12.12.2011 < копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2011 р. Справа № 2а/0470/13321/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіКуделько Н.Є. < Текст >
при секретаріВітушко Л.Г.
за участю:
позивача, представника третьої особи
представника позивача ОСОБА_3
ОСОБА_4 < Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Відділу державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Приватна багатогалузева фірма "Експрес" про визнання дій протиправними,-
ВСТАНОВИВ:
21.10.2011р. ОСОБА_3 (далі – позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції (далі – відповідач) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Приватна багатогалузева фірма "Експрес" про визнання протиправними дії Відділу державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції в особі державного виконавця Качур О.В. щодо не скасування арешту, накладеного на кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташованого за адресою: АДРЕСА_1 після закінчення передбаченого законом строку для стягнення.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 06.05.2011р. між позивачем, третьою особою та ОСОБА_5 був укладений попередній договір купівлі-продажу кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1". З метою підготовки документів для укладення основного договору купівлі-продажу, позивачем 10.05.2011р. було отримано витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, в якому зазначено, що на належне позивачу та третій особі спільне майно, а саме кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції від 23.05.2007р. накладено арешт. Позивач зазначає, що в порушення вимог п.6 ч.1 ст.37 Закону України “Про виконавче провадження” відповідачем не було закінчено виконавче провадження протягом шести місяців з дня відкриття виконавчого провадження, та не було здійснено відповідачем зняття арешту накладеного на майно. Просить суд задовольнити позовні вимоги.
Позивач, представник третьої особи, представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, обставини викладені в позовній заяві підтвердили. Просили суд позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання повторно не з’явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.55,56), про причини неявки суд не повідомив. На підставі ч.4 ст. 128 КАС України суд ухвалив здійснити розгляд справи без участі представника відповідача.
Заслухавши пояснення позивача, представника третьої особи, представника позивача, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 є власником спільної частки (3/7) майна, а саме кафе з прибудовою загальною площею – 224,3 кв.м., основною площею – 149,6 кв.м.; котельна загальною площею – 3,4 кв.м., основною площею – 3,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно (а.с.10).
Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна від 10.05.2011р. запис 2,3 та від 16.05.2011р. запис 10, на підставі постанови державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції Качур О.В. від 23.05.2007р. АМ №124921 накладено арешт та заборону відчуження майна на кафе за адресою: АДРЕСА_1, власниками якого на праві спільної часткової власності є ОСОБА_3 та Приватна багатогалузева фірма "Експрес" (а.с.14, 20 звор.).
Згідно листа Відділу державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції № 03-14/8676 від 21.06.2011р., за результатами звернення ОСОБА_3 було проведено службову перевірку, в ході якої було встановлено, що після закінчення виконавчого провадження, арешт знято не було, та 09.06.2011р. постановою старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції Гриценка Д.І. знято арешт з нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.38).
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Закону України “Про виконавче провадження” від 21.04.1999р. N 606-XIV.
Закон України “Про виконавче провадження” визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України “Про виконавче провадження”, примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Згідно положень ст.17 вказаного Закону примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 25 Закону України “Про виконавче провадження” (в редакції чинній на момент виникнення даних правовідносин), державний виконавець здійснює виконавчі дії по виконанню рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону.
Згідно ч. 2 ст. 25 Закону України “Про виконавче провадження” (в редакції чинній на момент виникнення даних правовідносин), державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.
Відповідно до п.6 ч. 1 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження” (в редакції чинній на момент виникнення даних правовідносин), виконавче провадження підлягає закінченню у випадку закінчення передбаченого законом строку для даного виду стягнення.
Таким чином, виконавче провадження підлягає закінченню після спливу шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Згідно ч. 1,2 ст. 38 Закону України “Про виконавче провадження” (в редакції чинній на момент виникнення даних правовідносин), у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем в порушення вимог ч.2 ст. 38 Закону України “Про виконавче провадження” не було скасовано арешт, накладений постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції Качур О.В. від 23.05.2007р. на кафе, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, власниками якого на праві спільної часткової власності є ОСОБА_3 та Приватна багатогалузева фірма "Експрес", у зв'язку з закінченням виконавчого провадження.
Таким чином, дії Відділу державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції в особі державного виконавця Качур О.В. щодо не скасування арешту після закінчення виконавчого провадження, накладеного постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції Качур О.В. від 23.05.2007р. на кафе за адресою: АДРЕСА_1, власниками якого на праві спільної часткової власності є ОСОБА_3 та Приватна багатогалузева фірма "Експрес" є неправомірними.
Відповідно до ч.1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Оскільки, 09.06.2011р. постановою старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції Гриценко Д.І. знято арешт з нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, власниками якого на праві спільної часткової власності є ОСОБА_3 та Приватна багатогалузева фірма "Експрес", суд приходить до висновку, що на день розгляду справи в суді відсутнє порушене право позивача за захистом якого він звернувся до суду.
Оцінуючи усі докази, які були дослідженні судом у їх сукупності, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні адміністративного позову.
Керуючись Законом України “Про виконавче провадження” від 21.04.1999р. N 606-XIV, ст.ст. 8,10,11,12,18,69,94,128,158-163,167,186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Відділу державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Приватна багатогалузева фірма "Експрес" про визнання дій протиправними – відмовити у повному обсязі.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови складено 12 грудня 2011 року
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >Н.Є. Куделько
< Текст >