ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
м. Сімферополь
19 квітня 2011 р. (12:25) Справа №2а-980/11/7/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Маргарітова М.В., при секретарі Силантьєвій О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі АР Крим < Список > < Позивач в особі >
до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у смт. Кіровське АР Крим < Список > < Відповідач в особі > < Текст >
про стягнення 95765,53 грн. заборгованості,
за участю:
від позивача – не з’явився;
від відповідача – не з’явився;
Обставини справи: Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі АР Крим звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом про стягнення з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України у смт. Кіровське АР Крим про стягнення 95765,53 грн. заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Постановою Правління ПФУ та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року №5-4/4, встановлений механізм погодження та відшкодування таких витрат, пунктом 5, зокрема, якого передбачено, що органи ПФУ щомісячно проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду звірки витрат по особових справах потерпілих, складають акти щомісячної звірки, в яких визначають загальну суму витрат, що підлягають відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням ПФУ та Управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях. Разом з тим, позивач зазначає, що з 01.04.2008 року відповідно до Постанови КМУ № 265 від 26.03.08 року “Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» встановлено, що у разі, коли місячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії в зв’язку з втратою годувальника членам шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв’язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім’ї 100 відсотків, на двох – 120 відсотків, на трьох і більше – 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів. Виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога. Таким чином, Фонд зобов’язаний відшкодувати позивачу витрати на виплату та доставку пенсій та щомісячної державної адресної допомоги.
Позивач у судове засідання не з’явився, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Відповідач у судове засідання явку свого представника не забезпечив, надав суду клопотання (вх.№12912/п від 11.04.2011р.) про розгляд справи за його відсутністю.
Розглянувши матеріали справи, надані докази, суд
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.
Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача, який є також суб’єктом владних повноважень, суми не відшкодованих витрат на виплату щомісячної державної адресної допомоги у зв’язку з призначенням пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві за період за період з 01.07.2010р. по 31.12.2010р. по 28 особам: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_1, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28 у розмірі 95765,53 грн., cуд зобов’язаний встановити чи діяли позивач та відповідач на підставі закону, чи являються їх дії обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.
Матеріали справи свідчать про те, що позивач та відповідач в період з 01.07.2010р. по 31.12.2010р. кожного місяця складали та підписували акти щомісячної звірки по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (а.с. 57-63).
Розбіжності виникли в результаті незгоди відповідача відшкодовувати позивачу витрати на виплату на доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та державної адресної допомоги по 28 особам: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_1, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28 у розмірі 95765,53 грн.: у тому числі 94952,66 грн. – пенсійні виплати, 812,87 – почтові витрати, що підтверджується списками осіб, якім призначені пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій в зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання не прийнятих до заліку за період з 01.07.2010р. по 31.12.2010р.
Неприйняті до заліку витрати на виплату пенсії по зазначеним 28 особам не були включені відповідачем до актів щомісячної звірки у зв’язку з тим, що нещасний випадок трапився за межами України, акти Н-1 не відповідають вимогам законодавства та відсутні підстави для виплати державної адресної допомоги.
Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
У частині 4 статті 26 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.
Суд зазначає, що у спірних відносинах мають місце два різних види соціального страхування, на міждержавному рівні ці питання вирішені по різному - пенсія виплачується за місцем проживання, відшкодування шкоди здійснюється за місцем отримання травми.
Пенсійне забезпечення громадян України відповідно до статті 10 Закону України „ Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 року № 1788-12 здійснюється органами Пенсійного фонду України. Статті 81 вказаного Закону передбачає, що призначення та виплата пенсій, в тому числі пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, здійснюється органами Пенсійного фонду України.
З набранням чинності Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23 вересня 1999 року № 1105-14 (надалі Закон № 1105) обов’язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсій по інвалідності у зв’язку із втратою годувальника покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Відповідно до пункту 5 статті 24 Закону № 1105 якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Відповідно до пункту 2 статті 7 Закону України „Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності від 22 лютого 2001 року № 2272-ІІІ (надалі - Закон № 2272) Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.
Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України и та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Суд зазначає, що зазначені правила застосовуються для державного соціального страхування громадян України.
Посилання представника позивача на частину 2 статті 2 та пункт 5 статті 24 Закону № 1105 не є підставою заявлених вимог, з огляду на те, що вищезазначеними приписами врегульовані взаємовідносини між застрахованою особою і страховиками. У межах спірних відносин такі відносини відсутні, оскільки як позивач так і відповідач не є страховиками по відношенню до особи, яка отримала пошкодження здоров’я за межами держави. Виплата пенсії по інвалідності Пенсійним фондом України таким особам здійснюється на підставі статті 27 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-12 внаслідок прийняття на себе державою певних обов’язків, а не внаслідок виконання обов’язків страховика.
13 березня 1992 року державами-учасницями Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення підписана Угода яка дії з моменту її підписання, про що зазначено в статті 13 даної Угоди. Угода підписана 11 Державами у тому числі Україною, Російською Федерацією, та Туркменістаном. Дана Угода є чинним міжнародним договором. Предметом її регулювання є виключно пенсійне забезпечення.
Статтею першою передбачено, що пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Відповідно до статті 3 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД усі витрати, які пов’язані із здійсненням пенсійного забезпечення несе держава, що надає це пенсійне забезпечення. Статті 5 цієї Угоди передбачає, що вона поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян.
Статтею 6 передбачено, що призначення пенсій громадянам держав-учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
Зазначена Угода не передбачає відшкодування шкоди, заподіяної працівнику каліцтвом, професійним захворюванням або іншими ушкодженнями здоров’я, які пов’язані із виконанням ними трудових обов’язків, а регулює питання виплати пенсій. Тобто відшкодування шкоди фізичній особі і відшкодування витрат на пенсійне забезпечення у зв’язку з трудовим каліцтвом – це різні поняття, які регулюються різними нормативно-правовими актами.
Відповідно до вказаних положень, визначення страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України - відшкодувати останньому витрати, - Фонду соціального страхування від нещасних випадків є безпідставним.
Не передбачається можливим відшкодувати виплачені пенсії по втраті годувальника за осіб, смерть яких настала після страхового випадку у сумі 94952,66 грн., з огляду на відсутність причинного зв’язку між смертю годувальників з травмою або професійним захворюванням з огляду на безпідставність заявлених вимог.
Причинний зв’язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншими ушкодженням здоров’я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів. Відповідно до положення про МСЄК таким закладом є саме дана установа.
Враховуючи зазначене позивач не надав доказів, які підтверджують підстави відшкодування зазначених видів виплат, а саме медичних документів, що підтверджують причинний зв’язок між травмою, професійним захворюванням, та наслідками, доведеності страхових випадків, які надають право на відшкодування заявлених виплат.
В матеріалах справи відсутні відомості, що наведені у переліку особи мають права на страхові виплати відповідно до статті 33 Закону України №1105, та в порушення частини 9 статті 34 позивачем не підтверджений зв’язок смерті потерпілого з держаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я медичним висновком відповідного медичного закладу.
Отже, позовні вимоги щодо відшкодування основного розміру пенсії у сумі 94952,66 грн. по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_1, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28 та державної адресної допомоги, виплачених Управлінням Пенсійного фонду України в Совєтському районі АР Крим за період з 01.07.2010р. по 31.12.2010р. не підлягають задоволенню.
Стосовно питання щодо відшкодування державної адресної допомоги та витрат на її доставку, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Державна адресна допомога передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року №265 “Деякі питання пенсійного забезпечення громадян”.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №265 від 26.03.2008 року “Деякі питання пенсійного забезпечення громадян” встановлено, зокрема що:
- у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів (п.1 Постанови);
- у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму (п.2 Постанови);
- виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога (п. 4 Постанови).
Механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, визначено Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року № 5-4/4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 р. за № 376/7697.
Відповідно до п. 4 Порядку, відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України “Про пенсійне забезпечення”, “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” та інших нормативно-правових актів, а саме:
- сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
- щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;
- допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;
- сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
При цьому, слід зазначити, що перелік сум, що встановлений п.4 зазначеного Порядку є вичерпаним та розширеному тлумаченню не підлягає і серед видів пенсійного забезпечення, що підлягають відшкодуванню відповідними відділеннями Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відсутній такий вид пенсійного забезпечення як державна адресна допомога та витрати на її виплату та доставку, яка призначена і виплачена позивачем згідно Постанови КМУ від 26.03.2008 року № 265 “Деякі питання пенсійного забезпечення громадян”.
Більш того, суд зазначає що Законом України “Про пенсійне забезпечення” передбачено лише поняття “цільової грошової допомоги” (преамбула Закону та ст. 85 Закону). В додатку № 1 до Порядку, яким затверджено форму списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності також передбачено лише графу для вказівки розміру виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття.
Виходячи із пріоритетності норм Закону над підзаконними нормативно-правовими актами, беручи до уваги статус Фонду соціального страхування від нещасних випадків як некомерційної самоврядної організації, яка за рахунок своїх коштів здійснює страхові виплати у разі настання страхового випадку, суд приходить до висновку про те, що обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодовувати державну допомогу не встановлений законом.
Тобто, наведені вище норми чинного законодавства дають можливість зробити висновок про відсутність правових підстав та визначеного чинним законодавством порядку (механізму) відшкодування відповідними відділеннями Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України понесених Управліннями Пенсійного фонду України витрат на виплату державної адресної допомоги та витрат на її виплату та доставку.
Крім того, адресна допомога відповідно до Бюджету Пенсійного фонду України на 2009 та 2010 роки здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, що позбавляє Пенсійний фонд України права на відшкодування не понесених ним витрат.
Таким чином, відсутні як правові підстави, так і порядок відшкодування відповідачем суми державної адресної допомоги та витрат на її доставку 28 особам: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_1, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28 за період з 01.07.2010р. по 31.12.2010р.
Керуючись ст.ст. 158-159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
< Текст >
Суддя < підпис > Маргарітов М.В.
< Текст >