14.12.2011 < копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2011 р. Справа № 2а/0470/15925/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича < Текст >
при секретаріЛісна А.М.
за участю:
представника позивача
представника відповідача не з'явився
Швед С.Ю. < Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Дніпропетровського обласного центру зайнятості про визнання протиправним дій та стягнення коштів
ВСТАНОВИВ:
25 листопада 2011 року ОСОБА_4 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровського обласного центру зайнятості в якому просить:
- визнати незаконними дії Дніпропетровського обласного центру зайнятості з приводу невиплати ОСОБА_4 грошової допомоги державним службовцям при виході на пенсію в розмірі 10 місячних посадових окладів згідно ст.37 Закону України «Про державну службу»;
- зобов’язати Дніпропетровський обласний центр зайнятості присвоїти 10 черговий ранг державного службовця поза межами відповідної категорії посад за сумлінну працю у зв’язку з виходом на пенсію;
- стягнути з Дніпропетровського обласного центру зайнятості на користь ОСОБА_4 грошову допомогу державним службовцям при виході на пенсію, що передбачена ст.37 Закону України «Про державну службу», в розмірі 9 600,00 гривень.
Ухвалою суду від 28.11.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі.
Позивач у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином; подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.
Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, вказуючи на те, що діяв на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; в матеріалах справи знаходиться письмові заперечення відповідача на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що позивач був державним службовцем, що підтверджується записом у трудовій книжці позивача про присвоєння 11 рангу державного службовця сьомої категорії.
Судом встановлено, що 01.08.2010р. позивач був звільнений з посади головного спеціаліста відділу взаємодії з роботодавцями Центрально-Міського районного центру зайнятості м. Кривого Рогу у зв’язку із реорганізацією на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України згідно наказу відповідача № 96-ос від 28.07.2011 року. Під час звільнення позивачу було виплачено вихідна допомога відповідно до ст.44 КЗпП України, а також компенсація за невикористану додаткову відпустку
На час звільнення позивач мав стаж державної служби 17 років, що підтверджується копією трудової книжки позивача, копія якої знаходиться у матеріалах справи.
Позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», що підтверджується довідкою копією довідки Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м.. Кривого Рогу від 19 вересня 2011 року № 808012, копія якої знаходиться у матеріалах справи.
Позивач звернуся до відповідача із заявою щодо виплати грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів у зв’язку із достроковим оформленням пенсії.
Відповідач листом від 08.09.2011 року № 12/10-2728 відмовив позивачу у виплаті грошової допомоги розмірі 10 місячних посадових окладів у зв’язку із достроковим оформленням пенсії позивачем.
Згідно ст. 37 Закону України "Про державну службу", державним службовцям у разі виходу на пенсію при наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.
Таким чином, виплата грошової допомоги за цією нормою Закону України "Про державну службу" пов’язана з двома умовами: 1) вихід на пенсію; 2) стаж державної служби не менше 10 років. Інших додаткових умов для отримання цієї грошової допомоги законодавством України не встановлено.
Підстава звільнення позивача з державної служби вказана у наказі про звільнення № 96-ос від 28.07.2011 року, в даному випадку, не має значення для вирішення питання щодо виплати грошової допомоги.
Аналогічну позицію займає Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 09.04.2009 року по справі № К-22972/07 (номер рішення у ЄДРСР 3700745).
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України "Про державну службу", крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі: 1) порушення умов реалізації права на державну службу (стаття 4 цього Закону); 2) недотримання пов'язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтею 16 цього Закону; 3) досягнення державним службовцем граничного віку проходження державної служби (стаття 23 цього Закону); 4) відставки державних службовців, які займають посади першої або другої категорії (стаття 31 цього Закону); 5) виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі (стаття 12 цього Закону); 6) відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону; 7) неподання або подання державним службовцем неправдивих відомостей щодо його доходів, передбачених статтею 13 цього Закону.
Згідно з ст. 36 Кодексу законів про працю України, підставами припинення трудового договору є: 1) угода сторін; 2) закінчення строку, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення; 3) призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу; 4) розірвання трудового договору з ініціативи працівника, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу; 5) переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду; 6) відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці; 7) набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням) до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи; 8) підстави, передбачені контрактом.
Проаналізувавши норми ст. 36 Кодексу законів про працю України, ст. 30 Закону України "Про державну службу" можна зробити висновок про те, що немає такої окремої підстави припинення трудового договору та державної служби, як вихід особи на пенсію.
Тому суд вважає, що для виплати грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів визначальним є факт виходу державного службовця на пенсію та наявність у нього трудового стажу не менше 10 років.
Таким чином, відповідач зобов'язаний був виплатити позивачу грошову допомогу в розмірі 10 місячних посадових окладів, згідно із ст. 37 Закону України "Про державну службу".
На підставі ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що дії Дніпропетровського обласного центру зайнятості з приводу невиплати ОСОБА_4 грошової допомоги державним службовцям при виході на пенсію в розмірі 10 місячних посадових окладів згідно ст.37 Закону України «Про державну службу» є протиправними.
Судом на підставі довідки відповідача від 09.12.2011 року № 2646, копія якої знаходиться у матеріалах справи, встановлено, що посадовий оклад позивача на час звільнення становив 960,00 гривень.
Таким чином, відповідач повинен був виплатити позивачу грошову допомогу в розмірі 10 місячних посадових окладів після виходу позивача на пенсію, тобто 9 600,00 гривень (10х 960,00 гривень).
Способи захисту порушених прав викладені у п.4 ст. 105 КАС України, серед яких відсутній такий спосіб захисту порушених прав, як стягнення коштів з відповідача, натомість присутній такий спосіб захисту порушених прав, як зобов’язання суб’єкта владних повноважень вчинити певні дії.
У відповідності до ч.2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Враховуючи те, що права та охоронювані законом інтереси позивача порушені, що вбачається із змісту позовної заяви, то суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог для повного захисту прав та інтересів позивача зобов’язавши Дніпропетровський обласний центр зайнятості виплатити ОСОБА_4 грошову допомогу в розмірі 9600,00 гривень у зв’язку з виходом на пенсію державного службовця у відповідності до статті 37 Закону України «Про державну службу».
Щодо заявленої позовної вимоги стосовно присвоєння 10 чергового рангу державного службовця поза межами відповідної категорії посад за сумлінню працю у зв’язку із виходом на пенсію, то судом встановлено наступне.
Як вбачається з довідки відповідача позивач до звільнення обіймав посаду, яка віднесена до 7 категорії та мав 11 ранг державного службовця.
Згідно статті 26 Закону України «Про державну службу» службовцям, які займають посади, віднесені до шостої категорії, може бути присвоєно 13, 12 і 11 ранг.
Таким чином, судом встановлено, що на момент звільнення позивач мав найвищий ранг за посадою, яку він обіймав.
Згідно статті 26 Закону України «Про державну службу» за сумлінну працю державному службовцю при виході на пенсію може бути присвоєно черговий ранг поза межами відповідної категорії посад.
Відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів Українивід 19.06.1996 року № 658 «Про затвердження Положення про ранги державний службовців» за сумлінну працю державному службовцю у разі звільнення з державної служби у зв'язку з виходом на пенсію може бути присвоєно черговий ранг поза межами відповідної категорії посад, якщо він має найвищий ранг у такій категорії посад.
Таким чином, питання стосовно присвоєння чергового рангу поза межами відповідної категорії посад у разі виходу державного службовця на пенсію, віднесено законодавством до прав відповідача, яким останній вправі і не скористатися.
Враховуючи те, що вирішення питання стосовно присвоєння чергового рангу поза межами відповідної категорії посад у разі виходу державного службовця на пенсію, віднесено законодавством на розсуд відповідача, а також не що відповідач не реалізував надане йому законодавством права щодо присвоєння позивачу, у зв’язку з його виходом на пенсію, чергового рангу поза межами відповідної категорії посад, то у суд не вправі своїм рішенням втручатися у компетенцію відповідача.
На підставі викладеного, суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги про присвоєння позивачу 10 чергового рангу державного службовця поза межами відповідної категорії посад за сумлінню працю у зв’язку із виходом на пенсію.
У зв’язку з тим, що позивач згідно п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, інших судових витрат позивач не поніс, то судові витрати з відповідача не стягуються.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70, 71, 79, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Дніпропетровського обласного центру зайнятості з приводу невиплати ОСОБА_4 грошової допомоги державним службовцям при виході на пенсію в розмірі 10 місячних посадових окладів згідно ст.37 Закону України «Про державну службу».
Зобов’язати Дніпропетровський обласний центр зайнятості виплатити ОСОБА_4 грошову допомогу в розмірі 9600,00 гривень у зв’язку з виходом на пенсію державного службовця у відповідності до статті 37 Закону України «Про державну службу».
В іншій частині позовних вимог – відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 14 грудня 2011 року
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >С.В. Златін
< Текст >