19.12.2011 < копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2011 р. Справа № 2а/0470/14099/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіІльков В.В. < Текст >
при секретаріБіленькій О.Ю.,
за участю:
представника позивача
представника відповідача Мороз С.В.,
Волошиної Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Снек Експорт" до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.02.2011р. за № 0000032304/0
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Снек Експорт» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, в якому просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.02.2011р. за №0000032304/0, яке винесено Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 878440,00 гривень.
В обґрунтуванні позовних вимог зазначено, що відповідно до висновків Акту перевірки встановлено порушення товариством: вимог п.п. 7.5.1., п.7.5, п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. за №168/97-ВР – позивачем завищено суму податкового кредиту з ПДВ у розмірі 878440,00 гривень. На думку відповідача, вищезазначене порушення призвело до завищення суми бюджетного відшкодування в розмірі 878440,00 гривень. 28.02.2011р. Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська на підставі акту перевірки винесло податкове повідомлення-рішення № 0000032304/0. Згідно Рішення встановлено порушення п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.5., п.п. 7.5.1., п. 7.4. та п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та товариства з обмеженою відповідальністю «Снек Експорт» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 878440,00 грн. з яких ПДВ у сумі 877360 гри., що стосувалось операцій з придбання товарів у ТОВ «КФ Голеаф», а ПДВ у сумі 1080 грн. стосувалось операцій з придбання товарів у ПП «Гелей». Виходячи з положень Акту перевірки відповідачем не оспорюється правомірність відображення товариством податкових накладних в податковому звітному періоді, тобто у серпні 2010 року. В Акті перевірки Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська робить висновок про те, що порушення норм п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що у зв'язку із неналежним оформленням позивачем та ТОВ «КФ «Голеаф» (перевізник ТОВ «Мета Комп») видаткових накладних та товарно-транспортних накладних, які складалися під час виконання договірних відносин між ними, а також у зв'язку із неналежним оформленням цими суб'єктами господарювання актів приймання-здачі робіт (наданих послуг). Приписи Закону України «Про податок на додану вартість» не встановлюють інших первинних документів, ніж податкова накладна, на підставі яких платник податків має право складати свій податковий кредит звітного періоду. Закон України «Про податок на додану вартість» лише встановлює умову про необхідність подальшого використання в оподатковуваних операціях придбаних послуг у межах господарської діяльності платника податку, а такий факт відповідачем в Акті перевірки не спростовується. Окрім того, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Так само видаткові накладні за своїм змістом є документом, який підтверджує передачу товару від покупця до продавця, що, зокрема підтверджується умовами договору від 26.07.2010р. за №26/07, який укладено між позивачем та ТОВ «КФ Голеаф» (відповідно п. 3.4. цього договору «передача товару оформлюється шляхом заповнення Покупцем відповідних реквізитів про отримання товару...»). Тобто, на думку позивача, відповідач помиляється щодо юридичного змісту видаткових накладних та ТТН саме як первинного документу. Крім того, відповідачем не оспорюється той факт, що податковий кредит за серпень сформований позивачем із податків у зв'язку з придбанням послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Видаткові накладні та акт здачі-приймання робіт (наданих послуг), які складені на виконання договору від 26.07.2010р. за №26/07, укладених між ТОВ та ТОВ «КФ Голеаф» (перевізник ТОВ «Мета Комп»), і надані товариством для під час перевірки, відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». При вирішенні питання щодо підтвердження суми бюджетного відшкодування слід виходити з того, що право платника податку на додану вартість на відшкодування з бюджету податку, сплаченого постачальникам товарів (послуг) в ціні придбання, в сумі, яка перевищує суму податкових зобов'язань за відповідний звітний період, не залежить від виконання постачальниками цих товарів в ланцюгу поставок своїх податкових зобов'язань. Лише у випадках встановлення в судовому процесі факту узгодженості дій платника податків з такими постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями чи сприяння ухиленню постачальниками товару в ланцюгу поставок від виконання податкового обов'язку таке може слугувати підставою для відмовлення в отриманні бюджетного відшкодування. У позивача в наявності усі первинні документи, які були складені між ним та ПП «Гелей», й на підставі яких відображено відповідні операції у податковому обліку. Таким чином, позивач вважає невірним висновок відповідача, викладений в Акті перевірки про порушення товариством вимог п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». При цьому, на думку позивача, Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська в Акті перевірки не зазначає жодного порушення з боку ТОВ «Снек Експорт» норм законодавства, що б давало підстави стверджувати про завищення суми податкового кредиту у серпні 2010 року.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, обґрунтовуючи свою позицію такими доводами.
До перевірки позивачем був наданий договір поставки за № 26/07 від 26.07.2010р., укладений між ТОВ «Снек Експорт» (покупець) та ТОВ «КФ Голеаф» (постачальник). Відповідно до умов договору постачальник зобов'язаний передати у власність товар, а покупець прийняти і оплатити його. У податковому обліку підприємства ТОВ «Снек Експорт» ПДВ у сумі 877360,00 грн. було віднесено до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за серпень 2010р. відповідно податковим накладним (наведені в акті перевірки), до яких не було жодних зауважень. Також до перевірки надані видаткові накладні за серпень 2010р. на загальну суму 8311250,40 грн., у тому числі з ПДВ 1385208,40 грн., в яких відсутні місце складання, посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий, чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (вимоги Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. за № 996-ХІУ, Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. за № 88). Товарно-транспортні накладні, які надані до перевірки не містять інформацію, яка б давала змогу підтвердити факт здійснення господарської операції з транспортування продукції, а саме: у ТТН не визначались видаткові накладні з номерами, щоб порівняти з видатковими накладними, які надані до перевірки; дані про відстань перевезення, прибуття, вибуття відсутні; відсутність марки транспортних засобів що унеможливлює проаналізувати місткість транспортних засобів при перевезенні будь-яких ТМЦ; надані ТТН не дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарських операцій; акт здачі-приймання робіт (надання послуг) автотранспортних перевезень без означення маршруту та інших даних, які б могли розкрити зміст та обсяг транспортування. Тобто, зазначені документи не можуть підтверджувати факт поставки товару. При дослідженні ланцюга постачання придбаних товарів з метою підтверджене факту сплати ПДВ до бюджету та встановлення безпосереднього виробника таких товарів Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська надіслано запит до Новомосковської ОДПІ 27.11.2010р. за №31161/7/23-4 щодо проведення зустрічної перевірки ТОВ «КФ Голеаф» по взаємовідносинам з ТОВ «Снек Експорт». Новомосковською ОДПІ був надісланий акт №534/232/37029910 від 13.12.2010р., про неможливість проведення перевірки у зв’язку з тим, що ТОВ «КФ Голеаф» від 08.12.2010р. знаходиться в стані 9 (направлено повідомлення про відстуність за місцезнаходженням). Згідно баз даних на теперішній час ТОВ «КФ Голеаф»: стан 16 припинено (ліквідовано, закрито). Фахівцями Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська районі встановлено, що відповідно до баз даних ДПС - дані про чисельність, основні засоби ТОВ «КФ Голеаф» на теперішній час відсутні. Згідно додатку 5 «Розшифровка у розрізі контрагентів до декларації ПДВ» за серпень 2010р. (схема руху сум ПДВ) постачальниками ТОВ «КФ Голеаф» є: ТОВ «Донерм» (код 36302296, ДПІ у Печерському районі м.Києва), яке з липня 2010 р. не звітує та теперешній час має розбіжність щодо заниження податкових зобов'язань по контрагенту ТОВ «КФ Голеаф» у сумі 1433333,33 грн.; згідно баз даних основні засоби відсутні; ТОВ «Компанія Рікос» (код 37029947) - стан 14 (визнано банкрутом), дані про чисельність, основні засоби відсутні, тобто постачальники, які відсутні за юридичною адресою, приховують фактичне місцезнаходження, не подають податкової та іншої звітності до контролюючих органів, не сплачують податків, документально не підтверджують факт транспортування сировини, товарно-матеріальних цінностей, витрат на їх зберігання. Зазначене не дає можливості встановити виробника (імпортера) сировини та товарів по всьому ланцюгу постачання та відповідно сплату податку на додану вартість до Державного бюджету. Стосовно віднесення товариством з обмеженою відповідальністю «Снек Експорт» у податковому обліку до складу податкового кредиту суми у розмірі ПДВ 1080,00 грн. по контрагенту ПП «Гелей» (код ЄДРПОУ 34499741), то у зв'язку з отриманням листа № 2843/7/23-321 від 26.01.2011 р. ДШ Бабушкінському районі м. Дніпропетровська та розглядом акта №26.01.111 76/233/34499741, де визначено, що фахівцями ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська з метою вручення повідомлення та наказу на перевірку здійснено виїзд на юридичну адресу ПП «Гелей» на адресу м. Дніпропетровськ, вул. Юних Ленінців, 24. За наслідками виїзду не встановлено місцезнаходження посадової особи ПП «Гелей» Кулікова Олексія Вікторовича, про, що складено акт «незнаходження посадової особи за юридичною адресою» та передано до ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська для здійснення відповідних заходів. 14.01.2011р. на юридичну адресу ПП «Гелей» направлено поштою лист (з повідомленням про перевірку) за № 1369/10/23-39, наказ про призначення перевірки від 12.01.2011р. за №1 повідомленням про вручення (чек № 8073). Повідомлення про перевірку та наказ про призначення перевірки від 12.01.2011р. за № 72 повернулося до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська з відміткою, що за вказаною адресою: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Юних Ленінців, 24 адресат не зареєстрований. 3а результатами аналізу документів, які є в обліковій справі підприємства, дані податкової звітності та інформації з зовнішніх джерел, встановлено відсутність: трудових ресурсів (форма 1-ДФ, загальна чисельність працюючих складає 5 осіб; виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнай (декларація на прибуток), що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарював задекларованого основного виду діяльності. Це свідчить про відсутність у підприємства ПП «Гелей» необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині, купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей. Виходячи з норм п.1.3 ст.1, пп.7.7.1, 7.7.2 пп.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», положень Бюджетного кодексу та з метою підтвердження права на отримання бюджетного відшкодування податковий орган має дослідити фактичну сплату ПДВ до бюджету постачальниками товарів (до виробника або імпортера). При цьому, Законом України «Про податок на додану вартість» не встановлено обмеження щодо дослідження тільки першої ланки постачання та підтвердження права на бюджетне відшкодування за її результатом у разі, якщо постачальником виступає посередник. Сам по собі факт сплати коштів контрагентом не є безумовним підтвердженням того, що поставка мала місце. Право платника податку на відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету України виникає лише при фактичному надходженні цього податку до бюджету і платника податку - продавця, а не з самого факту здійснення відповідної операції та сплати покупцем податку в ціні товару.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.
Позивач – товариство з обмеженою відповідальністю «Снек Експорт» (код ЄДРПОУ 33324584) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради Дніпропетровської області 15.12.2004р., що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, яка міститься в матеріалах справи.
Позивач перебуває на обліку, як платник податків, в Державній податковій інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська.
15.09.2008р. між ТОВ «Снек Експорт» (покупцем) та ПП «Гелей» (постачальником) було укладено договір поставки за № 08-09/8. В договорі визначено умови поставки та оплати, відповідальність сторін та інші умови.
26.07.2010р. між ТОВ «Снек Експорт» (покупцем) та ТОВ «КФ Голеаф» (постачальником) було укладено договір поставки за № 26/07. В договорі визначено умови поставки товару та оплати, відповідальність сторін та інші умови.
24.06.2010р. між ТОВ «Снек Експорт» (замовником) та ТОВ «МетаКомп» (виконавець) було укладено договір на надання транспортних послуг за № 24/06. У договорі визначено умови надання транспортних послуг та оплати, відповідальність сторін та інші умови.
На підтвердження здійснення господарських операцій, спрямованих на виконання договорів поставки за № 08-09/8 від 15.09.2008р., № 26/07 від 26.07.2010р., на надання транспортних послуг за № 24/06 від 24.06.2010р., у позивача були такі первинні документи:
1) податкові накладні: № 805501 від 05.08.2010р., № 805500 від 05.08.2010р., №802500 від 02.08.2010р., № 809501 від 09.08.2010р., № 809500 від 09.08.2010р., № 820500 від 20.08.2010р., № 817500 від 17.08.2010р., № 806500 від 06.08.2010р., № 813500 від 13.08.2010р., № 803500 від 03.08.2010р., №805500 від 05.08.2010р., № 802500 від 02.08.2010р., № 809501 від 09.08.2010р., № 820500 від 20.08.2010р., № 812500 від 12.08.2010р., № 806500 від 06.08.2010р., № 813500 від 13.08.2010р., № 802501 від 02.08.2010р., №802502 від 02.08.2010р., № 803501 від 03.08.2010р., № 804500 від 04.08.2010р., № 804501 від 04.08.2010р., № 804502 від 04.08.2010р., № 811500 від 11.08.2010р., № 816500 від 16.08.2010р., № 817500 від 17.08.2010р., №820500 від 20.08.2010р., № 820501 від 20.08.2010р., № 826500 від 26.08.2010р., № 826501 від 26.08.2010 року;
2) товарно-транспортні накладні: № 826501 від 26.08.2010р., № 826500 від 26.08.2010р., № 820501 від 20.08.2010р., № 826501 від 26.08.2010р., № 820500 від 20.08.2010р., № 826501 від 26.08.2010р., № 820500 від 20.08.2010р., №817500 від 17.08.2010р., № 816500 від 16.08.2010р., № 813500 від 13.08.2010р., № 812500 від 12.08.2010р., № 811500 від 11.08.2010р., № 809500 від 09.08.2010р., № 809501 від 09.08.2010р., № 806500 від 06.08.2010р., №805500 від 05.08.2010р., № 805501 від 05.08.2010р., № 804502 від 04.08.2010р., № 804501 від 04.08.2010р., № 804500 від 04.08.2010р., № 803500 від 03.08.2010р., № 803501 від 03.08.2010р., № 802500 від 02.08.2010р., №802501 від 02.08.2010р., № 802502 від 02.08.2010р.,
3) акт здачі-приймання робіт від 31.08.2010р. за № 310820;
4) видаткова накладна від 30.08.2010р. за № 300810-11;
5) платіжні доручення: від 20.09.2010р. за № 374 на суму 717273,00 грн., від 20.09.2010р. за № 374 на суму 717273,00 грн., від 03.02.2011р. за № 2612158 на суму 65545,20 грн., від 21.10.2010р. за № 11174 на суму 213845,01 грн., від 17.01.2011р. за № 2611968 на суму 69121,73 гривень.
Статтями 2, 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вiд 16.07.1999 р. зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.
Відповідно до ст. 13 Закону України № 996-XIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно з положеннями ст. 9 Закону України № 996-XIV та п.п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. за №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704 підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п. 1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозоли адміністрації на їх проведення.
Крім того, згідно ст.4 Закону України № 996-ХІV одним із основних принципів, на яких ґрунтується бухгалтерський облік є принцип превалювання сутності над формою, а саме: операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.
Оглянуті судом у судовому засіданні первинні бухгалтерські документи містять усі обов’язкові реквізити для надання їм юридичної сили і доказовості.
Таким чином, первинні документи, які складені суб’єктами господарської діяльності ТОВ «Снек Експорт» та ТОВ «КФ Голеаф», ПП «Гелей», ТОВ «МетаКомп» на виконання умов вищезазначених договорів є підставою для відображення в облікових регістрах господарського та податкового обліку відповідних господарських операцій.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. за № 509-ХІІ (далі - Закон України №509-ХІІ) завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних, цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України № 509-ХІІ податкові органи мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів) незалежно від способу їх подачі, а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності достовірності повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов’язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.
Судом встановлено, що на виконання вищезазначених вимог законодавства уповноваженими особами Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська на підставі направлень від 18.01.2011р. за № 000036, від 25.01.2011р. за № 000058 та від 01.02.2011р. за № 000036 у період з 24.12.2010р. по 17.01.2011р. була проведена позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Снек Експорт» з питань нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень 2010 року. За результатами перевірки складено акт від 14.02.2011р. за № 239/23-4/33324584.
Відповідно до висновків акту перевірки ТОВ «Снек Експорт» порушено п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» чим завищено розмір податкового кредиту з ПДВ на суму 878440,00 гривень.
За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.02.2011р. за №0000032304/0.
Позивачем було включено до складу податкового кредиту з ПДВ та до складу валових витрат з податку на прибуток суми коштів, отриманих по договірним взаємовідносинам з ТОВ «КФ Голеаф» та ПП «Гелей».
Правовідносини, що виникають у зв’язку із визначенням та формуванням підприємством податку на додану вартість регулюються положеннями Закону України за №168/97-ВР, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до п. 1.8 статті 1 Закону України за №168/97-ВР бюджетне відшкодування – це сума, що підлягає поверненню платнику податків з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених Законом.
Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України за №168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету, або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України за №168/97-ВР бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Така норма відповідає визначенню бюджетного відшкодування, яке надано у п. 1.8 ст. 1 Закону, згідно з яким, ця сума, що підлягає поверненню платнику у зв’язку з надмірною сплатою податку.
Відповідно до пп. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України за №168/97-ВР джерелом сплати бюджетного відшкодування є загальні доходи Державного бюджету.
Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України за №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Відповідно до п.1.6, п.1.7 ст.1 Закону України за №168/97-ВР податковий кредит – це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно з п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України за №168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Абзацом 1 пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України за №168/97-ВР визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
З аналізу змісту вищевказаних приписів закону можна зробити висновок про те, що виникнення у платника податку права на податковий кредит, визначення його розмірів Закон України за №168/97-ВР ставить у залежність лише від наявності операцій по постачанню товарів, суб'єктами яких є постачальник і покупець цих товарів. Така правова регламентація нарахування податкового кредиту не залежить від дій третіх осіб, у тому числі і проміжних постачальників, що оцінювалися б як юридичні факти, внаслідок яких виникає право покупця на податковий кредит.
Виходячи з вищевикладеного, можна зробити висновок, що факти наявності або відсутності правосуб'єктності проміжних постачальників є юридично байдужими для цілей формування податкового кредиту у кінцевого покупця – позивача у справі.
Разом з тим, у відповідності до пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України за №168/97-ВР право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.
В акті перевірки від 14.02.2011р. за № 239/23-4/33324584 зафіксований висновок про порушення позивачем ч. 1ст. 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які спрямовані на реальне настання правових наслідків, що вставлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених по ланцюгу ПП «Гелей» за серпень 2010 року, проте суд не погоджується з цим висновком з таких підстав.
Нормами статті 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Згідно з ч.1 статті 215 ЦКУ підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п’ятою та шостою статті 203 ЦКУ.
Частиною 1 ст. 203 ЦКУ встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до ч. 5 ст. 203 ЦКУ правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
У відповідності із ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
У матеріалах справи відсутні докази визнання недійсними вищезазначених договорів поставки за № 08-09/8 від 15.09.2008р., поставки за № 26/07 від 26.07.2010р., на надання транспортних послуг за № 24/06 від 24.06.2010р., укладених між позивачем та вищезазначеним контрагентом. Факт укладення таких договорів і їх виконання обома сторонами підтверджується фактичними обставинами по справі, зокрема, первинними документами, які фіксують здійснення господарських операцій на виконання умов договорів.
Крім того, відповідачем у судове засідання надавались акти зустрічних перевірок контрагентів позивача першого рівня.
Абзаці 2 п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України за №168/97-ВР зазначено, що платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами, лише у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами.
Таким чином, положеннями Закону України за №168/97-ВР передбачено підставою для невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку – це відсутність податкової накладної.
З огляду на вищевикладене, відповідачем було неправомірно встановлено порушення позивачем:
- ч. 1 ст. 203, 215, 216, 228, 6 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що вставлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених по ланцюгу ТОВ «КФ Голеаф» та ПП «Гелей» за серпень 2010 року;
- п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України за №168/97-ВР.
Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не доведено правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення від 28.02.2011р. за №0000032304/0, яке є предметом оскарження. Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте не обґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та не пропорційно, зокрема без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про доцільність та обґрунтованість позову.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Позивач просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.02.2011р. за №0000032304/0, що за своїми правовими наслідками одночасно здійснити не можливо. Крім того позовна вимога про визнання рішення нечинним може стосуватися лише нормативно-правового, а не індивідуального рішення-акту. Проте, у справі, що розглядається, позивач заявив позовну вимогу про визнання нечинним індивідуального акту – рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Таким чином, виходячи із положень п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України для захисту прав позивача достатньо скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.02.2011 р. за №0000032304/0.
Керуючись ст. 14, 70, 71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Снек Експорт» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.02.2011р. за №0000032304/0 - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.02.2011р. за №0000032304/0, яке винесено Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 878440,00 гривень.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб’єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови складено 13 грудня 2011 року
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >В.В Ільков
< Текст >