УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«ЗО» серпня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді - Берзіньш B.C.
Судців - Шестакової Н.В.
- Летягіної О.В.
При секретарі - Сафіній Ф.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Виконавчого комітету Білогірської міської Ради, третя особа-Білогірське ДЖКП про визнання такими, що втратили право на жилу площу, та про визнання позивачів такими, що мають право на проживання в квартирі, про визнання незаконним рішення про приватизацію квартири, за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_3 на рішення Білогірського районного суду АР Крим від 09 лютого 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1, ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4. звернулися до суду з позовом до ОСОБА_5., ОСОБА_6., , Виконавчого комітету Білогірської міської Ради, у якому просили суд визнати ОСОБА_4, ОСОБА_6., такими, що втратили право на проживання в квартирі АДРЕСА_1; визнати позивачів такими , що мають право на проживання в квартирі АДРЕСА_1; визнати незаконним рішення Виконавчого комітету Білогірської районної Ради від 24.12.2004 року про приватизацію квартири АДРЕСА_1, стягнути з відповідачів судові витрати.
Вимоги мотивовані тим, що з 1994 року в квартирі АДРЕСА_1 мешкав наймач ОСОБА_5. з ОСОБА_1, з якою знаходився фактично у шлюбних відносинах, що підтверджується рішенням Білогірського районного суд від 27.12.2004 року. Восени 1999року ОСОБА_2. з ОСОБА_2, та їх неповнолітнім сином ОСОБА_2. вселилися у квартиру АДРЕСА_1, проживали разом з ОСОБА_5. та ОСОБА_1, вели спільне господарство, сплачували комунальні послуги. 24.12.2004 року виконкомом Білогірської міськради було прийняти рішення про приватизацію вищевказаної квартири, власниками якої вказані діти наймача ОСОБА_5 - ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які не мешкають у квартирі. Позивачі вважають, що вони втратили право на спірну квартиру, тому що не мешкають в ній більш ніж 6 місяців, та не мають право приймати участь у її приватизації.
Справа № 22-2869/2006 р. Головуючий у першій інстанції Бишов М.В.
Доповідач Летягіна О.В.
Рішенням Білогірського районного суду АР Крим від 09 лютого 2006 року закрито провадження у справі щодо позовних вимог про визнання незаконним рішення виконкому Білогірської міської ради від 24.12.2004 року про приватизацію квартири АДРЕСА_1, у зв'язку з тим, що зазначені вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2., ОСОБА_3. про визнання відповідачів такими, що втратили право на користування жилим приміщенням , та щодо визнання позивачів маючими право користування квартирою АДРЕСА_1 - залишені без задоволення.
На рішення суду подана апеляційна скарга ОСОБА_1, ОСОБА_2., ОСОБА_3., яка за змістом зводиться до скасування рішення суду, як незаконного, постановленого з порушенням норм матеріального та процесуального права, та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Апелянти вважають, що суд не дав належної правової оцінки наданим доказам, а рішення суперечить фактичним обставинам справи. Вказують, що суд необгрунтовано не призначив почеркознавську експертизу, про проведення якої вони просили, та незаконно відмовив їм в долучені уточнених позовних вимог. Суд не урахував, що спірна квартира є єдиним місцем проживання позивачів, та позбавлення їх житла є порушенням ст.ст.47,48 Конституції України.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційною скарги, вислухавши пояснення сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову про визнання відповідачів такими, що втратили право користування жилим приміщенням та відмовляючи в позову про визнання за позивачами права користування жилим приміщенням, суд при цьому закрив провадження по справі про визнання незаконними рішення виконкому про приватизацію спірної квартири, в зв'язку з тим, що зазначені вимоги повинні розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
З такими висновками суду не може погодитися колегія суддів.
Закриваючи провадження по справі щодо позовних вимог про визнання
незаконним рішення виконкому про приватизацію квартири, суд виходив з того, що
справу в цієї частині належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Такі висновки суду не узгоджуються з матеріалами справи і суперечать
діючому законодавству.
Відповідно до ст.. 2,3 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав , свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших суб'єктів владних повноважень при здійсненні ними владних управлінських функцій.
При розгляді справ за нормами КАС України вирішуються питання не про захист суб'єктивних прав, що виникли з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також із інших правовідносин шляхом їх встановлення та визнання, а про поновлення прав чи свобод, закріплених Конституцією України, законами і іншими нормативно-правовими актами і порушених суб'єктами оскарження під час здійснення ними управлінських функцій.
Як свідчать матеріали справи, позивачі звернулися до суду з позовом про визнання незаконним рішення виконкому міської ради про приватизацію квартири, посилаючись на порушення цим рішенням своїх прав користування спірною квартирою.
Справа № 22-2869/2006 р. Головуючий у першій інстанції Бишов М.В.
Доповідач Летягіна О. В.
Фактично має місце спір про право власності та право користування жилим приміщенням, який стосується захисту порушеного права із житлових відносин, тобто за предметом спору знаходиться у компетенції суду загальної юрисдикції на підставі ст. 15 ЦПК України.
Таким чином, оскільки справа не належить до розгляду в порядку адміністративного судочинства висновки суду в цієї частини рішення є незаконними та необгрунтованими, в зв'язку з чим рішення суду підлягає скасуванню
До того ж колегія суддів вважає, що не розглянувши позов про визнання незаконним рішення про приватизацію квартири , відносно якою заявлений позов про визнання осіб такими, що втратили право користування цією квартирою, а також про визнання за особами право проживання в цієї ж квартирі , не можна було розрішити спор по суті.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає рішення суду
постановленим з порушенням норм процесуального права і в силу статті 311 п.5 ЦПК України підлягаючім скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, так як суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був в міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.
Керуючись статтями 303,304,311 п.5,313,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 -задовольнити.
Рішення Білогірського районного суду АР Крим від 09 лютого 2006 року -скасувати.
Справу направити на новий судовий розгляд до суду першій інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Справа № 22-2869/2006 р. Головуючий у першій інстанції Бишов М.В.
Доповідач Летягіна О. В.