Справа № 22- 8659/ 2006 рік Категорія 19

Головуючий в 1 інстанції Угорчук В.В. Доповідач Новодворська О.І.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2006 р. Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого Новодворської О.І.

Суддів Сукманової Н.В., Кіянової С.В.

При секретарі Стефановій І.М. розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Відділення фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Шахтарську на рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 19 липня 2006 року по "справі'за позовом ОСОБА_1 до Відділення фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Шахтарську про відшкодування моральної шкоди.

ВСТАНОВИВ: Рішенням Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 19 липня 2006 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди в розмірі 3500,00 грн.

Не погодившись із рішенням суду, відділення фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Шахтарську принесло на нього апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів щодо заподіянні йому моральної шкоди та згідно Закону України „ Про державний бюджет на 2006 рік" дію ст. 28 Закону України " Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання " призупинено.

Заслухавши доповідача,представника відповідача, який підтримав доводи апеляційної скарги, позивача, який заперечував проти доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи у червні 2006 року позивач звернувся у суд з

даним позовом, посилаючись на те, що він працював у Державному ТОВ „ Шахта ім. 1

травня" гірничим робочим.                                                                                  ,

З вересня 2003 року з ним стався нещасний випадок на виробництві, в результаті якого він отримав травму.

Висновком МСЕК від 22.04.2004 року у нього встановлено стійку втрату 10 % професійної працездатності, у зв'язку з цим відповідачем на його користь виплачуються страхові суми у відшкодування втраченого заробітку.

Згідно закону він має право на отримання компенсації у відшкодування, заподіяної йому каліцтвом моральної шкоди.

У зв'язку з каліцтвом змінився звичний порядок життя, він не може виконувати звичайну роботу, терпить фізичний біль, а тому страждає морально. Просив стягнути у відшкодування моральної шкоди 10000 грн.

Задовольняючи частково вимоги позивача, суд обґрунтовано виходив із положень п. "є " ст. 21, ст. 28 Закону України " Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання " ( Далі Закону), згідно до яких, на Фонд покладено обов'язки з відшкодування страхових виплат як утраченого

заробітку так і моральної шкоди.   При цьому необхідність надання висновків МСБК щодо заподіяння такої шкоди у разі стійкої втрати працездатності Законом не передбачено.

Згідно до роз'яснень, які містяться в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди" № 4 від 31 березня 1995 року ( із подальшими змінами) розмір моральної ( немайнової ) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість заподіяної травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Якщо законодавством установлено межі відшкодування моральної шкоди, суд визначає її розмір з урахуванням цих меж.

Частиною 3 ст. 34 Закону встановлено, що сума страхової виплати на відшкодування моральної шкоди не може перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати.

Стягуючи на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 3500 грн., суд навів у рішенні мотиви, згідно з якими він дійшов до висновку про-саме таку суму відшкодування моральної шкоди. Урахував те, що позивач, вимушений пристосовуватися до нових умов життя, врахував стан його здоров'я, тяжкість отриманої травми та її наслідки, ступень фізичних та моральних страждань, роз'яснення, які містяться у п. 9 Постанови Пленумі Верховного Суду України „ Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 року ( із подальшими змінами).

Рішення судом першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального й процесуального права, тому підстав до його скасування немає.

Керуючись ст. 308, 313, 315 ЦПК України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу   Відділення фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Шахтарську відхилити.

Рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від  19 липня 2005 року   залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у Верховний Суд України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.