21.12.2011
< копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2011 р. Справа № 2а/0470/14111/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільков В.В. < Текст >
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську Дніпропетровської області до приватного підприємства "Зевс Трейд" про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість у сумі 1994,42 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у м.Дніпродзержинську Дніпропетровської області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до приватного підприємства «Зевс Трейд» про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість у сумі 1994,42 гривень.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем в порушення вимог ст. 67 Конституції України, Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. за № 2181-III (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) (далі – Закон України № 2181-III), ПК України не було сплачено у встановлені законом строки суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість. У добровільному порядку суму податкового боргу відповідач не сплачує, що стало підставою для звернення податкового органу до суду з цим позовом.
Позивач в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог ч. 8 ст. 35 КАС України, що підтверджується розпискою від 23.11.2011 року. Позивач надав до суду 06.12.2011р. заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач в судове засідання не прибув, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений відповідно до вимог ч. 8 ст. 35 КАС України шляхом направлення судової повістки на адресу відповідача, зазначену в ЄДРПОУ, однак, на адресу суду 15.11.2011р. та 05.12.2011р. повернулися конверти з приміткою поштового відділення про причини невручення адресату – «за закінченням терміну зберігання».
За даних обставин суд, керуючись положеннями ч. 6 ст.128 КАС України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.
Відповідач – приватне підприємство «Зевс Трейд» (код ЄДРПОУ 33686227) зареєстрований як юридична особа рішенням Виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від 12.09.2005р., що підтверджується копією витягу з ЄДР. Відповідач перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м.Дніпродзержинську Дніпропетровської області, як платник окремих видів податків.
У відповідності до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90р. за № 509-XII (далі – Закон України № 509-XII) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності; достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори, крім Національного банку України та його установ.
Відповідно до п. 17.1. ст. 17 Закону України № 2181-III штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.
На підставі ст. 17 Закону України № 2181-III позивачем щодо відповідача були винесені податкові повідомлення-рішення:
- № 0005621502/0 від 21.07.2009р. про застосування штрафних санкцій у сумі 850,00 грн. (через неможливість вручення відповідачу 28.08.2009р. розміщено на дошці оголошень податкового органу, що підтверджується відповідним актом);
- № 0008851502/0 від 02.12.2009р. про застосування штрафних санкцій у сумі 680,00 грн. (вручено відповідачу 07.12.2009р.);
- № 0001321502/0 від 24.02.2010р. про застосування штрафних санкцій у сумі 510 грн. (через неможливість вручення відповідачу 09.04.2010р. розміщено на дошці оголошень податкового органу, що підтверджується відповідним актом).
Відповідно до пп. 6.2.4. п. 6.2 ст. 6 Закону України № 2181-III у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.
У встановлені законодавством граничні строки вищезазначені податкові зобов’язання відповідачем у добровільному порядку сплачені не були.
Згідно пп. 5.4.1 п.5.4 ст. 5 Закону України № 2181-III узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у визначені законом строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Таким чином, сума податку на додану вартість, є узгодженою і набула статусу податкового боргу платника податків.
Відповідно до пункту «а» пп. 6.2.3 пункту 6.2 ст. 6 закону України № 2181-III , перша податкова вимога надсилається платнику податків контролюючим органом не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.
Друга податкова вимога, у відповідності до пункту «б» пп. 6.2.3 пункту 6.2 ст. 6 Закону України № 2181-III направляється платнику податків не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) йому першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Позивачем відповідно до пп. 6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України № 2181-III було відправлено відповідачу поштою першу податкову вимогу № 1/815 від 11.09.2009р. (вручено відповідачу 21.09.2009р.) та другу податкову вимогу № 2/891 від 21.10.2009р. (через неможливість вручення розміщено 02.11.2009р. на дошці оголошень податкового органу).
Проте, податковий борг відповідачем сплачений не був. Про наявність податкового боргу свідчить довідка про стан розрахунків з бюджетом від 20.09.2011 року.
Відповідно до п.п.15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України № 2181-ІІІ за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов’язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов’язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з п.п. 15.2.1. п. 15.2 ст. 15 Закону України № 2181-ІІІ у разі коли податкове зобов’язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв’язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов’язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов’язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.
Крім того, тотожна норма міститься і у положеннях Податкового кодексу України від 02.12.2010р. за № 2755-VI (позивач звернувся з цим позовом до суду 31.10.2011р.), а саме – п.102.1. контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно пункту 11 ст. 10 Закону № 509-XII державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об’єднанні державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
На підставі п. 4 ч. 2 ст. КАС України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, до юрисдикції адміністративного суду віднесено розгляд справ за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог, та необхідність їх задоволення.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську Дніпропетровської області до приватного підприємства «Зевс Трейд» про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість у сумі 1994,42 грн. - задовольнити.
Стягнути з приватного підприємства «Зевс Трейд» (код ЄДРПОУ 33686227) кошти, які перебувають у його власності, в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість у сумі 1994 (одна тисяча дев’ятсот дев’яносто чотири) грн. 42 коп. (р/р 31110029700013, код платежу 14010100, одержувач: відділення Державного казначейства у м.Дніпродзержинську, код 24232324, назва банку УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012).
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >В.В Ільков
< Текст >