31.10.2011 < копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0470/5741/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
при секретарі Грушко Н.В.
за участю:
представника позивача Лукашевич Я.С.
представника відповідача Приймака І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхімтрейдинггруп»до Південної митниці про визнання нечинними та скасування Рішення про визначення митної вартості товарів від 26.04.2011 р. № 500000006/2011/610874/1, Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 500000006/1/60401 та визнання дій протиправними, -
ВСТАНОВИВ:
17 травня 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Укрхімтрейдинггруп» (далі – позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Південної митниці (далі – відповідач) з вимогами про визнання нечинними та скасування Рішення Південної митниці про визначення митної вартості товарів від 26.04.2011 р. № 500000006/2011/610874/1, Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 500000006/1/60401.
В поясненнях позивача від 22.06.2011 р. позовні вимоги викладені в наступній редакції: визнати нечинним та скасувати Рішення про визначення митної вартості товарів від 26.04.2011 р. № 500000006/2011/610874/1; визнати нечинною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 500000006/1/60401; визнати протиправними дії Південної митниці, які полягають у відмові митного оформлення полівінілхлориду суспензійного в кількості 350 625 кг (вага нетто) за митною вартістю 378 675,00 доларів США, що в еквіваленті до гривні складає 3 016 297,85 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що позивачем виконані всі вимоги діючого законодавства під час митного оформлення товару.
Відповідачем були порушені норми чинного митного законодавства стосовно обрання методу визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України, а саме, не погодившись з визначенням митної вартості товару за 1 методом, який був застосований позивачем, митний орган визначив митну вартість товару за 3 методом, порушивши вимоги Митного кодексу України стосовно послідовності застосування методів визначення митної вартості товару. Навіть якщо допустити, що за методом 1 було неможливо визначити митну вартість товару, митний орган повинен був застосувати 2 метод визначення митної вартості товару.
Митним органом для визначення митної вартості товару позивачу за 3 методом використовувались вантажні митні декларації, подані позивачем за попередні періоди – ВМД № 500060701/2011/005929, № 500060701/2011/002817. Якщо звернутись до вказаних декларацій, слід відмітити, що імпортований товар є ідентичним товару, оформленому позивачем раніше, оскільки він є однаковим за всіма ознаками з оцінюваним товаром, а саме, фізичними характеристиками, якістю, країною походження, виробником.
Представник позивача зазначила, що дійсно, в специфікації до зовнішньоторгового контракту та додатковій угоді до нього зазначені різні умови поставки товару - CFR та CIF, змінена загальна сума контракту. Проте поставка товару відбувалася на умовах CFR, як зазначено в зовнішньоторговому контракті, ВМД № 500060701/2011/007730, специфікації № 6, ні яких витрат на страхування товару позивачем здійснено не було. Зміна загальної суми контракту не впливає на вартість окремої партії поставленого товару.
Позивачем надані митному органу всі документи, необхідні для визначення митної вартості товару за 1 методом, тому у відповідача не було підстав для застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо аналогічних (подібних) товарів та видачі Картки відмови.
Здійснення митного оформлення товару за митною вартістю, визначеною митним органом, призвело до надмірної сплати позивачем податку на додану вартість.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначив наступне. В ході проведення перевірки документів, поданих декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару, та відомостей, які необхідні для здійснення митного контролю, на етапі контролю митної вартості було виявлено, що заявлений декларантом рівень митної вартості товару нижчий, ніж середні рівні митної вартості подібних за характеристиками товарів, які оформлюються іншими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності. Митним органом була використана інформація щодо митних оформлень ідентичних та подібних товарів, яка міститься в Єдиній автоматизованій інформаційній системі Державної митної служби України.
Під час митного оформлення товару у працівника митної служби виник обґрунтований сумнів у достовірності поданих декларантом відомостей в зв’язку з наявністю розбіжностей щодо умов поставки товару, зазначених в специфікації до зовнішньоторгового контракту (умови CFR) та додатковій угоді до зовнішньоекономічного контракту (умови CIF) та загальної суми контракту. Для з’ясування вказаних обставин, митним органом було запропоновано декларанту надати додаткові документи, оскільки витрати на страхування товару, які могли бути понесені, впливають на його митну вартість. Після того, як декларант повідомив відповідача про неможливість надання необхідних митному органу відомостей, митним органом був застосований інший – 3 метод визначення митної вартості товару. Про застосування вказаного методу було відомо позивачу, що підтверджується власноручним записом декларанта про те, що за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано 3 метод визначення митної вартості товару. Застосувати 2 метод було неможливо, оскільки, при ідентичності інших показників, фізичні властивості товару в вантажних митних деклараціях підприємства відрізняються: відповідно до ВМД 500060701/2011/005929, № 500060701/2011/002817 залишок просіювання на ситі № 02 становить 1,84 %, при цьому, відповідно до ВМД № 500060701/2011/007730, № 500060701/2011/007555, № 500060701/2011/006211 – 1,83 %. Рішення Південної митниці про визначення митної вартості товарів від 26.04.2011 р. № 500000006/2011/610874/1 та Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 500000006/1/60401 винесені у відповідності до вимог діючого законодавства.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд приходить до наступного висновку.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрхімтрейдинггруп», згідно контракту від 20.07.2010 р. № 156 PVC, імпортувало на митну територію України товар: полівінілхлорид суспензійний марки «Oxyvinyls 225 Р» в кількості 350 625 кг.
З метою здійснення митного оформлення товару позивачем до Південної митниці були подані вантажна митна декларація № 500060701/2011/007708 від 26.04.2011 р. та декларація митної вартості № 500060701/2011/007708 від 26.04.2011 р. з зазначенням митної вартості товару в розмірі 378 675 доларів США (3 016 297,85 грн.).
До зазначених декларацій позивачем було подано: прас-лист «KENT CHEMICAL CORPORATION»; інвойс від 18.03.2011 р. № ІСС 069221; зовнішньоторговий контракт від 20.07.2010 р. № 156 PVC; специфікацію № 6 до контракту від 20.07.2010 р. № 156 PVC; коносамент MSCUHT 660993; висновок експерта Дніпропетровської торгово-промислової палати від 20.04.2011 р. № ГО-1596; сертифікат про походження товару від 18.03.2011 р.
В зовнішньоторговому контракті від 20.07.2010 р. № 156 PVC в п. 2 «вартість і загальна сума контракту» зазначена загальна сума контракту в розмірі 10 000 000 доларів США, в п.п. 4.1. п. 4 контракту зазначено, що поставки товару відбуваються на умовах, зазначених в специфікації на кожну окрему партію товару, згідно Інкотермс 2000.
В додатковій угоді від 28.07.2010 р. до зовнішньоторгового контракту від 20.07.2010 р. № 156 PVC в п. 1 зазначено, що загальна сума контракту становить 996 000 доларів США, в п. 2 зазначено, що поставки товару відбуваються на умовах, вказаних в специфікації на кожну окрему партію товару або на умовах CIF Одеса.
В специфікації № 6 до контракту від 20.07.2010 р. № 156 PVC визначено умови поставки CFR Одеса.
В вантажній митній декларації від 26.04.2011 р. № 500060701/2011/007730, прас-листі, інвойсі, пакувальному листі вказано умови поставки CFR Одеса.
В декларації митної вартості № 500060701/2011/007708 від 26.04.2011 р. митним органом зроблено запис про необхідність надання додаткових документів, що підтверджують митну вартість: договір з третіми особами, що пов’язаний з договором (контрактом) про поставку товарів; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських послуг (посередницьких) послуг; копію вантажної митної декларації країни відправлення.
На ДМВ № 500060701/2011/007708 представником товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхімтрейдинггруп» було зроблено запис про неможливість надання перелічених документів та про визначення в результаті проведеної консультації між митним органом та декларантом 3 методу визначення митної вартості товару.
За результатами розгляду наданих декларантом документів, Південною митницею було прийняте Рішення про визначення митної вартості товарів від 26.04.2011 р. № 500000006/2011/610874/1, Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 500000006/1/60401.
Позивач звернувся до Південної митниці із заявою про надання дозволу на випуск товарів у вільний обіг під гарантійне зобов’язання у вигляді сплати до державного бюджету України сум податків та зборів відповідно до митної вартості товару, визначеної митним органом в Рішенні про визначення митної вартості товарів від 26.04.2011 р. № 500000006/2011/610874/1.
В зв’язку з зазначеним, товариство з обмеженою відповідальністю «Укрхімтрейдинггруп» надало до Південної митниці вантажну митну декларацію від 26.04.2011 р. № 500060701/2011/007730, в якій митна вартість товару становить 3 351 442,05 грн.
Відповідно до ст. 72 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.
Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів наданих до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах.
Відповідно до п. 14 ст. 1 цього кодексу митне оформлення - виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.
Згідно ст. 78 Митного кодексу України митне оформлення здійснюється митним органом, як правило, протягом однієї доби з часу пред'явлення товарів і транспортних засобів, що підлягають митному оформленню, подання митної декларації та всіх необхідних документів і відомостей.
Митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі цього Кодексу відповідно до заявленого митного режиму.
Відповідно до п. 19 ст. 1 зазначеного кодексу митні процедури - операції, пов'язані із здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.
Наслідком завершення митного оформлення є пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон - дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур (п. 35 ст. 1 Митного кодексу України).
Відповідно до підпункту 18 пункту 3 Наказу Державної митної служби України «Про затвердження Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації» від 20 квітня 2005 року №314, одним з видів здійснення митної процедури є митний контроль, при якому здійснюється перевірка правильності визначення митної вартості товарів.
Згідно ст. 259 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.
Відповідно до ст. 249 цього кодексу митна вартість товарів, які переміщуються громадянами через митний кордон України, для цілей нарахування податків і зборів визначається на підставі заяви власника цих товарів чи уповноваженої ним особи за умови надання підтверджувальних документів (товарних чеків, ярликів тощо), які можна ідентифікувати з наявними товарами. При визначенні митної вартості товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні, крім вартості самих товарів враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України.
За відсутності таких підтверджень або у разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності відомостей стосовно заявленої вартості митні органи визначають митну вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари та відповідно до вимог цього Кодексу.
Відповідно до ст. 260 вказаного кодексу митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу. Методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та умови їх застосування встановлюються цим Кодексом.
Відповідно до ст. 264 Митного кодексу України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У разі виникнення потреби в уточненні заявленої митної вартості товарів або в разі незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг під гарантію уповноваженого банку або сплатити податки і збори (обов'язкові платежі) згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом.
Декларант має право оскаржити рішення митного органу щодо визначення митної вартості оцінюваних товарів до митного органу вищого рівня та/або до суду. У повідомленні митного органу вищого рівня про результати розгляду скарги обґрунтовується прийняте за скаргою рішення та міститься інформація про право декларанта оскаржити це рішення в судовому порядку.
Згідно ст. 265 Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.
Якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, митний орган має право зобов'язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.
Відповідно до ст. 266 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного.
Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.
Згідно до ст. 267 Митного кодексу Украхни метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень частини другої цієї статті; 4) покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами або хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що зазначені відносини вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен повідомити про це декларантові та надати йому можливість для відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. На вимогу декларанта таке повідомлення здійснюється у письмовій формі.
Відповідно до п. 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766 для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.
Згідно п. 11 зазначеного Порядку для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Посадова особа митного органу у графі "Для відміток митниці" декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис. Посадова особа митного органу не має права вимагати від декларанта документи, не зазначені у графі "Для відміток митного органу". Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем, - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини. Декларант за власним бажанням подає інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів.
Відповідно до п. 14 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі і в межах повноважень та у спосіб. що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінюючи усі докази, надані суду, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Відмовляючи позивачу в митному оформленні товару за 1 методом, митний орган послався на неподання позивачем всіх додатково витребуваних документів. При цьому відповідачем був застосований 3 метод визначення митної вартості товару.
Відповідно до ч. 4 ст. 266 Митного кодексу України кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Доводи представника відповідача щодо неможливості застосування 1 методу визначення митної вартості товару в зв’язку з виникненням у митного органу об’єктивного сумніву через наявність розбіжності в умовах поставки - CFR та CIF і зміну загальної суми контракту не беруться судом до уваги. В додатковій угоді від 28.07.2010 р. до зовнішньоторгового контракту від 20.07.2010 р. № 156 PVC в п. 2 зазначено, що поставки товару відбуваються на умовах, вказаних в специфікації на кожну окрему партію товару або на умовах CIF Одеса. Тобто, зазначеною додатковою угодою встановлено можливість здійснювати поставки як відповідно до специфікації на кожну окрему партію товару, так і на умовах CIF Одеса. Позивачем при митному оформленні товару було надано специфікацію № 6 до контракту від 20.07.2010 р. № 156 PVC, відповідно до якої визначено умови поставки CFR Одеса. В вантажній митній декларації від 26.04.2011 р. № 500060701/2011/007730, прас-листі, інвойсі, пакувальному листі вказано умови поставки CFR Одеса.
Змінювати за згодою сторін умови контракту є правом покупця та постачальника, відповідно до додаткової угоди від 28.07.2010 р. до зовнішньоторгового контракту від 20.07.2010 р. № 156 PVC в загальна сума контракту змінена і замість 10 000 000 доларів США становить 996 000 доларів США. Зазначена обставина не є підставою для виникнення обґрунтованого сумніву, оскільки при визначенні митної вартості окремої партії товару береться до уваги вартість саме цієї партії поставленого товару.
Посилання позивача на невідповідність визначеної позивачем митної вартості товару ціновій інформації щодо митних оформлень ідентичних та подібних товарів, яка міститься в Єдиній автоматизованій інформаційній системі Державної митної служби України, не враховується судом. Цінову базу ЄАІС ДМСУ було створено без можливості моніторингу товарних ринків та цін, що складаються на таких ринках, отже дані цінової бази ЄАІС ДМСУ не можуть бути об’єктивними.
Представником позивача подавався до митного органу висновок експерта Дніпропетровської торгово-промислової палати від 20.04.2011 р. № ГО-1596, відповідно до якого ринкова вартість товару становить 1080 доларів США/т.
Відповідно до п. 5 ч. 1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 р. № 671/97-ВР торгово-промислові палати мають право: проводити на замовлення українських та іноземних підприємств експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість. Згідно ч. 2 ст. 11 зазначеного Закону України методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов’язковими для застосування на всій території України.
Суд не погоджується з твердженням відповідача стосовно того, що позивачу було відомо про застосування після проведеної консультації між митним органом та декларантом 3 методу визначення митної вартості товару, отже, позивач погодився на застосування зазначеного методу, не оскаржив дії митного органу, добровільно сплатив визначену в оскаржуваному рішенні вартість. В даному випадку сплата позивачем митних платежів є гарантійним зобов’язанням для митного оформлення і випуску товарів у вільний обіг шляхом сплати до державного бюджету обов’язкових платежів згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, як передбачено ст. 264 Митного кодексу України.
Дії відповідача щодо не відповідають вимогам п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Відповідач діяв на підставі і в межах повноважень, наданих митним законодавством, але не у спосіб, передбачений відповідними нормативними актами. При прийнятті оскаржуваного рішення митним органом порушено послідовність застосування методів визначення митної вартості товару не враховані всі обставини, що мають значення для прийняття рішення.
Відповідачем не доведено, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в достовірності наданої інформації, не обґрунтовано відмову в застосуванні 1 методу визначення митної вартості товару.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхімтрейдинггруп» обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова або службова особа).
Керуючись ст.ст. 9, 11, 17, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 186, 254 суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхімтрейдинггруп» до Південної митниці про визнання нечинними та скасування Рішення про визначення митної вартості товарів від 26.04.2011 р. № 500000006/2011/610874/1, Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 500000006/1/60401 та визнання дій протиправними – задовольнити в повному обсязі.
Визнати нечинним та скасувати Рішення про визначення митної вартості товарів від 26.04.2011 р. № 500000006/2011/610874/1.
Визнати нечинною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 500000006/1/60401.
Визнати протиправними дії Південної митниці, які полягають у відмові митного оформлення полівінілхлориду суспензійного в кількості 350 625 кг (вага нетто) за митною вартістю 378 675,00 доларів США, що в еквіваленті до гривні складає 3 016 297,85 грн.
Судові витрати в розмірі 3,40 коп. стягнути з державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхімтрейдинггруп».
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова виготовлена у повному обсязі 10 жовтня 2011 року
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >О.С. Рябчук
< Текст >