Галицький районний суд   Івано–Франківської області

77100, Івано–Франківська  область, м. Галич, вул. Караїмська, 10, тел. 2-30 –07, 2–13–71, e-mail: inbox@gl.if.court.gov.u

Справа №  3-22/12  

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

24 січня 2012 року                                                                               м. Галич

Суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області    Мельник І.І.

розглянувши  матеріали, які  надійшли  від територіальної державної інспекції праці у Івано–Франківській області  про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженка с. Явче Рогатинського району, жительки м. Бурштин, вул. Герцена,21 Галицького району, працюючої приватним підприємцем за ст. 41 ч.1 КУпАП,-

встановив :

        ОСОБА_1 будучи приватним підприємцем вчинила адміністративне правопорушення, а саме: при проведенні перевірки щодо дотримання вимог трудового законодавства встановлено порушення вимог кодексу Закону України “Про відпустки” та Закону України  ” Про оплату праці”.

        Даний підприємець здійснює підприємницьку діяльність в м. Бурштині. На день проведення перевірки, 10 листопада 2011 року у підприємця укладено трудові договори з двома працівниками ОСОБА_2 та ОСОБА_3

        11 вересня 2009 року з продавцем ОСОБА_2 було укладено трудовий договір. За цей період їй не надавались відпустки.

        З 10 жовтня 2011 року підприємцем ОСОБА_1 було розірвано трудовий договір з працівницею ОСОБА_4Остання працювала в даного підприємця два роки. Їй не надавалася відпустка, а при звільненні не  нараховано і не виплачено компенсацію за всі дні належних їх відпусток.

        Даних підприємцем не було складено і не затверджено графік надання відпусток на календарний рік. Індексація заробітної плати в межах прожиткового мінімуму підприємцем не проводилася. В 2011 році треба було проводити нарахування індексації  на заробітну плату працівникам в серпні і вересні місяцях на 1,2%, однак цього зроблено не було, чим  не дотримано вимоги ст. 33 Закону України “Про оплату праці”. В трудовому договорі продавця ОСОБА_2 заробітну плату встановлено з порушенням вимог ст. 96 КЗпП України в розмірі мінімальної заробітної плати, як за просту некваліфіковану працю, хоча вона прийнята на посаду продавця непродовольчих товарів.

         ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні визнала повністю та підтвердила вчинені нею обставини справи.

        Крім повного визнання вини самої ОСОБА_1 її винність повністю доведена матеріалами адміністративної справи, протоколом про адміністративне правопорушення № 09-08-070/52  від 16 листопада 2011 року, актом перевірки № 09-08-070/50.   

        При накладенні адміністративного стягнення слід врахувати характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують  відповідальність.

        За  таких  обставин  приходжу до висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винною  у  вчиненні   правопорушення,  передбаченого  ст. 41 ч. 1    КУпАП  і  накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

         На підставі викладеного ст. 221 керуючись  ст. ст. 278 –280, 283 - 285   КУпАП,-

постановив :

         ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 41 ч. 1 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

        Постанова може бути оскаржена або на неї може бути внесено протест прокурора протягом 10- ти днів з дня її винесення до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Галицький районний суд.

        Суддя: