26.10.2011 < копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0470/11946/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Жукової Ж.О.
при секретарі судового засідання Коваленко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 420грн. 48коп., -
ВСТАНОВИВ:
23.09.2011р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції, в якому позивач просить стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь позивача податковий борг по платежу «збір за провадження торгівельної діяльності, сплачений фізичними особами» в сумі 420грн. 48коп.
Позовні вимоги обґрунтовано адміністративним позовом від 23.09.2011р.
Від представника позивача 17.10.2011р. надійшло клопотання про розгляд даної справи без його участі, в якому зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Суд вважає, що він здійснив всіх заходів для повідомлення відповідача про судовий розгляд справи. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача відповідно до положень ст.128 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом були досліджені наступні письмові докази, наявні в матеріалах справи: довідка з адресного бюро станом на 17.06.2011р.; витяг з ЄДР станом на 20.06.2011р.; заява ФО-П ОСОБА_1 на придбання торгового патенту; корінець першої та другої податкової вимоги №1/3483 від 21.11.2008р. та №2/3904 від 26.12.2008р.; акт про неможливість вручення від 25.11.2008р.; акт №46/240 від 25.11.2008р.; акт від 29.12.2008р.; акт №52/240 від 29.12.2008р.
Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрований розпорядженням Нікопольської РДА 24.09.2004р. та взятий на облік платників податків та зборів в Нікопольській МДПІ.
26.09.2008р. відповідач звернувся до податкового органу із заявою на придбання торгового патенту для здійснення торгово – закупівельної діяльності за адресою: с.Павлопілля, кафе «Оазіс» на період з 26.09.2008р. по 31.08.2009р.
Вартість торгових патентів для фізичних осіб – підприємців на території Павлопілля затверджена розпорядженням Нікопольської РДА №4/І р/р від 01.02.2001р. «Про зміну вартості торгового патенту», згідно якого для виду діяльності кафе, бар (місце здійснення підприємницької діяльності с.Павлопілля) сума вартості торгового патенту за календарний місяць складає 60грн.
Як вбачається із матеріалів справи відповідач не сплатив суму податкового зобов’язання за використання торгового патенту за період грудень 2008 року - липень 2009 року в розмірі 480грн., однак внаслідок існуючої переплати по особовому рахунку у відповідача, загальна сума боргу становить 419грн. 57коп.
Податковим органом на залишок несплаченої суми податкового боргу ФО-П ОСОБА_1 була нарахована пеня в розмірі 91коп., таким чином загальна сума податкового боргу відповідача за несплату суми грошового зобов’язання з використання торгового патенту за період грудень 2008 року – липень 2009 року становить 420грн. 48коп.
21.11.2008р. та 26.12.2008р. Нікопольською ОДПІ були направлені поштовим відправленням податкові вимоги №1/3483 та №2/3904, відповідно. Посадовими особами Нікопольської ОДПІ був здійснений вихід за адресою місця реєстрації відповідача, а саме: АДРЕСА_1 з метою вручення зазначених вимог ФО-П ОСОБА_1, у зв’язку із відсутністю боржника за місцем реєстрації, посадовими особами податкового орану були складені акти про неможливість вручення податкових вимог №46/240 від 25.11.2008р. та №52/240 від 29.12.2009р.
На час розгляду даної адміністративної справи, ФО-П ОСОБА_1 не була сплачена заборгованість за податковим зобов’язанням по використанню торгового патенту в сумі 420грн. 48коп. в добровільну порядку, а податкові вимоги від 21.11.2008р. та 26.12.2008р. за 1/3483 та №2/3904, відповідно, не оскаржувались відповідачем в адміністративно – апеляційному порядку.
01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України від 02.12.2010р. № 2755-УІ, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Правовідносини сторін щодо сплати податкового зобов’язання за використання торгового патенту на момент виникнення податкового боргу відповідача регулювались нормами Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» №98/96-ВР від 23.03.1996р.
Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» №98/96-ВР від 23.03.1996р. патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів. Під торговельною діяльністю у цьому Законі слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.
Частиною 4 статті 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» встановлено, що вартість торгового патенту на здійснення торговельної діяльності встановлюється органами місцевого самоврядування залежно від місцезнаходження пункту продажу товарів та асортиментного переліку товарів. Вартість торгового патенту за календарний місяць встановлюється у межах таких граничних рівнів: на території міста Києва, обласних центрів - від 60 до 320 гривень; на території міста Севастополя, міст обласного підпорядкування (крім обласних центрів) і районних центрів - від 30 до 160 гривень; на території інших населених пунктів - до 80 гривень.
Відповідно до ч.5 ст.3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» оплата вартості торгового патенту на здійснення торговельної діяльності провадиться щомісячно до 15 числа місяця, який передує звітному, а оплата вартості короткотермінового торгового патенту здійснюється не пізніше ніж за один день до початку здійснення торговельної діяльності.
Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Суд, згідно зі ст.86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному їх дослідженні.
Враховуючи викладене вище, позивачем – суб’єктом владних повноважень була доведена правомірність та обґрунтованість підстав стягнення з ФО-П ОСОБА_1 суми узгодженого податкового зобов’язання за користування патентом в період грудень 2008 року – липень 2009 року в розмірі 420грн. 48коп., натомість відповідачем не було надано суду жодного доказу щодо спростування позиції позивача викладеної в даному адміністративному позові.
За таких підстав, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 420грн. 48коп.- задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь позивача податковий борг по платежу «збір за провадження торгівельної діяльності, сплачений фізичними особами» за період грудень 2008року – липень 2009 року в сумі 420грн. 48коп.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >Є.О. Жукова
< Текст >