Справа № 22- 2030 Категорія 40

Рішення ухвалено під головуванням Токар Л.В. Доповідач Матківська М.В.

УХВАЛА

Апеляційного суду Вінницької області

від 11 серпня 2006 року

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :

Головуючого : МатківськоїМ.В. Суддів : Глєбова І.К., Колоса С.С. При секретарі : Руденко О.М. За участю : позивача ОСОБА_1

представника відповідача Пєнкіної О.П.

розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 8 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька обласна станція насінництва кормових культур" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за період вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, -

Встановила:

6 березня 2006 року ОСОБА_1звернувся в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька обласна станція насінництва кормових культур" про визнання наказу НОМЕР_1від 30.11.2005 року в частині скорочення посади ІНФОРМАЦІЯ_1 ТОВ "Вінницька обласна станція насінництва кормових культур" та наказу НОМЕР_2 від 27.02.2006 року про звільнення його з роботи з 20.02.2006 року за скороченням штату працівників - неправомірними з 20.02.2006 року, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, про відшкодування моральної шкоди.Вимоги мотивував наступним.

З 1977 року працював старшим агрономом Вінницької обласної насіннєвої станції. В 1982 році переведений на посаду ІНФОРМАЦІЯ_1 станції. Наказом НОМЕР_1п.1 від 30.11.2005 року скорочено посаду ІНФОРМАЦІЯ_1 по Вінницькому підприємству. Цим же наказом в п. 2 його попереджено про звільнення з роботи з 31.01.2006 року за скороченням посади. Наказом НОМЕР_2 від 27.02.2006 року його було звільнено за скороченням посади. Звільнення вважає незаконним, оскільки скорочення агрономічної служби і ІНФОРМАЦІЯ_1 товариства є необгрунтованим; його звільнення проведено без попередження і в період тимчасової непрацездатності, а також профком надав згоду на його звільнення без його присутності на засіданні профкому. Просить визнати накази неправомірними, поновити його на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 товариства, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та стягнути 5 000 гр. моральної шкоди, причиненої йому відповідачем незаконним скороченням посади, на якій він працював, та звільненням, що привело до моральних страждань, погіршення стану здоров'я.

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 08.06.2006 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано звільнення ОСОБА_1 з роботи на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька обласна станція насінництва кормових культур" з 20.02.2006 року неправомірним; вважати звільнення його за п. 1 ст. 40 КЗпП України   з 8.06.2006 року.

Стягнуто із ТОВ "Вінницька обласна станція насінництва кормових культур" на користь ОСОБА_1 2 741 гр. середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 20.02.2006 року по 08.06.2006 року та 500 гр. моральної шкоди.

В решті позовних вимог в задоволенні відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1просить скасувати   рішення суду, а справу направити на новий розгляд.

Зазначив, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального права, зокрема п. 1 ст. 40 КЗпП України. Суд дійшов помилкового висновку про правильне проведення скорочення в товаристві штату працюючих з 31.01.2006 року, зокрема посади ІНФОРМАЦІЯ_1. Суд не врахував, що він має переважне право на залишення на роботі при скороченні штату працівників; що він являється ветераном праці; що він має посвідчення "Дитина війни"; що його було звільнено з роботи за ініціативою власника в період його тимчасової непрацездатності.

Відповідач - ТОВ "Вінницька обласна станція насінництва кормових культур" заперечила апеляційну скаргу, просить її відхилити в зв'язку з тим, що суд постановив рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права. Просить залишити його без змін. Апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав . Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1працював на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 ТОВ "Вінницька обласна станція насінництва кормових  культур".  Виробнича  нарада  керівників  та  спеціалістів     ТОВ"Вінницька обласна станція насінництва кормових культур" прийняла рішення про скорочення штату працівників. В зв'язку з цим, директор товариства на підставі повноважень, делегованих йому загальними зборами засновників   товариства, і за погодженням із профспілковою організацією

2005                             року   видав наказ   НОМЕР_1про скорочення штату працюючих з

2006                             року, в тому числі і про скорочення посади ІНФОРМАЦІЯ_1. Скорочення   посади ІНФОРМАЦІЯ_1 товариства підтверджено

штатним розписом апарату управління товариства з 31.01.2006 року.

В зв'язку з тим, що ОСОБА_1на день звільнення -31.01.2006 року перебував на лікарняному по 5.02.2006 року, наказ про його звільнення НОМЕР_3 був виданий 06.02.2006 року.

Після надання позивачем листка непрацездатності за період з 6.02.2006 року по 17.02.2006 року, наказом НОМЕР_2 від 27.02.2006 року було скасовано наказ НОМЕР_3 від 06.02.2006 року і ОСОБА_1 звільнено із займаної посади за п. 1 ст. 40 КЗпП України ( за скороченням штату працівників ) з 20.02.2006 року - з дня відновлення його працездатності. Однак, як вбачається із наданих ОСОБА_1 інших листків непрацездатності він знаходився з 20.02.2006 року по 11.03.2006 року на амбулаторному лікуванні, а з 14.03.2006 року по 31.03.2006 року знаходився на стаціонарному лікуванні.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що звільнення позивача з 20.02.2006 року проведено з порушенням чинного трудового законодавства, що причинило йому моральну шкоду. Та оскільки звільнення ОСОБА_1 було проведено з порушенням встановленого порядку звільнення, але поновити його на раніше займаній посаді неможливо у зв'язку з її скороченням, суд прийшов до висновку, що позов про поновлення на роботі до задоволення не підлягає, однак слід змінити дату звільнення і вважати ОСОБА_1 звільненим з посади ІНФОРМАЦІЯ_1 товариства з дня винесення судом рішення - 8.06.2006 року за п. 1 ст. 40 КЗпП України, за скороченням штату.

Відповідно до ст.40 п. 1 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк може бути розірваний з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Із ОСОБА_1 трудовий договір був укладений на невизначений строк.

При розгляді цивільної справи судом всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо досліджені докази по справі. З'ясовано, що дійсно мало місце скорочення штату працівників, чим спростовуються твердження позивача про те, що скорочення посади ІНФОРМАЦІЯ_1 є надуманим.

Доводи позивача в тому, що при його звільненні не враховано наявне у нього переважне право на залишення на роботі спростовуються тим, що скорочена посада ІНФОРМАЦІЯ_1, яка була єдиною такою посадою в товаристві, а посади агронома в товаристві немає, тому переважне право:⁴ порівняння кваліфікації та продуктивності праці провести не можливо.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни надається право на переважне залишення на роботі при скороченні чисельності або штату працівників. ОСОБА_1має посвідчення "Дитина війни". Проте, переважне право при його звільненні не вирішувалося, оскільки до скорочення штату працівників в штатному розкладі значилася єдина посада ІНФОРМАЦІЯ_1.

,   Суд  першої  інстанції  при  вирішенні  даного  спору,  виконавши вимоги ст. 10, 60 ЦПК України, постановив правильне судове рішення.

Отже, рішення суду відповідає вимогам процесуального та матеріального права і скасуванню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 307 , 308 , 313-315 ЦПК України , колегія суддів , -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 8 червня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення .

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду України протягом   двох місяців .