Судове рішення #206510
Справа № 22-1960

 

Справа № 22-1960                                      Рішення ухвалено під головуванням

Категорія 44                                                                               Якименко М.М.

Доповідач Матківська М.В.

УХВАЛА

Апеляційного суду Вінницької області

від 8 вересня    2006 року

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого : Кучевського П.В.

Суддів : Матківської М.В., Камзалова В.В.

При секретарі : Цехмістер О.В.

За участю : представників позивача: Киянко-Романюк СІ., Павлюка СМ., відповідача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 -ОСОБА_2

на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 09.06.2006 року по справі за позовом ТОВ виробничо-комерційної фірми "Рось" до ОСОБА_1 про виключення зі складу учасників ТОВ виробничо-комерційної фірми "Рось", -

Встановила:

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 9 червня 2006 року позов ТОВ виробничо-комерційної фірми "Рось" задоволено.

Виключено зі складу учасників ТОВ ВКФ "Рось" ОСОБА_1, згідно поданої нею заяви від 17.11.2004 року.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ ВКФ "Рось" судові витрати в сумі 8 гр. 50 коп.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду і провадження по справі закрити або залишити позовну заяву без розгляду.

Зазначила, що рішення є незаконним, оскільки при його винесенні судом не враховані всі обставини справи, а зібраним по справі доказам дана неправильна юридична оцінка.

Позивач ТОВ ВКФ "Рось" заперечило апеляційну скаргу, просить залишити її без задоволення, а рішення суду залишити без змін. Вважає, що суд при вирішенні даного спору повно і об'єктивно розглянув всі докази по справі і прийняв правильне та законне рішення.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.

Суд першої інстанції встановив, що відповідач ОСОБА_1 являється засновником ТОВ виробничо-комерційної фірми "Рось". 17.11.2004 року вона звернулася до ТОВ ВКФ "Рось" з нотаріально посвідченою заявою, в якій повідомляла про своє бажання вийти зі складу товариства та отримати належну їй частку в прибутку товариства, в статутному фонді і активах товариства. Після виходу та отримання частки, яка їй належить, претензій до ТОВ ВКФ "Рось" мати не буде.

Для розгляду даної заяви товариством тричі скликалися загальні збори учасників товариства: 29.04.2005 року, 27.05.2005 року, 30.06.2005 року, на які ОСОБА_1 або її представник не з'явилися. Товариством ОСОБА_1 була повідомлена про дату проведення загальних зборів.

На загальні збори свідомо не з'являлася ОСОБА_1 та інші учасники товариства, а тому збори були неповноважними, що позбавило їх можливості розглянути заяву ОСОБА_1

Стаття 148 ЦК України надає учаснику товариства право вийти з нього, повідомивши про свій вихід з товариства не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Відповідно до ст. 10 ч. 1 п. "в" Закону України "Про господарські товариства" та п. 17 Установчого договору ТОВ ВКФ "Рось" учасник товариства має право вийти в установленому порядку з товариства.

Користуючись своїм правом ОСОБА_1 подала до товариства заяву про свій вихід із учасників товариства.

Вирішення цього питання відноситься до компетенції зборів засновників, що закріплено в п. 7 Статуту ТОВ ВКФ "Рось".

Позивач тричі призначав збори засновників : 29.04.2005 p., 27.05.2004 p., 30.06.2004 p. ( а. с. 27,28,29), про що повідомляв ОСОБА_1 ( а. с. 37, 41, 43), яка на збори не з'являлася, про що свідчить проведена реєстрація учасників товариства ( а. с.30-32).

Оскільки тричі на ці збори з'явилися учасники товариства, які мають разом 50 % голосів ( Киянко-Романюк С.І., ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 - кожен по 12,5 % , а. с. 30,31,32), збори відповідно до ст. 59 Закону України "Про господарські товариства" та відповідно до п. 7.3

Статуту ТОВ ВКФ "Рось" , були не повноважні для вирішення заяви ОСОБА_1 про її вихід із учасників товариства. Для вирішення питання про вихід із товариства повноважними являються збори засновників, якщо на них присутні засновники (представники засновників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів (п. 7.3 Статуту).

Із матеріалів справи, в тому числі із пояснень відповідача ОСОБА_1 вбачається, що вона визнає позов і погоджується на задоволення її заяви, однак, за умови включення до порядку денного питання обговорення стану справ у товаристві, які склалися останнім часом, звіт керівництва про діяльність за 2004 рік та 1 квартал 2005 року, з проведенням і затвердженням річного балансу, розподіл прибутку товариства за даний період, затвердження частки майна, яку необхідно виплатити їй, згідно поданої нею заяви про вихід зі складу товариства.

Такі питання були занесені до порядку денного зборів, що призначалися на ЗО червня 2005 року ( а. с. 27) і на які відповідач чи його представник не з'явилися.

Стаття 148 в ч. З ЦК України зазначає, що спори, які виникають у зв'язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом. Тому ТОВ ВКФ "Рось" звернулося до суду за вирішенням даного спору в порядку, який встановлений законом.

Відповідно до ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.

За таких обставин суд дійшов вірного висновку про задоволення позову, яким виключив ОСОБА_1 зі складу учасників товариства, згідно поданої нею заяви від 17.11.2004 року. Питання виплати всіх належних ОСОБА_1 коштів в зв'язку з її виходом із товариства судом не розглядалося, оскільки не було заявлено таких позовних вимог. Проте, відповідач ОСОБА_1 не позбавлена можливості вирішити дане питання в досудовому або ж у судовому порядку.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі є безпідставними, спростовуються викладеним вище і не впливають на висновки суду.

Суд першої інстанції, виконавши вимоги статей 10, 60, 212 ЦПК України, повно встановив всі обставини по справі, дав їм правильну оцінку та прийшов до вірного висновку про задоволення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України , колегія суддів , -

УХВАЛИЛА:

 

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 9 червня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення .

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду України протягом двох місяців.

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація