12.12.2011 < копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2011 р. Справа № 2а/0470/7866/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЛозицької І.О. < Текст >
при секретаріВасиленко К.Е.
за участю:
позивача
паредставника відповідача Скуратівського О.Л.
Курченко О.Г. < Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАТСН» до Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області про визнання рішення недійсним
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МАТСН»до Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі Дніпропетровської області, в якому позивач просить визнати недійсним рішення Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі Дніпропетровської області від 16.12.2010 року №0011412360 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 21260,00 грн. за не ведення обліку товарних запасів (сейфів для зброї) за місцем їх реалізації.
В обґрунтування позову, позивач зазначив, що відповідачем за наслідками перевірки магазину «Тайга»в якому здійснює господарську діяльність ТОВ «МАТСН», за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0011412360, яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 26762,00 грн.
В ході адміністративного оскарження, рішенням Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 09.03.2011 року №6760/10/25-008, скасовано рішення від 16.12.2010 року №0011412360 у сумі 5400,00 грн. в частині застосованої штрафної санкції за не ведення обліку товарів за місцем їх реалізації, а в іншій частині, зазначене рішення залишено без змін, а скарга без задоволення. Крім того, працівники податкового органу вимагали надання до перевірки прибуткових накладних на отримання товару від постачальника, проте, зазначені накладні, знаходяться в бухгалтерії підприємства, а не за місцем реалізації товару в магазині «Тайга». Зазначений факт податковим органом не взято до уваги, та зроблено висновок про відсутність обліку товарів за місцем їх реалізації.
Представник відповідача надав до суду письмові заперечення, в яких зазначає, що в ході проведення перевірки відносно позивача, встановлено порушення п.12 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” в частині не ведення у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів за місцем їх реалізації, в результаті чого, застосована штрафна санкція в розмірі 21260,00 грн.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, з підстав, зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, у задоволенні позову просив відмовити.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
В судовому засіданні встановлено, що працівниками Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області здійснено перевірку магазину «Тайга», який належить Tовариству з обмеженою відповідальністю »та розташований за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Корнейчука, 27.
Актом перевірки від 08.12.2010 року, зафіксований факт порушення пунктів 12 статті 3 та статті 6 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме:
не ведення, у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме:
сейф для озброєння 4 шт. по 1100,00 грн.;
сейф для озброєння 4 шт. по 900,00 грн.;
сейф для озброєння 1 шт. по 1930,00 грн.;
сейф СА-180 2 шт. по 350,00 грн.
Всього на загальну суму 10630,00 грн., а саме, відсутні накладні на придбання товарно-матеріальних цінностей.
Крім того, у акті перевірки зазначено про реалізацію товарів, які не відображені в обліку товарних запасів, а саме: реалізована гвинтівка «мисливська»1 шт. за ціною 2700,00 грн., на яку відсутня накладна на придбання товару.
Також були виявленні порушення, відсутність одного цінника на реалізуємий товар 17, 00 грн. та за проведення розрахункової операції через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування, цін, товарів (послуг) в сумі 85, 00грн. (17, 00 грн. х 5 = 85, 00 грн.).
Згідно акту перевірки позивач погодився з порушенням п. 6 ст. 17 Закону України 265/95-ВР, що передбачає штрафні санкції у розмірі 85, 00 грн., а також ст.23 Закону України 265/95-ВР, що передбачає штрафні санкції у розмірі 17, 00 грн.
За результатами перевірки, податковим органом винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0011412360 на суму 26762,00 грн.
В ході адміністративного оскарження, рішенням Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 09.03.2011 року №6760/10/25-008 скасовано рішення від 16.12.2010 року №0011412360 у сумі 5400,00 грн., в частині застосованої штрафної санкції за не ведення обліку товарів за місцем їх реалізації, а в іншій частині, зазначене рішення залишено без змін, а скарга без задоволення.
В судовому засіданні, представником відповідача було надано розрахунок фінансових санкцій по акту перевірки ТОВ », в підтвердження вищезазначеного, який міститься в матеріалах справи.
Статтею 2 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” передбачено, що розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів, тощо, за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону №265, суб'єкти підприємницької діяльності,
які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів, тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах, та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Згідно із статтею 20 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст.21 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 року №246) визначено, що до запасів, зокрема, належать активи, які утримуються для подальшого продажу, за умов звичайної господарської діяльності. Для цілей бухгалтерського обліку, запаси включають, також, товари у вигляді матеріальних цінностей, які придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу. Облік таких запасів та господарських операцій, з ними підприємство, повинно відображати в облікових регістрах (відомостях, журналах-ордерах).
Відповідно до пункту 3.1 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2009 року №88), облікові регістри - носії спеціального формату (паперові, машинні), у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів, машинограм, тощо, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку.
Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік, є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Пунктом 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку, в регістрах синтетичного та аналітичного обліку, шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку (пункт 2 статті 9).
Також, Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (стаття 1).
Тобто, підприємство повинно вести облік товарних запасів та операцій з ними, який полягає у відображенні цих даних у відповідних облікових регістрах (відомостях, журналах-ордерах), які заповнюються на підставі відповідних первинних документів (до яких належать: накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, товарні чеки, квитанції до прибуткових касових ордерів, касові чеки та ін.).
Відповідно до пункту 17 «Порядку провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування населення», затвердженого постановою КМУ від 15.06.2006 року № 833, забороняється продаж товарів, що не мають відповідного маркування, належного товарного вигляду, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, строк придатності яких минув, а також тих, що надійшли без документів, передбачених законодавством, зокрема, які засвідчують їх якість та безпеку.
Таким чином, за місцем здійснення реалізації товарів, повинні знаходитись первинні документи, які підтверджують факт надходження таких товарів.
Як свідчать обставини справи, в акті перевірки зафіксована відсутність на момент перевірки накладних на товар (сейфи). Здійснення поставки товару на будь-яких умовах поставки, не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів.
До акту перевірки додані відомості про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей), при перевірці господарської одиниці (магазин "Тайга") з переліком товару (товарно-матеріальних цінностей), на який були відсутні накладні. Зазначені відомості від суб'єкта господарювання підписані особисто директором TOB »Скуратівським O.Л. Таким чином, факт порушення TOB »вимог чинного законодавства, встановлений перевіркою та належним чином зафіксований матеріалами перевірки.
Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві, є будь-які фактичні дані, на підставі яких, суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд, згідно зі статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В позовній заяві позивач також просить стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАТСН», судовий збір у сумі 3,40 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони –суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати.
Таким чином, враховуючи, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МАТСН»не підлягають задоволенню, в задоволенні позовних вимог щодо стягнення судового збору належить відмовити.
На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, ст.ст. 2-10, 11, 12, 69, 70, 71, 86, 94, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
В задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «МАТСН» до Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області про визнання рішення недійсним – відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 07.12.2011 року.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >І.О. Лозицька
< Текст >