Справа №  2-а-5121/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М                    У К Р А Ї Н И

01 липня 2011 року                                                                                                                   смт. Рокитне

Рокитнівський районний суд Рівненської області, під головуванням судді  Феха Т.С., розглянувши в порядку скороченого провадження  справу за  адміністративним позовом ОСОБА_1 до  управління праці та соціального захисту населення Рокитнівської районної державної адміністрації Рівненської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

12 травня 2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача управління праці та соціального захисту населення Рокитнівської районної державної адміністрації Рівненської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання  провести нарахування та виплату  допомоги в розмірі 40 процентів  від мінімальної  заробітної плати відповідно до ст. 37 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01 січня 2008 року по день ухвалення рішення.

Відповідач - управління праці та соціального захисту населення Рокитнівської районної державної адміністрації Рівненської області у визначений законом строк подав письмові заперечення проти позову, в яких просить відмовити в задоволенні позову за безпідставністю, посилаючись на те, що компенсація громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №836 від 26 липня 1996 року. Відповідно до ст.ст. 62, 63, 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»встановлено, що порядок застосування цього Закону визначається Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковим для виконання органами державної виконавчої влади України. Конкретні розміри усіх доплат, пенсій та компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до змін індексу життя та збільшення заробітної плати. Дані статті на предмет неконституційності не розглядалися. Щомісячна грошова допомога виплачувалась правомірно.

Суддя, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, приходить до висновку, що позов підлягає  задоволенню  із наступних підстав.

Ухвалою судді Рокитнівського районного суду Рівненської області від 13 травня 2011 року адміністративний позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Рокитнівської районної державної адміністрації Рівненської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії за період з 01 січня 2008 року по 11 листопада 2010 року, залишено без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, 3 категорія, що підтверджується копією посвідчення Б № 508610.

Позивач проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується паспортом, яке відповідно до постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991 року №106 віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.  

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".       

         Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України  "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", громадянам, які проживають у зоні гарантованого добровільного відселення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в розмірі 40 процентів від мінімальної заробітної плати.

За таких обставин позивач як громадянин, який проживає у зоні гарантованого добровільного  відселення має право на щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в розмірі 40 процентів від мінімальної заробітної плати.

Наявність такого права у позивача є визначальним для вирішення даного спору, крім того, це право гарантується ч. 2 ст. 46 Конституції України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається із довідки № 4246, виданої відповідачем, позивачеві виплачується щомісячна грошова допомога в розмірі меншому ніж передбачено ст. 37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що дії відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу щомісячної грошової допомоги у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в розмірі 40 процентів від мінімальної заробітної плати відповідно  до  ст. 37 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 12 листопада 2010 року по 01 липня 2011 року є неправомірними, у зв'язку з чим позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги позивача про звільнення від сплати державного мита підлягають до задоволення, оскільки позивач є громадянином, який потерпів від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується відповідним посвідченням, а тому відповідно до п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»позивач підлягає звільненню від сплати державного мита.

Керуючись ст.ст. 160-163, 183-2 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Рокитнівської районної державної адміністрації Рівненської області щодо нарахування в неповному обсязі з 12 листопада 2010 року по 01 липня 2011 року позивачу –ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителю ІНФОРМАЦІЯ_3 - щомісячної грошової допомоги у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в розмірі 40 процентів від мінімальної заробітної плати відповідно  до  ст. 37 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", - неправомірними.

Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Рокитнівської районної державної адміністрації Рівненської області нарахувати та виплатити позивачу - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителю ІНФОРМАЦІЯ_3 - щомісячної грошової допомоги у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в розмірі 40 процентів від мінімальної заробітної плати відповідно  до  ст. 37 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 12 листопада 2010 року по  01 липня 2011 року, з урахуванням зміни розміру мінімальної заробітної плати та виплачених сум такої допомоги.

          Звільнити ОСОБА_1  від сплати судового збору на  підставі п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито".

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку  не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рокитнівський районний суд Рівненської області. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10-ти днів  з дня  отримання  постанови.

Суддя                                                                                                    Т.С. Феха.