21.12.2011                                                                                                    < копія >

                                                             ПОСТАНОВА

                                                       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2011 р. Справа № 2а/0470/8905/11

                    Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича < Текст > 

при секретаріЛісна А.М.  

за участю:

представника позивача

представника відповідача

представника прокуратури Мазур О.М.

не з'явився

не з'явився < Текст > 

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Прокурора Центрально-Міського району м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності  до Приватного підприємства "Технобуд" про стягнення недоїмки

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Дзержинського району м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить стягнути з ТОВ «Технобуд» недоїмку по сплаті страхових внесків в сумі 1537,10 гривень.

          Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач подав звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, пов’язані з загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за 1 квартал 2003 року, у якому зазначено суму простроченої заборгованості у розмірі 1537,10 гривень.

          Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.

          Відповідач у вдруге у судове засідання не з’явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

          Поштова кореспонденція направлялася відповідачу за адресою вказаною у довідці з ЄДРПОУ.

            Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.

          Представник прокуратури через відділ діловодства суду подав заяву про розгляд справи без його участі.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

          Відповідач подав звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, пов’язані з загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за 1 квартал 2003 року, у якому зазначено суму простроченої заборгованості у розмірі 1537,10 гривень.

У відповідності до п. 7 розділу 8 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року. Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Таким чином, судом встановлено, що позивач вправі стягувати  заборгованість із сплати страхових внесків загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року.

Розмір заборгованості відповідача у розмірі 1537,10 гривень підтверджується його звітом про нараховані внески, перерахування та витрати, пов’язані з загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за 1 квартал 2003 року, а отже сума заборгованості є узгодженою.

Судом також встановлено до відповідач обліковується як страхувальник в Криворізькій МрВД ДОВ ФСС з ТВП, а отже у відповідності до статті 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (чинного на час виникнення спірних правовідносин) зобов’язаний сплачувати страхові внески.

У відповідності до ч.2 ст.30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку. Строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з’ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює  докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.  

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з Відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

          ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Прокурора Дзержинського району м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Приватного підприємства «Технобуд» про стягнення недоймки – задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Технобуд» (50003, м. Кривий Ріг, вул. Цимлянське, буд.1, код ЄДРПОУ 25526358) на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності недоїмку по сплаті страхових внесків в сумі 1537,10 гривень.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

          Повний текст постанови складено  21 грудня 2011 року

Суддя                  < (підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >С.В. Златін

< Текст >