14.12.2011 < копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2011 р. Справа № 2а/0470/14471/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича < Текст >
при секретаріЛісна А.М.
за участю:
представника позивача
представника відповідача не з'явився
не з'явився < Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м.Ялта до товариства з обмеженою відповідальністю "Верум ЛТД" про стягнення заборгованості
ВСТАНОВИВ:
03.11.2011 року Державна податкова інспекція у м. Ялта звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить звернути стягнення на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Верум ЛТД» у розмірі 19 322,28 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач має узгоджене податкове зобов’язання, у зв’язку з чим позивач просить стягнути на користь держави зазначений податковий борг.
Представник позивача у судове засідання не з’явився, через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача в порядку письмового провадження.
Відповідач заперечень проти позову до суду не надав, вдруге не з’явився у судове засідання. Про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, які знаходяться у матеріалах справи.
Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень
Cуд вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності вважає необхідним задовольнити позов повністю.
Згідно з довідкою про взяття на облік платника податків, відповідач знаходиться на податковому обліку з 20.01.2006 року (копія наявна в матеріалах справи).
Отже, відповідач належним чином зареєстрований як платник податків, а тому на нього поширюється дія законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють здійснення підприємницької діяльності та сплату податків в Україні.
Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Судом встановлено, що відповідачем подано до позивача податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальному власності за 2011 рік, у якій відповідач самостійно нарахував орендну плату згідно договором оренди у розмірі 80 352,66 гривень на рік, і 6696,03 та 6696,06 гривень щомісячних платежів.
Згідно п.14.1.175. ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Судом на підставі розрахунку суми позову, який складений позивачем та знаходиться у матеріалах справи, встановлено, що відповідачем сума узгодженого податкового зобов’язання з орендної плати в травні-серпні 2011 року була сплачена лише частково у сумі 7540,90 гривень.
Розмір заборгованості відповідача станом на день розгляду справи становить 19 322,28 гривень в тому числі і пеня 78,94 гривень.
Отже, вищезазначена заборгованість відповідача становить узгоджене грошове зобов’язання та, внаслідок його несплати, - податковий борг.
Пунктом 59.1. ст.59 Податкового кодексу України, передбачено, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Судом встановлено, що позивачем на адресу відповідача направлено податкову вимогу № 319 від 06.05.2011 року, яка була повернута із довідкою відділення зв’язку «за закінченням терміну зберігання».
Судом також встановлено, що вищевказана податкова вимога була направлена відповідачу за адресою вказаною відповідачем в відомостях за формою № 1-ОПП (копія знаходиться у матеріалах справи), а саме: м. Київ, вул. Борщагівська, 182-В.
Судом також встановлено, що місцезнаходження відповідача згідно довідки з ЄДРПОУ, копія якої знаходиться у матеріалах справи, з 18.10.2007 року є м. Дніпропетровськ, площа Шевченка, будинок 12.
Відповідно до п.66.5 ст.66 Податкового кодексу України у разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно цією главою, платник податків зобов’язаний подати органу державної податкової служби, в якому він обліковується, уточнені документи протягом 10-ти календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів.
Згідно п.9.3 наказу Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 979 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів та визнання такими, що втратили чинність, наказів Державної податкової адміністрації України» у разі надходження від державних реєстраторів відомостей про внесення змін до Єдиного державного реєстру щодо платників податків, а також надходження від платників податків заяв за ф. N 1-ОПП (за ф. N 1-РПП) чи за ф. N 5-ОПП з позначками "Перереєстрація" чи "Зміни" органи державної податкової служби вносять відповідні зміни до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб та фіксують зазначені зміни в журналах за ф. N 2-ОПП та за ф. N 7-ОПП.
Враховуючи те, що відповідач не повідомив позивача про зміну свого місцезнаходження, то позивач у відповідності до п.42.2 та п. 42.3 ст. 42 Податкового кодексу України направив податкову вимогу за адресою відповідача, яка була зазначена останнім у відомостях за формою № 1-ОПП (копія знаходиться у матеріалах справи), а саме: м. Київ, вул. Борщагівська, 182-В.
Так, згідно ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України
Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги в частині стягнення податкового боргу є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Ялта до Товариства з обмеженою відповідальністю «Верум ЛТД» про стягнення заборгованості – задовольнити повністю.
Стягнути кошти у сумі податкового боргу з орендної плати за землю 19 322,28 гривень з рахунків платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Верум ЛТД» (49027, м. Дніпропетровськ, площа Шевченка, буд. 12, код ЄДРПОУ 34000527) у банках, обслуговуючих такого платника податків в дохід місцевого бюджету м. Ялта на р/р 33217812700039, код платежу 13050200 (орендна плата з юридичних осіб) в УГК в АРК, МФО 824026, ЗКПО 34740850.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 14 грудня 2011 року
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >С.В. Златін
< Текст >