25.10.2011 < копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0470/10234/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЗахарчук Н. В. < Текст >
при секретаріЧмух Ю.В.
< за участю/без участі >
< найменування Пр. > < ПІБ Представників > < Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехпоставка» до Державної податкової інспекції у Красногвардійсьому районі м.Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
12.08.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртехпоставка» (далі – позивач, підприємство або ТОВ «Укртехпоставка») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійсьому районі м.Дніпропетровська (далі - відповідач, податковий орган або ДПІ у Красногвардійсьому районі м. Дніпропетровська) від 28.07.2011 року № 0001152301.
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що висновки акту перевірки ТОВ «Укртехпоставка» від 14.07.2011р. №2362/23-2-17/32314748 базуються на припущеннях і не підтверджуються будь-якими доказами та даними господарської діяльності позивача, а тому є необґрунтованими та не відповідають діючому законодавству України, та відповідно, податкове повідомлення-рішення від 28.07.2011 року № 0001152301 підлягає скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.
Представник відповідача, який є суб’єктом владних повноважень, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, але в судове засідання не прибув, не повідомивши про причину неприбуття, не надавши заяву про розгляд справи за його відсутності, однак надав заперечення на адміністративний позов, згідно яких просить залишити позовну заяву без задоволення. В обґрунтування заперечень відповідач зазначив, що в порушення п. 198.1, п. 198.3 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ ТОВ «Укртехпоставка» неправомірно віднесена до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 6082,40 грн., а саме у лютому 2011 року у розмірі 6082,40 грн., що проведена на підставі нікчемного правочину. Отже, в порушення ч.1 ст. 203, 215, 228, 626, 629, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ, ТОВ «Укртехнопоставка» (код ЄДРПОУ 32314748) не мало права відносити суму ПДВ у розмірі 6082,40 грн. до складу податкового кредиту лютого 2011 року, та не має права на включення в подальшому суму ПДВ у розмірі 6082,40 грн. до складу податкового кредиту наступних податкових періодів.
Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності представника відповідача на підставі наявних доказів у справі, відповідно до ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши всі документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач зареєстрований Виконавчим комітетом Красногвардійської районної ради м.Дніпропетровська та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Красногвардійсьому районі м.Дніпропетровська.
Відповідно до пп. 78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.
Згідно п.79.1, 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 Податкового кодексу України.
Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, статті 79 Податкового Кодексу України від 02.12.10р. за № 2755-VІ згідно наказу про здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки №835 від 07.07.2011 року та з урахуванням матеріалів акту від 06.04.2011р. №219/233/19306799 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Торгпромплюс» (код за ЄДРПОУ 37150623) з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та плати податку на додану вартість за період з 01.02.2010р.», з урахуванням матеріалів акту від 26.04.2011р. №500/233/37150623 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Торгпромплюс» (код за ЄДРПОУ 37150623) питання дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість, а також дотримання іншого законодавства за період з 01.02.2011р. по 28.02.2011р.», отриманого ДПІ у Красногвардійсьому районі м. Дніпропетровська із супровідним листом від ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська №10908/7/23-318 від 27.04.2011р. Мормуль Вікторією Олександрівною – головним державним податковим ревізор-інспектором відділу податкового контролю та аналітичної роботи управління податкового контролю юридичних осіб, інспектором податкової служби 1 рангу проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Укртехпоставка» (код за ЄДРПОУ 32314748) щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Торгпромплюс» (код за ЄДРПОУ 37150623) за період з 01.02.2010 року по 28.02.2010 року.
За результатами перевірки відповідачем складено акт від 14 липня 2011 року №2362/23-2-17/32314748 (далі - акт перевірки) та встановлено порушення ТОВ «Укртехпоставка» ч.1 ст. 203, 215, 228, 626 ,629 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених по ланцюгу з ТОВ «Торгпромплюс» (код за ЄДРПОУ 37150623) - ТОВ «Укртехнопоставка» (код за ЄДРПОУ 32314748) - ТОВ «Сумський машинобудівний завод» (код за ЄДРПОУ 34933255), ПАТ «Кременчуцький колісний завод» (код за ЄДРПОУ 231610), ВАТ «ОБОД» (код за ЄДРПОУ 13933348), ТОВ «Перше ремонтно-будівельне управління» (код за ЄДРПОУ 34012286), ПП «Полтавський ливарно-механічний завод» (код за ЄДРПОУ 31495420) та п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, ТОВ «Укртехнопоставка» (код за ЄДРПОУ 32314748) не мало права відносити суму ПДВ у розмірі 6082,40 грн. до складу податкового кредиту лютого 2011 року, та не має права на включення в подальшому суму ПДВ у розмірі 6082,40 грн. до складу податкового кредиту наступних податкових періодів.
На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Красногвардійсьому районі м.Дніпропетровська винесено податкове повідомлення-рішення від 28.07.2011 року №0001152301, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів на загальну суму 6082,40 грн.
Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення винесено з грубими порушеннями норм чинного законодавства, а тому він звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
В судовому засіданні встановлено, що згідно акта від 14 липня 2011 року №2362/23-2-17/32314748 позапланова перевірка ТОВ «Укртехпоставка» відповідачем проведена виключно шляхом аналізу інформації з баз даних ДПС. Зі змісту акту вбачається, що порушення законодавства виявлені шляхом автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та додатку № 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість.
Згідно Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, а саме п. 198.1 ст. 198 право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; п. 198.3 ст.198 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: а) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідач в запереченнях на адміністративний позов посилається на те, що в порушення п. 198.1, п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ ТОВ «Укртехпоставка» неправомірно віднесена до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 6082,40 грн., а саме у лютому 2011 року у розмірі 6082,40 грн., що проведена на підставі нікчемного правочину здійсненому ТОВ «Укртехпоставка» з ТОВ «Торгпромплюс» (код за ЄДРПОУ 37150623). ТОВ «Укртехпоставка» не доведено факт фактичного отримання товару від ТОВ «Торгпромплюс» та правомірність включення до складу податкового кредиту.
Окрім цього, відповідач зазначає, що у ТОВ «Торгпромплюс» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, а тому згідно до частини 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності. Таким чином ТОВ «Укртехпоставка» порушено ч.1 ст.203, 215, 228, 626, 629, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України) по правочину, здійсненому ТОВ «Укртехпоставка» з ТОВ «Торгпромплюс».
Однак суд не погоджується з такими доводами відповідача, з огляду на наступне.
У висновках акта перевірки зазначено про порушення позивачем ч.5 ст.203, ч.1. ст.203, ст.215, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах здійснених по ланцюгу постачання товару, робіт/послуг. Крім того, як вбачається зі змісту акту також встановлено і факт нікчемності таких правочинів з посиланням на ст.228 ЦК України.
Так, згідно договору поставки від 12.08.2010 року за №10 укладеного між ТОВ «Укртехпоставка» (покупець) та ТОВ «Торгпромплюс» (постачальник) було встановлено, що постачальник зобов’язується поставити, а покупець прийняти і оплатити продукцію в асортименті, кількості і по вартості зазначеними в договірних сторонами рахунках. Поставка продукції виконується на умовах СРТ на склад покупця м.Дніпропетровська (Інкотермс - 2000).
Представником позивача було залучено до матеріалів справи належним чином оформлені первинні документи до договору №10 від 12.08.2010р., а саме рахунки фактури №146 від 24.02.11р., №155 від 25.02.11р. та №169 від 28.02.11р., а також податкові накладні, які містять всі реквізити, передбачені законодавством.
Договір поставки від 12.08.2010 року за №10, податкові накладні відповідають вимогам первинних документів, встановленим чинним законодавством, а саме, передбаченим ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та пунктом 2.4. затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.
Усі вищезазначені документи були залучені до матеріалів справи.
Окрім цього, суд звертає увагу на те, що відповідач самостійно зазначає в акті перевірки про те, що продукція придбана у ТОВ «Торгпромплюс» на суму 6082,40 грн. ПДВ на дату складення акту перевірки не реалізовано і знаходиться на балансі бух.рах.28 «Товари на складі», що підтверджує також, що правочин позивача з ТОВ «Торгпромплюс» направлений на настання реальних наслідків.
Під час судового засідання, дослідивши та проаналізувавши надані первинні документи по договору поставки від 12.08.2010 року за №10, які відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» дають підстави спростувати твердження відповідача про те, що позивачем порушено ч.1 ст. 203, 215, 228, 626, 629, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України).
Таким чином, суд дійшов висновку, що правочини позивача були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Так, на виконання умов вищезазначеного договору поставки позивачем було отримано товари, які зазначені у договорі, сплачена їх вартість, про що свідчать первинні документи, які додані до матеріалів справи.
Відтак, висновки акту перевірки позивача від 14 липня 2011 року №2362/23-2-17/32314748 є необґрунтованими та спростовані матеріалами справи.
Також, суд звертає увагу відповідача, що відповідно до листа ДПА України «Щодо підстав для визнання договорів нікчемними» від 29.09.2010 року №20289/7/16-1617, дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, отже, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Наявність же розбіжностей між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів не є самостійною підставою для визнання правочинів нікчемними.
Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
Стаття 203 ч.5 ЦК України передбачає, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Окрім цього, з 01 січня 2011 року набули чинності зміни, внесені до ЦК України, зокрема, було викладено частину першу статті 203 у новій редакції та доповнено статтю 228 частиною третьою. На підставі частини 3 статті 228 ЦК України чи статті 207 Господарського кодексу України (далі ГК України) доводити недійсність правочинів (господарських зобов'язань) органи державної податкової служби зобов'язані виключно у судовому порядку. Посилання відповідача на частини 1, 5 статтю 203, статтю 215 є безпідставними, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.
Недійсність правочинів між позивачем та контрагентами не визнана в судовому порядку, у зв’язку з чим, факти, викладені в акті перевірки, не можуть бути належними доказами наявності порушень позивачем вимог ст.ст. 203, 215, 228 ЦК України відносно того, що укладені ним угоди з контрагентами не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, та є підставою для визнання таких угод недійсними.
Відповідно до п.78.7. ст.78 Податкового кодексу України перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.
Згідно із ст.67 Господарського Кодексу України (далі - ГК України), відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Отже, проаналізувавши зазначені висновки, Дніпропетровський окружний адміністративний суд вважає їх такими, що не відповідають дійсності, порушують законні права підприємства, є протиправними та необґрунтованими, тобто такими, що жодним чином не підтверджуються та не відповідають діючому законодавству України.
Чинне законодавство України, та зокрема, податкове законодавство не передбачають відповідальності платника податку за порушення податкового та іншого законодавства допущенні його контрагентом. Якщо контрагент не виконав, або не виконує свої зобов'язання по виконанню вимог податкового та іншого законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для нього, як платника податків.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Посадові особи органів державної податкової служби відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Згідно ст.21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій. Шкода, завдана неправомірними діями посадових осіб контролюючих органів, підлягає відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету, передбачених таким контролюючим органам.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як свідчать матеріали справи вказані положення відповідачем не дотримані, що зумовило необхідність звернення позивача за захистом порушеного права до суду.
Таким чином, сукупність вищенаведених встановлених обставин підтверджено документально, що дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 86, 94, 159-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехпоставка» до Державної податкової інспекції у Красногвардійсьому районі м.Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійсьому районі м.Дніпропетровська від 28.07.2011 року № 0001152301.
Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехпоставка» судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 14.10.2011 року.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >Н.В. Захарчук
< Текст >