Судове рішення #20665116

20.12.2011                                                                                                    < копія >


                                                             ПОСТАНОВА

                                                       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


07 грудня 2011 р. Справа № 2а/0470/9792/11


                    Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

           головуючого судді                                                                       Рябчук О.С.

при секретарі                                                                                Грушко Н.В.

за участю:

представників позивача                                                               Іванової Ж.Ю.

                                                                                                      Стефлюк Ю.В.

           представника відповідача                                                           Вікулової І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ХайдельбергГраніт Україна»до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

04 серпня 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «ХайдельбергГраніт Україна» (далі – позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі (далі - відповідач) з вимогами про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі № 0000142201 від 20.07.2011 р., яким зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 241 119,0 грн., № 0000092303 від 20.07.2011 р., яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 3 048,0 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 762,0 грн.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначили наступне. При формуванні податкового кредиту за липень 2010 р. позивачем були дотримані порядок і підстави його виникнення. На виконання умов договору, укладеного між позивачем та його контрагентом, було здійснено передачу обладнання у власність позивача. Факт здійснення господарської операції та сплати за поставлений товар визнається відповідачем в акті перевірки. Податкова накладна, виписана 27.05.2010 р. була фактично отримана 11 червня 2010 р., але помилково не включена до складу податкового кредиту звітного періоду. В зв’язку з наведеним, позивачем в податковій декларації з податку на додану вартість за наступний звітний період – липень 2010 р., були відкориговані показники податкового кредиту та включено показники по податковій декларації за червень 2010 р. Таким чином, податкові повідомлення-рішення Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі є протиправними.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, пояснивши свою позицію наступним. Товариством з обмеженою відповідальністю «ХайдельбергГраніт Україна» до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 р. було надано копії реєстрів наданих та отриманих податкових накладних за червень 2010 р. Податкова накладна від 27.05.2010 р. не міститься в зазначеному реєстрі, вона вказана в реєстрі наданих та отриманих податкових накладних за липень 2010 р. Не включення цієї накладної до складу податкового кредиту не є самостійно виявленою помилкою. Враховуючи викладене, оскаржувані податкові повідомлення-рішення Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі відповідають вимогам чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, суд приходить до наступного висновку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ХайдельбергГраніт Україна» включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за ідентифікаційним кодом 36877177 та перебуває на обліку у Центральній міжрайонній державній податковій інспекції у м. Кривому Розі.

29.06.2011 р. Центральною міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Кривому Розі була проведена документальна позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «ХайдельбергГраніт Україна» щодо правильності формування податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по податковим деклараціям з податку на додану вартість за липень, грудень 2010 р.

На підставі перевірки складено акт від 30.06.2011 р. № 5038/235/36877177.

Перевіркою встановлені та сторонами по справі не заперечуються наступні обставини.

На виконання умов договору купівлі-продажу обладнання № 0017 від 26.05.2010 р. товариство з обмеженою відповідальністю «Панта Рей Систем» передало у власність товариства з обмеженою відповідальністю «ХайдельбергГраніт Україна» обладнання на загальну суму 7 465 000,0 грн., в т.ч. податок на додану вартість 1 244 166,67 грн.

Факт отримання обладнання підтверджується податковою накладною № 135 від 27.05.2010 р. та видатковою накладною № РН-00000008 від 27.05.2010 р.

Відповідно до виписки банку № 3 від 04.06.2010 р. розрахунки за послуги проведено в безготівковій формі.

В липні 2010 р. товариством з обмеженою відповідальністю «ХайдельбергГраніт Україна» проведено коригування податкового кредиту на загальну суму 7 465 000,0 грн., в т.ч. податок на додану вартість 1 244 166,67 грн. шляхом включення податкового кредиту від придбання обладнання згідно податкової накладної № 135 від 27.05.2010 р.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «ХайдельбергГраніт Україна» пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. - занижено  податок на додану вартість у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2010 р. на 3 048,0 грн. та завищено від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість в розмірі 1 241 119,0 грн.

На підставі акту перевірки Центральною міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Кривому Розі були винесені податкові повідомлення-рішення від № 0000142201 від 20.07.2011 р., яким зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 241 119,0 грн., № 0000092303 від 20.07.2011 р., яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 3 048,0 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 762,0 грн.

Відповідно до реєстру отриманих та виданих податкових накладних податкова накладна № 135 отримана позивачем 01.07.2011 р.

На підтвердження отримання зазначеної податкової накладної в червні 2010 р. представниками позивача надано копію супровідного листа від 11.06.2010 р. № 147/1.

Відповідно до п. 1 ст. 10 Закону України від 04.12.90 р. № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно п. 1.3. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р., чинного на момент виникнення правовідносин, платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно п. 10.2. ст. 10 вказаного Закону України платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно до пп. 7.2.6. п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону України податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно пп. 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до  п.п. 7.7.2. п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Згідно пп. 7.7.3.-7.7.4. зазначеного Закону України платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно ч. 3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Факт здійснення господарської операції та проведення розрахунків з постачальником сторонами не заперечується.

Події, які відповідно до вимог пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є датою виникнення у позивача права на податковий кредит - списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів та отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів, виникли в червні 2010 р.

При цьому позивач не скористався своїм правом та не включив суму податкового кредиту від придбання обладнання до податкового кредиту звітного періоду, коли виникло право на податковий кредит – тобто, в червні 2010 р., зробивши в липні 2010 р. коригування податкового кредиту на загальну суму 7 465 000,0 грн., в т.ч. податок на додану вартість 1 244 166,67 грн., шляхом включення податкового кредиту від придбання обладнання згідно податкової накладної № 135 від 27.05.2010 р.

Включення до податкового кредиту наступного звітного періоду сум, які помилково не були включені до податкового кредиту звітного періоду, в якому виникло право на податковий кредит, не є самостійно виявленою помилкою, що міститься в раніше поданій декларації.

Проте, відповідачем при винесенні оскаржуваних повідомлень-рішень, не було враховано положення ч. 3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України щодо збереження за платником податку права включити до податкового кредиту суму податку на додану вартість, яка не була включена до останнього, протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Податкові повідомлення-рішення Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі № 0000142201 від 20.07.2011 р. та № 0000092303 від 20.07.2011 р. не відповідають вимогам п. 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ХайдельбергГраніт Україна» обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова або службова особа), тому судові витрати в розмірі 3,40 грн. підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ХайдельбергГраніт Україна».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 8, 10, 11, 69, 71, 86, 94, 158-163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський окружний адміністративний суд,-

                                                  

          ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ХайдельбергГраніт Україна» до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі про визнання нечинними податкових повідомленнь-рішеннь – задовольнити в повному обсязі.

Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі № 0000142201 від 20.07.2011 р., яким зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 241 119,0 грн., № 0000092303 від 20.07.2011 р., яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 3 048,0 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 762,0 грн.

Судові витрати в розмірі 3,40 грн. стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ХайдельбергГраніт Україна».

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складений  12.12.2011 року.   

 

          


Суддя                  < (підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >О.С. Рябчук

< Текст > 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація