Справа №1-30

      2008 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 березня 2008 року Деражнянський районний суд Хмельницької області

         в складі:     головуючого - судді                       Коваля Ф.І.

                            при секретарі                                   Демчишиній Н.Г.

                              з участю прокурора                                Кисіля В.М.

                              і захисника                                          ОСОБА_1.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Деражня справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Хоросток Славутського району Хмельницької області, жителяАДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, ніде не працюючого, раніше не судимого,

за ст. 164 ч. 1 КК України, -

встановив:

Відповідно до виконавчого листа, виданого на підставі рішення Деражнянського районного суду від 4 квітня 2007 року, ОСОБА_2зобов'язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_3на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, і дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 140 грн. щомісячно, починаючи з 20 березня 2007 року, до повноліття дітей, проте Мельник, незважаючи на попередження, злісно ухиляється від сплати аліментів, допустивши заборгованість на користь ОСОБА_3. станом на 1 січня 2008 року в розмірі 1307 грн. 

Підсудний ОСОБА_2винним себе не визнав і показав, що він дійсно зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання неповнолітніх дітей, однак допустив ухилення такої сплати на користь потерпілої. Як стверджує підсудний, між ним та його колишньою дружиною ОСОБА_3. мається неврегульований спір щодо розподілу спільно нажитого майна. Так, після припинення спільного проживання з нею їй перейшла у власність частина майна на тій умові, що вимогу про стягнення аліментів з нього вона заявляти не буде. Оскільки рішенням суду було постановлено стягувати аліменти, то наведені обставини стали підставою для ухилення підсудного від сплати аліментів.  

Незалежно від невизнання вини підсудним, його винність підтверджується сукупністю зібраних і перевірених в ході судового слідства доказів.

Так, згідно з виконавчим листом, виданим на підставі рішення Деражнянського районного суду від 4 квітня 2007 року ОСОБА_2 зобов'язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_3на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, і дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 140 грн. щомісячно, починаючи з 20 березня 2007 року, до повноліття дітей (а.с.15).

Підсудний виконавчою службою неодноразово попереджувався про притягнення до кримінальної відповідальності за злісне ухилення від сплати аліментів, що підтверджується копіями таких письмових попереджень (а.с.20-22).

Крім того, у підписці, яка була відібрана від підсудного 10 вересня 2007 року державною виконавчою службою, вбачається власноручний запис підсудного в тому, що він відмовляється сплачувати аліменти (а.с.19).

Наведену обставину підтвердив у судовому засіданні державний виконавець ОСОБА_6., будучи допитаним в якості свідка.

Судом з'ясовано, що підсудний є працездатним, проте він ніде не працює  через небажання працевлаштуватися, а тому ця обставина, як і пряма відмова його від сплати присуджених судом аліментів на дітей, свідчить про злісне ухилення від сплати аліментів.

 Показання підсудного в частині обставин, які слугували підставою ухилення його від сплати аліментів, суд до уваги не приймає і розцінює їх як спосіб  захисту підсудного від обвинувачення і намагання      його уникнути відповідальності за скоєння злочину.

Тому суд вважає винність підсудного доведеною повністю і вчинені ним дії вірно кваліфіковані за ст. 164 ч. 1 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

Призначаючи вид та міру покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.

Скоєний підсудним злочин класифікується  як  злочин невеликої тяжкості.

Підсудний раніше не судимий, проте за місцем проживання він характеризується негативно.

Обставин, які б пом'якшували чи обтяжували покарання підсудного, судом не встановлено.

Враховуючи наведене в сукупності, суд вважає доцільним призначити підсудному покарання у вигляді громадських робіт.

Керуючись ст.ст. 321-324 КПК України , суд, -

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним за ст. 164 ч. 1 КК України і призначити йому покарання у вигляді 100 (ста) годин громадських робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування.

Обрати ОСОБА_2. мірою запобіжного заходу до набрання вироком законної сили підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Хмельницької області через районний суд протягом  п'ятнадцяти діб з наступного дня після його проголошення.

                                   Суддя                                      Коваль Ф.І.