тіара» встановлено відсутність необхідних умов для досягнення відповідних результатів економічної діяльності в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів та основних фондів, що свідчить про відсутність у ПП «Торгівельний дім «Тіара» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов’язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов’язань, відповідач вважає не можливим фактичне надання послуг по організації автоперевезень з боку ПП «Торгівельний дім «Тіара». Крім того, відповідач посилався на пояснення відібрані у гр. ОСОБА_1., яка згідно бази даних є директором ПП «Торгівельний дім «Тіара», а саме на те, що ОСОБА_1. не відомо яке вона має відношення до ПП «Торгівельний дім «Тіара» і будь-яких документів цього товариства не підписувала, у зв’язку з чим надані ПП «Торгівельний дім «Тіара» для перевірки податкові накладні не визнані відповідачем первинними документами. З урахуванням наведеного представник відповідача зазначив, що ТОВ «Агро - Внешторг» не доведено факт фактичного отримання послуг від ПП «Торгівельний дім «Тіара», а тому в порушення пп. 198.6 ст. 198 ПК України до складу податкового кредиту безпідставно віднесено суму ПДВ у розмірі 123459 грн. 77 коп. за отримані послуги від ПП «Торгівельний дім «Тіара» у лютому 2011 року.
У зв’язку з вищевикладеним, представник відповідача просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро - Внешторг» зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 02.03.2010 року. Позивач перебуває на обліку, як платник податків у Державній податковій інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська, зокрема, як платник ПДВ, що підтверджується свідоцтвом № 100274549 від 18.03.2010 року.
Судом встановлено, що 01.02.2011 року між ТОВ «Агро - Внешторг» та ПП «Торгівельний дім «Тіара» укладено договір № 1/02 про надання послуг по перевезенню вантажу.
08.04.2011 року ДПІ у Красногвардійскому районі м. Дніпропетровська складено лист №8946/10/243-316 на ТОВ «Агро - Внешторг» про надання пояснення та документального підтвердження по взаємовідносинам з ПП «Торгівельний дім «Тіара» за лютий 2011 року. Листом №29/6 від 29.06.2011 року ТОВ «Агро - Внешторг» для проведення перевірки своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по господарським відносинам з ПП «Торгівельний дім «Тіара» було надіслано копії документів, а саме, договір про надання послуг перевезення вантажу № 1/02 від 01.02.2011 року; транспортні заявки № 15 від 04.02.2011 року, № 16 від 11.02.2011 року, № 17 від 24.02.2011 року; податкові накладні № 71 від 03.02.2011 року, № 137 від 07.02.2011 року, № 183 від 08.02.2011 року, № 241 від 10.02.2011 року, № 296 від 14.02.2011 року, № 621 від 28.02.2011 року; акти здачі – прийняття робіт № 241 від 10.02.2011 року, № 392 від 17.02.2011 року, № 621 від 28.02.2011 року; платіжні доручення №48 від 03.02.2011 року, № 51 від 03.02.2011 року, № 61 від 07.02.2011 року, № 68 від 08.02.2011 року, № 76 від 10.02.2011 року, № 85 від 14.02.2011 року, № 86 від 14.02.2011 року, № 100 від 22.02.2011 року, № 123 від 10.03.2011 року, № 128 від 14.03.2011 року, № 132 від 16.03.2011 року.
На підставі наказу № 833 від 07.07.2011 року, виданого ДПІ у Красногвардійсьому районі м. Дніпропетровська, з урахуванням матеріалів документальної невиїзної перевірки ПП «Торгівельний дім «Тіара» з питань правильності формування податкових зобов’язань та податкового кредиту за лютий 2011 року (акт ДПІ у Красногвардійсьому районі м.Дніпропетровська № 1145/23-307/36162482 від 15.04.2011 року) посадовими особами ДПІ у Красногвардійсьому районі м. Дніпропетровська проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Агро - Внешторг» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість при здійсненні взаємовідносин з ПП «Торгівельний дім «Тіара» за лютий 2011 року.
Зазначена перевірка була проведена на підставі даних облікової справи, АІС «Аудит», Бест Звіт, АІС «Перелік платників податків за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», АІС «Картка платника».
За результатами проведеної перевірки ДПІ у Красногвардійсьому районі м. Дніпропетровська складено акт перевірки № 2406/23-307/37004634 від 15.07.2011 року, у якому зазначено, що вищевказаною перевіркою встановлено, що ТОВ «Агро - Внешторг» порушено ч. 1 ст. 203, 215, 216, 228, 909 ЦК України, в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочину, здійсненому ТОВ «Агро - Внешторг» з ПП «Торгівельний дім «Тіара»; пп. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у декларації, з податку на додану вартість за лютий 2011 року завищено податковий кредит на загальну суму 123459 грн. 77 коп. На підставі зазначеного акту перевірки прийнято податкове повідомлення – рішення №0000932305 від 10.08.2011 року, про збільшення грошового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 123460 грн. 77 коп., з яких 123459 грн. 77 коп. – за основним платежем, 1 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями.
Порушення вищезазначених вимог, на думку перевіряючих, стало можливим внаслідок недотримання позивачем вимог Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, а саме по правочину, здійсненому з ПП «Торгівельний дім «Тіара».
Податковий орган вважає, що про недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, свідчать наступні обставини: до ЄДР внесено запис про відсутність ПП «Торгівельний дім «Тіара» за місцезнаходженням; кількість працівників у ПП «Торгівельний дім «Тіара» склала 1 особа, яка враховуючи обсяг задекларованих доходів від реалізації товарів (робіт, послуг), фізично не могла здійснювати такий обсяг роботи; відсутність у контрагента позивача основних фондів, транспортних засобів;
Суд не погоджується з такими висновками податкового органу виходячи з наступного.
ТОВ «Агро - Внешторг» отримано від ПП «Торгівельний дім «Тіара» податкові накладні на загальну суму 740758 грн. 64 коп. ( в т.ч. ПДВ – 123459 грн. 77 коп.). Вказану суму ПДВ по податковим накладним від ПП «Торгівельний дім «Тіара» включено позивачем до складу податкового кредиту лютого 2011 року, та відображено в реєстрі отриманих податкових накладних за лютий 2011 року.
У акті перевірки зафіксовано, що договір між ПП «Торгівельний дім «Тіара» та ТОВ «Агро - Внешторг» є нікчемним, та в силу ст. 216 ЦК України, не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину).
Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Пунктом 3 ст. 215 ЦК України закріплено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з частиною першою ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Відповідно до покладених на податкову інспекцію функцій та повноважень, передбачених ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та ст. 20 Податкового кодексу України, інспекціям не надано право щодо встановлення висновків в актах перевірки про нікчемність правочинів, укладених чи неукладених суб'єктами господарювання при перевірці їх господарської діяльності.
Так, відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують, зокрема, такі функції: подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна; звертаються до суду в інших випадках, передбачених законом.
Відтак, встановивши правочин, який має ознаки фіктивного, податковий орган, діючи в межах своїх повноважень, повинен звернутися до суду з позовом про визнання цього правочину недійсним. До набрання рішенням суду законної сили правочин вважається дійсним, оскільки саме це є змістом презумпції, яка наведена у ст. 204 ЦК України. До цього часу податковий орган не може застосовувати наслідки недійсності правочину, зокрема й корегувати податкові зобов’язання, навіть якщо б у нього і були відповідні переконання. Здійснення таких дій не відповідає повноваженням податкового органу та способу їх реалізації, свідчить про перевищення компетенції та безпідставне втручання в приватні правовідносини, порушує принцип офіційності.
З огляду на приписи наведених вище норм права, Суд доходить висновку, що до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, за яким платником податків було сформовано податковий кредит та податкове зобов’язання з податку на додану вартість, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки судження про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином.
Підстави нікчемності правочину встановлюються законом, а не актами податкових перевірок. Вказані в актах перевірки недоліки, допущені суб’єктом господарювання при укладенні та виконанні договорів, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочину. Аналогічне тлумачення повноважень органів державної податкової служби наведене в листі Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 16.09.2011р.
Таким чином, орган податкової служби при складанні акту вийшов за межи своїх повноважень і самостійно, поза судової процедури, визнав правочини, укладені позивачем недійсними.
За таких обставин, суд вважає, що дії ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська щодо визнання договору між ТОВ «Агро - Внешторг» та ПП «Торгівельний дім «Тіара» № 1/02 від 01.02.2011 року про надання послуг по перевезенню вантажу нікчемними, є неправомірними.
Крім того, висновки відповідача спростовуються обставинами встановленими постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.09.2011 року по справі № 2а/0470/10150/11, якою задоволено позов ПП «Торгівельний дім «Тіара» до ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії. Зазначеною постановою зобов’язано визнати як податкову звітність ПП «Торгівельний дім «Тіара» декларації з ПДВ за січень – березень 2010 року; визнати неправомірними висновки, викладені в акті № 1145/23-307/36162482 від 15.04.2011 року документальної невиїзної перевірки по ПП «Торгівельний дім «Тіара» з питань правильності формування податкових зобов’язань та податкового кредиту за лютий 2011 року. Зазначене рішення набрало законної сили 04.10.2011 року.
Так, вказаним судовим рішенням встановлено, що правомірність та реальність здійснення господарської операції за договорами між ПП ТД «Тіара» і підприємствами – постачальниками та підприємствами – покупцями підтверджується належними доказами, а саме, окрім копії договорів, специфікації та податкових накладних, видатковими накладними, рахунками – фактурами, актами виконаних робіт, договорами на відповідальне зберігання, складськими накладними, актами прийому передачі товарів /робіт, актами звірок, договорами на товарно – транспортне перевезення. Угоди, які були укладені повністю виконувалися сторонами. При цьому, встановлено, що на момент здійснення господарських операцій, які не визнала податкова інспекція, продавці та покупці знаходилися в Єдиному державному реєстрі та не були визнанні судом банкрутом або припиненні.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що згідно із Законом України від "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб–підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до ЄДР, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін (ч. 1 ст. 18) суд, вважає безпідставними посилання відповідача на відібрані пояснення від гр. ОСОБА_1., як на обставини які свідчать про фіктивність господарської діяльності ПП «Торгівельний дім «Тіара».
Також, суд враховує встановлену вищевказаною постановою відповідність п.п. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПК України наданих ПП «Торгівельний дім «Тіара» до ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська (поштовим відправленням) податкових декларацій з ПДВ за січень – березень 2011 року, у зв’язку з чим суд дійшов висновку, що ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська неправомірно не визнала податкові декларації з ПДВ за січень – березень 2011 року, оскільки для цього були відсутні правові підстави, визначені п. 49. 11 ст. 49 ПК України.
У відповідності до ч. 5 ст. 124 Конституції судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України. Відповідно до п. 9 ч. 3 ст.129 Конституції України обов’язковість рішень суду є основними засадами судочинства.
Згідно ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно до п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
У відповідності до ст.200 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.
Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів / послуг.
Пункт 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлює, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено доказами по взаємовідносини між позивачем та ПП «Торгівельний дім «Тіара», достовірно підтверджені наданими податковими накладними, які не мали будь-яких недоліків та порядок заповнення яких відповідав встановленому чинним законодавством вимогам.
Відповідно до частини 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро - Внешторг» - задовольнити.
Визнати дії Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська щодо визнання договору між ТОВ «Агро - Внешторг» та ПП «Торгівельний дім «Тіара» № 1/02 від 01.02.2011 року про надання послуг по перевезенню вантажу нікчемними, неправомірними.
Скасувати податкове повідомлення – рішення № 0000932305 від 10.08.2011 року Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі з податку на додану вартість на суму 123460 грн. 77 коп. відносно ТОВ «Агро - Внешторг»
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлений 14.11.2011 року.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >М.В. Дєєв
< Текст >