26.10.2011 < копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0470/12245/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіКальника Віталія Валерійовича < Текст >
при секретаріПетранцові О.Ю.
за участю:
представника позивача Петрашку О.О.
представника відповідача Голуб О.Є. < ПІБ Представників > < Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Синельниківської об'єднаної державної податкової інспекції до Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" про стягнення заборгованості в розмірі 51 428,56 грн.
ВСТАНОВИВ:
Синельниківська об'єднана державна податкова інспекція звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із поданням до Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас", в якому просить з урахуванням уточнень до позовної заяви стягнути з відповідача кошти у розмірі податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 20 000, 57 грн. з рахунків у обслуговуючих банках, та за рахунок готівки.
В обґрунтування подання зазначено, що відповідач має податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість. Сума боргу не сплачується відповідачем добровільно, а тому підлягає примусовому стягненню.
Представник позивача в судовому засіданні подання підтримав та просив задовольнити.
Представник відповідача проти позову не заперечував, також зазначив, що за повідомленням Синельниківської ОДПІ предметом подання є стягнення за договором розстрочки №31/240 від 31.08.2011р. по строку оплати до 29.09.2011р. Сума платежу за даним строком складає 74750 грн.01 коп. Однак, у зв'язку із відсутністю грошових коштів на рахунках підприємства, грошове зобов'язання оплачено частково, а саме: 29.09.2011р. платіжним дорученням № 403 - 23321 грн.44 коп.; 30.09.2011р. платіжним дорученням № 402 - 20000 грн.00 коп.; 30.09.2011р. платіжним дорученням № 4024 - 11428 грн.00 коп. Тому, сума боргу з податку на додану вартість у зв’язку з частковою сплатою боргу складає 20 000,57 грн.
Заслухавши представника позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що подання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ (далі - Податковий кодекс України, Кодекс) передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Органи державної податкової служби відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Судом встановлено, що Державне міжрайонне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" з 24.01.1992р. перебуває на податковому обліку в Синельниківській ОДПІ, зареєстроване Синельниківською районною державною адміністрацією Дніпропетровської оласті та з 01.09.2005р. включене до ЄДРПОУ та зареєстроване платником податку на додану вартість, що підтверджується копією відповідного свідоцтва.
Згідно з п. 100.1 ст. 100 Податкового кодексу України визначено, що розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному п. 129.4 статті цього Кодексу.
Відповідно до п. 100.2 ст. 100 Податкового кодексу України платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу.
Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 100.6 ст. 100 Податкового кодексу України встановлено, що розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками, починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.
Пунктом 100.8 ст. 100 Податкового кодексу України передбачено, що рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу у межах одного бюджетного року приймається стосовно загальнодержавних податків та зборів керівником контролюючого органу (його заступником).
Згідно п. 100.11 ст. 100 Податкового кодексу України, розстрочення або відстрочення надаються окремо за кожним податком та збором.
31.08.2011р. між Синельниківською МДПІ та відповідачем було укладено Договір № 31/240 про розстрочення податкового боргу з ПДВ на загальну суму 299000 грн. під проценти строком з 31.08.11р. по 29.12.11р., яким перенесено строки сплати цього зобов’язання, а відповідач зобов’язувався забезпечити своєчасну сплату розстроченої суми рівними частинами за встановленими термінами, в тому числі визначено термін –29.09.11р. для сплати частини зобов’язання в сумі 74750,01 грн.
Однак, у зв’язку з частковою сплатою відповідачем боргу по податку на додану вартість, що підтверджується платіжними дорученнями: № 403, № 402, № 4024, загальна сума податкового боргу з ПДВ складає 20000,57 грн.
Відповідно до п.п. 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
У даному випадку, податкові вимоги були направлені боржнику на підставі Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-III від 21.12.2000р. (далі - Закону № 2181), яким регулювався порядок адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів) під час виникнення податкового боргу
Підпунктом 6.2.3 п.6.2 ст.6 цього Закону встановлено, що податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки.
Податковий борг відповідача виник ще у 2001р., тому першу податкову вимогу вручено відповідачеві 18.10.2001р., другу –11.12.2001р.
Вищенаведеним нормативним актом не передбачено направлення податкових вимог на новостворений або консолідований податковий борг, якщо попередні не відкликані. Підстави для відкликання податкових вимог, передбачені п.6.4. ст.6 Закону № 2181, з 2001 року і до теперішнього часу були відсутні.
Згідно до п.36.1, п.36.2 ст.36 Податкового Кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового Кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно до п.54.1 ст.54 Податкового Кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно зі ст.203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Відповідно до положень п.57.1 ст.57 зазначеного Кодексу, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків оскарженню не підлягає (п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України).
У встановлений Кодексом строк для погашення податкового зобов’язання, підприємство не сплатило узгоджену суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірах, визначених ним в поданій декларації. З огляду на положення пп.14.1.175. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, в яких надається поняття податкового боргу, сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 20000,57 грн., самостійно узгоджена відповідачем, але не сплаченого ним у встановлений цим Кодексом строк, набула статусу податкового боргу.
Відповідно до п.20.1.18 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності –шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до абз.1 п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до ст. 1833 Кодексу адміністративного судочинства, провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів, зокрема, щодо стягнення коштів за податковим боргом.
Відповідно до ч. 2 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Беручи до уваги наведене, суд вважає, що подання Синельниківської об'єднаної державної податкової інспекції про стягнення коштів за податковим боргом є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі..
Керуючись ст.ст. 71, 86,159, 160-163, 167, 183-3, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Подання задовольнити повністю.
Стягнути з Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» (ідент. код за ЄДРПОУ 03564045) податковий борг з податку на додану вартість в сумі 20000,57 грн. (двадцять тисяч грн. 57 коп.) з рахунків у обслуговуючих банках, та за рахунок готівки.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 30.10.11р.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >В.В. Кальник
< Текст >