19.12.2011
< копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2011 р. Справа № 2а/0470/9822/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коренева А.О.,
при секретарі Литвин Ю.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок несплати останньою земельного податку на загальну суму в розмірі 353,13 грн. В судове засідання позивач не з’явився, направив до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідач в судове засідання повторно не з’явився, про дату, час та місце проведення судових засідання повідомлявся належним чином, заперечення проти позову на надав, причини неявки суду не повідомив. Поштові відправлення із повісткою, що були направлені на адресу відповідача, вказану органом реєстрації місця проживання та перебування особи – Адресно-довідковим сектором ВГІРФО КМУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області, повернуті до суду через «закінчення терміну зберігання». Відповідно до ст.35 КАС України в разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
З огляду на приписи ст.41, ст.122, ч.6 ст.128 КАС України суд вважає за можливе здійснити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, які повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, суд при винесенні постанови виходить з наступних підстав та мотивів.
Як встановлено судом, ДПІ податковими повідомленнями-рішеннями від 05.05.09 №0134951705, від 05.05.10 №0134951705 та від 29.04.11 №0053431705 здійснені нарахування Відповідачу сум земельного податку в розмірі 113,25 грн.,119,94 грн. та 119,94 грн. відповідно. Зазначені рішення контролюючого органу отримані відповідачем 22.05.09, 23.05.10, 30.0611.
Суд відмічає, що вказані дії податкового органу відповідають положенням Закону України «Про плату за землю» (чинного на час виникнення спірних правовідносин) та Податкового кодексу України. Так, відповідно до ст.14 Закону України «Про плату за землю» нарахування громадянам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу. Згідно з п. 286.5 ст.286 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.11 нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Положеннями ст.5 Закону України «Про плату за землю» визначено, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, відповідно суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.
Платниками податку за землю за Податковим кодексом України є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об'єктом оподаткування - земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності (ст.269, 270 ПКУ).
Приєднана до матеріалів справи Інформаційна довідка, надана КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», підтверджує факт наявності у власності відповідача з 24.11.07 домоволодіння за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Чайкіної Лізи, буд.42. Суд зазначає, що питання переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, регулюється ст.120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України, за змістом положень яких до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені.
Враховуючи наведене, відповідач з 24.11.07 є платником земельного податку за земельну ділянку, на якій розміщений житловий будинок №42 по вул. Чайкіної Лізи у м. Дніпропетровську, а отже нарахована податковим органом до 01.01.11 сума податку мала бути нею сплачена рівними частками до 15 серпня і 15 листопада (ст.17 Закону), а з 01.01.11 - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.287.5 ст.287 ПКУ), як і визначено згаданими податковими повідомленнями-рішення. Проте, як підтверджено матеріалами справи, зокрема, обліковою карткою платника, скорочена форма якого наявна в матеріалах справи, та довідкою про стан розрахунків (а.с.25), відповідачем не здійснена сплата земельного податку в розмір 353,13 грн., внаслідок чого у нього, з огляду на положення пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПКУ, утворилась сума податкового боргу в розмірі 353,13 грн.
Відповідно до п.87.11 ст.87 ПКУ орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку – фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Таким чином, судом встановлено, що визначені законом строки оплати податкових зобов'язань з земельного податку, які сформували спірну суму заборгованості, спливли, однак відповідач доказів оплати спірної суми заборгованості або доказів відсутності в нього такого обов'язку до суду не подав, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України в частині офіційного з'ясування всіх обставин по справі таких доказів не виявлено.
За викладених обставин, з урахуванням наведених положень чинного законодавства, суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми в розмірі 353,13 грн. в рахунок погашення податкового боргу з земельного податку підлягає задоволенню, адже доведена матеріалами справи.
Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 35, 69, 71, 94, 122, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1) заборгованість зі сплати земельного податку в розмірі 353 грн. (триста п’ятдесят три гривні) 13 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >А.О. Коренев
< Текст >