14.12.2011 < копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2011 р. Справа № 2а/0470/13251/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді
суддівІльков В.В.
Букіної Л.Є.,
Єфанової О.В.,
при секретаріБіленькій О.Ю.,
за участю:
позивача
представника відповідача ОСОБА_5,
Бестаєва І.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Державної виконавчої служби України про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_5 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної виконавчої служби України, в якому просить:
- визнати неправомірною бездіяльність Державної виконавчої служби України щодо невиконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2011р. по справі № 2а/0470/7145/11;
- зобов’язати Державну виконавчу службу України вчинити дії щодо примусового негайного виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2011р. по справі № 2а/0470/7145/11, за виконавчим листом від 22.08.2011р. про стягнення на користь ОСОБА_5 з Міністерства внутрішніх справ України.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідач у порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» лише частково виконав рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2011р. по справі № 2а/0470/7145/11, а саме: не видав наказу про поновлення попередньої посади позивача шляхом внесення відповідних змін до штатного розпису та не допустив позивача до фактичного виконання службових обов’язків та свідомо утворив умови вимушеного прогулу за незалежних від позивача обставин наслідками звернення до суду щодо спонукання здійснити позивачу виплати середнього заробітку до дня фактичного поновлення на посаді та допуску до роботи. Рішення про відкладення виконавчих дій або про зупинення виконавчого провадження не приймались, акт про виконання рішення суду не складався. Боржник свідомо ухиляється від виконання рішення суду. Відповідач не застосовує до боржника існуючі повноваження щодо примусового виконання рішення суду, а саме: відповідач не наклав на боржника штраф за невиконання рішення суду, не вжив заходів примусового виконання рішення суду, в чому позивач вбачає бездіяльність відповідача.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову, просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, в обґрунтування своєї позиції зазначив, що виконуючи рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2011р. по справі № 2а/0470/7145/11 відповідач діяв в межах та у спосіб, передбачений положеннями Закону України «Про виконавче провадження». Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2011р. по справі № 2а/0470/7145/11 звернено до негайного виконання у частині поновлення на роботі та виплаті середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах стягнення за один місяць, про що було видано боржником наказ, при цьому рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2011р. по справі №2а/0470/7145/11 не зобов’язано боржника поновити посаду шляхом внесення відповідних змін до штатного розпису та відповідно відсутня така вимога і у виконавчому листі №2а/0470/7145/11.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2011р. по справі № 2а/0470/7145/11 за позовом ОСОБА_5 до Міністерства внутрішніх справ України про поновлення прав, порушених під час проходження і звільнення з публічної служби позовні вимоги задоволено частково, а саме:
- визнано протиправними дії відповідача, пов’язані з скасуванням позивачу щомісячної надбавки за високі досягнення в праці в розмірі 50 відсотків відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.200 року № 286, встановленої наказом МВС України від 16.04.2008р. № 707 о/с;
- визнано протиправним та скасовано наказ МВС України від 04.04.2010 року № 596 о/с в частині, що стосується ОСОБА_5, та зобов’язано МВС України здійснити перерахунок всіх виплачених позивачу після 01.04.2010 року сум з урахуванням зазначеної надбавки;
- скасовано наказ МВС України від 15.06.2010 року № 1033 о/с в частині звільнення за пунктом 1 статті 40 КЗпП України ОСОБА_5, державного службовця 9 рангу, помічника Міністра відділу регіонального контролю управління моніторингу дотримання прав людини в діяльності органів внутрішніх справ Апарату Міністра та поновлено його на роботі з 19.06.2010 року;
- зобов’язано МВС України нарахувати та виплатити ОСОБА_5 середній заробіток за час вимушеного прогулу, з 19.06.2010 року до поновлення на роботі, з урахуванням щомісячної надбавки в розмірі 50 відсотків, встановлено наказом МВС України від 16.04.2008р. № 707 о/с.
Відповідно до пунктів 2-3 ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
22.08.2011р. на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2011р. по справі № 2а/0470/7145/11 видано виконавчий лист.
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Відповідно до матеріалів виконавчого провадження № 706/4 (номер за ЄДРВП 28496691), оригінал якого було оглянуто судом в судовому засіданні, та належним чином засвідчена копія, якого міститься в матеріалах справи, 29.08.2011р. (вх. № М-31720) до Міністерства юстиції України надійшла заява стягувача - ОСОБА_5 про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2011р. по справі №2а/0470/7145/11. До заяви було додано виконавчий лист по адміністративній справі №2а/0470/7145/11.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Заяву стягувача (вх. № М-31720 від 29.08.2011р.) разом із виконавчим листом по адміністративній справі № 2а/0470/7145/11 передано державному виконавцю Вовченко О.В. відповідно до відмітки до виконання 01.09.2011 року.
Частиною 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Згідно з ч. 5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (ВП № 28496691) від 02.09.2011р. відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа по адміністративній справі №2а/0470/7145/11, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом.
Пунктом 2 постанови державного виконавця (ВП № 28496691) від 02.09.2011р. боржника зобов’язано виконати рішення суду по адміністративній справі №2а/0470/7145/11 негайно.
Копію постанови державного виконавця (ВП № 28496691) від 02.09.2011р. відповідно до супровідного листа направлено сторонам виконавчого провадження 07.09.2011р. (вих. №М-31720/20).
Листом від 28.09.2011р. за № 6/1/2-4746 (на № 14-31720/20 від 07.09.2011р.) Департамент кадрового забезпечення Міністерства внутрішніх справ України на виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2011р. по справі № 2а/0470/7145/11, повідомив відповідача, що наказом МВС України від 07.09.2011р. за №1035 о/с скасовано пункт наказу МВС України від 04.04.2010р. за №596 о/с у частині скасування з 01 квітня 2010 року щомісячної надбавки за високі досягнення в праці в розмірі 50 відсотків ОСОБА_5, державному службовцю 9 рангу, помічнику Міністра відділу регіонального контролю управління моніторингу дотримання прав людини в діяльності органів внутрішніх справ Апарату Міністра, пункт наказу МВС України від 15.06.2010 року № 1033 о/с в частині звільнення за пунктом 1 статті 40 КЗпП України ОСОБА_5, державного службовця 9 рангу, помічника Міністра відділу регіонального контролю управління моніторингу дотримання прав людини в діяльності органів внутрішніх справ Апарату Міністра та поновлено його на роботі з 19.06.2010 року. Зазначений лист отримано Міністерством юстиції України відповідно до відмітки 29.09.2011р. (вх. № 4962).
Листом від 21.09.2011р. позивач звернувся до відповідача із запитом про примусове виконання виконавчого листа. Лист від 21.09.2011р. надійшов до відповідача відповідно до відмітки 14.10.2011р. (вх. № М-37412). У запиті позивач зазначив, що за період з моменту відкриття виконавчого провадження і до цього моменту інформації про хід виконавчого провадження не отримував, судове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2011р. по справі № 2а/0470/7145/11 залишається невиконаним. Позивач просив повідомити про хід виконавчого провадження.
Листом «Щодо результатів розгляду звернень» від 23.11.2011р. за № М-37412-5/4 начальник відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Калевич В.А. повідомив позивача, зокрема про те, що 02.09.2011р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2011р. по справі №2а/0470/7145/11, копії якої направлено сторонам виконавчого провадження. 03.10.2011р. на адресу відділу надійшов лист Міністерства внутрішніх справ України від 28.09.2011р. за №6/1/2-4746 про те, що наказом від 07.09.2011р. за №1035 о/с виконано вищезазначене судове рішення. Крім того, у листі зазначено прохання до позивача повідомити відділ про виконання виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду №2а/0470/7145/11 боржником у строк до 25.11.2011 року.
Листом від 11.11.2011р. за № 49/АМ позивач звернувся до відповідача із запитом про надання інформації, а саме: листа МВС України від 28.09.2011р. за № 6/1/2-4746 та інших документів, отриманих від МВС України та знаходяться у виконавчому провадженні ВП №28496691. Зазначений лист отримано Міністерством юстиції України відповідно до відмітки 11.11.2011р. (вх. № М-40367).
У зв’язку з тим, що лист від 11.11.2011р. за № 49/АМ не був підписаний автором, листом від 16.11.2011р. за № М-40367-5/4 позивача повідомлено про те, що його запит не підлягає розгляду.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.
Частинами 1 та 2 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Державному виконавцю повинні бути безоплатно надані у встановлений ним строк інформація, документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.
На виконання вищезазначених норм старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Вовченко О.В. 16.11.2011р. звернувся до боржника - Міністерства внутрішніх справ України з вимогою протягом трьох робочих днів з дня отримання вимоги, надати до відділу інформацію у письмовому вигляді про наслідки виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №2а/0470/7145/11 згідно із виконавчим документом. У вимозі боржнику було роз’яснено наслідки не виконання рішення, встановлені положеннями ст.ст. 5, 11, 75, 89, 90 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 1 ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно. Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника, після чого державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Судом було оглянуто у судовому засіданні витяг із наказу МВС України «По особовому складу» від 07.09.2011р. за №1035 о/с. Відповідно до зазначеного наказу по апарату міністерства на виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2011р. по справі № 2а/0470/7145/11 скасовано пункт наказу МВС України від 04.04.2010р. за №596 о/с у частині скасування з 01 квітня 2010 року щомісячної надбавки за високі досягнення в праці в розмірі 50 відсотків ОСОБА_5, державному службовцю 9 рангу, помічнику Міністра відділу регіонального контролю управління моніторингу дотримання прав людини в діяльності органів внутрішніх справ Апарату Міністра, пункт наказу МВС України від 15.06.2010 року № 1033 о/с в частині звільнення за пунктом 1 статті 40 КЗпП України ОСОБА_5, державного службовця 9 рангу, помічника Міністра відділу регіонального контролю управління моніторингу дотримання прав людини в діяльності органів внутрішніх справ Апарату Міністра та поновлено його на роботі з 19.06.2010 року.
Позивач підтверджує той факт, що наказом від 07.09.2011р. за №1035 о/с скасовано пункт наказу МВС України від 04.04.2010р. за №596 о/с у частині скасування з 01 квітня 2010 року щомісячної надбавки за високі досягнення в праці в розмірі 50 відсотків ОСОБА_5, державному службовцю 9 рангу, помічнику Міністра відділу регіонального контролю управління моніторингу дотримання прав людини в діяльності органів внутрішніх справ Апарату Міністра, пункт наказу МВС України від 15.06.2010 року № 1033 о/с в частині звільнення за пунктом 1 статті 40 КЗпП України ОСОБА_5, державного службовця 9 рангу, помічника Міністра відділу регіонального контролю управління моніторингу дотримання прав людини в діяльності органів внутрішніх справ Апарату Міністра та поновлено його на роботі з 19.06.2010 року. Крім того, позивачем зазначено, що на виконання рішення суду та наказу від 07.09.2011р. за №1035 о/с: зроблено запис про поновлення на роботі у трудовій книжці, 30.09.2011р. виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу у межах стягнення за один місяць у розмірі 4957,62 гривень.
Твердження позивача щодо того, що державний виконавець протиправно не вчиняє дій, спрямованих на видання наказу про поновлення його попередньої посади, з якої позивача будо звільнено, шляхом внесення відповідних змін до штатного розпису, суд вважає необґрунтованими з огляду на таке.
У виконавчому листі від 22.08.2011р. по адміністративній справі № 2а/0470/7145/11, зокрема, зазначено вимогу «поновити ОСОБА_5 на роботі з 19 червня 2010 року».
Відповідно до витягу із наказу МВС України «По особовому складу» від 07.09.2011р. за №1035 о/с «поновлено ОСОБА_5 на роботі з 19.06.2010 року».
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2011р. по справі № 2а/0470/7145/11 не містить вимог про поновлення на посаді позивача шляхом внесення змін до штатного розпису, а містить вимогу, зокрема, про поновлення позивача не на посаді, а на роботі, що і було зроблено наказом МВС України від 07.09.2011р. за №1035 о/с.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно. Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника, після чого державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до п.п. 8.2.1 п. 8.2 наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій» від 15.12.1999р. за № 74/5 виконавчий документ про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно. Виконання вважається завершеним з моменту фактичного допущення працівника до виконання попередніх обов'язків на підставі відповідного наказу органу, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника.
Згідно з п.п 8.2.3. п. 8.2 наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій» від 15.12.1999р. за № 74/5 після фактичного допущення працівника до роботи складається акт про виконання рішення, виконавче провадження підлягає закінченню і не поновлюється при повторному недопущенні працівника до роботи, а в працівника з'являється право на звернення до суду в порядку позовного провадження.
Відповідний наказ про поновлення на посаді позивача власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення працівника був виданий 07.09.2011р. за №1035 о/с.
Відповідно до преамбули наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій» від 15.12.1999р. за № 74/5 ця Інструкція розроблена на виконання Закону України «Про виконавче провадження», визначає умови
та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону, інших нормативно-правових актів підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку. Тобто, саме норми Закону України «Про виконавче провадження», на виконання яких розроблена Інструкція, мають пріоритет над положеннями Інструкції.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач, виконуючи рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2011р. по справі № 2а/0470/7145/11 вчиняв усіх необхідні дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», при цьому діючи у межах та у спосіб, передбачений положеннями Закону України «Про виконавче провадження».
Щодо позовної вимоги про «зобов’язання Державну виконавчу службу України вчинити дії щодо примусового негайного виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2011р. по справі № 2а/0470/7145/11, за виконавчим листом від 22.08.2011р. про стягнення на користь ОСОБА_5 з Міністерства внутрішніх справ України», то позивачем не було її обґрунтовано, не зазначено які кошти необхідно зобов’язати відповідача стягнути з Міністерства внутрішніх справ України в порядку виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2011р. по справі № 2а/0470/7145/11, за виконавчим листом від 22.08.2011 року.
Крім того, розглядаючи спір по суті суд звернув увагу на той факт, що по виконавчому провадженню № 706/4 (номер за ЄДРВП 28496691) по примусовому виконанню постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2011р. по справі №2а/0470/7145/11 станом на час розгляду справи державний виконавець направив боржнику вимогу від 16.11.2011р. за №М-31720-5/4, в якій попередив боржника про відповідальність за невиконання рішення суду по справі №2а/0470/7145/11. Тобто виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2011р. по справі №2а/0470/7145/11 в межах виконавчого провадження триває.
Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень тау спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; чи належить задовольнити позовні вимоги або відмовити в їх задоволенні; як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Розглядаючи спір по суті, суд дійшов висновку, що вчиняючи дії по виконанню рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2011р. по справі №2а/0470/7145/11 відповідач діяв відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», обґрунтовано, тобто із урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, пропорційно, зокрема з дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення. Зазначене було доведено відповідачем в судовому засіданні.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ст. 94 КАС України судові витрати не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_5 до Державної виконавчої служби України про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб’єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно в порядку та строки, закріплені положеннями ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови складено 12 грудня 2011 року
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >В.В Ільков
< Текст >