26.10.2011 < копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0470/12234/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіКальника Віталія Валерійовича < Текст >
при секретаріПетранцові О.Ю.
за участю:
представника позивача ОСОБА_3
представника відповідача Гейко О.В.< ПІБ Представників > < Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Самарського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання неправомірними дій та скасування рішення
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_5 18 серпня 2010 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Самарського Відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції з позовними вимогами про:
- визнання дій головного державного виконавця Самарського Відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Сивокозова О.М. та начальника Самарського Відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Шевченко С.І. із стягнення з позивача виконавчого збору на користь держави у розмірі 18 444,39 грн. та накладення арешту на все належне позивачу майно, а також дій головного державного виконавця Самарського Відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Сивокозова О.М. з винесення постанови про стягнення з ОСОБА_5 виконавчого збору на користь держави у розмірі 18 444,39 грн., постанови про виділення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору в окреме виконавче провадження від 12 липня 2010 року, постанови про відкриття виконавчого провадження від 12 липня 2010 року по виконанню постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 22 липня 2010 року неправомірними та незаконними;
- скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору №18893953 від 07 червня 2010 року; постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія АА №705452 від 22 липня 2010 року; постанови про виділення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору в окреме виконавче провадження від 12 липня 2010 року; постанови про відкриття виконавчого провадження від 12 липня 2010 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2010 року адміністративний позов ОСОБА_5 до Самарського Відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання дій неправомірними та незаконними та скасування постанов залишено без розгляду.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2011 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2010 року скасовано та направлено матеріали справи до того ж суду для вирішення питання про можливість відкриття провадження у справі.
03 жовтня 2011 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом винесено ухвалу про прийняття справи до провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.
В обґрунтування позову зазначено, що постанови, винесені державним виконавцем та, відповідно, дії по стягненню з позивача виконавчого збору та накладення арешту на майно позивача є неправомірними, незаконними та такими, що грубо порушують права та інтереси позивача як учасника виконавчого провадження.
У судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги, а саме відмовився від вимог про визнання дій неправомірними та незаконними, та просив задовольнити позовні вимоги про скасування постанов.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, зазначив, що постанови були винесені державним виконавцем у межах виконавчого провадження відповідно до вимог діючого на той час законодавства, тому, скасуванню не підлягають.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на виконання до Самарського Відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції 20 квітня 2010 року надійшов виконавчий напис нотаріуса №2065, виданий 12 березня 2010 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8 про звернення стягнення на нерухоме майно - домоволодіння, що знаходиться за адресою: місто Дніпропетровськ, вулиця Новаторська, будинок №30, що належить на праві власності гр. ОСОБА_5, згідно якого за рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна, запропоновано задовольнити вимоги ПАТ «ОТП БАНК»у розмірі: залишок заборгованості за кредитом 21 725,46 доларів США, сума відсотків за користування кредитом 476,60 доларів США, сума пені за прострочення виконання зобов'язань 697,04 доларів США, витрати, пов'язані з вчиненням виконавчого напису 1700,00 гривень, що всього становить у гривневому еквіваленті 184 443,97 гривень.
На підставі статей 3, 18, 24 Закону України «Про виконавче провадження»державним виконавцем 22 квітня 2010 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса №2065, виданого 12 березня 2010 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міською нотаріального округу ОСОБА_8 Боржнику встановлено строк для добровільного виконання рішення до 28 квітня 2010 року.
Постановою про відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача державним виконавцем накладено арешт на нерухоме майно - домоволодіння, що знаходиться за адресою: місто Дніпропетровськ, вулиця Новаторська, будинок №30, що належить на праві власності гр. ОСОБА_5. Копію відповідної постанови про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем направлено сторонам виконавчого провадження відповідно до вимог статті 27 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до матеріалів виконавчого провадження, державним виконавцем 28 травня 2010 року особисто повідомлено боржника - ОСОБА_5 про відкриття вищезазначеного виконавчого провадження, та вручено вимогу державного виконавця про надання копії технічної документації на нерухоме майно - домоволодіння, що знаходиться за адресою: місто Дніпропетровськ, вулиця Новаторська, будинок №30, що належить на праві власності гр. ОСОБА_5, про що свідчить особистий підпис боржника в отриманні вищезазначених документів. Таким чином, боржник був повідомлений про відкриття виконавчого провадження.
Також, у ході проведених виконавчих дій встановлено, що боржник постанову про відкриття виконавчого провадження отримав 28 травня 2010 року, у зв'язку з чим він був позбавлений наданого йому законом права виконання рішення у встановлений державним виконавцем строк для його добровільного виконання.
Державним виконавцем у порядку статті 32 Закону України «Про виконавче провадження»винесено постанову про відкладення провадження виконавчих дій та поновлено строк для самостійного виконання рішення до 04 червня 2010 року.
У зв'язку з невиконанням рішення у встановлений державним виконавцем строк, для самостійного виконання державним виконавцем 07 червня 2010 року винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 18 444,39 грн. Копію зазначеної постанови направлено сторонам виконавчого провадження відповідно до вимог статті 27 Закону України «Про виконавче провадження».
Представником стягувача 09 липня 2010 року на адресу Самарського ВДВС Дніпропетровського МУЮ подано заяву про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 статті 37 ЗУ «Про виконавче провадження», на підставі якої державним виконавцем винесено постанову від 12 липня 2010 року про закінчення виконавчого провадження ВП №18893953.
Також, 12 липня 2010 року на підставі статей 5, 46 Закону України «Про виконавче провадження»державним виконавцем винесено постанову про виділення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору в окреме провадження у зв’язку із тим, що виконавче провадження з виконання виконавчого напису №2065, виданого 12 березня 2010 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8, закінчено, але виконавчий збір та витрати виконавчого провадження з боржника не стягнуто.
Державним виконавцем 12 липня 2010 року на підставі статей 3, 18, 20, 24 Закону України «Про виконавче провадження»винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови про стягнення виконавчого збору №18893953 від 07 червня 2010 року, виданої Самарським ВДВС Дніпропетровського МУЮ.
22 липня 2010 року з метою виконання виконавчого провадження з виконання постанови про стягнення виконавчого збору №18893953 від 07.06.2010 року, виданої Самарським ВДВС Дніпропетровського МУЮ, державним виконавцем накладено арешт на все майно боржника.
У судовому засіданні встановлено, та підтверджено представниками сторін, що станом на 11 жовтня 2011 року виконавче провадження з виконання постанови про стягнення виконавчого збору №18893953 від 07 червня 2010 року, виданої Самарським ВДВС Дніпропетровського МУЮ, перебуває на примусовому виконанні.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV (далі –закон №606), в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно статті 5 Закону №606 державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець, зокрема, здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом. Крім того, державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством.
Згідно статті 3 Закону №606 примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи:
1) виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України та Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України;
2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом;
3) судові накази;
4) виконавчі написи нотаріусів;
4-1) опротестовані нотаріусом векселі, крім векселів, опротестованих у недатуванні акцепту;
5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень цих комісій;
6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
7) рішення органів державної влади, прийняті з питань володіння і користування культовими будівлями та майном;
8) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу;
9) рішення інших органів державної влади у випадках, якщо за законом їх виконання покладено на державну виконавчу службу;
10) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Відповідно до статті 24 Закону №606 державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника в порядку, визначеному цим Законом (частина 6 статті 24 Закону).
Статтею 46 Закону №606 встановлено, що у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом, а в разі невиконання рішення немайнового характеру в строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника після повного виконання рішення в тому ж порядку стягується виконавчий збір у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - громадянина і в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - з боржника - юридичної особи.
Постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше ніж наступного дня після її винесення надсилається боржнику і може бути оскаржена до суду в 10-денний строк.
Постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору може бути скасована за заявою боржника начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, якщо боржник оплатить витрати, пов'язані з проведенням виконавчих дій, у разі:
1) прийняття судом відмови стягувача від стягнення;
2) смерті або оголошення померлим стягувача чи визнання його безвісно відсутнім або ліквідації стягувача - юридичної особи, якщо виконання вимог стягувача у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва;
3) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, або на письмову вимогу чи заяву стягувача.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
На підставі викладеного, зважаючи на те, що під час примусового виконання напису № 2065, виданого 12.03.10р. приватним нотаріусом, державним виконавцем грошові кошті з ОСОБА_5 стягнуті не були, суд доходить висновку, що постанови Самарського Відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про стягнення з боржника виконавчого збору від 07 червня 2010 року, про виділення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору в окреме виконавче провадження від 12 липня 2010 року, про відкриття виконавчого провадження від 12 липня 2010 року, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 22 липня 2010 року є протиправними та такими, що порушують права та інтереси позивача, тому, підлягають скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Скасувати постанови Самарського Відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції:
від 06 червня 2010 року №18893953 про стягнення з боржника виконавчого збору;
від 12 липня 2010 року про виділення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору в окреме виконавче провадження;
від 12 липня 2010 року про відкриття виконавчого провадження;
від 22 липня 2010 року серія АА №705452 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 31 жовтня 2011 року.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >В.В. Кальник
< Текст >