06.12.2011 < копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2011 р. Справа № 2а/0470/10053/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіСерьогіної О.В. < Текст >
при секретаріКалині В.М.
за участю:
представника позивача
представника позивача
представнкиа позивача Коськовецького В.М.
Ткач В.Ф.
Костюк Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В.Лазаряна до Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області про визнання нечинними та скасування положень обов’язкових вимог від 27.07.2011 року за № 04-06-05-15/8235, -
ВСТАНОВИВ
Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області, в якому просить:
- визнати нечинними та скасувати положення пункту 2 обов’язкових вимог Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області від 27.07.2011 року за № 04-06-05-15/8235 про усунення порушень в частині відшкодування недоотриманих студентами коштів на загальну суму 631726,73 грн. шляхом проведення нарахування та виплати індексації;
- визнати нечинними та скасувати положення пункту 3 обов’язкових вимог Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області від 27.07.2011 року за № 04-06-05-15/8235 про усунення порушень в частині утримання коштів із стипендії студентів відповідно до їх заяв з подальшим перерахуванням грошових коштів до державного бюджету зайво виплаченої матеріальної допомоги та заохочень студентам на суму 153649,42 грн.; --
- визнати нечинними та скасувати положення пункту 6 обов’язкових вимог Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області від 27.07.2011 року за № 04-06-05-15/8235 про усунення порушень в частині покриття видатків спеціального фонду на придбання документів про освіту за рахунок коштів загального фонду державного бюджету на суму 20413,80 грн. та покриття витрат студентів на виготовлення отриманих ними документів про освіту за рахунок бюджетних коштів на загальну суму 52999,98 грн. та відшкодувати незаконні видатки шляхом перерахування студентами коштів у сумі 52999, 98 грн. на рахунок університету з подальшим перерахуванням до державного бюджету зазначених коштів та коштів у сумі 20413,80 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані з посилання на ст. 2, ст. 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», п. 7 Порядку призначення і виплати стипендій, затвердженому Постановою КМУ від 12.07.04 р. № 882, п.1, п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженому Постановою КМУ від 17.07.2003 р. № 1078, ст. 53 Закону України «Про освіту»порушенням відповідачем вимог чинного законодавства при винесенні оскаржуваних обов’язкових вимог.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.08.2011 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 07.09.2011 року.
У судовому засіданні, відкритому 07.09.2011 року, розгляд справи відкладався.
Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу "Камертон".
У судове засідання з’явилися представники позивача, представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
30.11.2011 року від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Дане клопотання задоволенню не підлягає на підставі п. 4 ст. 128 КАС України, якою встановлено, що у разі неприбуття відповідача –суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду, без поважних причин, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши матеріали справи та доводи позовної заяви, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 2 Закону України від 26.01.1993 року № 2939-XII "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" визначено, що головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому. Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування. Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
Пунктами 1, 7 статті 10 Закону України від 26.01.1993 року № 2939-XII "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" встановлено, що Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право: перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів.
Судом встановлено, що відповідачем була проведена ревізія фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2008 року по 01.05.2011 року, за результатами якої було складено акт від 25.06.2011 року № 06-23/63.
На підставі вказаного акту ревізії відповідачем було пред’явлено позивачу вимоги про усунення порушень від 27.07.2011 року № 04-06-05-15/8235 (а.с. 8-10).
Пунктом 2 вказаних вимог про усунення порушень визначено, що позивачу необхідно відшкодувати недоотримані студентами кошти на загальну суму 631726,73 грн. шляхом проведення нарахування та виплати індексації відповідно до вимог законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для пред’явлення зазначеної вимоги з’явилися висновки, викладені в акті ревізії від 25.06.2011 року № 06-23/63 (а.с. 57), що через визначення при обчисленні індексації стипендії студентам, які зараховані на перший курс, за базовий місяць - місяць вступу студента до ВНЗ, замість місяця останнього законодавчого підвищення стипендії, яким для студентів є вересень 2008 року, протягом вересня-грудня 2010 і січня 2011 року не проведена індексація стипендії студентам, які зараховані на перший курс навчання за держзамовленням, що є порушенням ст. 2, ст. 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», п. 1 ст. 9 Закону України № 996, п.1, п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженому Постановою КМУ від 17.07.2003 р. № 1078, внаслідок чого студентами першокурсниками втрачено доходів на загальну суму 631726,73 грн. ( (вересень-грудень 2009 –180450,15 грн., і за вересень-грудень 2010 –354844,95 грн., січень 2011 –96431,63 грн.). Внаслідок допущеного порушення фізичним особам завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 631726,73 грн.
Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту ім. академіка В. Лазаряна є багатопрофільним вищим навчальним закладом IV рівня акредитації.
За змістом п. 1, п. 4, п. 5 Порядку призначення і виплати стипендій, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2004 року № 882, студентам денної форми навчання вищих навчальних закладів I - IV рівня акредитації, які навчаються у навчальних закладах та наукових установах за рахунок коштів загального фонду державного бюджету призначаються стипендії академічні та соціальні. Розмір академічних стипендій для них визначається виходячи з установленого Кабінетом Міністрів України розміру мінімальної ординарної (звичайної) академічної стипендії з урахуванням типу навчального закладу, умов та напряму навчання, успішності стипендіата.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2008 року № 165 установлено з 1 вересня 2008 року мінімальну ординарну (звичайну) академічну стипендію для студентів вищих навчальних закладів III-IV рівня акредитації, які навчаються за освітньо-кваліфікаційними рівнями "бакалавр", "спеціаліст" або "магістр" у розмірі - 530 гривень на місяць.
Статтею 1 Закону України від 03.07.1991 року № 1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
За змістом ст. 2, ст. 5 вказаного закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, стипендії. Індексація стипендій особам, які навчаються, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються.
У відповідності з п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Аналіз наведених правових норм вказує на те, що розмір стипендії (підвищення розміру стипендії) та індексація стипендії не є тотожними поняттями: розмір стипендії встановлюється та змінюється Кабінетом Міністрів України, а індексація стипендії означає підвищення грошового доходу особи, отриманого у вигляді стипендії, право на яке така особа набуває лише з наступного місяця після фактичного отримання такого доходу.
З огляду на викладене, вимоги відповідача про індексацію стипендій студентам за місяці, в яких такі студенти ще навчались є необґрунтованими.
Крім того, п. 3 статті 17 Цивільного кодексу України встановлено, що орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування здійснюють захист цивільних прав та інтересів у межах, на підставах та у спосіб, що встановлені Конституцією України та законом.
Вимога відповідача про відшкодування студентам недоотриманих коштів шляхом проведення нарахування та виплати індексації стипендій за своїм змістом є вимогою, спрямованою на захист цивільних прав фізичних осіб, які, на думку відповідача, були порушені позивачем.
Проте, чинним законодавством органам контрольно-ревізійної служби не надано повноважень здійснювати захист цивільних прав та інтересів фізичних осіб.
За таких обставин, вимога відповідача про відшкодування недоотриманих студентами коштів на загальну суму 631726,73 грн. шляхом проведення нарахування та виплати індексації є такою, що пред’явлена позивачу не на підставі та не в межах повноважень, наданих відповідачу.
Пунктом 3 оскаржуваних вимог про усунення порушень від 27.07.2011 року № 04-06-05-15/8235 позивачу пред’явлена вимога відшкодувати зайво виплачену матеріальну допомогу студентам шляхом утримання коштів із стипендії студентів відповідно до їх заяв з подальшим перерахуванням грошових коштів до державного бюджету. В іншому випадку стягнути зазначені кошти з винної особи у порядку, передбаченому ст. 132 Кодексу законів про працю в Україні, у тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для пред’явлення зазначеної вимоги з’явилися висновки, викладені в акті ревізії від 25.06.2011 року № 06-23/63 (а.с. 44), згідно яких відповідно до даних «Розрахунку до кошторису по Дніпропетровському національному університету залізничного транспорту ім. акад. В. Лазаряна на 2010 рік»загальна сума, передбачена для виплати стипендій, складає 16.498.750,80 грн. Враховуючи вимоги п. 7 Порядку № 882 фонд матеріальної допомоги та заохочень на 2010 рік складає 1.649.875,08 грн. (10%.). Фактично, відповідно до даних бухгалтерського обліку за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року студентам виплачено матеріальної допомоги та заохочень на суму 1.803.524,50 грн., тобто на 153.649,42 грн. більше ніж передбачено кошторисом та п. 7 Порядку № 882.
У відповідності з п. 7 Порядку призначення і виплати стипендій, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2004 року № 882 з метою підвищення життєвого рівня та заохочення за успіхи у навчанні, участь у громадській, спортивній і науковій діяльності навчальний заклад 10 відсотків коштів, передбачених для виплати стипендій, використовує для надання учням, студентам, курсантам, клінічним ординаторам і аспірантам, які навчаються за державним замовленням, матеріальної допомоги та заохочення.
Як вбачається з матеріалів справи, Планом використання бюджетних коштів на 2010 рік, затвердженому 31.05.2010 року заступником Міністра транспорту та зв’язку України, передбачалось використання на виплату стипендій грошових коштів у сумі 19.797.400 грн. (а.с. 140).
З урахуванням приписів вказаного п. 7 Порядку призначення і виплати стипендій, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2004 року № 882, фонд матеріальної допомоги та заохочень складав 1.979.740 грн.
За таких обставин висновок відповідача про те, що за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року студентам виплачено матеріальної допомоги та заохочень на 153.649,42 грн. більше ніж передбачено кошторисом та п. 7 Порядку № 882 є безпідставним та спростовується матеріалами справи, а вимога про відшкодування зайво виплаченої матеріальної допомоги студентам є необґрунтованою.
Пунктом 6 оскаржуваних вимог про усунення порушень від 27.07.2011 року № 04-06-05-15/8235 позивачу пред’явлена вимога в повному обсязі відшкодувати незаконні видатки шляхом перерахування студентами коштів у сумі 52999,98 грн. на рахунок університету з подальшим перерахуванням до державного бюджету зазначених коштів та коштів у сумі 20413,80 грн. В іншому випадку стягнути зазначені кошти з винної особи у порядку, передбаченому ст. 132 Кодексу законів про працю в Україні, у тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи.
Підставою для пред’явлення зазначеної вимоги є висновок відповідача, що ревізією правильності використання коштів на виготовлення та видачу випускних документів про освіту встановлені порушення в частині покриття видатків спеціального фонду на придбання документів про освіту за рахунок коштів загального фонду державного бюджету на суму 20413,80 грн. для покриття витрат студентів на виготовлення отриманих ними документів про освіту за рахунок бюджетних коштів на загальну суму 52999,98 грн.
Згідно ст. 9 Закону України "Про вищу освіту" для осіб, які навчалися за кошти державного бюджету, документи про вищу освіту виготовляються та видаються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Проте, 25.02.2009 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову N 133 "Про затвердження Порядку використання у 2009 році коштів, передбачених у державному бюджеті для виготовлення випускних документів про освіту".
Пунктом 3 вказаного Порядку передбачено, що за рахунок бюджетних коштів виготовляються свідоцтва про базову загальну середню освіту, атестати про повну загальну середню освіту та бланки додатків до свідоцтва про базову загальну середню освіту та додатків до атестата про повну загальну середню освіту, свідоцтва про закінчення спеціальної загальноосвітньої школи (для дітей, що мають вади у фізичному чи розумовому розвитку), бланки похвальних листів "За високі досягнення в навчанні"та похвальних грамот "За особливі досягнення в навчанні", золоті медалі "За високі досягнення у навчанні", срібні медалі "За досягнення у навчанні"для осіб, які навчалися за кошти державного та місцевих бюджетів у загальноосвітніх навчальних закладах. Виготовлення інших документів про освіту, а також про вчені звання здійснюється за рахунок коштів осіб, які їх отримують.
Вказану постанову від 25.02.2009 р. N 133 Кабінет Міністрів України прийняв на виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", статтею 26 якого передбачено, що у 2009 році норми законодавства щодо виготовлення документів про освіту реалізуються в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України, в межах видатків, врахованих у розрахунках до Державного бюджету України та місцевих бюджетів на 2009 рік.
Аналогічна норма передбачена у Законі України "Про Державний бюджет України на 2010 рік".
Вказаною нормою Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" Кабінету Міністрів України делеговано повноваження визначати розмір і порядок виготовлення документів про освіту, що мають виготовлятися за рахунок державного бюджету.
Тобто, положеннями ст. 26 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" наділено Кабінет Міністрів України повноваженнями на власний розсуд корегувати, в тому числі, і перелік документів, що мають виготовлятися за рахунок державного бюджету, в залежності від розміру видатків, врахованих у розрахунках до Державного бюджету України та місцевих бюджетів на 2009 рік, що відсутнє у ст. 9 Закону України "Про вищу освіту".
Оскільки Закон України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" прийнято пізніше, ніж Закон України "Про вищу освіту", крім того, з приводу використання бюджетних коштів він є спеціальним, саме його положення підлягають застосуванню в даному випадку.
За таких обставин вимоги про відшкодування видатків спеціального фонду на придбання документів про освіту за рахунок коштів загального фонду державного бюджету на суму 20413,80 грн. та покриття витрат студентів на виготовлення отриманих ними документів про освіту за рахунок бюджетних коштів на загальну суму 52999,98 грн., викладені в п. 6 оскаржуваних вимог є законними та обґрунтованими.
З огляду на викладене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна задовольнити частково.
Визнати нечинним та скасувати положення пункту 2 обов’язкових вимог Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області від 27.07.2011 року за № 04-06-05-15/8235 про усунення порушень в частині відшкодування недоотриманих студентами коштів на загальну суму 631726,73 грн. шляхом проведення нарахування та виплати індексації.
Визнати нечинним та скасувати положення пункту 3 обов’язкових вимог Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області від 27.07.2011 року за № 04-06-05-15/8235 про усунення порушень в частині утримання коштів із стипендії студентів відповідно до їх заяв з подальшим перерахуванням грошових коштів до державного бюджету зайво виплаченої матеріальної допомоги та заохочень студентам на суму 153649,42 грн.
В задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дата складення та підписання постанови у повному обсязі - 05.12.2011 р.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >О.В. Серьогіна
< Текст >