КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-8361/11                                                  Головуючий у 1-й інстанції:  Калашник В.П.     

Суддя-доповідач:  Саприкіна І.В.

У  Х  В  А  Л  А

Іменем України

"25" січня 2012 р.                                                                                                 м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:                                                                                             Саприкіної І.В.,

         суддів:                                                                             Мацедонської В.Е., Твердохліб В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області на постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 14.07.2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до  управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 25.06.2011 року звернулася до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з адміністративним позовом до УПФУ в м. Сміла Черкаської області про зобов’язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за період в межах строку звернення до суду.

Постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 14.07.2011 року позовні вимоги за період з 25.12.2010 року - задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконне, на його думку, судове рішення та постановити нове про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ’єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни»в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.

Згідно з вимогами ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни»відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про державний бюджет України»на відповідний рік.

Всупереч вимогам ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач не правомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.

Відповідно до вимог ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на ту обставину, що позивачем дане рішення не оскаржувалося, а відповідач просив скасувати постанову суду першої інстанції фактично лише в частині задоволення позову, апеляційна інстанція, діючи в межах апеляційної скарги, у відповідності до вимог ст. 195 КАС України, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції –без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів,-  

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області –залишити без задоволення.

Постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 14.07.2011 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та подальшому оскарженню  не підлягає.

Головуючий суддя                                                                       Саприкіна І.В.

Судді:                                                                                              Мацедонська В.Е.
                                                                                                              Твердохліб В.А.