22.12.2011 < копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2011 р. Справа № 2а/0470/16380/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіНіколайчук С.В. < Текст >
при секретаріЄдаменко І.В.
за участю:
від заявника:
від відповідача: не з’явився (належно повідомлений);
ОСОБА_3 (дов. у справі);
< Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області до державного підприємства "Державне дослідно-експериментальне підприємство" про стягнення коштів за податковим боргом
ВСТАНОВИВ:
01.12.2011 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло подання державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області до державного підприємства «Державне дослідно-експериментальне підприємство», в якому заявник просить стягнути з рахунків у обслуговуючих банках відповідача заборгованість з податку на додану вартість у сумі 15 882,00 грн. та з земельного податку у сумі 33 177,07 грн.
В обґрунтування подання заявник зазначив, що відповідач самостійно не сплачує узгоджені суми податкових зобов’язань, в наслідок чого має податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість у сумі 15 882,00 грн. та з земельного податку у сумі 33 177,07 грн., який підлягає примусовому стягненню в судовому порядку.
Ухвалою суду від 01.12.11р. відкрито провадження у адміністративній справі №2а/0470/16380/11 та призначено її до розгляду на 01.12.11р.
В подальшому у зв’язку із необхідністю витребування додаткових доказів розгляд справи відкладено на 13.12.11р.
Заявник жодного разу не скористався своїм процесуальним правом на участь у судових засіданнях; водночас судом було вжито усіх процесуальних заходів, передбачених КАС України, щодо належного повідомлення учасників адміністративного процесу про дату, час та місце засідань суду.
В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти вимог, викладених у поданні, та просив відмовити в задоволенні такого подання, оскільки вважає, що відповідно до ч.2 п.п.10 ст.13 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.05р. №2713-ІУ підприємства установ виконання покарань (яким в даному випадку є відповідач) мають право на пільги зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) відповідно до законів з питань оподаткування; крім того, відповідач не отримував податкову вимогу про сплату земельного податку у 2011 році, а згідно довідки №1746 від 31.01.11р. з Державного земельного кадастру не вбачається сума заборгованості по земельному податку за 2011р., яку зазначив заявник.
Згідно вимог ст.183-2 КАС України неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.
Заслухавши представника відповідача, розглянувши надані документи і матеріали подання, з’ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:
державне підприємство «Державне дослідно-експериментальне підприємство» зареєстровано як юридична особа рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від 18.02.2008р., засновником підприємства є Дніпродзержинська міська рада.
Відповідно до чинного законодавства відповідач є платником податків, зборів (обов’язкових платежів) і перебуває на податковому обліку в ДПІ у м.Дніпродзержинську як платник податків.
Згідно п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлену цим Кодексом.
Податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених Податковим кодексом України) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків –фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку (п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України).
Відповідно до п.п.36.1-36.3 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та боргу в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов’язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов’язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
У п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов’язаний самостійно платити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.
З матеріалів справи вбачається, що 18.11.11р. відповідачем в електронному вигляді відповідно з договором про звіт подано до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2011р. №9011545524, в рядку 25 якої самостійно задекларовано суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахування та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від’ємного значення попереднього звітного періоду, в розмірі 15 882 грн., яку слід було сплатити до 30.11.11р.
Також, відповідачем 22.08.11р. подано до податкового органу податкову декларацію з плати за землю за 2011р. №72947, в якій самостійно зазначено до сплати суму з земельного податку за жовтень 2011 року в розмірі 33 177,07 грн., яку необхідно було сплатити з 01.11.11р. по 30.11.11р. включно.
Вказана декларація підписана керівником та головним бухгалтером підприємства, скріплена печаткою підприємства та занесена податковим органом до даних електронної бази податкової звітності 22.08.11р.
У п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно п.286.2 ст.286 вказаного Кодексу платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України).
Відповідно п.2 ст.183-3 Кодексу адміністративного судочинства України подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду за загальними правилами підсудності.
Судом з’ясовано, що на момент звернення податкового органу до суду з поданням сума боргу відповідача по податку на додану вартість, яка повинна бути сплачена ним не пізніше 30.11.11р., однак не сплачена, складає 15 882,00 грн., сума боргу з земельного податку, яка повинна бути сплачена ним з 01.11.11р. по 30.11.11р. включно, теж не сплачена, складає 33 177,07 грн.
У відповідності до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг – сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження , але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.
Згідно п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Зі справи вбачається, що податковим органом на підставі Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-Ш від 21.12.2000р. відповідачу направлялись перша податкова вимога №1/56 від 19.11.01р., отримана останнім 19.11.01р., та друга податкова вимога №2/35 від 22.01.02р., отримана останнім 04.02.02р.
Заявник зазначив, що такі податкові вимоги ним не відкликались.
Згідно п.60.6 ст.60 Податкового кодексу України на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається, то на суму збільшення податкового боргу, що виникла після вручення вказаних вище податкових вимог, додаткові податкові вимоги податковим органом не формувались.
Проаналізувавши зміст наведених норм права, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про те, що контролюючим органом податкова вимога по сплаті податку за землю за 2011р. йому не надсилалась, оскільки така податкова вимога і не повинна надсилатись платнику податків щодо якого вже винесені податкові вимоги, які не відкликані і заборгованість по податковим платежам у якого існує.
Статтями 67, 68 Конституції України визначено обов’язок кожного сплачувати податки і збори у порядку і у розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Обов’язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України, передбачено і у п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 цього Кодексу.
Як вбачається з довідки про час виникнення заборгованості відповідача по платежах до бюджету, станом на 01.12.11р. у відповідача рахується заборгованість (недоїмка) з податку на додану вартість в сумі 15 882,00 грн. (дата виникнення заборгованості – 30.11.11р., підстава для нарахування грошового зобов’язання –декларація), з земельного податку в сумі 33 177,07 грн. (дата виникнення заборгованості – 30.11.11р., підстава для нарахування грошового зобов’язання – декларація).
Докази сплати відповідачем наявної у нього заборгованості у справі відсутні, проти існування такої представник відповідача в судовому засіданні не заперечував.
Не приймаються судом до уваги і посилання відповідача на невідповідність суми земельного податку, зазначеній у поданні, тій сумі яка вказана у довідці №1746 від 31.01.11р. Державного земельного кадастру, адже відповідач у податковій декларації з плати за землю самостійно визначив суму податку, що підлягає до сплати, та вказав в додатку до декларації земельну ділянку, на яку нараховується податок, а саме: землі промисловості, площа 10,5945, нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки 267,82, ставка податку 1, сума орендної плати, яка підлягає сплаті, за даними платника за жовтень 2011 року в розмірі 33 177,07 грн.
В разі самостійного виявлення помилки, допущеної у податковій декларації, платник податку має право подати уточнюючий розрахунок з виправлення відповідної помилки, однак, як свідчать матеріали справи, відповідач таким правом не скористався.
Відповідно до п.п.95.1, 95.2 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Частиною 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органом державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Довідка про існуючі у платника податків рахунки у банках долучена до матеріалів справи.
Згідно ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин, враховуючи, зокрема, те що відповідач самостійно визначив податкові зобов’язання з податку на додану вартість та земельного податку, суд вважає правомірним стягнення з відповідача заборгованості зі сплати податкового боргу на користь держави і задовольняє вимоги подання в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.2, 8-12, 158-163, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Подання державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області до державного підприємства «Державне дослідно-експериментальне підприємство» про стягнення коштів за податковим боргом - задоволити повністю.
Стягнути кошти у сумі податкового боргу з податку на додану вартість 15 882,00 грн. (код платежу 14010100, одержувач: відділення Державного казначейства в м.Дніпродзержинську, код ЄДРПОУ 24232324, назва банку УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012, р/р 31110029700013), з земельного податку у сумі 33 177,07 грн. (р/р №33218811700013, код платежу 13050100, одержувач: відділення Державного казначейства в м.Дніпродзержинську, код 24232324, назва банку УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012) з рахунків платника податків державного підприємства «Державне дослідно-експериментальне підприємство» (код ЄДРПОУ 08562944) в обслуговуючих банках.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено 13 грудня 2011 року
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >С.В. Ніколайчук
< Текст >